16 листопада 2022 року
м. Київ
справа №420/25135/21
адміністративне провадження №К/990/31011/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Білак М.В. перевіривши клопотання Офісу Генерального прокурора про зупинення виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 червня 2022 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2022 року у справі №420/25135/21 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 червня 2022 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2022 року у справі №420/25135/21.
Одночасно із касаційною скаргою скаржником заявлено клопотання про зупинення виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 червня 2022 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2022 року у справі №420/25135/21 в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Скаржник вказує, що відповідно до статті 239 КЗпП України, у разі скасування виконання судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання допускається лише тоді, коли скасоване рішення ґрунтувалося на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
Також скаржник зазначає, що для забезпечення рівності сторін, попередження безпідставного стягнення бюджетних коштів, які не зможуть бути повернуть після можливого скасування судового рішення, є необхідність зупинення виконання оскаржуваних судових рішень в частині стягнення коштів до закінчення касаційного провадження у справі.
Проаналізувавши клопотання скаржника, суддя-доповідач дійшов висновку про його необґрунтованість, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції може зупиняти виконання судових рішень, які оскаржуються.
Згідно із частиною першою статті 375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Заява про зупинення виконання та дії судових рішень має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання чи дії судового рішення, підтверджені належними доказами.
У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судового рішення у разі, якщо воно буде скасовано.
Вирішуючи зазначене клопотання, Суд виходить з того, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Для зупинення виконання судових рішень, яке допускається як виняток, повинні бути вагомі причини.
Розгляд питання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень має на меті не допустити порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів, як особи, що подала касаційну скаргу, так і інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв'язку із дією та виконанням оскаржуваних судових рішень.
Для зупинення виконання оскаржуваних судових рішень необхідна наявність поважних причин, які б давали підстави для такого зупинення.
Згідно із частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
У відповідності до статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду, зокрема, про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць; присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Зупинення виконання оскаржуваних у касаційному порядку судових рішень на підставі статті 375 КАС України може застосовуватись судом лише у виняткових випадках за наявності на те вагомих і переконливих доводів, підтверджених доказами, або існування об'єктивних для цього обставин й здійснюватися таким чином, щоб не допустити порушення прав інших учасників справи.
Сама по собі незгода скаржника з оскаржуваними судовими рішеннями не є підставою для зупинення його виконання, оскільки перевірка правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і дотримання норм процесуального права здійснюється судом касаційної інстанції лише під час касаційного перегляду справи з дотриманням визначеної КАС України процедури і процесуальних гарантій учасників справи.
Як вбачається з оскаржуваних судових рішень, суд першої інстанції стягнув з Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Водночас аналіз матеріалів касаційної скарги та зазначені у клопотанні мотиви, не є такими, що в розумінні наведених законодавчих приписів можуть слугувати підставою для зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, оскільки не містить належних обґрунтувань щодо порушення прав Офісу Генерального прокурора в частині стягнення з Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
У свою чергу, для зупинення виконання оскаржуваних судових рішень необхідна наявність поважних причин, які б давали підстави для зупинення виконання судових рішень.
Згідно із частино першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Це правило стосується, у тому числі й обставин, якими сторона обґрунтовує клопотання про зупинення виконання судових рішень на стадії касаційного провадження.
Враховуючи, що клопотання Офісу Генерального прокурора про зупинення виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 червня 2022 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2022 року у справі №420/25135/21 наведеним критеріям не відповідає, оскільки не містить належних обґрунтувань і доказів на їх підтвердження, які суд міг би оцінити, у його задоволенні належить відмовити.
Керуючись статтями 340, 355, 359, 375 КАС України,
Відмовити у задоволенні клопотання Офісу Генерального прокурора про зупинення виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 червня 2022 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2022 року у справі №420/25135/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
...........................
М.В. Білак,
Суддя Верховного Суду