14 листопада 2022 року
м. Київ
справа №300/1828/22
адміністративне провадження № К/990/31187/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Радишевської О.Р., Шевцової Н.В.,
перевірив касаційну скаргу Івано-Франківської митниці Державної митної служби України на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 червня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (далі - ДМС України), в якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ Івано-Франківської митниці ДМС України від 24 листопада 2021 року №270-о «Про звільнення ОСОБА_1 », поновити його на державній службі у Івано-Франківській митниці на посаді державного інспектора митного поста «Долина» Івано-Франківської митниці та стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02 лютого 2022 по дату поновлення на роботі.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2022 року, позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ Івано-Франківської митниці ДМС України від 24 листопада 2021 року №270-о про звільнення ОСОБА_1 . Поновлено позивача на державній службі у Івано-Франківській митниці ДМС України на посаді державного інспектора митного поста «Долина» Івано-Франківської митниці. Стягнуто з Івано-Франківської митниці ДМС України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02 лютого по 21 червня 2022 року, обчисливши його середню заробітну плату відповідно до вимог абзацу 3 пункту 2 розділу ІІ Порядку №100, із вирахуванням податків та обов'язкових платежів.
10 листопада 2022 року Івано-Франківська митниця ДМС України через підсистему "Електронний суд" подала касаційну скаргу рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 червня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2022 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та відмовити в позові.
Предметом спору у цій справі є правомірність наказу про звільнення працівника з посади державної служби через приховування ним факту притягнення його протягом останніх трьох років до адміністративної відповідальності.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, в якості винятку, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Відомостей про те, що позивач є службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями Закону України "Про запобігання корупції" суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.
Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судом касаційної інстанції не встановлено.
У касаційній скарзі Івано-Франківська митниця ДМС України зазначила, що справа становить суспільний інтерес та має виняткове значення, так як результати її розгляду можуть мати вплив на довіру та авторитет органів ДМС України та її працівників в очах громадськості.
Верховний Суд відхиляє такі доводи через їхню суб'єктивність, оскільки, вирішуючи такі спори, суди надають правову оцінку в залежності від обставин, встановлених у кожному конкретному випадку. Водночас, Івано-Франківська митниця ДМС України жодним чином не спростувала висновки судів та не обґрунтувала в чому саме полягає винятковість саме цієї справи, із зазначенням новітніх, проблемних та раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, а лише послалася на неналежну оцінку судів обставин справи, з посиланням на критерії доброчесності та етики, що також є оціночним судженням. Дакі доводи, за відсутності вмотивованих підстав та відповідного аналізу правових норм у системному зв'язку з обставинами справи, що мають індивідуальні ознаки, не свідчать про винятковість цієї справи.
Суд також не бере до уваги доводи заявника про те, що справа становить суспільний інтерес, оскільки наявність «суспільного інтересу» як обставини, що може слугувати підставою для відкриття касаційного провадження, оцінюється за кількісними та якісними критеріями як-от: суспільна значущість, тобто вплив на права не окремої людини, а спільноти індивідуумів, які можуть стверджувати, що мають охоронюваний законом інтерес щодо предмета спору (кількісний критерій); інтенсивність втручання в сферу реалізації законного інтересу, тобто встановлення певних обтяжень для групи осіб майнового чи немайнового характеру, пов'язаних із предметом позову, та, переважно, але не винятково, триваючий характер дії таких обтяжень або обмежень у реалізації прав щодо певного суспільного блага (якісний критерій). Водночас аналіз мотивів касаційної скарги та зміст оскаржуваного судового рішення не свідчить про наявність підстав для відкриття провадження у справі за підпунктом «в» частини п'ятої статті 328КАС України, так як заявником не наведено вмотивованих аргументів, що дозволили стверджувати, що формування Верховним Судом висновку щодо застосування певних норм у цій справі, буде мати вплив на права та інтереси спільноти з метою реалізації їхніх прав щодо певного суспільного блага.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на відхилення Верховним Судом, зазначених заявником виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Івано-Франківської митниці Державної митної служби України на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 червня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.
2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: О.Р. Радишевська
Н.В. Шевцова