про відкриття касаційного провадження
14 листопада 2022 року
м. Київ
справа №260/2284/21
адміністративне провадження №К/990/30342/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Коваленко Н.В. та Стрелець Т.Г., перевіривши касаційну скаргу заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року
у справі № 260/2284/21
за позовом Керівника Ужгородської окружної прокуратури
до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради,
третя особа Департамент культури, національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації
про визнання дії та бездіяльності протиправними,
31 жовтня 2022 року заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури (далі - скаржник) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року.
Як вбачається з оскаржуваного судового рішення та матеріалів касаційної скарги, предметом касаційного оскарження у цій справі є позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Ужгородської міської ради щодо невиконання вимог чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об'єкт культурної спадщини національного значення - Будинок правління Ужгородського комітату (мур) в місті Ужгород, 1809 року спорудження, охоронний номер - 166 та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури Закарпатської ОДА про занесення такого до Державного реєстру нерухомих пам'яток України; зобов'язання Виконавчого комітету Ужгородської міської ради виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об'єкт культурної спадщини національного значення - Будинок правління Ужгородського комітату (мур) в місті Ужгород, 1809 року спорудження, охоронний номер - 166 та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури Закарпатської ОДА про занесення такого до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
08 лютого 2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX.
У зв'язку з цим, відповідно до частин першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що оскаржуване судове рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема, статтю 131-1 Конституції України, статті 23, 24 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII).
Скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції дійшли необґрунтованого висновку про відсутність підстав для здійснення представництва інтересів держави прокурором у цій справі. На цій підставі також стверджує, що невжиття Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради заходів щодо подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об'єкта культурної спадщини Будинка правління Ужгородського комітату (мур) до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, не сприяє запобіганню руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпеченню захисту, збереженню, утриманню, відповідному користуванню, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини. При цьому, чинним законодавством України не визначено органу, який наділений повноваженнями щодо звернення до суду з позовом до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання до вчинення дій.
Поміж іншим, заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури також зазначає, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення, суд не врахував правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 13 листопада 2019 року у справі № 826/3115/17 стосовно визначення судом адміністративної юрисдикції та компетенційних спорів, від 16 жовтня 2019 року у справі № 525/505/16-ц стосовно права на доступ до суду, від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц, від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 та від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц щодо правового статусу прокурора.
Скаржник також звертає увагу, що справа, рішення у якій оскаржується, становить значний суспільний інтерес, оскільки серед пріоритетних напрямків гуманітарної політики держави особливе місце посідає збереження та охорона архітектурної спадщини.
Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу у цій справі, враховуючи суспільне значення результатів розгляду вказаної справи, що стосується насамперед забезпечення державою належної охорони культурної спадщини та історичних пам'яток, відповідно до положень статті 54 Конституції України, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року.
Під час розгляду справи у касаційному порядку, суд здійснить перевірку правильності застосування судом апеляційної інстанції положень статей 131-1 Конституції України, статей 23, 24 Закону № 1697-VII, а також необхідності врахування судами висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц, від 16 жовтня 2019 року у справі № 525/505/16-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 826/3115/17, від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 та від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц.
Наведені доводи, поміж іншим, вказують на існування обставин, передбачених пунктом першим частини четвертої статті 328 КАС України і є підставою для відкриття касаційного провадження.
Верховний Суд також зазначає, що перегляд оскаржуваного судового рішення у касаційному порядку у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України,
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року у справі № 260/2284/21 за позовом Керівника Ужгородської окружної прокуратури до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, третя особа Департамент культури, національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації про визнання дії та бездіяльності протиправними.
2. Витребувати з Закарпатського окружного адміністративного суду справу № 260/2284/21.
3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.
4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
5. Роз'яснити учасникам справи, що у разі не виконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 149 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя -доповідач Я.О. Берназюк
Судді Н.В. Коваленко
Т.Г. Стрелець