Ухвала від 15.11.2022 по справі 923/719/17

УХВАЛА

15 листопада 2022 року

м. Київ

cправа № 923/719/17

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Бакуліної С. В.,

розглянувши заяву ОСОБА_1

про відвід суддів Васьковського О.В., Білоуса В.В., Огородніка К.М.

у справі № 923/719/17

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.10.2022

за заявою Державного агентства України з питань кіно

до Приватного підприємства "Студія Тир Фільм"

про банкрутство, -

ВСТАНОВИВ:

27.10.2022 ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.10.2022 у справі №923/719/17.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №923/719/17 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Васьковський О.В., суддя - Білоус В.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.10.2022.

11.11.2022 від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід суддів Васьковського О.В., Білоуса В.В., Огородніка К.М. від розгляду справи №923/719/17.

В обґрунтування вимог про відвід заявниця, посилаючись на правозастосовчу практику Європейського суду з прав людини та приписи пункту 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначає про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності суддів при розгляді цієї справи, з огляду на те, що вказана колегія суддів неодноразово брала участь у розгляді справи №923/719/17 та ухвалювала рішення, зміст яких суперечить положенням Кодексу України з процедур банкрутства.

За доводами заявника, Верховний Суд у складі колегії суддів: головуючий суддя - Васьковський О.В., суддя - Білоус В.В., суддя - Огороднік К.М., ухвалою від 26.07.2022 безпідставно відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 у справі №923/719/17, а прийнята Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Васьковський О.В. - головуючий, Огороднік К.М., Погребняк В.Я. постанова від 14.09.2021 у справі №923/719/17 суперечить положенням Кодексу України з процедур банкрутства.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви про відвід суддів Васьковського О.В., Білоуса В.В., Огородніка К.М. від розгляду справи №923/719/17 визначено суддю Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Бакуліну С.В. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2022).

Розглянувши вказану заяву, Верховний Суд не вбачає підстав для її задоволення щодо відводу суддів Васьковського О.В., Білоуса В.В., Огородніка К.М. від розгляду справи №923/719/17 з огляду на таке.

Відповідно до частини другої та третьої статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.

Правовою підставою для задоволення заяви про відвід заявник визначає пункт 5 частини першої статті 35 ГПК України, згідно з яким суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначає, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, які свідчать про його безсторонність.

Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими" (рішення ЄСПЛ від 09 листопада 2006 року у справі "Білуха проти України" (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).

Тож щодо суб'єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Натомість, відповідно до частини четвертої статті 35 ГПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже, висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

Підсумовуючи, Верховний Суд виснує, що доводи заявниці щодо необхідності відводу суддів саме з підстав незгоди з їх правовою позицією прямо порушують один з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких заявників не влаштовує.

Таким чином, незгода заявниці з судовими рішеннями прийнятими суддями: Васьковський О.В., Білоус В.В., Огороднік К.М., в яких судді висловили свою правову позицію, не може бути підставою для відводу без надання стороною, яка заявляє відвід, доказів проявлення зазначеними суддями саме необ'єктивності чи упередженості при ухваленні таких судових рішень на користь однієї з сторін. Інших обставин, які викликають у заявника сумнів у неупередженості та об'єктивності суддів нею не зазначено.

Оскільки, обставини, наведені у заяві про відвід суддів Васьковського О.В., Білоуса В.В., Огородніка К.М. від розгляду справи №923/719/17, жодним чином не свідчать про їх необ'єктивність чи упередженість, а всі доводи, що викладені у заяві про відвід, зводяться виключно до незгоди заявниці із зазначеним вище судовими рішеннями, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаної заяви.

Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Васьковського О.В., Білоуса В.В., Огородніка К.М. від розгляду справи №923/719/17 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя С.В. Бакуліна