14 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 906/30/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Стратієнко Л.В. - головуючий, судді -Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лєтол»
на рішення Господарського суду Житомирської області
(суддя - Кравець С.Г.)
від 20.06.2022,
та постанову Північно - західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Грязнов В.В., судді - Розізнана І.В., Філіпова Т.Л.)
від 18.10.2022,
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехніка»
до 1) Державного підприємства «Грозинське», Товариства з обмеженою відповідальністю «Лєтол»
про стягнення солідарно 324 720,00 грн,
У січні 2022 року ТОВ «Агротехніка» звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про солідарне стягнення 324 720,00 грн пені з ДП «Грозинське» та ТОВ «Лєтол» згідно з укладеним договором поставки майбутнього врожаю 2021 року та договору поруки від 20.07.2021.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 18.10.2022, залишеним без змін постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 у справі №906/30/22 позов задоволено повністю. Стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача 324 720,00 грн пені.
Приймаючи оскаржувані рішення суди дійшли висновку, що у зв'язку з невиконанням умов договору поставки майбутнього врожаю 2021 року від 20.07.2021, а саме непоставки до 15.12.2021 кукурудзи, відповідачу-1 нараховано пеню в сумі 324 720,00 грн за період з 16.12.2021 по 06.01.2022 за прострочення виконання зобов'язання. Крім того, з огляду на невиконання відповідачем-1 умов договору, позивач набув право вимоги до відповідача-2, який є поручителем за договором поруки, як солідарного боржника зі сплати пені за договором поставки.
07.11.2022 ТОВ «Лєтол» звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Житомирської області від 20.06.2022 та постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 у справі №906/30/22, в якій просило скасувати вказані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Дослідивши матеріали касаційної скарги, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
08.02.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460 - ІХ, згідно з яким, зокрема, змінено підстави касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з частиною 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Пунктом 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом спору у цій справі є стягнення 324 720,00 грн, що становить менше п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому, касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зважаючи на конкретні обставини цієї справи та відсутність обґрунтованих підстав, що підпадають під дію виключень з пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Лєтол» на рішення Господарського суду Житомирської області від 20.06.2022 та постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 у справі №906/30/22 згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтею 234, пунктом 2 частини 3 статті 287, статтею 293 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №906/30/22 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Лєтол» на рішення Господарського суду Житомирської області від 20.06.2022 та постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 18.10.2022.
2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лєтол» на рішення Господарського суду Житомирської області від 20.06.2022 та постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 у справі №906/30/22 надіслати скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Л. Стратієнко
Судді С. Бакуліна
О. Кібенко