18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
15 листопада 2022 року Справа № 925/1203/22
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В., розглянувши матеріали
за позовом фізичної особи - підприємця Кукурузи Ігоря Миколайовича,
м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю “Системи модернізації
складів”, с. Щербані, Полтавського району, Полтавської області
про розірвання договору та стягнення 505 000 грн. 00 коп.,
До Господарського суду Черкаської області звернувся з позовом фізична особа - підприємець Кукуруза Ігор Миколайович до товариства з обмеженою відповідальністю “Системи модернізації складів” про розірвання договору постачання №615/08 від 11 серпня 2021 року, укладеного між сторонами та стягнення з відповідача 505 000 грн. 00 коп. збитків.
Звертаючись до Господарського суду Черкаської області з даним позовом позивач вказує, що підставою даного позову є невиконання товариством з обмеженою відповідальністю “Системи модернізації складів” умов договору постачання №615/08 від 11 серпня 2021 року, а саме підпункту 3.7. п.3 договору, яким передбачено, що уповноважений представник постачальника повинен був бути присутнім на місці встановлення обладнання, перевірити справність та роботу поставленого обладнання, проконтролювати пуско-налагоджувальні роботи, по результатам чого скласти акт пуско-налагоджувальних робіт, завізований уповноваженими особами сторін, що в свою чергу, свідчить про те, що дана умова договору постачання мала бути виконана за місцем встановлення обладнання, а саме: Черкаська область, м. Шпола, вул. Лебединська, 4.
З посиланням на ч. 5 ст. 29 ГПК України позивач вважає, що дана справа підсудна Господарському суду Черкаської області, оскільки місце виконання договору знаходиться в м. Шпола Черкаської області.
Відповідно до ч. 5 ст. 29 ГПК України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Аналіз зазначеного положення процесуального закону свідчить про те, що останнім передбачено дві окремі підстави для застосування правил альтернативної територіальної підсудності, а саме: якщо спір виник з договору, в якому визначено місце виконання, або якщо спір виник з договору, в якому не визначено місце його виконання, проте, з огляду на специфіку регламентованих ним договірних правовідносин, виконувати такий договір можливо лише в певному місці.
Правила визначення місця виконання зобов'язання передбачені статтею 532 Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною першою статті 532 Цивільного кодексу України місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі.
В силу частини першої статті 197 Господарського кодексу України господарське зобов'язання підлягає виконанню за місцем, визначеним законом, господарським договором або місцем, яке визначено змістом зобов'язання.
Поняття “місце виконання зобов'язання” за своїм змістом відображає певну просторову характеристику зобов'язальних правовідносин, при цьому таке відображення може відбуватися не тільки за допомогою формулювання “місце виконання зобов'язання”, але й іншими словосполученнями.
За умовами договору постачальник зобов'язується поставити в строки, що визначені цим договором, обладнання згідно із Специфікаціями (Додатками), що є невід'ємною частиною цього договору, а покупець - прийняти вказаний товар та оплатити його на умовах цього договору (п.1.1 договору).
Згідно п.3.2 договору покупець самостійно забирає товар зі складу постачальника або постачальник відправляє товар транспортною компанією за рахунок покупця.
Розрахунки за цим договором здійснюються у національній валюті шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у цьому договорі та рахунку (п. 5.1 договору).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що 12 січня 2022 року обладнання відповідачем було поставлено, а 28 жовтня 2021 року позивач остаточно розрахувався з відповідачем за придбаний товар.
Тобто, в цій частині договір між сторонами виконано.
Водночас, умови договору передбачають, що уповноважений представник постачальника повинен бути присутній на місці встановлення обладнання, перевірити справність та роботу поставленого обладнання, проконтролювати пуско-налагоджувальні роботи, по результатам чого скласти акт пуско-налагоджувальних робіт, завізований уповноваженими особами сторін. У разі, якщо покупець не бажає, щоб уповноважений представник постачальника був присутній під час пуско-налагоджувальних робіт, покупець повинен надіслати письмову відмову від адресу постачальника (п.3.7 договору).
Тобто, умови договору передбачають також виконання пуско-налагоджувальних робіт, а тому даний договір є “змішаним”.
Проте, договором не передбачено місце встановлення обладнання, зокрема за адресою: Черкаська область, м. Шпола, вул. Лебединська, 4, та як наслідок місце виконання пуско-налагоджувальних робіт.
Окрім цього, предметом договору поставки є рухомі речі (обладнання).
Отже, покупець такого товару може встановити його в будь-якому необхідному для цього місці.
Крім того, місце постачання товару (обладнання) та місце його “встановлення” після прийняття товару не є тотожними поняттями.
Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об'єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Позивач просить суд розірвати договір поставки, у зв'язку з порушенням відповідачем умов п.3.7 договору та стягнути з останнього збитки.
Отже спір у даній справі не пов'язаний безпосередньо з місцем виконання договору поставки, а тому ч. 5 ст. 29 ГПК України в даному випадку не може використовуватись позивачем для вибору господарського суду, який буде розглядати спір.
Підсудність даного спору визначається на підставі ст. 27 ГПК України за загальним правилом.
При цьому судом було враховано постанову ПАГС від 21 листопада 2018 року зі справи №910/11364/18 прийняту за результатами апеляційного провадження з аналогічного процесуального питання.
Нормами ч.ч. 1, 2 ст. 27 ГПК України передбачено, що позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідач знаходиться за адресою: вул. Світла 3Б, с. Щербані, Полтавського району, Полтавської області, 38750.
Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 31 ГПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
За таких обставин матеріали справи підлягають направленню до Господарського суду Полтавської області за територіальною підсудністю.
Керуючись ст.ст. 27, 31, 234, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
Передати матеріали справи №925/1203/22 за підсудністю до Господарського суду Полтавської області.
Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені ст.ст. 255-257 ГПК України.
Суддя А.В. Васянович