Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
09.11.2022м. ХарківСправа № 922/4899/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Новікової Н.А.
за участі секретаря судового засідання Желтухіна А.М.,
розглянувши справу № 922/4899/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейденерджи" (код ЄДРПОУ 43589966, місцезнаходження: 61001, м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 24Д, тел. НОМЕР_1 , електронна пошта tredeng@gmail.com)
до відповідача Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс" (код ЄДРПОУ 37761936, місцезнаходження: 61001, м. Харків, вул. Актюбінська, буд. 24, тел. (057)7298404, електронна пошта kh-get@ukr.net)
про стягнення 9 342 535,64 грн,
за участі представників учасників справи:
позивача - не з'явився;
відповідача - Корнієнко О.В.;
ТОВ "Трейденерджи" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - КП "Міськелектротранссервіс", в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлену електричну енергію в розмірі 9 342 535,64 грн, а також просить відшкодувати за рахунок відповідача понесені у зв'язку з поданням позовної заяви судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про постачання електричної енергії споживачу № 21/21-торги від 24.05.2021, укладеним між позивачем та відповідачем, в частині своєчасної оплати електричної енергії, поставленої позивачем на підставі зазначеного договору у червні та липні 2021 року. Зазначає, що ТОВ "Трейденерджи" на виконання умов договору в спірний період поставило КП "Міськелектротранссервіс" електричну енергію на загальну суму 29 742 535,64 грн, зокрема: у червні 2021 року - в обсязі 4 982 405 кВт/год вартістю 14 249 678,30 грн, що підтверджується Актом прийому-передачі електричної енергії від 30.06.2021; у липні 2021 року - в обсязі 4 934 031 кВт/год вартістю 15 492 857,34 грн, що підтверджується Актом прийому-передачі електричної енергії від 31.07.2021. Відповідач лише частково оплатив поставлену електроенергію на суму 20 400 000,00 грн, у зв'язку з чим у нього залишилась заборгованість у розмірі 9 342 535,64 грн. Між сторонами був підписаний акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.06.2021 по 27.10.2021, згідно з яким станом на день підписання цього акту (27.10.2021) загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 18 933 245,84 грн, в тому числі заборгованість за поставлену електроенергію у липні 2021 року в розмірі 9 342 535,64 грн, втім відповідач в порушення умов п. 5.6 Договору не здійснив оплату спожитої електроенергії, що стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про стягнення заборгованості в сумі 9 342 535,64 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2021 для розгляду справи № 922/4899/21 головуючим суддею (суддею-доповідачем) призначено суддю Смірнову О.В.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.01.2022 після усунення позивачем недоліків позовної заяви зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 25.01.2022 о 12:00, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та позивачу встановлено строк на подання відповіді на відзив.
Відповідач - КП "Міськелектротранссервіс" своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, в установлений судом строк відзив на позовну заяву не подав. Ухвалою суду від 25.01.2022 у справі № 922/4899/21 за клопотанням позивача відкладено підготовче засідання на 08.02.2022 об 11:00.
За результатами підготовчого засідання ухвалою суду від 08.02.2022 закрито підготовче провадження у справі № 922/4899/21 та призначено розгляд справи по суті на 01.03.2022 о 10:30.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, тобто до 26 березня 2022 року, який у подальшому було продовжено кілька разів відповідними Указами Президента України та законами України, зокрема до 21 листопада 2022 року.
Призначене на 01.03.2022 судове засідання у справі № 922/4899/21 не відбулось у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні через військову агресію Російської Федерації проти України, постійними обстрілами міста Харкова ворожими військами та веденням активних бойових дій на території Харківської області, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров'ю та безпеці учасників справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2022 на підставі Розпорядження керівника апарату суду № 84/2022 від 12.08.2022 про призначення повторного автоматизованого розподілу справи № 922/4899/21 у зв'язку з відпусткою судді Смірнової О.В., яка триває більше чотирнадцяти днів, що перешкоджає розгляду справи у строки, встановлені ч. 9 ст. 32 ГПК України, для розгляду справи № 922/4899/21 головуючим суддею (суддею-доповідачем) призначено суддю Новікову Н.А.
Ухвалою Господарського суду Харківської області у складі судді Новікової Н.А. від 22.08.2022 прийнято до провадження справу № 922/4899/21 та, враховуючи, що склад суду для розгляду зазначеної справи змінився, а попереднім складом суду фактично не було розпочато розгляд справи по суті, з огляду на положення ч. 14 ст. 32 та ч. 4 ст. 183 ГПК України, з метою забезпечення вчасного повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання та надання можливості учасникам справи скористатись своїми процесуальними правами, визначеними ст. 42, 46 ГПК України, було почато спочатку підготовче провадження та призначено підготовче засідання на 03.10.2022 о 10:30, а також рекомендовано учасникам справи, виходячи з поточної ситуації, у випадку загрози їх життю, здоров'ю та безпеці подавати до суду заяви про розгляд справи в їхній відсутності за наявними у справі матеріалами в порядку ч. 3 ст. 196 ГПК України або заяви про надання можливості прийняти участь у розгляді справи в режимі відеоконференції в порядку ст. 197 ГПК України.
Водночас, 09.09.2022 за вх. № 9615/22 від позивача - ТОВ "Трейденерджи" до Господарського суду Харківської області через систему "Електронний суд" надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову накладенням арешту в межах суми заявлених позовних вимог - 9 342 535,64 грн на грошові кошти, які належать відповідачу - КП "Міськелектротранссервіс" та знаходяться на всіх його банківських рахунках.
Ухвалою суду від 15.09.2022 у справі № 922/4899/21 заяву позивача - ТОВ "Трейденерджи" про вжиття заходів забезпечення позову (вх. № 9615/22 від 09.09.2022) задоволено. Накладено арешт на грошові кошти, які належать КП "Міськелектротранссервіс" (код ЄДРПОУ 43589966) та знаходяться на всіх його банківських рахунках, в межах суми заявлених позовних вимог - 9 342 535,64 грн.
Відповідач - КП "Міськелектротранссервіс" після зміни складу суду та повторного початку підготовчого провадження у справі ухвалою суду від 22.08.2022 своїм правом на подання відзиву на позовну заяву знов не скористався, в установлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.
У підготовчому засіданні 03.10.2022 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі № 922/4899/21 та призначено справу до розгляду по суті на 24.10.2022 о 10:30.
Іншою протокольною ухвалою в підготовчому засіданні 03.10.2022 прийнято до розгляду поданий в судовому засіданні представником позивача для долучення до матеріалів справи лист-звернення директора КП "Міськелектротранссервіс" (відповідача) Владислава Власенка від 12.06.2022 за вих. № 94, в якому відповідачем визнається наявність заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № 21/21-торги від 24.05.2021 в розмірі 18 933 245,84 грн.
Представники позивача та відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті, призначене на 24.10.2022, не прибули. До початку судового засідання позивач через систему «Електронний суд» подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності його представника (вх. № 12265 від 21.10.2022) та відповідач на електронну пошту суду надіслав заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату для надання можливості представнику відповідача ознайомитись з матеріалами справи (вх. № 12277/22 від 21.10.2022).
Ухвалою суду від 24.10.2022 у справі № 922/4899/21 у зв'язку з відсутністю представників учасників справи в судовому засіданні та враховуючи подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, було відкладено розгляд справи по суті на 09.11.2022 о 12:20, та рекомендовано учасникам справи, з урахуванням положень ст. 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, виходячи з поточної ситуації, у випадку загрози їх життю, здоров'ю та безпеці подавати до суду заяви про розгляд справи в їхній відсутності за наявними матеріалами в порядку ч. 3 ст. 196 ГПК України або заяви про участь у розгляді справи в режимі відеоконференції в порядку ст. 197 ГПК України.
До початку судового засідання 09.11.2022 за вх. № 13681/22 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява, в якій представник позивача підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить розгляд справи здійснити за його відсутності.
У судове засідання з розгляду справи по суті, призначене на 09.11.2022, представник позивача - ТОВ "Трейденерджи" не прибув.
У відповідності до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Від представника відповідача - КП "Міськелектротранссервіс" до початку судового засідання 08.11.2022 за вх. № 13630 на електронну пошту суду надійшло клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Харківської міської ради. Зазначене клопотання у судовому засіданні з розгляду справи по суті від 09.11.2022 представник відповідача підтримав у повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.11.2022 у справі № 922/4899/21 клопотання відповідача - КП "Міськелектротранссервіс" про залучення до участі у справі третьої особи (вх. № 13630 від 08.11.2022) залишено без розгляду.
Також від представника відповідача - КП "Міськелектротранссервіс" до початку судового засідання 09.11.2022 за вх. № 13692/22 на електронну пошту суду надійшла заява про долучення до матеріалів справи копій поштових квитанцій та опису вкладення до цінного листа від 08.11.2022 на підтвердження направлення позивачу та до суду засобами поштового зв'язку відзиву на позовну заяву з додатками.
У судовому засіданні з розгляду справи по суті від 09.11.2022 представник відповідача - КП "Міськелектротранссервіс" підтвердив наявність у відповідача заборгованості за поставлену електроенергію в липні 2021 року в розмірі 9 342 535,64 грн, та у зв'язку з неотриманням судом відзиву на позовну заяву, направленого 08.11.2022 поштою на адресу суду, заявив усне клопотання про відкладення розгляду справу до отримання судом відзиву на позовну заяву, але при цьому не повідомив та не обґрунтував поважності причин ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк та не подав клопотання про поновлення строку на подання відзиву.
Суд, розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення зазначеного клопотання, зважаючи на таке.
За змістом ч. 8 ст. 165 та ч. 1 ст. 178 ГПК України, відповідач має право подати до суду відзив на позовну заяву в строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Частиною 2 ст. 202 ГПК України передбачено підстави при наявності яких суд може відкласти розгляд справи, а саме: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
На підставі вищезазначеного, зважаючи на те, що відповідач - КП "Міськелектротранссервіс" навіть після зміни складу суду та повторного початку підготовчого провадження у справі ухвалою суду від 22.08.2022 в установлений судом строк відзив на позовну заяву не подав, поважності причин ненадання відзиву протягом установленого судом строку не обґрунтував та не подав клопотання про поновлення строку на подання відзиву, виходячи з того, що всі докази, необхідні для розгляду справи по суті зібрані на стадії підготовчого провадження, відповідачем не повідомлялось суду про наявність у нього доказів, які відсутні в матеріалах справи і без дослідження яких неможливо розглянути справу, тобто судом були створені належні умови для надання сторонами усіх необхідних доказів, зокрема відповідачу було надано достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу й порушення прав учасників справи щодо розгляду справи судом упродовж розумного строку, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого представником відповідача клопотання про відкладення розгляду справи та відмовляє у його задоволенні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши пояснення представника відповідача в судовому засіданні, об'єктивно оцінивши надані сторонами суду докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.05.2021 між ТОВ "Трейденерджи" (Постачальником) та КП "Міськелектротранссервіс" (Споживачем) укладено Договір постачання електричної енергії споживачу № 21/21-торги (далі по тексту - Договір), за умовами якого Постачальник продає (постачає) за кодом СРУ за ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія (Електричну енергію) Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії.
У пункті 2.3 Договору сторони погодили обсяг поставки: 17 412 600 кВт/год.
Згідно з п. 5.2 Договору, ціна цього договору становить 49 800 036,00 грн, в тому числі ПДВ, 20%: 8 300 006,00 грн.
За умовами п. 3.1 Договору, початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, назначена в Заяві - приєднанні до договору, яка є Додатком 3 до цього Договору, а саме: з 01.06.2021. Постачання електричної енергії здійснюється до 31.08.2021.
У Специфікації (Додатку № 1 до Договору) сторони погодили обсяг поставки електричної енергії Споживачу 17 412 600 кВт/год та ціну договору - 49 800 036,00 грн, в тому числі ПДВ, 20%: 8 300 006,00 грн.
Додатковою угодою № 1 від 01.07.2021 до Договору сторони зменшили обсяг поставки до 16 305 743 кВт/год, змінили ціну Договору - 49 800 033,02 грн, в тому числі ПДВ, 20%: 8 300 005,50 грн та виклали в новій редакції Специфікацію (Додаток № 1 до Договору), в якій зазначили нові обсяги та ціну.
Додатковою угодою № 2 від 02.08.2021 до Договору сторони ще зменшили обсяг поставки до 15 739 140 кВт/год», змінили ціну Договору - 49 800 033,00 грн, в тому числі ПДВ, 20% 8 300 005,50 грн.
Додатковою угодою № 3 від 27.09.2021 до Договору сторони домовились внести зміни до п. 3.1 Договору та визначили останній день постачання електричної енергії Споживачу до 30.11.2021.
Розрахунковим періодом за Договором є календарний місяць, починаючи з 1-го числа кожного місяця (п. 5.4 Договору)
Розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника (п. 5.5 Договору).
Відповідно до п. 5.6, Договору, оплата за фактично спожиту електричну енергію за розрахунковий період здійснюється Споживачем у строк протягом 120 днів з моменту отримання Споживачем рахунку (платіжного документу) Постачальника електричної енергії, який надається протягом 7 днів після закінчення поточного розрахункового періоду.
При наявності фінансової можливості у Споживача. Постачальник електричної енергії може надати рахунок за наступний розрахунковий період.
Згідно з п. 13.1 Договору, цей договір набирає чинності з дня його підписання Сторонами та діє до 31.12.2021, а в частині розрахунку - до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.
На виконання умов Договору ТОВ "Трейденерджи" передало КП "Міськелектротранссервіс" протягом червня та липня 2021 року електричну енергію на загальну суму 29 742 535,64 грн, а саме:
- у червні 2021 року в обсязі 4 982 405 кВт/год загальною вартістю 14 249 678,30 грн, що підтверджується Актом прийому-передачі електричної енергії від 30.06.2021;
- у липні 2021 року в обсязі 4 934 031 кВт/год загальною вартістю 15 492 857,34 грн, що підтверджується Актом прийому-передачі електричної енергії від 31.07.2021.
Позивач - ТОВ "Трейденерджи" відповідно до умов п. 5.6 Договору направив відповідачу - КП "Міськелектротранссервіс" рахунки на оплату:
- за червень 2021 року - рахунок № 78 від 30.06.2022 на суму 14 249 678,30 грн (відповідачем отримано рахунок 08.07.2021, тобто останнім днем оплати за цим рахунком є 08.11.2021);
- за липень 2021 року - рахунок № 89 від 31.07.2022 на суму 15 492 857,34 грн (відповідачем отримано рахунок 09.08.2021, тобто останнім днем оплати за цим рахунком є 08.12.2021).
Відповідач лише частково оплатив поставлену електроенергію на суму 20 400 000,00 грн, у зв'язку з чим у нього залишилася заборгованість за липень 2021 року у розмірі 9 342 535,64 грн (29 742 535,64 грн - 20 400 000,00 грн = 9 342 535,64 грн).
27.10.2021 між сторонами був підписаний акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.06.2021 по 27.10.2021, згідно з яким станом на день підписання цього акту загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 18 933 245,84 грн, в тому числі заборгованість за постачання електроенергії у липні в розмірі 9 342 535,64 грн.
Відповідач в порушення умов п. 5.6 Договору не здійснив оплату спожитої електроенергії, що стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про стягнення заборгованості в сумі 9 342 535,64 грн за договором про постачання електричної енергії споживачу № 21/21-торги від 24.05.2021.
У відповідності до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань (ч. 1 ст. 174 ГК України).
Договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
У відповідності до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Положеннями чч. 1-3 ст. 180 ГК України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).
За приписами ст. 266 ГК України, предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 57 Закону України "Про ринок електричної енергії", електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.
Споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів (п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії").
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що договір про постачання електричної енергії споживачу № 21/21-торги від 24.05.2021, на підставі якого виникли спірні правовідносини між позивачем та відповідачем, за своєю суттю є договором поставки.
Як було встановлено вище, позивачем на виконання умов договору про постачання електричної енергії споживачу № 21/21-торги від 24.05.2021 протягом червня-липня 2021 року поставлено відповідачу електричну енергію на загальну суму 29 742 535,64 грн, а саме: у червні 2021 року - в обсязі 4 982 405 кВт/год вартістю 14 249 678,30 грн та у липні 2021 року - в обсязі 4 934 031 кВт/год вартістю 15 492 857,34 грн, що підтверджується актами прийому-передачі електричної енергії від 30.06.2021 та від 31.07.2021.
Відповідач у порушення умов п. 5.6 зазначеного договору не здійснив оплату спожитої електроенергії в розмірі та в строки, передбачені договором, лише частково оплатив поставлену електроенергію на суму 20 400 000,00 грн, у зв'язку з чим у нього залишилась заборгованість у розмірі 9 342 535,64 грн, що підтверджується підписаним між сторонами актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.06.2021 по 27.10.2021, згідно з яким станом на день підписання цього акту (27.10.2021) загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 18 933 245,84 грн, в тому числі заборгованість за постачання електроенергії у липні в розмірі 9 342 535,64 грн.
У матеріалах справи міститься наданий позивачем лист-звернення відповідача від 12.06.2022 за вих. № 94, підписаний директором КП "Міськелектротранссервіс" Владиславом Власенко, з якого вбачається, що відповідач не оспорює отримання електричної енергії від постачальника - ТОВ "Трейденерджи" та визнає наявність заборгованості у споживача - КП "Міськелектротранссервіс" за договором про постачання електричної енергії споживачу № 21/21-торги від 24.05.2021, яка станом на 12.06.2022 складала 18 933 245,84 грн. У вказаному листі-зверненні відповідач посилається на відсутність можливості оплатити наявну заборгованість за договором через затримку у фінансуванні, яка виникла у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні, та зазначає, що підприємство в межах покладних на нього законодавством повноважень із захисту населення в умовах воєнного стану продовжує споживання електричної енергії для забезпечення потреб громадян у сфері функціонування громадського транспорту за відсутності можливості вчасної оплати спожитої енергії, погашення заборгованості з оплати спожитої електричної енергії буде здійснене відповідачем після відновлення належного фінансування.
У відповідності до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст. 525-526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 617 ЦК України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Стаття 218 ГК України унормовує, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Умовами п. 5.8 Договору передбачений обов'язок Споживача у разі виникнення у заборгованості за електричну енергію звернутись до Постачальника із заявою про складення графіка погашення заборгованості на строк не більше 12 місяців, який оформляється у вигляді додатку до цього Договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості.
В п. 12.1 Договору сторони передбачили можливість звільнення їх від господарської відповідальності у випадку невиконання зобов'язання внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин), тобто надзвичайних і невідворотних обставин
Згідно з п. 12.5 Договору, виникнення форс-мажорних обставин не є підставою для відмови Споживача від сплати Постачальнику за електричну елегію, яка була надана до їх виникнення.
На момент прийняття судом цього рішення у матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем заборгованості з оплати електричної енергії, поставленої по договору про постачання електричної енергії споживачу № 21/21-торги від 24.05.2021 протягом червня-липня 2021 року, на суму 9 342 535,64 грн, а також відсутні докази про укладення між сторонами графіку погашення заборгованості або додаткового договору про реструктуризацію заборгованості в порядку п. 5.8 Договору, що також підтвердив присутній у судовому засіданні 09.11.2022 представник відповідача.
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідно до п. 12.5 Договору та норм чинного законодавства відсутність у боржника необхідних коштів (в тому числі внаслідок неналежного фінансування органом місцевого самоврядування) не може бути підставою для звільнення його від сплати за електричну елегію, яка була надана до введенням воєнного стану в Україні, та зважаючи на відсутність доказів про вжиття відповідачем усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, зокрема щодо укладення з позивачем графіку погашення заборгованості або додаткового договору про реструктуризацію заборгованості в порядку п. 5.8 Договору, суд відхиляє посилання відповідача на відсутність можливості вчасної оплати спожитої енергії у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні, оскільки відповідно до умов договору останнім днем оплати за спожиту електричну енергію за липень 2021 року є 08.12.2021, тобто майже за 2,5 місяців до дати введення воєнного стану в Україні (24.02.2022), а отже відповідач мав можливість раніше погасити вказану заборгованість або хоча б частково розрахуватись за спожиту електричну енергію, втім не зробив цього.
На підставі зазначеного, враховуючи, що відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо внесення оплати за спожиту електричну енергію у липні 2021 року в сумі 9 342 535,64 грн, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за електричну енергію в сумі 9 342 535,64 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 76, ст.ст. 78, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку посилається сторона, як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
За приписами п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).
На підставі зазначеного, враховуючи, що суд задовольнив позовні вимоги у повному обсязі, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, витрати щодо сплати судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 2, 73-74, 76-79, 86, п. 2 ч. 1 ст. 129, ст. 236-242 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс" (код ЄДРПОУ 37761936, місцезнаходження: 61001, м. Харків, вул. Актюбінська, буд. 24) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейденерджи" (код ЄДРПОУ 43589966, місцезнаходження: 61001, м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 24Д) заборгованість за поставлену електричну енергію в розмірі 9 342 535,64 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 140138,03 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку, які визначено ст. 256, 257 ГПК України з врахуванням п. 4 Прикінцевих Положень та п. 17.5 Перехідних Положень ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 14.11.2022.
Суддя Н.А. Новікова