Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
08.11.2022м. ХарківСправа № 922/1071/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Добрелі Н.С.
за участю секретаря судового засідання Сланова М.Ю.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАДЕГ" (64401, Харківська область, смт Зачепилівка, вул. Центральна, 42, прим. 23, код ЄДРПОУ 35521374)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус-Агро Груп" (61010, м. Харків, Гімназійна Набережна, буд. 24, офіс 202, код ЄДРПОУ 39895178)
про стягнення коштів
за участю :
представника позивача - Ясінського А.В.
представника відповідача - Смілянського Я.Г.
Товариство з обмеженою відповідальністю "МАДЕГ" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус-Агро Груп" про стягнення заборгованості за договором поставки № 15-11/21-К від 15.11.2021 року в розмірі 8265986,33 грн., з яких 6030612,73 грн. основного боргу, 1036342,75 грн. пені, 1067875,72 грн. інфляційних втрат, 131155,13 грн. відсотків.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.07.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1071/22. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на "30" серпня 2022 р.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.08.2022 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, прийнято заяву позивача про зменшення позовних вимог до розгляду, підготовче засідання по справі № 922/1071/22 відкладено на "04" жовтня 2022 р.
Хід розгляду справи викладено в попередніх ухвалах суду.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.11.2022 року підготовче провадження закрито та справу призначено до розгляду по суті на 08.11.2022 року.
Через канцелярію господарського суду Харківської області 08.11.2022 року представник позивача надав клопотання про долучення доказів, а саме часткової оплати відповідачем заборгованості у розмірі 400000,00 грн.
Представник позивача в судовому засіданні 08.11.2022 року підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити, посилаючись на порушення відповідачем умов договору поставки, а саме несвоєчасну та не в повному обсязі оплату за поставлений позивачем товар.
Представник відповідача в судовому засіданні 08.11.2022 року проти позову заперечував, посилаючись на те, що підставою для несвоєчасної оплати став форс-мажор, а саме введення на території України воєнного стану, дана обставина є загальновідомим фактом на не передбачає доведення з боку відповідача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши вступне слово представників сторін, з'ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів позивача фактичним обставинам справи, судом встановлено наступне.
15 листопада 2021 року мiж ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВIДПОВIДАЛЬНIСТЮ «МАДЕГ» (постачальник, позивач) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВIДПОВIДАЛЬНIСТЮ "КРОКУС-АГРО ГРУП" (покупець, вiдповiдач) було укладено Договiр поставки № 15-11/21-К.
Вiдповiдно до пункту 1 1. Договору позивач прийняв на себе зобов'язання поставити і передати у власнiсть Вiдповiдача, а Відповiдач - прийняти та оплатити товар визначений у Специфікації.
Згiдно узгоджених сторонами умов договору кiлькiсть, якiсть Товару, його загальна вартiсть, строки та умови поставки, а також порядок розрахункiв визначено у вiдповiднiй Специфiкацiї до нього.
Вiдповiдно до змiсту та умов Специфiкацiї № 1 вiд 15.11.2021 року до Договору поставки № 15-11/21-Квiд 15.11.2021 року:
- Позивач зобов'язався поставити i передати у власність вiдповідача, а Вiдповiдач - прийняти i оплатити кукурудзу З класу, врожаю 2021 р., на умовах EXW «Франко завод» (у редакцiї lнкотермс 2020) - Полтавська область, Хорольський район, с Вишняки,
- кiлькiсть пapтiї Товару, що поставляється Вiдповідачу складає: 4 780,000 тонн (+/- 2 %) в опцiонi Вiдповiдача,
- остаточна кiлькiсть партiї Товару визначається вiдповiдно до ваги, що визначена Зерновим термiналом, вiдповідно до ваги нетто, зазначенiй в реєстрi Зернового термiналу у графi «Залiкова вага», що надалi iменується «Залiкова вага».
- якiсть пapтiї Товару має вiдповiдати наступним показникам: 1) вологість - не бiльше 14%; 2) смiтна домiшка - не бiльше 2%; 3) зернова домішка до 10% (5% битих, 5% - пошкоджених); 4) шкiдлива домішка, зокрема амброзiя та iншi карантиннi рослини не допускається, 5) Товар не повинен мiстити ГМО,
- якiсть пapтiї Товару, визначена лабораторiєю Зернового терміналу, є остаточною;
- цiна пapтiї Товару становить 6 052,5 грн. без ПДВ за 1 (одну) тонну;
- вартiсть партiї Товару без ПДВ 28 930 950,00 грн. (+/- 2 %). Сума ПДВ 4 050 333,00 грн. (+/- 2 %). Загальна вартiсть пapтiї Товару з ПДВ складає: 32 981 283,00 грн. (+/- 2 %);
- транспортування пapтiї Товару до пункту призначення (поставки) здійснюється Вiдповiдачем та за його власний рахунок.
- поставка пapтiї Товару в повному обсязi здiйснюється в строки з 15 листопада 2021 р. до 31 грудня 2021 р. року включно. Мiнiмальна частина пapтiї до оплати 100 (Сто) метричних тонн,
- датою поставки та переходу права власностi на партiю Товару (частину партії) 1 всiх ризиків та вигод, пов'язаних з партiєю Товару (частиною пapтiї), від Позивача до Вiдповiдача є: дата вiдвантаження партiї Товару (частини партiї) Вiдповідачу в мiсці поставки, відповiдно до п.1. Специфiкацi1,
- поставка пapтiї Товару пiзнiше строку, зазначеного в Специфiкацiї, можлива тiльки за умови пiдписання Додаткової угоди до Специфiкацiї про продовження строку поставки партiї Товару, Позивач та Вiдповiдач домовились про наступний порядок оплат Товару:
а) 9 500 000,00 грн. (дев'ять мiльйонiв п'ятсот тисяч гривень 00 коп.) з урахуванням ПДВ - не пiзнiше 02 грудня 2021 року;
б) Вiдповiдач сплачує: 86% вiд вартостi партiї Товару (частини пapтiї) на поточний рахунок Позивача, зазначений у Договорi, протягом 5-х (п'яти) банкiвських днiв з дати надання копiй:
- рахунку-фактури;
- видаткової накладної виписаної в день поставки Товару (датою оформлення складського документу на iм'я Покупця).
в) Вiдповiдач сплачує: 14% вiд вартостi партії Товару (частини пapтiї) на поточний рахунок Позивача, зазначений у Договорi, протягом 5-х (п'яти) банкiвських днiв з дати надання копій:
1) належно складеної податкової накладної зареєстрованої у Єдиному Державному реєстрi податкових накладних, з вiдповiдним заповненням всiх обов'язкових реквiзитiв податкової накладної, а також кoпії квитанції № 1 або квитанції № 2 про реєстрацiю даної податкової накладної в електроннiй формi в Єдиному Державному реєстрi податкових накладних, що виписана в порядку, передбаченому Податковим кодексом України, з вiдповiдним заповненням всiх обов'язкових реквiзитiв податкової накладної;
2) статистичного звiту за формою п.1 4 -cr, 37-cr або 29-cr з зазначенням посiвних площ або валового збору товару згідно п. 1 цієї Специфікації.
Як вбачається з матеріалів справи на виконання умов договору та Специфікації, укладеної до даного договору, було поставлено продукцію, а саме:
- 16.11.2021 року 249,16 тон, на загальну суму з ПДВ 1719166,63 грн., що підтверджується підписаними обома сторонами видатковими накладними № 24 від 15.11.2021 року та Актом приймання-передачі № 1 від 16.11.2021 року Фермерського господарства «ФАВОРИТ-АГРО ПЛЮС», про пiдтвердження зерновим складом переходу права власностi на Товар вiд Позивача до Вiдповiдача, залiковою вагою 249,16 тон, вологістю 14%, смiтною домiшкою 2% та зерновою домiшкою 10%.
- 17.11.2021 року 419,14 тон, на загальну суму з ПДВ 3 388 792,33 грн, що пiдтверджується пiдписами сторiн на видатковiй накладнiй № 25 вiд 17.11.2021 року та Актом приймання передачi № 2 вiд 17.11.2021 року Фермерського господарства «ФАВОРИТ-АГРО ПЛЮС», про пiдтвердження зерновим складом переходу права власностi на Товар вiд Позивача до Вiдповiдача, залiковою вагою 491,14 тон, вологістю 14%, смiтною домiшкою 2% та зерновою домiшкою 10%.
-18.11.2021 року 612,06 тон, на загальну суму з ПДВ 4 223122,19 грн, що пiдтверджується пiдписами сторiн на видатковiй накладнiй № 26 вiд 18.11.2021 року та Актом приймання передачі № 3 вIд 17.11.2021 року Фермерського господарства «ФАВОРИТ-АГРО ПЛЮС», про пiдтвердження зерновим складом переходу права власностi на Товар вiд Позивача до Вiдповiдача, залiковою вагою 612,06 тон, вологiстю 14%, смiтною домiшкою 2% та зерновою домiшкою 10%.
- 19.11.2021 року 655,89 тон, на загальну суму з ПДВ 4 525 542,62 грн, що пiдтверджується пiдписами сторiн на видатковiй накладнiй № 27 вiд 18.11.2021 року та Актом приймання передачi № 4 вiд 19.11.2021 року Фермерського господарства «ФАВОРИТ-АГРО ПЛЮС», про пiдтвердження зерновим складом переходу права власностi на Товар вiд Позивача до Вiдповiдача, залiковою вагою 655,89 тон, вологiстю 14%, смiтною домiшкою 2% та зерновою домiшкою 10%.
- 22.11.2021 року 668,98 тон, на загальну суму з ПДВ 4615 861,65 грн, що пiдтверджується пiдписами сторiн на видатковiй накладнiй № 28 вIд 22.11.2021 року та Актом приймання передачi № 5 вiд 22.11.2021 року Фермерського господарства «ФАВОРИТ-АГРО ПЛЮС», про пiдтвердження зерновим складом переходу права власностi на Товар вiд Позивача до Вiдповiдача, залiковою вагою 668,98 тон, вопогiстю 14%, смiтною домiшкою 2% та зерновою домiшкою 10%.
23.11.2021 року 426,47 тон, на загальну суму з ПДВ 2 942 578,04 грн, що пiдтверджується пiдписами сторiн на видатковiй накладнiй № 29 вiд 23.11.2021 року та Актом приймання передач! № 6 вiд 23 11.2021 року Фермерськоrо господарства «ФАВОРИТ-АГРО ПЛЮС», про пiдтвердження зерновим складом переходу права власностi на Товар вiд Позивача до Вiдповiдача, залiковою вагою 426,47 тон, вологiстю 14%, смiтною домiшкою 2% та зерновою домiшкою 10%.
- 24 11.2021 року 482,58 тон, на загальну суму з ПДВ 3 329 729,61 грн, що пiдтверджується пiдписами сторiн на видатковiй накладнiй № 30 вiд 24.11.2021 року та Актом приймання передач! № 7 вiд 24.11.2021 року Фермерського господарства «ФАВОРИТ-АГРО ПЛЮС», про пIдтвердження зерновим складом переходу права власностi на Товар вiд Позивача до Вiдповiдача, залiковою вагою 482,58 тон, вологiстю 14%, смiтною домIшкою 2% та зерновою домiшкою 10%.
- 25.11.2021 року 494,51 тон, на загальну суму з ПДВ 3 412 044,83 грн, що пiдтверджується пiдписами сторiн на видатковiй накладнiй № 31 вiд 25.11.2021 року та Актом приймання передачi № 8 вiд 25.11.2021 року Фермерського господарства «ФАВОРИТ-АГРО ПЛЮС», про пiдтвердження зерновим складом переходу права власностi на Товар вiд Позивача до Вiдповiдача, залiковою вагою 494,51 тон, вологiстю 14%, смiтною домiшкою 2% та зерновою домiшкою 10%.
- 26.11.2021 року 307,8 тон, на загальну суму з ПДВ 2 123 773,83 грн, що пiдтверджується пiдписами сторiн на видатковiй накладнiй № 32 вiд 26.11.2021 року та Актом приймання передачi № 9 вiд 26.11 2021 року Фермерського господарства «ФАВОРИТ-АГРО ПЛЮС», про пiдтвердження зерновим складом переходу права власностi на Товар вiд Позивача до Вiдповiдача, залiковою вагою 494,51 тон, вологiстю 14%, смiтною домiшкою 2% та зерновою домiшкою 10%.
Таким чином, станом на 26.11.2021 року Позивач передав у власнIсть Вiдповідача Товар (кукурудзу) вiдповiдно до ваги, що визначено, 3ерновим термiналом ФГ «ФАВОРИТ-АГРО ПЛЮС», вiдповiдно до ваги нетто, зазначенiй в реєстрi Зернового термiналу у графi "Залiкова вага", залiковою вагою 4 316,45 тон на загальну суму з ПДВ 30 280 612,73 гривень iз передбаченою у погодженiй сторонами Специфiкацiї № 1 до даного договору.
Як свідчать матеріали справи, позивачем 29.11.2021 року було надано відповідачу належним чином оформлений Рахунок на оплату № 16 вiд 29 листопада 2021 року на загальну суму 30 280 612,72 грн.
Крім того позивачем було складено та належним чином зареєстровано у Єдиному Державному реєстрi податкових накладних податкові накладнi, про що свідчать квитанція № 1 про реєстрацiю даної податкової накладної в електроннiй формi в Єдиному Державному реєстрi податкових накладних:
- № 1 від 16.11.2021 року, iз загальною сумою коштів що пiдлягає сплатi, з урахуванням ПДВ 1 719166,63 грн, товар - кукурудза, кількістю 249, 16 тон, про що свiдчить квитанцiя № 1 вiд 16.12.2021 року, реєстрацiйний номер документа 9375566827;
- № 2 вiд 17.11.2021 року, iз загальною сумою коштiв що пiдлягає сплатi, з урахуванням ПДВ 3 388 792,33 грн, товар - кукурудза, кількiстю 419,14 тон, про що свiдчить квитанцiя № 1 вiд 17.12 2021 року, реєстраційний номер документа 9375493888;
- № 3 від 18 11.2021 року, iз загальною сумою коштIв що пiдлягає сплатi, з урахуванням ПДВ 4 223122, 19 грн, товар - кукурудза, кількістю 612,06 тон, про що свiдчить квитанцiя № 1 вiд 18.12.2021 року, реєстрацiйний номер документа 9376698060;
- № 4 вiд 19.11 2021 року, iз загальною сумою коштiв що пiдлягає сплаті, з урахуванням ПДВ 4 525 542,62 грн, товар - кукурудза, кількiстю 655,89 тон, про що свiдчить квитанцiя № 1 вiд 19.12 2021 року, реєстрацiйний номер документа 9376691314;
- № 5 вIд 22.11.2021 року, iз загальною сумою коштiв що пiдлягає сплатi, з урахуванням ПДВ 4 615 861,65 грн, товар - кукурудза, кiлькiстю 668,98 тон, про що свiдчить квитанцiя № 1 вiд 22.12.2021 року, реєстрацiйний номер документа 9384547186;
- № 6 вiд 23.11.2021 року, iз загальною сумою коштiв що пiдлягає сплатi, з урахуванням ПДВ 2 942 578,04 грн, товар - кукурудза, кiлькістю 426,47 тон, про що свiдчить квитанцiя № 1 вiд 23.12.2021 року, реєстрацiйний номер документа 9384545374;
- № 7 вiд 24.11.2021 року, iз загальною сумою коштiв що пiдлягає сплатi, з урахуванням ПДВ 3 329 729,61 грн, товар - кукурудза, кiлькiстю 482,58 тон, про що свiдчить квитанцIя № 1 вiд 24.12.2021 року, реєстрацiйний номер документа 9384546423;
- № 8 вiд 25.11.2021 року, iз загальною сумою коштiв що пiдлягає сплатi, з урахуванням ПДВ 3 412 044,83 грн, товар - кукурудза, кiлькiстю 494,51 тон, про що свiдчить квитанцiя № 1 від 24.12.2021 року, реєстрацiйний номер документа 9379043339;
- № 9 вiд 26.11.2021 року, iз загальною сумою коштiв що пiдлягає сплатi, з урахуванням ПДВ 2123773,83 грн, товар - кукурудза, кiлькiстю 307,8 тон, про що свiдчить квитанцiя № 1 від 26.12.2021 року, реєстрацiйний номер документа 9376678289.( арк. спр. 79-96).
Крім того, позивачем 23.02.2022 року було надано відповідачу документи, передбачені п. 10.3 договору.
Також вищезазначені документи були направлені відповідачу поштою 30.05.2022 року, що підтверджується поштовим відправленням № 30/05.
Вiдповiдно до п. 12 Специфiкацiї, Вiдповiдач повинен був здійснити оплату у наступному порядку:
- 9 500 000,00 грн з урахуванням ПДВ - не пізнiше 02 грудня 2021 року;
- 86% вiд вартостi партiї Товару (частини партії на поточний рахунок Продавця, зазначений у Договорi, протягом 5-х банкiвських днiв з дати надання копiй рахунку-фактури та видаткової накладної, виписаної в день поставки Товару (датою оформлення складського документу на iм'я Вiдповiдача;
-14% вiд вартостi партії Товару (частини партiї) на поточний рахунок Продавця, зазначений у Договорi, протягом 5-х банкiвських днiв з дати надання копiй: належно складеної податкової накладної зареєстрованої у Єдиному Державному реєстрi податкових накладних, з вiдповідним заповненням всiх обов'язкових реквiзитiв податкової накладної, а також копiї квитанції № 1 або квитанцiї № 2 про реєстрацiю даної податкової накладної в електроннiй формi в Єдиному Державному реєстрi податкових накладних, що виписана в порядку, передбаченому Податковим кодексом України, з відповiдним заповненням всiх обов'язкових реквiзитiв податкової накладної Статистичного звiту за формою 4-cr, 37-cr або 29-cr з зазначенням посівних площ або валового збору товару згідно п.1 цiєї специфiкацiї.
Як зазначає позивач, станом на дату звернення до суду iз даним позовом, заборгованiсть відповідача за даним договором складає - 6 030 612,73 грн.
Вiдповiдачем у належнi строки до 02.12.2021 року було здiйснено лише оплату 8000 000,00 грн, п/д № 1107 вiд 30.11.2021 року та 1 500 000,00 rрн - п/д 1110 вiд 01.12.2021 року
У подальшому платежi здійснювались iз порушенням встановлених договiрних строкiв, який був встановлений пунктом 12.2. Специфiкації та становив 5 банкiвських днiв з моменту отримання рахунку-фактури та видаткової накладної, виписаної в день поставки Товару (датою оформлення складського документу на ім'я Покупця) та 5 банкiвських днiв з дати надання копiй вiдповiдних документIв, з зазначених у пунктi 10.3 договору та пункту 12.3. Специфiкації.
Таким чином, позивач зазначає, що видатковi накладнi № 1-9 були отриманi Вiдповiдачем в перiод з 16.11.2021 по 26.11.2021 року, а Рахунок на оплату № 16 вiд 29.11.2021 року - 29 листопада 2021 року, тобто строк оплати 86% вiд вартостi партії Товару спливав 06 грудня 2021 року, а зазначенi у пункту 12.3. Специфiкацiї та пунктi 10-3 договору Документи 23 02 2022 року, тобто строк оплати 14% вiд вартостi партiї Товару спливав 28.01 2022 року.
В свою чергу відповідачем здійснювались оплати не в повному обсязі та не у строки, визначені договором, а саме: :
-500 000,00 грн. п/д № 1162 вiд 13.12.2021 року,
- 1000 000,00 rрн. п/д № 1192 вiд 16.12.2021 року,
- 900 000,00 грн. п/д № 1219 вiд 22.12.2021 року,
- 900 000,00 грн. п/д № 1223 вIд 24.12.2021 року,
- 1000 000,00 грн. п/д № 1234 вiд 24.12.2021 року,
- 1000 000,00 грн. п/д № 1235 вiд 24.12.2021 року,
- 2 000 000,00 грн. п/д № 1240 вiд 28.12.2021 року,
- 500 000,00 грн п/д № 1245 вiд 30.12.2021 року,
- 750 000,00 грн. п/д № 1265 вiд 05.01 2022 року,
- 2 000 000,00 грн. п/д № 1266 вiд 11.01.2022 року,
- 2 000 000,00 грн. п/д № 1272 вiд 17.01.2022 року
- 500 000,00 грн. п/д № 1327 вlд 04.02.2022 року,
- 500 000,00 грн. п/д № 39 вiд 01.06.2022 року,
- 500 000,00 грн п/д № 41 вiд 03.06.2022 року,
- 500 000,00 грн. п/д № 68 вiд 29.06.2022 року,
- 200 000,00 грн. п/д № 76 вiд 05.07.2022 року.
Враховуючи вищенаведене та те, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі здійснював оплати за договором, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення заборгованості в розмірі 6 030 612,73 грн., а також нарахованих 3% річних, інфляційних втрат та пені.
В подальшому в ході розгляду справи, відповідачем було сплачено частину заборгованості:
- 15.07.2022 року в розмірі 490612,73 грн.;
- 19.07.2022 року в розмірі 200000,00 грн.;
- 22.07.2022 року в розмірі 800000,00 грн.;
- 10.08.2022 року в розмірі 1000000,00 грн.
- 09.09.2022 року в розмірі 1000000,00 грн.
- 21.09.2022 року в розмірі 699000,00 грн.
У зв'язку з вищезазначеними оплатами, позивачем було подано неодноразово заяви про зменшення позовних вимог, які було прийнято судом, остання заява про зменшення позовних вимог від 01.11.2022 року, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача 1841000,00 грн. основного боргу, пеню - 1052090,84 грн., 3% - 111916,23 грн. та інфляційні - 705575,77 грн. (дана заява прийнята судом).
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що у зв'язку з тим, що військовий стан, введений на території України є форс-мажорною обставиною, що зумовила неможливість здійснення відповідачем своєчасної та повної оплати. Крім того, відповідач вказує на те, що позивачем неправомірно визначено кінцевий строк на оплату партій товару - 14%, оскільки відповідачем не було отримано 23.02.2022 року документи, визначені п. 10.3 договору.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.
Відповідно до ч.2 ст. 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За вимогами ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За вимогами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вже було зазначено вище, на підтвердження доказів поставки товару відповідачу, позивачем було надано до суду видаткові накладні, а також документи, визначені п. 10.3 договору, які були направлені на адресу відповідача.
В свою чергу, відповідачем оплата поставленого товару здійснювалась не в повному обсязі та несвоєчасно.
Щодо заперечень відповідача стосовно недотримання позивачем порядку досудового врегулювання спору, передбаченого договором, а саме направлення претензії, суд зазначає наступне.
Відповідно до постанови ВГСУ від 24.10.06 р. у справі № 2/238, попри те що сторони включили в договір (контракт) умову про застосування досудового врегулювання спору, це не позбавляє їх права і в такому разі відразу звертатися до господарського суду, не пред'являючи претензію. Як зазначає суд, вибір способу правового захисту є правом, а не обов'язком сторін, тому заборона щодо звернення особи до суду одразу після порушення її прав та інтересів порушує її право на судовий захист.
Згідно ч. 1ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, відповідачем порушено строки на оплату, визначені договором та специфікацією до нього.
Отже станом на момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача становила 6030612,73 грн., в ході розгляду справи останнім було сплачено частину заборгованості та заборгованість відповідача 1841000,00 грн. , у зв'язку з чим позивачем було подано заяви про зменшення позовних вимог, які прийняті судом.
Крім того, в подальшому, 02.11.2022 року відповідачем було погашено частину заборгованості у розмірі 400000,00 грн., на підтвердження чого позивачем надано платіжне доручення.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи вищенаведене та те, що відповідачем в ході розгляду справи було сплачено частину основного боргу в розмірі 400000,00 грн., суд вважає за необхідне на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України закрити провадження у цій частині.
Щодо залишку боргу в розмірі 1441000,00 грн., суд зазначає наступне.
Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов договору та діючого законодавства, - суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № 15-11/21-К від 15.11.2021 року в розмірі 1441000,00 грн. обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Стосовно стягнення 3% річних, пені та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.
Заперечуючи проти стягнення пені, відповідач посилається на введення на території України воєнного стану, який є форс-мажором та спричинив несвоєчасну оплату.
24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Згідно Указу Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22.05.2022 № 2263-IX.
Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 12.08.2022 № 7664, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» від 15.08.2022 № 2500-IX, який набрав чинності 17.08.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Таким чином, станом на теперішній час продовжено строк дії воєнного стану в Україні до 21.11.2022 р.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
З листа Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 вбачається, що Торгово-промислова палата України (далі по тексту - ТПП України) на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".
Слід відмітити, що існування обставин форс-мажору щодо порушення/невиконання зобов'язань може доводитися будь-якими доказами (постанова Верховного Суду у справі № 912/3323/20 від 21 липня 2021 року).
Окрім цього, Верховний Суд у постанові від 19 серпня 2022 року у справі №908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 926/2343/16, від 16 липня 2019 року у справі № 917/1053/18 та від 25 листопада 2021 року у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що сам факт введення воєнного стану не може вважатись належною правовою підставою для не виконання зобов'язань, а обставини, які виникли у зв'язку з війною мають безпосередньо впливати на можливість контрагента виконати свій обов'язок, отже сторона, яка посилається на вказану обставину повинна довести зв'язок між неможливістю виконання зобов'язання та військовими діями.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано доказів які б підтверджували вплив агресії РФ та неможливістю виконання зобов'язання за спірним договором, натомість відповідачем навіть під час розгляду справи надавались докази щодо часткового погашення боргу.
Крім того, п. 8.1 договору, сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх зобов'язань за цим договором, якщо це невиконання стало наслідком дії обставин непереборної сили, що знаходяться поза контролем кожної зі сторін. Факт настання форс-мажорних обставин та їхня тривалість мають бути підтверджені довідкою Торгово-промислової палати України, або іншого уповноваженого органу державної влади, у межах своєї компетенції.
Відповідно до п. 8.2 договору, сторона для якої виконання зобов'язань за договором стало неможливим внаслідок настання обставин непереборної сили, зобов'язана негайно, але не пізніше 10 днів з початку їхньої дії, письмово повідомити іншу сторону про початок, можливу тривалість та передбачуваний час припинення цих обставин. Несвоєчасне повідомлення позбавляє сторону права посилатися на обставини непереборної сили.
Тобто умовами договору, сторонами було визначено порядок повідомлення сторони договору про настання форс-мажорних обставин.
В свою чергу відповідач вказує на те, що військовий стан на території України є загальновідомою обставиною та не потребує додаткового повідомлення сторони.
Суд зауважує, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
В свою чергу відповідачем не надано до суду будь-яких доказів впливу воєнного стану саме на відповідача та на його обов'язок перед контрагентом - позивачем, а також доказів направлення відповідного повідомлення на адресу позивача, у строки, визначені п. 8.2 договору.
Як вже було зазначено вище, вiдповiдно до п. 12 Специфiкацiї, Вiдповiдач повинен був здійснити оплату у наступному порядку:
- 9 500 000,00 грн з урахуванням ПДВ - не пізнiше 02 грудня 2021 року;
- 86% вiд вартостi партiї Товару (частини партії на поточний рахунок Продавця, зазначений у Договорi, протягом 5-х банкiвських днiв з дати надання копiй рахунку-фактури та видаткової накладної, виписаної в день поставки Товару (датою оформлення складського документу на iм'я Вiдповiдача;
-14% вiд вартостi партії Товару (частини партiї) на поточний рахунок Продавця, зазначений у Договорi, протягом 5-х банкiвських днiв з дати надання копiй: належно складеної податкової накладної зареєстрованої у Єдиному Державному реєстрi податкових накладних, з вiдповідним заповненням всiх обов'язкових реквiзитiв податкової накладної, а також копiї квитанції № 1 або квитанцiї № 2 про реєстрацiю даної податкової накладної в електроннiй формi в Єдиному Державному реєстрi податкових накладних, що виписана в порядку, передбаченому Податковим кодексом України, з відповiдним заповненням всiх обов'язкових реквiзитiв податкової накладної Статистичного звiту за формою 4-cr, 37-cr або 29-cr з зазначенням посівних площ або валового збору товару згідно п.1 цiєї специфiкацiї.
В даному випадку, позивачем було здійснено поставку товару відповідачу у період з 16.11.2021 року по 26.11.2022 року та підписано відповідні видаткові накладні, тобто обов'язок відповідача щодо сплати 86% від вартості товару має розраховуватись із дати складання видаткових накладних протягом 5-ти банківських днів, тобто позивачем вірно визначено початок періоду нарахувань з 07.12.2021 року з урахуванням п.10.3 специфікації до договору .
Відповідач у своїх запереченнях також вказує на те, що надіслання позивачем 23.02.2022 року електронною поштою документів, передбачених п. 10.3 договору, не є належним доказом направлення документів для здійснення оплати, оскільки відповідні документи мали бути засвідчені належним чином та надіслані поштою.
Стосовно вищезазначених посилань, суд зазначає наступне.
Стосовно залишку оплати в розмірі 14% вiд вартостi партії Товару, то позивачем засобами поштового зв'язку було направлено відповідачу документи, що не заперечується відповідачем, передбачені договором та специфікацією 30.05.2022 року, на підтвердження чого надано квитанцію пошти та з урахуванням поштового перебігу та перебування поштового відправлення у відділенні, строк оплати 14% річних сплив 29.06.2021 року, та позивачем вірно визначено початок періоду нарахувань з 30.06.2022 року з урахуванням п.10.3 специфікації до договору.
Відповідно до пунктів 6.1, 6.2 договору, сторона яка порушила його умови, відшкодовує іншій стороні завдані своїми діями або бездіяльністю збитки, у порядку, передбаченому чинним законодавством України та у разі невиконання будь-якою зі сторін зобов'язань за цим договором сторона, яка порушила умови договору, сплачує іншій стороні пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми заборгованості за кожний день непостачання партії товару або суми простроченої оплати.
Відповідно до ст. 611 ЦК одним з наслідків порушення зобов'язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Судом перевірено розрахунок пені, наданий позивачем та встановлено, що він відповідає вимогам законодавства та умовам договору.
Приймаючи до уваги прострочення відповідачем зобов'язань щодо оплати поставленого позивачем товару, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 1052090,84 грн.
Щодо стягнення 3% річних в розмірі 111916,23 грн. та інфляційних втрат в розмірі 705575,77 грн , суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом перевірено розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, здійснений позивачем та встановлено, що він відповідає вимогам чинного законодавства та умовам договором.
Враховуючи вищенаведене та порушення відповідачем строків оплати за договором, суд дійшов висновку про правомірність нарахування 3% річних та інфляційних втрат, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення 3% в розмірі 111916,23 грн. та інфляційних втрат в розмірі 705575,77 грн. підлягають задоволенню.
Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.
З прийняттям у 2006 році Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.
Як зазначено у рішенні по справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 року, заява № 4909/04, що суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В даному випадку, з матеріалів справи вбачається, що при зверненні позивача до суду з даним позовом, останнім було сплачено судовий збір у розмірі 123989,79 грн.
Проте в ході розгляду справи, відповідачем було частково погашено заборгованість, у зв'язку з чим позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог.
Відповідно до п. 1 та п.5 ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду зокрема у разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом та закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Тобто за клопотанням позивача, у зв'язку з поданнями заяви про зменшення позовних вимог, а також частковим закриттям провадження у справі, суд ухвалою повертає зайво сплачений судовий збір.
Таким чином, враховуючи зменшення суми заборгованості в ході розгляду справи, суд дійшов висновку, що до стягнення з відповідача підлягає 49658,74 судового збору (тобто 1,5% від загальної суми стягнутої заборгованості), в той час, як решта сплаченого позивачем при подачі позову судового збору повертається ухвалою суду на підставі ст. 7 ЗУ "Про судовий збір".
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 526, 549, 611, 612, 623-629, 712 Цивільного кодексу України; ч. 1 ст. 174, ст. 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 73, 74, 86, 129, 183, 231, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус-Агро Груп" (61010, м. Харків, Гімназійна Набережна, буд. 24, офіс 202, код ЄДРПОУ 39895178) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАДЕГ" (64401, Харківська область, смт Зачепилівка, вул. Центральна, 42, прим. 23, код ЄДРПОУ 35521374) 1441000,00 грн. основного боргу, 1052090,84 грн. пені, 111916,23 грн. 3% річних, 705575,77 грн. інфляційних втрат та 49658,74 судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення 400000,00 грн. основного боргу провадження у справі закрити на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Інформація по справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Повне рішення складено "14" листопада 2022 р.
Суддя Н.С. Добреля