09 листопада 2022 року м. ТернопільСправа № 921/693/21
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Чопка Ю.О.
за участі секретаря судового засідання Саловська О.А.
розглянув матеріали справи
за позовом Тернопільського обласного центру зайнятості (вул.Текстильна, 1Б, м. Тернопіль, 46007, код ЄДРПОУ 05392691)
до відповідача Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області (вул. Лисенка, 20А, м. Тернопіль, 46002, код ЄДРПОУ 39766192)
про стягнення 19 076,56 грн. виплаченого забезпечення
За участі представників:
позивача: Гарькава Лідія Романівна, заступник начальника юридичного відділу
відповідача:
Суть справи
Тернопільський обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про стягнення 19 076,56 грн. виплаченого забезпечення (допомоги по безробіттю) ОСОБА_1 у зв'язку з поновленням його на роботі за рішенням суду.
Підставою для звернення із вказаною вимогою до відповідача, позивач вказує на поновлення (за рішенням суду) на роботу безробітної ОСОБА_2 , в зв'язку з чим, підлягає поверненню виплачене їй забезпечення (допомога по безробіттю) за період з 01.05.2021 по 22.07.2021.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 22.10.2021, головуючим суддею для розгляду справи № 921/693/21 визначено суддю Чопко Ю.О.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 26.10.2021 справу №921/693/21 прийнято до провадження; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено на 15.11.2021.
Ухвалою суду від 15.11.2021 провадження у справі №921/693/21 зупинено до набрання законної сили судового рішення по справі №500/2454/21 Тернопільського окружного адміністративного суду. Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2021 у справі №500/2454/21, апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області залишено без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 у справі №500/2454/21 без змін.
Ухвалою суду від 12.10.2022 провадження у справі поновлено, призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 19.10.2022, яке відкладено 09.11.2022 з підстав викладених у відповідній ухвалі.
Представниця позивача в судовому засіданні 09.11.2022 позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач у відзиві на позов №9-19-0.9-3959/2-21 від 11.11.2021 (вх.№9214 від 12.11.2021) проти позовних вимог заперечив посилаючись на те, що рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 у справі №500/2454/21 яким ОСОБА_2 з 01.04.2021 поновлено на роботі оскаржене в апеляційному порядку, а тому позов про стягнення виплаченого забезпечення є передчасним.
У відзиві на позов (доповнення) №9-19-0.9-4593/2-21 від 22.12.2021 (вх.№10451 від 22.21.2021) відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що ОСОБА_2 , відповідно до ст.87 Закону України "Про державну службу" при звільненні була виплачена вихідна допомога у розмірі двох середньомісячних заробітних плат, а сааме в розмірі 13 893 грн. У зв'язку з наведеним позивач повинен був відкласти виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_2 на два місяці, а не на один. А тому вважає, що виплачена ОСОБА_2 допомога по безробіттю за період з 01.05.2021 по 31.05.2021 в розмірі 7 124,98 грн є такою, що набута нею безпідставно, так як відповідно до ст.31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", згідно з якою виплата допомога по безробіттю відкладається на строк, що дорівнює періоду, протягом якого застрахованій особі відповідно до ч.4 ст.87 Закону України "Про державну службу" виплачується вихідна допомога. Просить суд в позові відмовити.
Позивач у відповіді на відзив №09/4364 від 24.12.2021 (вх.№10525 від 28.12.2021) проти доводів відповідача заперечив, посилаючись на те, що відповідно до прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" на період дії карантину, встановленого КМ України з метою запобігання поширенню респіраторної хвороби COVID-19 спричиненої SARS-CoV-2, допомога бо безробіттю призначається з першого дня надання статусу безробітного. Крім того, виплата допомоги по безробіттю відкладається не більш ніж на один місяць. Просить суд врахувати, що законодавством не передбачено інших строків відкладення виплати по безробіттю, крім відкладення не більш ніж на один місяць і на строк до шести місяців. ОСОБА_2 відкладено виплату допомоги по безробіттю з 29.04.2021 по 30.04.2021 у зв'язку з наданням особі вихідної допомоги при звільненні, яка виплачена одноразово. Просить позов задовольнити.
Відповідач участі свого представника в судовому засіданні 09.11.2022 не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Стаття 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Приписами ст.248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (ч. 8 ст. 252 ГПК України).
Частиною 1 ст.202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За даних обставин, зважаючи на те, що: відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи; участь останнього не визнавалась судом обов'язковою; наявних у матеріалах справи документів достатньо для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, суд прийшов до висновку, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представниці позивача, судом встановлено наступне.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №186-к від 31.03.2021 звільнено ОСОБА_2 з посади спеціаліста Відділу у Лановецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області 31.03.2021 у зв'язку з ліквідацією Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області як юридичної особи публічного права.
29.04.2021 ОСОБА_2 звернулася до Лановецької районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості із заявами про надання (поновлення) статусу безробітного у відповідності до норм Закону України "Про зайнятість населення" та про призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю.
Наказом Лановецької районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості №НТ210429 від 29.04.2021 ОСОБА_2 надано статус безробітного; призначено допомогу по безробіттю як застрахованій особі залежно від страхового стажу відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст.22, ч.1 ст.23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття": понад 10 років - 70 % середньої заробітної плати (доходу) залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: 100% - 90 календарних днів, 80 % - 90 календарних днів, 70 % - 180 календарних днів: з 29.04.2021 по 23.04.2022. Відкладено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з наданням вихідної допомог при звільненні з 29.04.2021 по 30.04.2021.
Наказом №НТ210505 від 05.05.2021 розпочато виплату допомоги по безробіттю відповідно до ст. 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" з 01.05.2021.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 у справі № 500/2454/21 визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 31.03.2021 за №186-к "Про звільнення ОСОБА_2 ". Поновлено ОСОБА_2 на посаді спеціаліста Відділу у Лановецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області з 01.04.2021.
Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.04.2021 по 12.07.2021 в розмірі 23 875 грн з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів.
В частині поновлення ОСОБА_2 на посаді спеціаліста Відділу у Лановецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області з 01.04.2021 та в частині стягнення на користь ОСОБА_2 середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 6 846 грн з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів рішення суду допущено до негайного виконання.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2021 у справі №500/2454/21, апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області залишено без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 у справі №500/2454/21 без змін.
На виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 у справі №500/2454/21, наказом начальника Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №628-к від 23.07.2021 ОСОБА_2 поновлено на посаді спеціаліста Відділу у Лановецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області з 01.04.2021.
Наказом Лановецької районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості №НТ210723 від 23.07.2021 ОСОБА_2 припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку припиненням реєстрації безробітного відповідно до п. 1 ст. 45 Закону України "Про зайнятість населення", пп. 1, 2, 3 п. 30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №792 з 23.07.2021.
Відповідно до цього ж наказу припинено реєстрацію ОСОБА_2 як безробітного.
Таким чином, ОСОБА_2 перебувала на обліку у центрі зайнятості з 29.04.2021 по 22.07.2021. За період перебування на обліку в центрі зайнятості в статусі безробітного громадянці ОСОБА_2 було нараховане та виплачене матеріальне забезпечення в сумі 19 076,56 грн за період з 01.05.2021 по 22.07.2021
Наказом Тернопільського обласного центру зайнятості №215 "Д" від 30.07.2021 Головному управлінню Держгеокадастру у Тернопільській області приписано протягом 15 календарних днів повернути кошти в сумі 19 076,56 грн.
Вищенаведений наказ направлено Головному управлінню Держгеокадастру у Тернопільській області листом №24.02/1159 від 02.08.2021 та отримано останнім 06.08.2021.
Зважаючи на те, що відповідачем кошти в добровільному порядку не були повернуті, позивач звернувся до суду з позовом про їх стягнення в примусовому порядку.
З'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд прийшов до висновку про те, що позов слід задовольнити, виходячи з наступних міркувань.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2020, з наступними змінами (надалі - Закон).
Пунктами 2, 6, 8 ч. 1 ст. 1 Закону встановлено, що суб'єкти страхування на випадок безробіття - застраховані особи, а у випадках, передбачених цим Законом, також члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик; об'єкт страхування на випадок безробіття - страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи (члена її сім'ї, іншої особи) виникає право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, передбачених статтею 7 цього Закону; страховий випадок - це подія, через яку: застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу; застраховані особи опинилися в стані часткового безробіття.
Згідно ст.4 Закону страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, цивільно-правового договору чи на інших підставах, передбачених законом, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби) та інші особи, які проходять службу та отримують грошове забезпечення (далі - військовослужбовці), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичні особи - підприємці, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах. Право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи (ч.1 ст.6 Закону).
Статтею 7 Закону визначено такий вид забезпечення безробітного як допомога по безробіттю.
Частиною 1 ст.44 КЗпП України передбачено, що при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
Право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (ч.1 ст.22 Закону).
Розмір допомоги по безробіттю застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону врегульовано приписами ст.23 Закону.
Відповідно до ч.4 ст.31 Закону виплата допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації відкладається на строк, що дорівнює періоду, протягом якого застрахованій особі відповідно до законів надається вихідна допомога або інші виплати при звільненні з підприємств, установ і організацій або закінченні строку повноважень за виборною посадою, що забезпечують часткову або тимчасову компенсацію втраченого заробітку.
Процедура, умови надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, механізм обчислення регіональними та базовими центрами зайнятості, а також філіями регіональних центрів зайнятості державної служби зайнятості страхового стажу визначені Порядком надання допомоги по безробіттю у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України за № 624 від 06.04.2020, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.06.2020 за № 537/34820 (надалі - Порядок).
П. 1 р. IV Порядку передбачено, що виплата допомоги по безробіттю відкладається на строк, що дорівнює періоду, протягом якого застрахованій особі відповідно до законів надаються вихідна допомога або інші виплати при звільненні з підприємств, установ та організацій або закінченні строку повноважень за виборною посадою, що забезпечують часткову або тимчасову компенсацію втраченого заробітку. Особам, які звільнені з підстав, зазначених у пункті 6 частини першої статті 36, пунктах 1, 2 та 6 частини першої статті 40 та пункті 5 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України, унаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (частина третя статті 38 і стаття 39 Кодексу законів про працю України) виплата допомоги по безробіттю відкладається не більше ніж на один місяць. Відкладення виплати допомоги по безробіттю починається з наступного дня після дня звільнення особи.
У разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню (ст.235 КЗпП України).
Згідно з ст.1291 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства (ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Статтею 65 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.31 Закону виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.
Згідно з п.6 ч.1 ст.34 Закону фонд має право, зокрема, стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.
Частиною 4 ст.35 Закону визначено, що із роботодавця утримуються сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Таким чином, законодавством передбачено право позивача стягувати з відповідача суму страхових коштів і вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов'язок відповідача як роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Аналогічна правова позиція висвітлена у численних постановах Верховного Суду, зокрема, від 12.07.2018 № 914/586/17, від 09.07.2018 № 914/1875/17, від 12.06.2018 № 914/2087/17.
За даних обставин, позовні вимоги Тернопільського обласного центру зайнятості про стягнення з Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області 19 076,56 грн виплаченого забезпечення - допомоги по безробіттю безробітній ОСОБА_2 , суд визнає обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (ч.2 ч.1 ст.73 ГПК України).
Частиною 1 ст.74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами ст.79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Доводи відповідача судом до уваги не приймаються, так як відповідно до п.1 ч.IV Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності затвердженої Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 06 квітня 2020 року № 624, особам, які звільнені з підстав, зазначених у пункті 6 частини першої статті 36, пунктах 1, 2 та 6 частини першої статті 40 та пункті 5 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України, унаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (частина третя статті 38 і стаття 39 Кодексу законів про працю України) виплата допомоги по безробіттю відкладається не більше ніж на один місяць. Відкладення виплати допомоги по безробіттю починається з наступного дня після дня звільнення особи.
Відповідно до ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 79, 86, 129, 202, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1.Позовні вимоги задовольнити.
2.Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області вул. Лисенка, 20А, м. Тернопіль, 46002, код ЄДРПОУ 39766192 на користь Тернопільського обласного центру зайнятості, м.Тернопіль, вул. Текстильна, 1Б, код ЄДРПОУ 05392691 - 19 076 (дев'ятнадцять тисяч сімдесят шість) грн 56 коп. виплаченого забезпечення і 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення сторони вправі його оскаржити до Західного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення виготовлено 16 листопада 2022 року.
Суддя Ю.О. Чопко