31 жовтня 2022 року м. ТернопільСправа № 921/173/18
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Гирили І.М.
за участі секретаря судового засідання Коляска І.І.
розглянув справу
за позовом Акціонерного товариства “Укртрансгаз”, Кловський узвіз, 9/1, м. Київ
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
1. Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б. Хмельницького, б. 6, м. Київ
2. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, вул. Смоленська, 19, м. Київ
до відповідача: Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", вул. Чернівецька, буд. 54, м. Тернопіль
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1. Борщівський агротехнічний коледж, вул. Грушевського, буд. 15, м. Борщів Тернопільської області
2. Комунальне підприємство Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго", вул. Київська, буд. 3А, м. Тернопіль
про стягнення 137 079 191 грн 08 коп. заборгованості, 22 155 858 грн 80 коп. пені, 3 509 893 грн 82 коп. 3% річних та 8 312 644 грн 24 коп. інфляційних втрат
за участі представників
позивача: Онищук М.Б.
відповідача: Ловчук М.В.
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - АТ "НАК "Нафтогаз України": Будника К.А.
третіх осіб: не прибули
В порядку ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку: vkz.court.gov.ua.
Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених ст. 35-37 ГПК України не надходило.
Суть справи:
Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - АТ "Уктрансгаз", позивач) звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" (далі - ПрАТ "Тернопільгаз", відповідач) про стягнення, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, 137 079 191, 08 грн заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу за період: квітень 2016 року, з березня по листопад 2017 року, січень і квітень місяць 2018 року, 22 155 858, 80 грн пені, 3 509 893, 82 грн 3% річних, нарахованих за період з 18.05.2017 по 21.08.2018, та 8 312 644, 24 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з травня 2017 по липень 2018 на зобов'язання з березня по листопад 2017 року та січень і квітень 2018 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору транспортування природного газу №1512000728 від 17.12.2015 АТ "Укртрансгаз" надало відповідачу послуги балансування обсягів природного газу, про що складені відповідні акти, рахунки та розрахунки вартості послуг балансування, які надіслані відповідачу. Згідно з п. 9.4 Договору оператор до 14-го числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику розрахунок вартості послуг балансування та рахунок фактуру, замовник зобов'язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п'яти банківських днів. Відповідач послуги не оплатив, що і слугувало підставою даного позову.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 12.12.2018 у справі №921/173/18, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.03.2019, вказані вище позовні вимоги АТ "Укртрансгаз" задоволено частково. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 137 079 191, 08 грн заборгованості, 11 077 929, 40 грн пені, 3 509 893, 82 грн 3% річних, 8 312 644, 24 грн інфляційних втрат та 597 080,14 грн судового збору. В решті позову відмовлено. При вирішенні даного спору судом встановлено та прийнято до уваги, зокрема, обставини, які є підставою для зменшення розміру пені на 50%, врахування яких і стало наслідком часткового задоволення позову.
02.04.2019, на підставі ст. 327 ГПК України, Господарським судом Тернопільської області видано наказ про примусове виконання зазначеного вище судового рішення.
Поряд із цим, вказані вище рішення судів першої та апеляційної інстанції були оскаржені і позивачем, і відповідачем до Верховного Суду.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.09.2019: касаційну скаргу АТ "Укртрансгаз" у справі №921/173/18 в частині відмови у стягненні пені задоволено частково; касаційну скаргу ПрАТ "Тернопільгаз" задоволено; скасовано постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.03.2019 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.12.2018 у справі №921/173/18; справу №921/173/18 передано на новий розгляд до Господарського суду Тернопільської області.
18.10.2019 матеріали справи №921/173/18 повернулись на адресу Господарського суду Тернопільської області.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2019, для розгляду справи №921/173/18 визначено суддю Гирилу І.М.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 22.10.2019 справу №921/173/18 прийнято до провадження; розгляд справи №921/173/18 постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, зі стадії підготовчого засідання; підготовче засідання по справі №921/173/18 призначено на 13.11.2019 о 11:00 год.; запропоновано учасникам судового процесу дати проведення судового засідання подати (надіслати) суду заяви по суті справи та з процесуальних питань (при наявності).
06.11.2019 від третьої особи - АТ "НАК "Нафтогаз України" надійшли пояснення за №1001ВИХ-19-5128 від 01.11.2019 (вх. № 20139). Згідно з вказаними поясненнями АТ "НАК "Нафтогаз України", враховуючи позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 18.09.2019 у даній справі, зазначило, що розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р не є актом нормативного характеру та не може встановлювати або змінювати існуючий обсяг прав суб'єктів ринку природного газу. Частиною національного законодавства є виключно декрети і постанови Кабінету Міністрів України. Вважає, що зазначаючи про наявність безумовного обов'язку з видачі номінацій теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям до початку опалювального сезону 2016/17 року без дотримання інших нормативних актів, зокрема, постанови Кабінету Міністрів України №758 від 01.10.2015, суд неправильно застосував норми матеріального права, зокрема, ст. 19 Конституції України, ч. 1-3 ст. 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України". Стверджує, що у 2016-2017 роках НАК "Нафтогаз України" не подавав як замовник послуг транспортування номінацій/реномінацій на транспортування природного газу для Борщівського агротехнічного коледжу та КП "Тернопільтеплокомуненерго". Враховуючи наведене, вважає, що відбори природного газу вказаними споживачами є несанкціонованими і позивач законно та обґрунтовано відніс останні на відповідача, як на Оператора ГРМ.
Окрім того, НАК "Нафтогаз України" вказує, що факти щодо відсутності номінацій у квітні 2017 року для КП "Тернопільтеплокомуненерго" та наявність несанкціонованого відбору природного газу встановлені судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду справи №921/39/18.
Щодо вказівок Верховного Суду у постанові від 18.09.2019 у даній справі з приводу застосування позивачем у актах та розрахунках вартості послуг балансування коефіцієнтів компенсації 1.2, НАК "Нафтогаз України" стверджує, що оскільки відповідач як замовник послуг транспортування, у спірні газові місяці через точку входу до газотранспортної системи не подав жодних обсягів природного газу, однак, при цьому, здійснив відбір природного газу з точки виходу з газотранспортної системи для покриття його власних виробничо-технічних втрат, що і склали обсяги його негативних місячних небалансів за відповідні періоди, для врегулювання яких були надані послуги балансування. Обсяг відібраного відповідачем природного газу у всіх випадках склав 100% розміру його небалансу та, відповідно, позивачем правомірно застосовано вказаний коефіцієнт.
11.11.2019 відповідач надав відзив на позовну заяву за №03/1204 від 07.11.2019 (вх. № 20434), згідно з яким ПрАТ "Тернопільгаз" позовні вимоги не визнає частково. Зокрема, зазначив, що з моменту звернення АТ "Укртрансгаз" з даним позовом до суду ПрАТ "Тернопільгаз" проведено оплату на загальну суму 7 211 105 грн 24 коп. В підтвердження наведеного долучив до матеріалів справи платіжні доручення: №44 від 22.12.2018 на суму 5 000 000 грн; №2 від 04.03.2019 на суму 585 416 грн; № 3 від 27.03.2019 на суму 500 000 грн; №4 від 28.03.2019 на суму 19 628, 53 грн; №5 від 26.04.2019 на суму 1 000 000 грн; №6 від 06.05.2019 на суму 6 060, 71 грн та №902 від 23.07.2019 на суму 100 000 грн.
Щодо стягнення 24 537, 17 грн відповідно до акту за №04-16-151200000728-Баланс від 29.05.2017 зазначив, що дані обсяги природного газу в кількості 2,700 куб. м природного газу спожиті та оплачені Борщівським агротехнічним коледжем НАК "Нафтогаз України" у березні 2016 року. Зауважив, що гл. 4 р. ХІV Кодекту ГТС чітко встановлені терміни оформлення послуг балансування. Наведене, на переконання відповідача, свідчить про оформлення позивачем обсягів балансування природного газу за квітень 2016 року актом від 29.05.2017 всупереч чинному законодавству, а тому просить відмовити у даній частині позову.
Також вважає, що у розрахунках вартості послуг балансування позивач неправомірно застосував коефіцієнт компенсації 1.2, замість 1, внаслідок чого заборгованість відповідача збільшилась на 9,7 млн. грн.
Окрім того, посилаючись на розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р, правові висновки Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.06.2018 у справі №904/5621/17 та Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №923/351/18 та від 12.03.2019 у справі №921/325/18, ПрАТ "Тернопільгаз" стверджує, що гарантованим постачальником для КПТМ ТОР "Тернопільтеплокомуненерго" є саме ПАТ "НАК "Нафтогаз України". Несанкціонований відбір природного газу з газотранспортної системи Оператора ГТС (позивача у справі) КПТМ ТОР "Тернопільтеплокомуненерго" у березні-квітні 2017 року та квітні 2018 року відсутній та, відповідно, позивачем неправомірно віднесено на відповідача негативний небаланс за березень 2017 року в розмірі 411,819 тис. куб. м на суму 4 664 690, 28 грн; у квітні 2017 року в розмірі 19,072 тис. куб. м на суму 173 955, 5 грн, у квітні 2018 року в розмірі 56,610 тис. куб. м на суму 721 066, 92 грн.
Враховуючи усе наведене вище, відповідач вказує на необґрунтованість нарахованих позивачем та заявлених до стягнення сум пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Крім того, відповідач зазначив, що він є суб'єктом природних монополій з розподілу природного газу та, відповідно, обмежений у праві здійснення інших видів господарської діяльності. Зауважив, що тариф на розподіл природного газу є єдиним джерелом фінансування діяльності підприємства. Просить врахувати, що встановлений та доведений Регулятором тариф не є достатнім для покриття в повній мірі втрат на провадження діяльності з розподілу природного газу з отриманням обґрунтованого рівня прибутку. Згідно з Звітами про фінансові результати за 2018 рік та 9 місяців 2019 року збитки по підприємству склали 138, 6 млн. грн та 228, 9 млн. грн. Вважає, що за відсутності вини відповідача у виникненні заборгованості за обсяги балансування природного газу, застосування такої міри відповідальності, як штрафні санкції, є безпідставним.
12.11.2019 від Борщівського агротехнічного коледжу (третьої особи у справі) надійшли пояснення за №01-08/398 від 06.11.2019 (вх. №20501), згідно з якими останній повідомив, що, оскільки опалювальний сезон закінчився 31.03.2016, у квітні місяці Коледж не споживав газ. У березні 2016 року акт приймання-передачі оформлений за спожитий газ по 21.03.2016, а з 22.03.2016 по 31.03.2016 використання газу оформлено у квітні. У зв'язку із взяттям Держказначейством сум сплати ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та відповідно його розподілу на облік у квітні місяці дана операція оформлена таким чином. Стверджує, що акти приймання-передачі природного газу були оформлені та згідно оригіналів проведена оплата на суму 5 737, 20 грн. Заперечень від "НАК "Нафтогаз України" щодо підписання акту не надходило. Проведену Коледжем оплату не повернуто. Щодо оформлення акту приймання-передачі додатково пояснив, що такий складався на основі Звіту про використання і передавався у Борщівське УЕГГ ПАТ "Тернопільгаз" для складання акту про фактичний обсяг спожитого газу та акту приймання-передачі послуг з розподілу природного газу. Поряд із цим, зазначив, що оригінал акту приймання-передачі від 30.04.2016 на суму 5 737, 20 грн висланий при переписці з 2016 року з ПАТ "НАК "Нафтогаз України", ПрАТ "Тернопільгаз" та АТ "Укртрансгаз", у Коледжу наявна лише його копія.
Окрім того, 12.11.2019 на адресу суду надійшли письмові пояснення АТ "НАК "Нафтогаз України" за №14/4-666-19 від 08.11.2019 (вх. №20502). Зокрема, Товариство вказало, що 12.02.2016 між ним та Борщівським агротехнічним коледжем був укладений Договір постачання природного газу за №113/16-ТЕ-30. Вказаний правочин передбачав постачання природного газу у лютому та березні 2016 року виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води. На підставі даного Договору АТ "НАК "Нафтогаз України" оформлено акти приймання-передачі природного газу за лютий та березень 2016 року. Оскільки Договір в частині постачання природного газу закінчив свою дію 31.03.2016, передача природного газу після вказаного періоду Товариством не здійснювалась, акти приймання-передачі природного газу за квітень 2016 року не оформлялись. Зауважило, що вказаний факт підтверджений наявною в матеріалах справи заявою свідка. Додатково зазначило, що відсутність факту постачання АТ "НАК "Нафтогаз України" природного газу для Борщівського агротехнічного коледжу у квітні 2016 року підтверджується постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2017 у справі №910/10225/16, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 06.07.2017.
Також в зазначених вище поясненнях АТ "НАК "Нафтогаз України" повідомило про відсутність у період квітень-листопад 2017 року та січень 2018 року між ним та відповідачем у справі договірних відносин щодо постачання природного газу для забезпечення виробничо-технологічних та нормативних втрат.
Щодо КПТМ ТОР "Тернопільтеплокомуненерго" АТ "НАК "Нафтогаз України" зазначило, що у зв'язку із наявною у підприємства заборгованістю за спожитий у минулі періоди природний газ, низьким рівнем розрахунків Товариство не мало правових підстав підтверджувати споживачу планові обсяги природного газу на березень та квітень 2017 року та, відповідно, не здійснювало постачання природного газу у вказаний період. Аналогічні доводи наведено і щодо поставки газу у квітні 2018 року. Поряд із цим, Товариство вважає, що факт відсутності поставки природного газу КПТМ ТОР "Тернопільтеплокомуненерго" з ресурсу АТ "НАК "Нафтогаз України" в березні та квітні 2017 року також підтверджується рішенням Господарського суду Тернопільської області від 14.05.2018 у справі №921/39/18.
Окрім того, АТ "НАК "Нафтогаз України" вважає, що: відсутність у споживача договору постачання природного газу або підтвердженого обсягу природного газу (навіть за наявності укладеного договору поставки природного газу) на відповідний розрахунковий період свідчить про відсутність підстав для поставки природного газу такому споживачу; дія розпорядження Кабінету Міністрів України №742-р від 05.10.2015 поширюється лише на жовтень 2016 року, не стосується інших періодів та жодним чином не нівелює приписів інших законодавчих актів; норми розпорядження Кабінету Міністрів України №720-р від 04.10.2017 мають розглядатися та застосовуватися в сукупності з нормами ст. 19 Закону України "Про теплопостачання", п. 12 Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу.
Поряд із цим, вказує, що питання належного/неналежного виконання АТ "НАК "Нафтогаз України" умов договорів поставки природного газу не є предметом спору у даній справі та не може бути предметом дослідження та оцінки судом.
Щодо обґрунтованості позовних вимог позивача у даній справі, АТ "НАК "Нафтогаз України" зазначає, що змістом позовної заяви та доданими до неї документами підтверджується: здійснення відповідачем у 2016-2018 роках відбору природного газу з газотранспортної системи на точці входу до суміжної системи (газорозподільної системи) та подальший його розподіл вказаним вище споживачам за відсутності правових підстав; виникнення внаслідок вказаних дій негативного місячного небалансу; надання позивачем послуг балансування з метою врегулювання негативного місячного небалансу та невиконання відповідачем зобов'язань щодо оплати наданих послуг.
Щодо правомірності віднесення обсягів не санкціоновано відібраного споживачами природного газу на відповідача, АТ "НАК "Нафтогаз України" стверджує, що протягом 2016-2017 та 2018 років відповідач безпідставно відніс на НАК "Нафтогаз України" обсяги природного газу, які буди не санкціоновано відібрані споживачами з газорозподільної системи відповідача. Зважаючи на приписи п. 10 гл. 3 р. ХІІ Кодексу ГТС, обсяги не санкціоновано відібраного у спірних періодах 2016-2018 років природного газу повинні вноситись в алокацію відповідача, як оператора ГРМ.
Також у вказаних поясненнях третя особа повідомила суд про проведену 21.03.2019 державну реєстрацію Статуту Компанії у новій редакції, повне та скорочене найменування Товариства.
В підготовчому засіданні 13.11.2019, яке відбулось за участі повноважних представників сторін та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", суд оголосив перерву до 11:20 год. 09.12.2019, про що постановив відповідну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання. Присутніх в підготовчому засіданні повноважних учасників справи повідомлено під розписку (в матеріалах справи); інших - відповідною ухвалою.
15.11.2019 третя особа у справі - КПТМ ТОР "Тернопільтеплокомуненерго" подало пояснення по суті позову за №752/03 від 12.11.2019 (вх. №20815), згідно з якими вважає, що НАК "Нафтогаз України" на підставі укладених згідно з постановою Кабінету Міністрів України №357 від 29.04.2016 типових договорів постачання природного газу, розпорядження Кабінету Міністрів України №742-р від 05.10.2016 було зобов'язане постачати природний газ підприємству, як виробнику теплової енергії, для виробництва теплової енергії, у тому числі шляхом своєчасної видачі номінацій. Зауважує, що відповідно до ст. 8 гл. 3 р. ХІІ Кодексу у разі несанкціонованого відбору газу споживачем весь відповідний обсяг вноситься в алокацію на відповідного оператора газорозподільної системи, а по прямому споживачу - на оператора газотранспортної системи. Просить врахувати, що АТ "НАК "Нафтогаз України" є суб'єктом ринку природного газу, якого рішенням Кабінету Міністрів України зобов'язано здійснювати постачання для певних споживачів природного газу, відповідно, алокація фактичних обсягів газу у березні та квітні 2017 року, спожитих підприємством на підставі діючих договорів, укладених з постачальником, має бути віднесена на НАК "НАК "Нафтогаз України". Окрім того, КПТМ ТОР "Тернопільтеплокомуненерго" повідомило, що у зв'язку із направленням даної справи на новий розгляд, на даний час підприємство збирає кошти на подання заяви про перегляд рішення по справі №921/39/18 за нововиявленими обставинами. Поряд із цим, АТ "Укртрансгаз" звернулось з позовом до КПТМ ТОР "Тернопільтеплокомуненерго" про зобов'язання повернути в натурі безпідставно набуте майно - природний газ в обсязі 430,891 тис. куб. м та стягнення 2 879 446, 34 грн, що є вартістю безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 430,891 тис. куб. м, які увійшли в предмет розгляду у даній справі.
02.12.2019 від ПрАТ "Тернопільгаз" надійшло клопотання за №03/1301 від 02.12.2019 про долучення письмових пояснень та доказів у справі (вх. №21962). У вказаних поясненнях відповідач виклав свою позицію щодо тверджень позивача про здійснення третіми особами несанкціонованого відбору природного газу з мереж відповідача в періоди та обсягах, що є предметом судового розгляду. Також зазначив, що обсяги природного газу за квітень 2018 року не були предметом судового розгляду у справі №921/39/18, КПТМ ТОР "Тернопільтеплокомуненерго" подано до суду заяву про перегляд рішення суду у вказаній справі за нововиявленими обставинами. Безпідставність позовних вимог в частині стягнення з ПрАТ "Тернопільгаз" вартості 430, 891 тис. куб. м природного газу, відібраних КПТМ ТОР "Тернопільтеплокомуненерго" у березні-квітні 2017 року, на думку відповідача, підтверджується і поданим позивачем позовом про стягнення останніх, як несанкціоновано відібраних. Окрім того, відповідач вважає, що оскільки доведений НКРЕКП тариф не покривав фактичні виробничо-технологічні витрати, а у Товариства відсутні обігові кошти на придбання газу на ВТВ у постачальника, вина відповідача відсутня у виникненні заборгованості.
В підготовчому засіданні 09.12.2019, яке відбулось за участі повноважних представників позивача, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради “Тернопільтеплокомуненерго”, суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та оголосив перерву до 14:00 год. 26.12.2019, про що постановив відповідні ухвали, які занесено до протоколу судового засідання. Присутніх в підготовчому засіданні повноважних учасників справи про оголошення перерви в підготовчому засідання повідомлено під розписку (в матеріалах справи); інших учасників - відповідною ухвалою.
24.12.2019 від ПрАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" надійшло клопотання за №03/1399 від 24.12.2019 (вх. №23480) про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
24.12.2019 Борщівський агротехнічний коледж (третя особа у справі) звернувся до суду з клопотанням за №01-08/432 від 18.12.2019 про розгляд справи без участі його представника.
В підготовчому засіданні 26.12.2019, яке відбулось за участі повноважних представників позивача, відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради “Тернопільтеплокомуненерго”, судом приєднано до матеріалів справи подані КПТМ ТОР "Тернопільтеплокомуненерго" пояснення по суті позову за № 752/03 від 12.11.2019 та ПрАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" пояснення за № 03/1301 від 02.12.2019 та долучені до них докази, оголошено в підготовчому засіданні перерву до 09:30 год. 02.01.2020, про що постановлено та занесено до протоколу судового засідання відповідні ухвали. Присутніх в підготовчому засіданні 26.12.2019 повноважних учасників справи про оголошення перерви в підготовчому засіданні повідомлено під розписку (в матеріалах справи); інших учасників - відповідною ухвалою.
26.12.2019 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство "Тернопільтеплокомуненерго" звернулась з клопотанням за №980/03 від 09.12.2019 (вх. № 23645) про долучення до матеріалів справи додаткових пояснень та доказів. Також у вказаному клопотанні підприємство повідомило, що: 03.12.2019 Господарським судом Тернопільської області у справі №921/39/18 постановлено ухвалу про відкриття провадження за нововиявленими обставинами та зупинено останнє до набрання законної сили рішенням суду у даній справі; відповідач відповідно до укладеного договору надає послуги з розподілу природного газу, який підприємству постачає ПАТ "НАК "Нафтогаз України"; природний газ отримано виключно від одного постачальника на підставі укладених договорів за №8452/1718-КП-30 від 05.10.2017, № 8451/1718-БО-30 від 20.09.2017, №3910/1617-ТЕ-30 від 15.09.2016, №3911/1617-БО-30 від 27.10.2016; умовами вказаних договорів погоджено планові обсяги постачання природного газу у період з 01.10.2016 по 31.03.2017; укладеними додатковими угодами внесено зміни до зазначених договорів та продовжено їх дію в частині реалізації природного газу з 01.10.2016 по 30.09.2017 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання. Окрім того, КП ТОР “Тернопільтеплокомуненерго” вважає, що НАК "Нафтогаз України" є суб'єктом ринку природного газу, якого рішенням Кабінету Міністрів України зобов'язано здійснювати постачання для певних споживачів природного газу, а тому алокація фактичних обсягів газу у березні-квітні 2017 року та квітні 2018 року, спожитих підприємством на підставі діючих договорів, укладених з постачальником має бути віднесена на НАК "Нафтогаз України".
28.12.2019 позивач надав суду заперечення за № 1001ВИХ-19-6577 від 28.12.2019 (вх. №23769) на клопотання відповідача про залучення третьої особи.
02.01.2020 відповідач звернувся до суду з клопотанням за № 03/1 від 02.01.2020 (вх. №3) про призначення експертизи.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 02.01.2020, яка занесена до протоколу судового засідання від 02.01.2020, клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунального підприємства "Тернопільтеплокомуненерго" за №980/03 від 09.12.2019 про долучення до матеріалів справи додаткових пояснень та доказів задоволено.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 02.01.2020 відкладено підготовче засідання на 14:00 год. 13.01.2020; клопотання ПрАТ "Тернопільгаз" за №03/1399 від 24.12.2019 про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору задоволено частково; залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг; зобов'язано позивача, у строк до 03.01.2020, направити на адресу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг позовну заяву за №1001 ВИХ-18-2046 від 11.05.2018, відповідь на відзив та долучені до них докази; докази - надати суду; зобов'язано відповідача, у строк до 03.01.2020, направити на адресу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг відзив на позовну заяву за № 03/613 від 11.06.2018, заперечення на відповідь на відзив за №03/755 від 19.07.2018 та долучені до них докази; докази - надати суду; запропоновано учасникам справи до початку судового засідання подати/надіслати суду заяви по суті справи та з процесуальних питань (при наявності).
13.01.2020 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача) на електронну адресу суду надіслала клопотання за №37/15-20 від 11.01.2020 (вх. № 209) про відкладення підготовчого засідання для надання їй можливості вивчити позовні матеріали та надати повну та обґрунтовану інформацію по суті спору.
В підготовче засідання 13.01.2020 позивач надав суду заперечення проти клопотання про призначення експертизи.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 13.01.2020 підготовче засідання у справі відкладено на 11:00 год. 22.01.2020; зобов'язано позивача, у строк до 15.01.2020, направити на адресу учасників справи заперечення проти клопотання про призначення експертизи, докази - надати суду; запропоновано учасникам справи надати суду додаткові пояснення з приводу наданих суду клопотань та заяви з процесуальних питань (при наявності).
14.01.2020 від АТ "НАК "Нафтогаз України" надійшли заперечення за № 14/4-158-20 від 10.01.2020 (вх. №227) на клопотання про призначення експертизи.
21.01.2020 від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (третьої особи у справі) надійшли пояснення за №61/15-20 від 16.01.2020 по суті позовних вимог. Зокрема, НКРЕКП, посилаючись на п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №675 від 22.09.2016 "Деякі питання управління Публічним акціонерним товариством "Національна компанія "Нафтогаз України", Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), затверджене постановою Кабінету Міністрів України №758 від 01.10.2015, п. 8 р. ІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015, вважає, що не укладення НАК "Нафтогаз України" договору постачання природного газу з виробниками теплової енергії та/або неподання номінації, її анулювання чи подання номінації з нульовим значенням може свідчити про порушення вимог чинного законодавства. Разом із тим, Комісія вказала, що оскільки під час опалювального сезону 2016/2017 років до НКРЕКП надходили численні звернення від виробників теплової енергії щодо відмови НАК "Нафтогаз України" продавати оператору газотранспортної системи номінації, з метою врегулювання проблемних питань, які виникли на ринку природного газу, у тому числі в частині його постачання НАК "Нафтогаз України" для потреб виробників теплової енергії, постановою НКРЕКП за №615 від 24.04.2017 внесено зміни до постанови №2493 від 30.09.2015 "Про затвердження Кодексу газотранспортної системи", яка набрала чинності з 07.05.2017. Також зазначила, що відповідно до пп. 4 п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України за №187 від 22.03.2017 на НАК "Нафтогаз України" покладено обов'язок постачати природний газ на умовах та у порядку, що визначені Положенням про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, зокрема виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для всіх категорій споживачів (фізичні або юридичні особи, які використовують теплову енергію на підставі договору). Підсумовуючи, Національна комісія вказала: якщо за підсумками місяця по об'єкту виробника теплової енергії зафіксований певний обсяг споживання газу, такий обсяг незалежно від наявності чи відсутності номінації для забезпечення потреб виробників теплової енергії повинен відноситись на постачальника із спеціальними обов'язками (крім випадків: несанкціонованого відбору природного газу; коли такому споживачу подавалась номінація іншим постачальником; коли постачальником природного газу була подана письмова вимога до Оператора ГРМ про припинення розподілу природного газу споживачу), тобто на НАК "Нафтогаз України". На переконання Національної комісії, протягом опалювального сезону 2017/2018 років, позивач всупереч положенням діючих нормативно-правових актів здійснював алокацію фактичних обсягів виробників теплової енергії на Оператора ГРМ (до мереж якого підключений певний виробник теплової енергії), що є порушенням абз. 5 п. 8 гл. 3 р. ХІІ Кодексу ГТС.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 22.01.2020 клопотання Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" про призначення у справі № 921/173/18 судово-економічної експертизи задоволено частково; призначено у справі № 921/173/18 судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Тернопільському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
На вирішення експертизи поставлено наступні питання:
1. Чи підтверджується документально наявний в матеріалах справи розрахунок суми основного боргу за надані послуги балансування обсягів природного газу Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" перед Акціонерним товариством "Укртрансгаз" за період з березня місяця 2017 р. по листопад місяця 2017 р., за січень місяць 2018 р. та за квітень місяць 2018 р.?
При відповіді на запитання, у випадку встановлення невідповідності розрахунку, визначити вірну (у разі наявності) суму основного боргу за надані послуги балансування обсягів природного газу у вказані вище періоди.
2. Чи підтверджується документально визначена позивачем базова ціна газу за період з березня місяця 2017 р. по листопад місяця 2017 р., за січень місяць 2018 р. та за квітень місяць 2018 р.?
29.01.2020 від відповідача надійшла відповідь на письмові пояснення НКРЕКП за №03/51 від 28.01.2020 (вх. №687).
12.02.2020 згідно з супровідним листом за №921/173/18/86/2020, у зв'язку із надходженням апеляційної скарги АТ "Укртрансгаз" на ухвалу від 22.01.2020, справу №921/173/18 направлено на адресу Західного апеляційного господарського суду.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.06.2020 ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 22.01.2020 у справі № 921/173/18 залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
03.07.2020 справу повернуто на адресу Господарського суду Тернопільської області із апеляційної інстанції.
03.07.2020, згідно з супровідним листом №921/173/18/336/2020, матеріали справи №921/173/18 було направлено Тернопільському відділенню КНДІСЕ для проведення судової експертизи.
22.07.2020 на адресу суду надійшло клопотання Тернопільського відділення КНДІСЕ за вих. № 899/20-22 від 16.07.2020 про погодження строку проведення судово-економічної експертизи.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 25.08.2020 судове засідання для розгляду клопотання Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за вих. № 899/20-22 від 16.07.2020 було призначено на 09.09.2020 о 09:45 год. та запропоновано учасникам судового процесу надати суду письмово викладену позицію щодо клопотання судового експерта Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за вих. № 899/20-22 від 16.07.2020 про погодження строку проведення призначеної судом експертизи.
Ухвалою Господарського суд Тернопільської області від 09.09.2020 клопотання Тернопільського відділення Київського науково - дослідного інституту судових експертиз задоволено та погоджено строк проведення судової експертизи у справі № 921/173/18 в порядку черговості надходження справ до відділення.
12.01.2022, згідно з супровідним листом за № 899/20/1334-1336/21-22 від 17.12.2021 (отримано та зареєстровано канцелярією суду за вх. №155), матеріали судової справи №921/173/18, із долученням висновку експерта № 899/20/1334-1336/21-22 від 17.12.2021 за результатами проведення судово-економічної експертизи у господарській справі №921/173/18, повернуто на адресу Господарського суду Тернопільської області.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 18.01.2022 поновлено провадження у справі № 921/173/18; підготовче засідання призначено на 15:30 год. 31.01.2022; запропоновано учасникам судового процесу до дати проведення судового засідання подати (надіслати) суду заяви по суті справи та з процесуальних питань (при наявності).
Ухвалою суду від 26.01.2022 задоволено заяву АТ "НАК "Нафтогаз України" № 14/4-53-22 від 25.01.2022 (вх. № 555 від 26.01.2022) про участь у судовому засіданні 31.01.2022 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
31.01.2022 Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" через канцелярію суду надало письмові пояснення за вих. № 03/777 від 31.01.2022, згідно з якими просить поновити строк для їх подання та долучити останні до матеріалів справи. Також вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт надання відповідачу послуг балансування природного газу у заявлених обсягах за спірний період відповідно до договору транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000728, а також не надано доказів понесених витрат, доказів формування базової ціни, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню. Крім того, вважає, що позивачем безпідставно включені обсяги природного газу, спожиті КП “Тернопільтеплокомуненерго” та Борщівським агротехнічним коледжем, оскільки гарантованим постачальником для теплогенеруючих підприємств у 2016-2018 р. є НАК “Нафтогаз України”. При цьому посилається на правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 14.05.2018 у справах № 926/680/17 та № 906/408/18.
У підготовчому засіданні 31.01.2022, яке відбулось за участі повноважних представників позивача, відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", оголошено перерву до 09:30 год. 14.02.2022, про що судом постановлено та занесено до протоколу судового засідання відповідну ухвалу. Присутніх в підготовчому засіданні 31.01.2022 учасників справи про підготовче засідання 14.02.2022 повідомлено під розписку (в матеріалах справи); інших - відповідною ухвалою.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 01.02.2022 задоволено заяву АТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” за № 14/4-62-22 від 31.01.2022 (вх. № 696 від 01.02.2022) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
08.02.2022 на адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення за вих. № 1001вих-22-1024 від 07.02.2022 (вх. № 894), в яких АТ “Укртрансгаз” виклало свою позицію щодо висновку експерта за № 899/20/1334-1336/21-22 від 17.12.2021. Зокрема, зазначило, що останній не може бути належним та достовірним доказом у даній справі, оскільки викликає сумнів у його правильності, містить правову оцінку спірних правовідносин сторін та виходить за межі спеціальних знань експерта, а також складений з порушенням вимог ст. 69, 98, 99, 102 ГПК України.
10.02.2022 на адресу суду від Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за вх. № 14/4-73-22 від 09.02.2022 (вх. № 997) надійшли додаткові пояснення. Зокрема, Компанія звернула увагу на предмет спору у даній справі. Вважає, що покладення в основу вирішення даного спору оцінки правовідносин між третіми особами - НАК "Нафтогаз України", Борщівським агротехнічним коледжем та КП "Тернопільтеплокомуненерго" буде свідчити про порушення принципу диспозитивності господарського судочинства та вихід за межі заявлених позовних вимог.
11.02.2022 від Тернопільського відділення КНДІСЕ на адресу суду надійшли пояснення експерта по висновку експерта від 17.12.2021 №899/20/1334-1336/21-22 за результатами проведення вибіркової перевірки висновків експертів за 2021 рік. Зокрема. судовий експерт вказав на допущені у висновку помилки. При цьому зазначив, що останні не змінюють експертного дослідження та не впливають на остаточний висновок експерта.
У підготовчому засіданні 14.02.2022, яке відбулось за участі повноважного представника позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та оголосив перерву до 09:30 год. 28.02.2022, про що постановлено відповідну ухвалу яку занесено до протоколу судового засідання. Присутніх у підготовчому засіданні 14.02.2022 учасників справи про підготовче засідання 28.02.2022 повідомлено під розписку ( в матеріалах справи); інших учасників - відповідною ухвалою.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 15.02.2022 задоволено заяву АТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” № 14/4-78-22 від 14.02.2022 (вх. № 1085 від 14.02.2022) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
28.02.2022 відповідач надав додаткові пояснення по справі за №03/777 від 24.02.2022, в яких, зокрема, вказав про невизнання ним проведених позивачем розрахунків вартості послуг балансування, з огляду на відсутність в матеріалах справи будь-яких відомостей про формування базової ціни, яка застосовувалась під час розрахунку заборгованості за надані послуги. Звернув увагу на ненадання позивачем доказів придбання природного газу за актами приймання-передачі природного газу для забезпечення власних виробничо-технологічних потреб для покриття витрат та виробничо-технологічних витрат, ціни за якою придбано природний газ для надання послуг балансування, а також доказів вчинення конкретних дій по врегулюванню обсягів газу в газотранспортній системі. Також підтримав раніше наведену товариством позицію щодо того, що для визначення коефіцієнту компенсації, при розрахунку вартості послуг балансування для оператора ГРМ, необхідно враховувати весь обсяг природного газу, отриманого останнім у фізичних точках виходу з газотранспортної системи для подальшого розподілу приєднаним споживачам. Окрім того, у зазначених поясненнях відповідач просив суд викликати в судове засідання судового експерта, який склав експертний висновок за №899/20/-1336/21-22 від 17.12.2021 у даній справі.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 28.02.2022, зважаючи на неявку представників сторін та третіх осіб у підготовче засідання 28.02.2022, запроваджений на території України воєнний стан, суд, на підставі ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, продовжив строк підготовчого провадження, відклав підготовче засідання на 09:30 год. 23.03.2022; зобов'язав відповідача у строк до 16.03.2022 надати докази надіслання наданих суду додаткових пояснень за №03/777 від 24.02.2022 усім учасникам справи та запропонував учасникам справи подати/надіслати суду заяви з процесуальних питань (при наявності).
15.03.2022 та 22.03.2022 відповідач згідно з клопотаннями за №03/901 від 15.03.2022 та №03/909 від 18.03.2022 долучив до матеріалів справи докази надіслання письмових пояснень за №03/777 усім учасникам справи.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 23.03.2022, враховуючи клопотання відповідача та третьої особи - АТ "НАК "Нафтогаз України", неявку в підготовче засідання 23.03.2022 учасників справи, продовження строку дії воєнного стану в Україні, суд відклав підготовче засідання на 10:30 год. 13.04.2022; запропонував учасникам судового процесу подати (надіслати) суду заяви по суті справи та з процесуальних питань (при наявності).
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 07.04.2022 задоволено заяву АТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” б/н від 06.04.2022 ( вх. №2121 від 06.04.2022) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
У підготовчому засіданні 13.04.2022, яке відбулось за участі повноважних представників позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", продовжено строк підготовчого провадження на підставі ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод на 30 днів та оголошено перерву до 11:30 год. 27.04.2022, про що судом постановлено та занесено до протоколу судового засідання відповідну ухвалу. Присутніх учасників про підготовче засідання 27.04.2022 повідомлено під розписку (в матеріалах справи); інших - відповідною ухвалою.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 13.04.2022 задоволено заяву АТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” за вих. №14/4-114-22 від 13.04.2022 (вх. №2258 від 13.04.2022) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
27.04.2022 на електронну адресу суду від Акціонерного товариства “Укртрансгаз” надійшли письмові пояснення б/н б/д (вх. №2540) та додаткові докази. Зокрема, позивач вказав, що базова ціна газу визначена ним відповідно до умов п. 9.2-9.3 Договору, доведена до відома відповідача шляхом оприлюднення на офіційному веб-сайті АТ "Укртрансгаз". Наголосив, що жодних розбіжностей стосовно визначеної оператором газотранспортної системи базової ціни газу у відповідача не виникало та своїм правом (у випадку незгоди), визначеним п. 9.5 Договору, останній не скористався. Вважає, що встановлення факту вчинення оператором ГТС заходів з фізичного балансування не входить у предмет доказування у даній справі, оскільки між сторонами виникли відносини комерційного балансування. Поряд із цим, зауважив, що інформація про вжиті оператором газотранспортної системи заходи щодо купівлі природного газу за конкурсною процедурою та за ринковими цінами є у відритому доступі. В підтвердження навів перелік договорів АТ "Укртрансгаз" та вказав посилання за якими їх можна знайти. Просив суд врахувати, що саме на відповідача прокладено обов'язок для забезпечення власної господарської діяльності (у тому числі для фізичного балансування власної газорозподільної мережі, власних виробничо-технічних потреб та для покриття фактичних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу у своїй газорозподільній мережі) здійснювати закупівлю природного газу у власника природного газу. Вказав, що ПрАТ "Тернопільгаз" у спірний період не здійснив закупівлю природного газу для власних виробничо-технологічних витрат, однак здійснив відбір природного газу з газотранспортної системи, чим допустив виникнення негативних небалансів. При цьому відповідач не вчинив жодних дій для врегулювання власних негативних небалансів. Достатньою підставою для оплати послуг комерційного балансування за законом та договором, на думку позивача, є існування місячного негативного небалансу, який доводиться алокаціями (звітами), складеними оператором ГТС, на підставі інформації, наданої самим замовником. Окрім того, позивач виклав свою позицію щодо безпідставності посилань відповідача на неукладеність договору транспортування природного газу №1512000728 від 17.12.2015. До зазначених пояснень позивач долучив судову практику, додаток 3 до Договору №1512000728 від 17.12.2015 та угоду про розірвання останнього від 16.12.2019.
У підготовчому засіданні 27.04.2022, яке відбулось за участі повноважних представників позивача, відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України, суд зобов'язав учасників справи у строк до 04.05.2022 надати письмові пояснення з приводу наданих позивачем документів та оголосив перерву до 12:00 год. 18.05.2022, про що постановив відповідну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання. Присутніх учасників справи про підготовче засідання 18.05.2022 повідомлено під розписку (в матеріалах справи); інших - відповідною ухвалою.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 10.05.2022 задоволено заяву АТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” за №14/4-124-22 від 10.05.2022 (вх. №2855 від 10.05.2022) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
06.05.2022 відповідач подав письмові пояснення за №03/1109 від 04.05.2022 (вх. №2792) з приводу наданих АТ "Укртрансгаз" 27.04.2022 письмових пояснень та долучених до них доказів. Зокрема, щодо наведених позивачем переліку договорів про закупівлю природного газу відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", ПрАТ "Тернопільгаз" зауважило, що за умовами останніх АТ "Укртрансгаз" придбано природний газ для виробничо-технологічних витрат та власних потреб, природний газ для забезпечення балансування. Стверджує, що у вказаних позивачем договорах зазначено помісячні обсяги газу, однак відсутня інформація про кількість газу, закупленого саме для надання послуг балансування, в тому числі ПрАТ "Тернопільгаз" (помісячно). Вважає, що укладаючи договори, позивач не міг передбачити, який саме обсяг послуг балансування буде необхідно надати у лютому, березні, квітні та інші місяці 2017-2018 років, у розрізі усіх замовників послуг транспортування. На думку відповідача, в матеріалах справи відсутні докази придбання природного газу для надання послуг балансування саме для ПрАТ "Тернопільгаз", як і відсутнє обґрунтування понесених АТ "Укртрансгаз" витрат на надання таких послуг, як це передбачено законодавством. Безпідставними, на переконання відповідача, є і твердження позивача про порушення ПрАТ "Тернопільгаз" Кодексу ГРС в частині не здійснення закупівлі природного газу на виробничо-технологічні витрати, оскільки дані обставини не є ні предметом судового розгляду, ні предметом доказування у даній справі. Зауважив, що предметом судового розгляду є надання позивачем послуг балансування і саме на позивача покладено обов'язок довести факт надання таких послуг у спірний період належними та допустимими доказами. В матеріалах справи відсутні докази існування загрози цілісності газотранспортної системи, які б могли бути підставою для надання позивачем послуг балансування. Окрім того, відповідач вказав, що наявний на долученому позивачем до пояснень від 27.04.2022 додатку №3 підпис не відповідає підпису голови правління Товариства.
17.05.2022 відповідач звернувся до суду із заявою за №03/1105 від 17.05.2022 (вх. №3057) про застосування строку позовної давності. Зокрема, відповідач стверджував, що до спірних правовідносин мають бути застосовані положення ч. 5 ст. 315 Господарського кодексу України (далі - ГК України), а, відповідно, на момент звернення позивача з даним позовом до суду (11.05.2018) шестимісячний строк позовної давності для звернення до суду з вимогою про стягнення сум основної заборгованості за надані послуги балансування в період березня-жовтня 2017 року сплив.
У підготовчому засіданні 18.05.2022, яке відбулось за участі повноважних представників сторін та третьої особи - Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", суд оголошував перерву до 12:30 год. 18.05.2022. Після оголошеної перерви, за наслідками підготовчого засідання 18.05.2022, суд долучив до матеріалів справи письмові пояснення відповідача за №03/777 від 31.01.2022, №03/777 від 24.02.2022, надані позивачем письмові пояснення щодо висновку експерта за №1001 ВИХ-22-1024 від 07.02.2022 та письмові пояснення б/н б/д за вх. №2540 від 27.04.2022, додаткові пояснення АТ "НАК "Нафтогаз України" за вих. №14/4-73-22 від 09.02.2022; продовжив строк підготовчого провадження та оголосив в підготовчому засіданні перерву до 14:00 год. 06.06.2022, про що постановив відповідну ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання. Присутніх учасників справи про підготовче засідання 06.06.2022 повідомлено під розписку (в матеріалах справи); інших - відповідною ухвалою.
Окрім того, ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 18.05.2022 в підготовче засідання 06.06.2022 о 14:00 год. у справі № 921/173/18 викликано судового експерта Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Смоляк С.К. для роз'яснення складеного нею висновку за № 899/20/1334-1336/21-22 від 17.12.2021.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 27.05.2022 задоволено заяву за вих. № 14/4-136-22 від 26.05.2022 (вх. № 3299 від 26.05.2022) АТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
06.06.2022 відповідач долучив до матеріалів справи постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.05.2022 у справі №921/587/19.
06.06.2022 на електронну адресу суду надійшли письмові заперечення АТ "Укртрансгаз" щодо застосування строку позовної давності за №1001ВИХ-22-1024 від 07.02.2022 (вх. №3516).
У підготовчому засіданні 06.06.2022, яке відбулось за участі повноважних представників сторін, третьої особи - Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та судового експерта Смоляк С.К., з огляду на виконання судом завдань підготовчого провадження та закінчення строку останнього, судом закрито підготовче провадження та призначено справу № 921/173/18 до судового розгляду по суті на 15:30 год. 25.07.2022, про що постановлено та занесено до протоколу судового засідання відповідну ухвалу. Присутніх в підготовчому засіданні 06.06.2022 повноважних представників сторін про судове засідання 25.07.2022 повідомлено під розписку (в матеріалах справи); інших учасників - відповідною ухвалою.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 08.07.2022 задоволено заяву АТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” за №14/4-173-22 від 07.07.2022 (вх. №4362) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
25.07.2022 від Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" надійшло клопотання за № ТЕР - 03/761 від 25.07.2022 (вх. № 4720) про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку із перебуванням повноважного представника у відрядженні в місті Києві з питань врегулювання заборгованості відповідно до Закону України від 14.07.2021 № 1639 "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності ринку природного газу", в тому числі щодо заборгованості, яка є предметом даної справи.
Поряд з цим, 25.07.2022 від Комунального підприємства Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" надійшло клопотання № 557/03 від 21.07.2022 про долучення до матеріалів справи додаткових пояснень.
У судовому засіданні 25.07.2022, яке відбулось за участі повноважних представників позивача та третьої особи - АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", судом відкладено розгляд справи по суті на 09:00 год. 10.08.2022, про що постановлено та занесено до протоколу судового засідання відповідну ухвалу.
Присутніх в судовому засіданні 25.07.2022 повноважних представників сторін про судове засідання 10.08.2022 повідомлено під розписку (в матеріалах справи); інших учасників - відповідною ухвалою.
28.07.2022 на електронну адресу суду від АТ "НАК "Нафтогаз України" надійшли заперечення за № 14/4-189-22 від 28.07.2022 проти клопотання Комунального підприємства Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" № 557/03 від 21.07.2022.
Ухвалою суду від 29.07.2022 задоволено заяву АТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” за №14/4-188-22 від 28.07.2022 (вх. № 4836) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
У судовому засіданні 10.08.2022 суд залишив без розгляду клопотання Комунального підприємства Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" № 557/03 від 21.07.2022, розпочав розгляд справи по суті, заслухав вступне слово позивача, відповідача та третьої особи - НАК “Нафтогаз України”, оголосив перерву до 15:30 год. 22.08.2022, про що постановив відповідну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання. Присутніх в судовому засіданні 10.08.2022 учасників справи про судове засідання 22.08.2022 повідомлено під розписку (в матеріалах справи); інших учасників - відповідною ухвалою.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 16.08.2022 задоволено заяву АТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” за вих. №14/4-203-22 від 15.08.2022 (вх. № 5260) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
У судовому засіданні 22.08.2022, яке відбулось за участі повноважних представників позивача та третьої особи - АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", враховуючи клопотання відповідача за вх. № 5422, суд оголосив перерву до 11:30 год. 14.09.2022, про що постановив відповідну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання. Учасників справи про судове засідання 14.09.2022 повідомлено під розписку (в матеріалах справи); інших учасників - відповідною ухвалою.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 25.08.2022 задоволено заяву АТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” за вих. №14/4-221-22 від 25.08.2022 (вх. № 5515) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
У судовому засіданні 14.09.2022, яке відбулось за участі повноважних представників позивача, відповідача та третьої особи - АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", суд продовжив розгляд справи № 921/173/18 по суті зі стадії дослідження доказів, дослідив частину наявних у матеріалах справи № 921/173/18 доказів (до ст. 88 т. 9) та оголосив перерву до 15:45 год. 03.10.2022, про що постановив відповідну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання. Присутніх учасників справи про судове засідання 03.10.2022 повідомлено під розписку (в матеріалах справи); інших - відповідною ухвалою.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 28.09.2022 задоволено заяву АТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” за вих. №14/4-259-22 від 27.09.2022 (вх. № 6318) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
03.10.2022 на електронну адресу суду від ПрАТ "Тернопільгаз" надійшло клопотання № ТЕР-03/1053 від 03.10.2022 (вх. № 6443) про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку із перебуванням повноважного представника у відрядженні поза межами Тернопільської області.
У судовому засіданні 03.10.2022, яке відбулось за участі повноважних представників позивача та третьої особи - АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", суд відмовив у задоволенні клопотання ПрАТ "Тернопільгаз" про відкладення розгляду справи на іншу дату, продовжив розгляд справи № 921/173/18 по суті зі стадії дослідження доказів, оглянув у судовому засіданні оригінал Додатку № 3 до Договору транспортування природного газу № 1512000728 від 17.12.2018, дослідив частину наявних у матеріалах справи № 921/173/18 доказів (до ст. 129 т. 10) та оголосив перерву до 12:30 год. 12.10.2022, про що постановив відповідну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання. Присутніх учасників справи про судове засідання 12.10.2022 повідомлено під розписку ( в матеріалах справи); інших - відповідною ухвалою.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 05.10.2022 задоволено заяву АТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” за вих. №14/4-267-22 від 04.10.2022 (вх. № 6482) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 12.10.2022, зважаючи на перебої з електропостачанням та, відповідно, неможливість здійснення судом повного фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, розгляд справи по суті було відкладено на 15:00 год. 31.10.2022.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 18.10.2022 задоволено заяву АТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” за вих. №14/4-287-22 від 18.10.2022 (вх. № 6803 від 18.10.2022) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
В судовому засіданні 31.10.2022, яке відбулось за участі повноважних представників сторін та третьої особи - АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", суд продовжив розгляд справи № 921/173/18 по суті зі стадії дослідження доказів, закінчив дослідження наявних в матеріалах справи письмових доказів, заслухав заключне слово учасників справи та оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Розгляд справи здійснено з урахуванням розумного строку у розумінні положень ст. 114 ГПК України, з метою забезпечення основних завдань господарського судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спору, з урахуванням обставин справи та інших критеріїв.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях доводи та пояснення повноважних представників сторін та третьої особи, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд встановив таке.
17.12.2015 ПАТ "Укртрансгаз" (Оператор) та ПрАТ "Тернопільгаз" (Замовник) укладено Договір транспортування природного газу №1512000728, далі - Договір.
П. 2.1 Договору передбачено, що Оператор надає Замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених цим договором, а Замовник сплачує Оператору вартість цих послуг.
Згідно з п. 2.3 Договору послуги, які можуть бути надані замовнику, зокрема, послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування).
П. 2.4 Договору передбачено, що обсяг послуг, що надаються за цим Договором, визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) до цього Договору.
Відповідно до п. 2.5 Договору приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу.
Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП України від 30.09.2015 №2493 (далі - Кодекс ГТС), подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у Договорі (п. 2.6 Договору).
Згідно з п. 2.7 Договору Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених договором, протягом погоджених термінів.
Додатки 1, 2, 3 є невід'ємною частиною цього Договору. При цьому додаток 3 укладається у випадку, коли Замовником послуг є Оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу (п. 2.8 Договору).
П. 3.1 Договору передбачено обов'язок оператора, зокрема, своєчасно надавати послуги належної якості; приймати номінації та реномінації, а також заявки на розподіл потужності від замовника відповідно до умов, встановлених Кодексом; забезпечувати належну організацію та функціонування своєї диспетчерської служби; виконувати інші обов'язки, визначені Кодексом та чинним законодавством України.
Згідно з п. 3.2 Договору Оператор має право, зокрема, стягувати із Замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та/або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим Договором; користуватися іншими правами, передбаченими цим договором та чинним законодавством України, для забезпечення належного надання послуг, а також для виконання обов'язків оператора газотранспортної системи.
Відповідно до п. 4.1 Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; дотримуватися обмежень, встановлених договором та Кодексом; негайно виконувати розпорядження диспетчерської служби оператора; вчасно врегульовувати небаланси.
П. 4.2 Договору передбачено, що Замовник має право, зокрема, замовляти транспортування та одержувати з газотранспортної системи обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям/реномінаціям.
Порядок комерційного обліку природного газу (в тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюється сторонами відповідно до вимог Кодексу та з урахуванням цього Договору (п. 5.1. Договору).
За змістом п. 5.4 Договору окремим Додатком 3 до цього Договору між Оператором та Замовником, який є оператором газорозподільної системи/прямим споживачем/газовидобувним підприємством /виробником біогазу, інших видів газу з альтернативних джерел, визначається перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного Замовника.
На кожну фізичну точку входу/виходу до/з газотранспортної системи складається акт розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, який має містити схему потоків газу через вузол обліку природного газу (далі - ВОГ), його місце розташування на схемі, межу балансової належності та за необхідності схематичне позначення іншого обладнання чи засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) (п. 5.5. Договору).
Відповідно до п. 6.1 Договору Оператор забезпечує наявність відповідних потужностей в точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи згідно з Додатком 1 до цього Договору (розподіл потужності).
За умовами п. 7.1, 7.2 Договору вартість послуг розраховується: розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються регулятором; транспортування - за тарифами, які встановлюються регулятором; балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом. Оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та базову ціну газу на своєму веб-сайті: www.utg.ua.
Тарифи, передбачені пунктом 7.1 Договору є обов'язковими для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами договору (п. 7.3 Договору).
Розділом ІХ Договору врегульовано порядок визначення вартості послуг балансування та порядок розрахунків за них.
Згідно з п. 9.1 Договору у разі виникнення у Замовника негативного місячного небалансу та не врегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, Замовник зобов'язаний сплатити Оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс Замовника визначається відповідно до Кодексу.
Вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс Замовника за формулою: балансування =БЦГ х К х QБГ, де БЦГ - базова ціна газу, QБГ - обсяг негативного місячного небалансу замовника послуг транспортування, К - коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1 (п. 9.2 Договору).
Відповідно до п. 9.3 Договору базова ціна газу визначається Оператором відповідно до Кодексу ГТС. Оператор визначає базову ціну газу щомісяця в строк до десятого числа місяця, наступного га газовим місяцем, та розміщує її на своєму веб-сайті.
Оператор до 14-го числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає Замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник зобов'язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п'яти банківських днів (п. 9.4 Договору).
Відповідно до п. 9.5. Договору розбіжності щодо вартості послуг балансування підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість послуг балансування, яку Замовник зобов'язаний сплатити в строк, визначений пунктом 9.4 цього Договору, визначається за даними Оператора.
П. 11.1 Договору визначено, що послуги, які надаються за цим Договором, за винятком послуг балансування, оформляються Оператором і Замовником актами наданих послуг.
Згідно з п. 11.4 Договору послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого Замовником відповідно до Кодексу та розділу ІХ цього Договору.
П. 11.5 Договору передбачено, що Оператор і Замовник зобов'язуються здійснювати звірку розрахунків щокварталу до двадцять п'ятого числа місяця, наступного за кварталом. Звірка розрахунків оформлюється сторонами актом звірки.
Відповідно до п. 13.1, 13.2, 13.5 Договору у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим Договором. Сторона, що не виконує умови цього Договору та (або) умови Кодексу, зобов'язана в повному обсязі відшкодувати збитки, завдані іншій стороні. У разі порушення Замовником строків оплати, передбачених цим договором, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Цей Договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31 грудня 2016 року, умови Договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01 грудня 2015 року. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 17.1 Договору).
За твердженням позивача, ним, як оператором ГТС, здійснено процедуру алокації та встановлено наявність у відповідача негативних місячних небалансів природного газу:
- у квітні 2016 року в обсязі 2, 700 тис. куб. м;
- у березні 2017 року в обсязі 411, 819 тис. куб. м;
- у квітні 2017 року в обсязі 408, 362 тис. куб. м;
- у травні 2017 року в обсязі 2 077, 821 тис. куб. м;
- у червні 2017 року в обсязі 1 703, 193 тис. куб. м;
- у липні 2017 року в обсязі 1 709, 816 тис. куб. м;
- у серпні 2017 року в обсязі 1 521, 564 тис. куб. м;
- у вересні 2017 року в обсязі 2 397, 947 тис. куб. м;
- у жовтні 2017 року в обсязі 1 443, 042 тис. куб. м;
- у листопаді 2017 року в обсязі 14, 451 тис. куб. м;
- у січні 2018 року в обсязі 3 511, 318 тис. куб. м;
- у квітні 2018 року в обсязі 56, 610 тис. куб. м, що відображено в актах надання послуг балансування обсягів природного газу, розрахунках вартості послуг балансування та звітах по точках входу/виходу замовника послуг транспортування (оператора газорозподільних систем).
У зв'язку із неврегулюванням відповідачем негативного місячного небалансу природного газу, позивач надав відповідачу послуги балансування у квітні 2016 року, березні-листопаді 2017 року та у січні і квітні 2018 року на загальну суму 149 440 265, 05 грн, про що складено односторонні акти про надання послуг балансування обсягів природного газу:
- №04-16-1512000728-БАЛАНС від 29.05.2017 за квітень 2016 року на суму 24 537, 17 грн;
- №03-17-1512000728-БАЛАНС від 31.03.2017 за березень 2017 року на суму 4 664 690, 28 грн;
- №04-17-1512000728-БАЛАНС від 30.04.2017 за квітень 2017 року на суму 3 724 600, 55 грн;
- №05-17-1512000728-БАЛАНС від 31.05.2017 за травень 2017 року на суму 18 430 804, 20 грн;
- №06-17-1512000728-БАЛАНС від 30.06.2017 за червень 2017 року на суму 14 488 305, 26 грн;
- №07-17-1512000728-БАЛАНС від 31.07.2017 за липень 2017 року на суму 14 984 332, 26 грн;
- №08-17-1512000728-БАЛАНС від 31.08.2017 за серпень 2017 року на суму 13 631 631, 02 грн;
- №09-17-1512000728-БАЛАНС від 30.09.2017 за вересень 2017 року на суму 23 556 940, 22 грн;
- №10-17-1512000728-БАЛАНС від 31.10.2017 за жовтень 2017 року на суму 13 884 836, 99 грн;
- №11-17-1512000728-БАЛАНС від 30.11.2017 за листопад 2017 року на суму 151 192, 86 грн;
- №01-18-1512000728-БАЛАНС від 31.01.2018 за січень 2018 року на суму 41 177 327, 32 грн;
- №04-18-512000728-БАЛАНС від 30.04.2018 за квітень 2018 року на суму 721 066, 92 грн.
Акти про надання послуг балансування обсягів природного газу, акти коригування та рахунки на їх оплату надіслані відповідачу листами рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується їх копіями, описами вкладення та фіскальними чеками, одержання яких відповідач не заперечує.
З долучених позивачем до матеріалів позовної заяви та заяви про збільшення позовних вимог розрахунків суми основного боргу за надані послуги балансування обсягів природного газу (січень-грудень 2017 року, січень 2017 року - квітень 2018 року) вбачається, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002 (зі змінами) в погашення заборгованості відповідача за надані у березні 2017 року послуги балансування зараховано: 4 000 000, 00 грн - 28.02.2018, 664 690, 28 грн - 16.03.2018; за послуги балансування надані у квітні 2017 року зараховано: 16.03.2018 - 2 335 309, 72 грн, 28.03.2018 - 1 000 000, 00 грн та 27.04.2018 - 389 290, 83 грн; за послуги балансування, надані у травні 2017 року зараховано 3 971 783, 14 грн 27.04.2018.
Зважаючи на наведене, позивач стверджує, що заборгованість відповідача за надані послуги балансування становить 137 079 191, 08 грн, які і просить стягнути в судовому порядку.
Окрім зазначеної суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 22 155 858, 80 грн пені і 3 509 893, 82 грн 3% річних, які нараховані за період з 18.05.2017 по 21.08.2018, та 8 312 644, 24 грн інфляційних втрат за період з травня 2017 року по липень 2018 року.
Предметом спору у даній справі є наявність у відповідача обов'язку оплатити відповідні послуги з балансування за односторонніми актами позивача та застосування до нього відповідальності, встановленої чинним законодавством та умовами договору за порушення відповідних зобов'язань.
Як зазначалось вище, правовідносини сторін у даній справі вже були предметом судового розгляду. Однак, прийняті за наслідками розгляду даного спору судові рішення першої та апеляційної інстанції були оскаржені сторонами до Верховного Суду. За наслідками розгляду касаційних скарг сторін Верховний Суд скасував постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.03.2019 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.12.2018 у справі №921/173/18; справу №921/173/18 передав на новий розгляд до Господарського суду Тернопільської області.
Скасовуючи зазначені вище судові рішення, Верховний Суд зазначив, що надаючи правову кваліфікацію доказам, поданим сторонами з урахуванням фактичних і правових підстав позовних вимог і заперечень на них, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли передчасного висновку щодо наявності підстав для стягнення заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу, обґрунтованості нарахувань на суму боргу пені, 3% річних та інфляційних втрат, як наслідок, встановлення обставин для зменшення розміру пені.
Зокрема, Касаційний господарський суд звернув увагу не необхідність: дослідження питання про те, чи підлягає застосуванню до спірних правовідносин розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р; встановлення (на підставі відповідних доказів), з урахуванням вказаного розпорядження, наявності несанкціонованого відбору природного газу за спірний період відповідними споживачами, а саме: Борщівським агротехнічним коледжем та КП "Тернопільтеплокомуненерго"; наявності у відповідача у спірний період статусу оператора ГРС стосовно вказаних споживачів, та, у разі підтвердження несанкціонованого відбору природного газу згаданими підприємствами, наявності підстав для віднесення відповідного обсягу природного газу в алокацію на відповідача.
Також Верховний Суд звернув увагу не неврахування судами положення договору (п. 9.2), Кодексу газотранспортної системи (пункт 2 глави 1 р. XIV) та не надання оцінки застосуванню позивачем у актах та розрахунках вартості послуг балансування коефіцієнтів компенсації 1,2.
Згідно з ч. 1 ст. 316 ГК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Відповідно до ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.
Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб'єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.
У справі Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) «Sunday Times v. United Kingdom» Європейський суд вказав, що прописаний у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) термін «передбачено законом» передбачає дотримання такого принципу права як принцип визначеності. ЄСПЛ стверджує, що термін «передбачено законом» визначає не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто усталені у суспільстві правила та моральні засади суспільства.
До цих правил, які визначають сталість правозастосування, належить і судова практика.
Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною повнотою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.
Вислови «законний» та «згідно з процедурою, встановленою законом» зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, але й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним (рішення ЄСПЛ у справі «Steel and others v. The United Kingdom»).
Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.
Верховний Суд зазначав, що подібність правовідносин визначається за такими критеріями: суб'єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов'язки сторін спору) та об'єкт (предмет) (ухвала Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію про те, що порівнювати подібні правовідносин необхідно за критеріями: предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог, встановлені фактичні обставини та однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин (постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №305/1180/15-ц, від 19.06.2018 у справі №922/2383/16, від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц).
Водночас досягти повного збігу всіх зазначених обставин у кількох різних справах неможливо. Відповідно, враховуючи різноманіття можливих правовідносин, в межах яких така норма права може бути застосована, для забезпечення однакового застосування норми права, визначальним при визначенні подібних правовідносин мають бути ті ознаки, які впливають на їх матеріально-правове регулювання (тобто можливість практичного застосування відповідної норми). Якщо різниця у відносинах не породжує застосування до них різного правового регулювання, то правовідносини можуть вважатись подібними.
Враховуючи наведене, при вирішення даного спору суд враховує правову позицію Верховного суду, викладену, зокрема, у постановах: №911/1159/18 від 08.06.2021, №927/1041/19 від 25.08.2021, №918/450/20 від 18.02.2022, №904/2324/18 від 14.07.2022, №921/184/21 від 15.07.2022.
За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір транспортування природного газу є договором, який передбачає надання трьох видів послуг, а його істотні умови визначені ст. 901 ЦК України та спеціальним законодавством - Законом “Про ринок природного газу”, Кодексом ГТС, Типовим договором (правова позиція Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.07.2022 у справі №921/184/21).
Правове регулювання взаємовідносин оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також визначення правових, технічних, організаційних та економічних засад функціонування газорозподільних систем здійснюється Кодексом газотранспортної системи, Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015, а також положеннями Закону України "Про ринок природного газу", Цивільного та Господарського кодексу України.
Відповідно до п. 7, 45 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" № 329-VIII від 09.04.2015, далі - Закон №329-VIII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) газотранспортна система - технологічний комплекс, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об'єктами і спорудами, пов'язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу; транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.
У ч. 1, 2 ст. 32 Закону №329-VIII закріплено, що транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором. Оператор газотранспортної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів транспортування природного газу із замовниками.
Постановою НКРЕКП №2497 від 30.09.2015 було затверджено типову форму договору транспортування природного газу, за яким оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плату (за їх наявності), які виникають при його виконанні. Додатком до зазначеної постанови НКРЕКП є типовий договір транспортування природного газу та додатки до нього, а саме: додаток 1 - розподіл потужності, додаток 2 - розподіл потужності з обмеженнями, додаток 3 - перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу.
Регламентом функціонування газотранспортної системи України є Кодекс газотранспортної системи, далі - Кодекс ГТС, який затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2493 від 30.09.2015, який визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України.
Відповідно до п. 4 гл. 3 р. І Кодексу ГТС експлуатацію газотранспортної системи здійснює виключно оператор газотранспортної системи.
Згідно з п. 5 гл. 1 р. І Кодексу ГТС договір транспортування - договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування) на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги); балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування. Фізичним балансуванням є- заходи, що вживаються оператором газотранспортної системи для забезпечення цілісності газотранспортної системи, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу; комерційне балансування - діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі даних, отриманих у процедурі алокації. Алокація - підтвердження поділу за певний розрахунковий період фактичного обсягу (об'єму) природного газу, поданого для транспортування в точку входу або відібраного з точки виходу, між замовниками послуги транспортування, у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів), що здійснюється відповідно до вимог розділу ХІІ цього Кодексу.
П. 3 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС встановлено, що перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом.
Замовники послуг транспортування зобов'язані своєчасно врегульовувати свої небаланси; оператор газотранспортної системи надає послуги балансування виключно з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи в разі недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій (п. 2 р. ХІІІ Кодексу ГТС).
Відповідно до п. 4 гл. 1 р. 1 Кодексу ГТС небалансом є різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації.
П. 4, 7 гл. 3 р. XIV Кодексу ГТС передбачено, що у разі негативного значення небалансу замовник послуг транспортування до 12-го числа наступного місяця: здійснює купівлю природного газу в інших замовників послуг транспортування; здійснює відбір природного газу шляхом подання оператору газосховища балансуючої номінації для врегулювання остатнього небалансу за цей газовий місяць. Місячний небаланс, який виник у замовника послуг транспортування та не був врегульований в строк до 12-го числа наступного місяця, врегульовується оператором газотранспортної системи за рахунок таких заходів: при негативному місячному небалансі - за рахунок надання послуг балансування (до 01.07.2017), за рахунок надання природного газу замовнику послуг транспортування в рамках послуги балансування для покриття ним неврегульованого обсягу природного газу (після 01.07.2017).
Отже, з положень Кодексу ГТС вбачається, що місячний небаланс розраховується оператором газотранспортної системи на підставі фактичних даних, одержаних у процесі алокації, яку здійснює оператор газотранспортної системи, а також алокацій, одержаних від операторів суміжних газотранспортних систем, операторів газорозподільних систем, операторів газосховищ, газовидобувних підприємств або прямих споживачів (тобто алокацій обсягів природного газу як для точок входу, так і алокацій обсягів природного газу для точок виходу).
Враховуючи положення Кодексу ГТС та умови укладеного між позивачем та відповідачем договору, для наявності підстав для оплати виставленого оператором рахунку вартості послуг балансування законодавчо передбачено сукупність обставин у наступній послідовності: 1) виникнення негативного місячного небалансу; 2) неврегулювання замовником послуг транспортування самостійно небалансу в строк до 12-го числа місяця, наступного за газовим місяцем; 3) оформлення оператором одностороннього акту на обсяг неврегульованого замовником обсягу небалансу; 4) надання оператором замовнику до 14-го числа місяця, наступного за газовим місяцем розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру.
Відповідний висновок щодо застосування вказаних норм викладений у постановах Верховного Суду України від 18.06.2019 №922/1580/18, від 17.07.2019 №906/408/18.
Як визначено п. 1, 2 гл. 3 р. XIV Кодексу ГТС, оператор газотранспортної системи визначає місячний небаланс для кожного місяця як різницю між обсягом природного газу, який замовник послуг транспортування передав у точках входу і отримав з газотранспортної системи у точках виходу (у тому числі щодо власних споживачів) за цей газовий місяць; місячний небаланс розраховується оператором газотранспортної системи до 10-го числа наступного місяця на підставі фактичних даних, одержаних у процесі алокації, яку здійснює оператор газотранспортної системи, а також алокацій, одержаних від операторів суміжних газотранспортних систем, операторів газорозподільних систем, операторів газосховищ, газовидобувних підприємств або прямих споживачів.
Виходячи з вказаного вище та враховуючи п. 9.4 Договору, позивач, як оператор газотранспортної системи, до 14-го числа місяця, наступного за звітним, має надати відповідачу односторонній акт про надання послуг балансування.
П. 1 гл. 2 р. ХІІ Кодексу ГТС в редакції, чинній з 28.04.2017, визначено, що алокація обсягів природного газу по точці входу до газотранспортної системи здійснюється оператором газотранспортної системи з урахуванням підтверджених номінацій по цій точці.
Разом із тим, п. 1 гл. 2 р. ХІІ Кодексу ГТС в редакції, чинній до 28.04.2017, визначав, що у точках виходу, в яких природний газ з газотранспортної системи направляється до суміжної газотранспортної системи, газосховища або до прямого споживача, алокація обсягів природного газу здійснюється відповідним оператором суміжної газотранспортної системи, оператором газосховища або прямим споживачем, яка має бути направлена ними до оператора газотранспортної системи в строки, описані в пункті 6 цієї глави; алокація обсягів природного газу для віртуальної точки виходу до газорозподільної системи здійснюється відповідним оператором газорозподільної системи з урахуванням глави 3 цього розділу.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 5 ЦК України акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи; якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Зі змісту Кодексу ГТС в редакції, чинній з 28.04.2017, вбачається, що у вказаному нормативно-правовому акту відсутня вказівка про надання йому зворотної дії в часі, що узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 5 ЦК України (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі №922/1580/18, від 08.06.2021 у справі №911/1159/18 та від 14.07.2022 у справі №904/2334/18).
Разом із тим, у даній справі судом встановлено, що АТ "Укртрансгаз", на підставі здійсненої у травні 2017 року алокації, направив відповідачу акт №04-16-1512000728-БАЛАНС надання послуг балансування обсягів природного газу за квітень 2016 року. Акт направлений згідно з супровідним листом за №1001ВИХ-17-1274/1001 від 09.06.2017.
На переконання суду, надана законодавцем позивачу, як оператору газотранспортної системи, можливість лише з 28.04.2017 здійснювати алокації по точках виходу з газотранспортної системи, при відсутності вказівки про надання редакції з 28.04.2017 зворотної дії, не наділяє АТ "Укртрансгаз" повноваженнями на здійснення таких алокацій за період, коли він не мав правових підстав для її здійснення в силу закону.
Таким чином, здійснення алокації позивачем за попередні газові місяці в період, коли він не мав правових підстав для її здійснення в силу закону, є діями, що безпідставно збільшують відповідальність відповідача.
За даних обставин, доводи позивача про надання відповідачу послуг балансування у квітні 2016 року на суму 24 537, 17 грн, суд вважає безпідставними.
Дослідивши наявні в матеріалах справи алокації, акти надання послуг балансування, суд також встановив, що до вартості наданих відповідачу послуг балансування у березні-квітні 2017 та квітні 2018 року позивач включив обсяги природного газу, відібраного Комунальним підприємством теплових мереж "Тернопільтеплокомуненерго", а саме: 411, 819 тис. куб. м у березні 2017 року, 19, 072 тис. куб. м у квітні 2017 року та 56, 610 тис. куб. м у квітні 2018 року.
Виконуючи вказівки касаційної інстанції щодо необхідності дослідження при новому розгляді справи обставин, зокрема, щодо наявності несанкціонованого відбору природного газу КПТМ "Тернопільтеплокомуненерго", наявності у відповідача у спірний період статусу оператора ГРС стосовно вказаного споживача та, відповідно, наявності підстав для віднесення відповідного обсягу природного газу в алокацію на відповідача, суд відзначає таке.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України за № 742-р від 05.10.2016 "Про деякі питання опалювального сезону 2016/2017 року" НАК "Нафтогаз України" було зобов'язане видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені між ними, та постачати природний газ виробникам теплової енергії та теплопостачальним підприємствам, і це є обов'язком ПАТ "НАК "Нафтогаз України", а не правом останнього (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.05.2018 №926/680/17, 21.03.2018 №911/656/17, від 04.08.2018 №922/4187/17).
Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.10.2016 №740-р "Про деякі питання опалювального сезону 2017/18 року" на НАК "Нафтогаз України" покладено обов'язок разом з операторами газотранспортних та газорозподільних мереж забезпечити протягом опалювального сезону 2017/18 року безперебійне постачання природного газу виробникам теплової енергії в рамках виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.05.2018 у справі №926/680/17, від 21.03.2018 у справі №911/656/17 та від 04.08.2018 у справі №922/4187/17).
З огляду на встановлений спеціальним законодавством у сфері газопостачання механізм постачання природного газу, можливість відбору підприємствами теплокомуненергетики із газотранспортної системи погоджених у відповідних договорах з Компанією обсягів природного газу перебуває у безпосередній залежності від належного виконання Компанією своїх зобов'язань з підтвердження обсягів природного газу шляхом своєчасної видачі номінацій. Тобто, видача Компанією номінацій є однією з гарантій безперебійного постачання виробнику теплової енергії природного газу з метою виробництва теплової енергії в опалювальний сезон (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 у справі №904/5621/17 та від 05.03.2019 у справі №923/351/18).
В матеріалах справи наявні укладені між КПТМ ТОР "Тернопільтеплокомуненерго" та НАК "Нафтогаз України" Договори на постачання природного газу за №8452/1718-КП-30 від 05.10.2017, № 8451/1718-БО-30 від 20.09.2017, №3910/1617-ТЕ-30 від 15.09.2016, №3911/1617-БО-30 від 27.10.2016 та додаткові угоди до них, які свідчать про наявність договірних відносин між НАК "Нафтогаз України" та КПТМ ТОР "Тернопільтеплокомуненерго" щодо поставки природного газу у спірні періоди.
Долучені відповідачем 02.12.2019 до матеріалів справи заява-приєднання до умов договору розподілу природного газу від 02.12.2016 та Типовий договір розподілу природного газу за №15/т-001 від 01.01.2016 підтверджують наявність у відповідача статусу оператора ГРМ відносно КПТМ ТОР "Тернопільтеплокомунерго" у спірний період.
Разом із тим, відносини КПТМ ТОР "Тернопільтеплокомуненерго" з НАК «Нафтогаз України» та причини не видачі номінацій не є предметом розгляду у даній справі та не досліджуються.
Водночас, невиконання третьою особою свого обов'язку (незалежно від його причин) не може слугувати підставою для збільшення вартості послуг балансування для сторони правовідношення, яка не порушувала свого зобов'язання.
Окрім того, п. 4 гл. 5 р. VІ Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює держане регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30.09.2015, далі - Кодекс ГРМ, споживання (відбір) природного газу з газорозподільної системи за наявності укладеного договору розподілу природного газу між споживачем та Оператором ГРМ здійснюється, зокрема, за умови наявності у споживача (його постачальника) підтверджених обсягів природного газу (лімітів) на відповідний розрахунковий період.
Порядок набуття підтверджених обсягів природного газу (лімітів) встановлюється відповідно до вимог Кодексу ГТС.
Відповідно до п. 2 глави 5 розділу VІ Кодексу ГРМ фактичний розподіл природного газу, належного споживачу (його постачальнику), здійснюється Оператором ГРМ в загальному потоці природного газу від точок його надходження в ГРМ до пунктів призначення споживача.
В силу п. 4 гл. 5 р. VІ Кодексу ГРМ якщо за підсумками місяця фактичний об'єм (обсяг) споживання природного газу споживачем (побутовими споживачами), буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу, його (їх) постачальник має врегулювати об'єми небалансу (дефіцит) природного газу відповідно до вимог Кодексу ГТС; у разі якщо після запровадження заходів, передбачених Кодексом ГТС, залишиться неврегульований небаланс (фактичний об'єм/обсяг споживання природного газу по об'єкту споживача буде перевищувати об'єм/обсяг, фактично поставлений його постачальником/постачальниками за даними оператора ГТС протягом зазначеного періоду), який буде віднесений оператором ГТС на небаланс оператора ГРМ, тоді споживач має компенсувати оператору ГРМ його вартість, що розраховується за формулою В = (Vф-Vп) х Ц х. При цьому, якщо неврегульований небаланс станеться внаслідок відсутності у споживача підтвердженого обсягу природного газу на розрахунковий період, коефіцієнт компенсації має становити 2.
Отже, Кодекс ГТС визначає обов'язок постачальника природного газу за підсумками місяця врегулювати об'єми небалансу (дефіцит) природного газу споживача шляхом запровадження заходів, передбачених Кодексом ГТС, і лише у разі якщо після запроваджених заходів залишиться неврегульований небаланс споживача, оператор ГТС вправі віднести цей небаланс на оператора ГРМ.
Оператор ГТС не вправі відносити на небаланс оператора ГРМ неврегульовані небаланси споживача без вжиття його постачальником заходів, передбачених Кодексом ГТС, для врегулювання небалансів.
Та обставина, що у спірному періоді НАК «Нафтогаз України» (чи будь-який інший ліцензований постачальник) не визнає себе постачальником природного газу для виробників теплової енергії, не є достатньою підставою для віднесення спірних негативних місячних небалансів на Оператора ГРМ, оскільки Кодекс газорозподільних систем вимагає насамперед здійснити їх врегулювання між такими суб'єктами ринку природного газу як постачальник природного газу та споживач природного газу в порядку, передбаченому саме Кодексом ГТС.
При цьому позивач у справі не довів на яких правових підставах він надав послугу транспортування спірних обсягів природного газу КПТМ ТОР "Тернопільтеплокомуненерго", як виробнику теплової енергії, які не були виділені останньому до постачання будь-яким постачальником, в тому числі НАК «Нафтогаз України». У будь-якому випадку, природний газ має власника та постачальника, тому, заперечуючи статус Компанії в якості останнього, Оператор ГТС не довів, природний газ якого власника (постачальника) він фізично протранспортував до газорозподільної системи, експлуатацію якої забезпечує Оператор ГРМ.
Окрім того, п. 1 гл. 7 р. VІ Кодексу ГРМ передбачено, що Оператор ГРМ має право в установленому законодавством порядку припинити/обмежити розподіл природного газу на об'єкт споживача, з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу у випадку відсутності підтвердженого обсягу природного газу по об'єкту споживача та/або його постачальнику на відповідний розрахунковий період (в спірних правовідносинах - місяць).
Однак припинення розподілу природного газу на об'єкт споживача у випадку відсутності підтвердженого обсягу природного газу на відповідний газовий місяць здійснюється з дотриманням порядку, визначеного у Розділі Х "Припинення, обмеження та відновлення транспортування природного газу" Кодексу ГТС, оскільки послуга розподілу природного газу, яку надає Оператор ГРМ, є похідною від послуги транспортування, яку надає Оператор ГТС.
П. 1 гл. І р. Х Кодексу ГТС передбачено, що Оператор ГТС має право припинити транспортування природного газу в точці входу до газотранспортної системи або точці виходу з газотранспортної системи у випадку відсутності номінації на точці виходу.
Відповідно до п. 5 р. Х Кодексу ГТС повідомлення про припинення транспортування природного газу Оператору ГТС надає замовник послуг транспортування (постачальник), у якому зобов'язаний визначити, зокрема: точку виходу, якої стосується повідомлення; дату припинення транспортування природного газу оператором газотранспортної системи до точки виходу, в якій споживач одержує природний газ, але не раніше строку, визначеного Правилами постачання природного газу; підставу припинення транспортування/постачання природного газу.
В силу п. 7 р. Х Кодексу ГТС у разі виникнення випадку, зазначеного в пункті 1 цієї глави, оператор газотранспортної системи надсилає операторам газорозподільної системи, на території ліцензійної діяльності якого знаходяться споживачі відповідного замовника послуг транспортування та/або послуг балансування, повідомлення про припинення подачі природного газу відповідним споживачам.
У даній справі не встановлено на підставі наданих доказів, що позивач надсилав відповідачу повідомлення про припинення розподілу (постачання) природного газу у спірному періоді для КПТМ ТОР "Тернопільтеплокомуненерго", як виробника теплової енергії, а відповідач, всупереч цьому, здійснював фактичний розподіл природного газу такому споживачу.
Наведене вище, на переконання суду, свідчить про безпідставне включення обсягів природного газу, відібраних КПТМ ТОР "Тернопільтеплокомуненерго" у березні-квітні 2017 року та квітні 2018 року, на відповідача та, відповідно, включення їх вартості (4 664 690, 28 грн за березень 2017 року, 173 952, 48 грн за квітень 2017 року та 721 066, 92 грн за квітень 2018 року) до розрахунку наданих відповідачу послуг балансування у зазначені періоди.
Виконуючи викладені у постанові від 18.09.2019 у даній справі вказівки Верховного Суду щодо неврахування судами при первісному розгляді спору положення договору (п. 9.2), Кодексу газотранспортної системи (п. 2 гл. 1 р. XIV) та не надання оцінки застосуванню позивачем у актах та розрахунках вартості послуг балансування коефіцієнтів компенсації 1,2, суд відзначає таке.
П. 2 гл. 1 р. XIV Кодексу ГТС передбачено, що при розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі його контрагентів (споживачів).
Аналіз положень законодавства у сфері газопостачання дає підстави для висновку, що для визначення коефіцієнту компенсації за визначеною в п. 9.2 Договору формулою, яка підлягає застосуванню при визначенні вартості послуг з балансування обсягів природного газу (при негативному місячному небалансі), процентне співвідношення розміру небалансу обраховується (визначається) від обсягу природного газу, відібраного замовником з газотранспортної системи -з врахуванням всіх обсягів газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №916/1807/16, від 04.12.2018 у справі №927/276/18, від 05.03.2019 у справі №923/351/18, від 27.03.2019 у справі №906/110/18 та від 09.04.2019 у справі №903/394/18).
Згідно з п. 2 р. XIII Кодексу ГТС замовники послуг транспортування зобов'язані своєчасно врегульовувати свої небаланси.
У гл. 3 р. XIV Кодексу ГТС передбачено порядок урегулювання замовником небалансів. Так, у разі негативного значення небалансу замовник послуг транспортування до 12-го числа наступного місяця: здійснює купівлю природного газу в інших замовників послуг транспортування; здійснює відбір природного газу шляхом подання оператору газосховища балансуючої номінації для врегулювання остатнього небалансу за цей газовий місяць (пункт 4 зазначеної норми).
Відповідно до підпункту 2 пункту 7 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС негативний місячний небаланс, який виник у замовника послуг транспортування та не був врегульований у строк до 12-го числа наступного місяця, врегульовується оператором ГТС за рахунок надання природного газу замовнику послуг транспортування в рамках послуги балансування для покриття ним неврегульованого обсягу природного газу.
Підставою для проведення розрахунку послуг балансування є:
- односторонній акт про надання послуг балансування обсягів природного газу, оформлений оператором ГТС відповідно до умов договору транспортування природного газу. Оператор ГТС до 14-го числа місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування односторонній акт про надання послуг балансування на обсяги природного газу, місячного небалансу замовника послуг транспортування, що був не врегульований ним відповідно до пунктів 3- 5 глави 3 цього розділу;
- рахунок на оплату;
- звіт по точках входу/виходу замовника послуг транспортування (що має містити деталізацію по споживачах замовника послуг транспортування на точках виходу). Замовник послуг транспортування повинен здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів з дня отримання ним зазначених документів (пункти 3 і 4 глави 4 розділу XIV Кодексу ГТС).
Отже, ураховуючи зазначене, достатньою підставою для оплати послуг балансування є наявність небалансу в звітному місяці, який доводиться алокаціями (звітами), складеними оператором ГТС, на підставі інформації, наданої самим замовником. При цьому зазначена інформація є нерозривно пов'язаною зі звітністю сторін щодо надання послуг з транспортування газу безпосередньо.
У р. ХІІ Кодексу ГТС регламентовано здійснення алокації (на яких даних ґрунтується, порядок здійснення тощо). Так, у межах процедури алокації передбачено, що підписані щомісячні акти приймання-передачі газу відповідно до положень п. 2 гл. 7 р. III цього Кодексу, що містять інформацію про щомісячні обсяги природного газу, визначені комерційними вузлами обліку у фізичних точках входу/виходу, поданого до ГТС, є основою для формування інформації, що передається оператору ГТС для здійснення ним алокації (п. 5 гл. 1 р. ХІІ Кодексу ГТС).
Оплата послуг балансування має бути здійснена замовником у разі надсилання оператором ГТС такому замовнику рахунку на оплату, звіту по точках входу/виходу замовника послуг транспортування (п. 3 і 4 гл. 4 р. XIV Кодексу ГТС), відсутності доказів самостійного врегулювання небалансу.
В матеріалах справи відсутні складені між сторонами на виконання відповідних умов Договору акти приймання-передачі природного газу в спірний період. Поряд із цим, в судовому засіданні 31.10.2022 сторонами підтверджено, що вказаний у додатках до алокацій (Звітах про поділ фактичного обсягу (об'єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ "Тернопільгаз" між замовниками послуги транспортування (постачальниками) в розрізі їх контрагентів) фактичний обсяг відповідає обсягу природного газу, переданого (протранспортованого) позивачем відповідачу за актами приймання-передачі у спірний період.
Згідно з ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Таким чином, дослідивши наявні в матеріалах алокації, акти надання послуг балансування газу та методику їх розрахунку, суд встановив, що розмір небалансу відповідача, з урахуванням всіх обсягів газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, складає менше 5% від обсягу природного газу за спірні місяці, який було відібрано з газотранспортної системи, у зв'язку з чим, в силу п. 9.2 Договору №1512000728 від 17.12.2015, слід застосовувати коефіцієнт компенсації 1.
За даних обставин, суд погоджується з доводами відповідача про те, що позивачем у відповідних актах неправильно розраховано вартість послуг балансування із застосуванням коефіцієнту компенсації 1,2, що призвело до збільшення вартості таких послуг.
Окрім того, відповідно до п. 1 гл. 6 р. ІІІ Кодексу ГРМ (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) оператор газорозподільної мережі укладає договір (договори) на закупівлю природного газу для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній мережі для забезпечення фізичного балансування газорозподільної мережі та власної господарської діяльності.
Разом з тим й АТ «Укртрансгаз» згідно з п. 10 р. ХІІІ Кодексу ГТС, як оператор газотранспортної системи, для забезпечення власної господарської діяльності (у тому числі для балансування, власних виробничо-технічних потреб, покриття витрат та виробничо-технологічних витрат) придбаває природний газ у власника природного газу (у тому числі у газовидобувного підприємства, оптового продавця, постачальника) на загальних підставах та ринкових умовах.
ПрАТ «Тернопільгаз», як оператор газорозподільної системи, мав би або закупити природний газ для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат, або оплатити цей газ шляхом оплати послуг балансування АТ «Укртрансгаз». У свою чергу, АТ «Укртрансгаз» для оплатного балансування має використовувати природний газ, який придбаний ним.
Ознайомившись із змістом наведених позивачем у письмових поясненнях б/н б/д (вх. №2540) договорів про закупівлю природного газу, суд встановив, що останні дійсно містять відомості про придбання АТ "Укртрансгаз" природного газу для виробничо-технологічних витрат та власних потреб, а також для забезпечення балансування у спірний період.
Натомість відповідач доказів здійснення закупівлі природного газу для власних виробничо-технологічних витрат у спірний період на надав.
Враховуючи наведене вище, суд прийшов до висновку, що матеріалами справи підтверджено, а відповідачем не спростовано наявність у ПрАТ "Тернопільгаз" негативних місячних небалансів природного газу за період з квітня по листопад 2017 року, січня 2018 року в загальному обсязі 14 768, 442 тис. куб. м, з яких: 389, 290 тис. куб. м у квітні 2017 року; 2 077, 821 тис. куб. м у травні 2017 року; 1 703, 193 тис. куб. м у червні 2017 року; 1 709, 816 тис. куб. м у липні 2017 року; 1 521, 564 тис. куб. м у серпні 2017 року; 2 397, 947 тис. куб. м у вересні 2017 року; 1 443, 042 тис. куб. м у жовтні 2017 року; 14, 451 тис. куб. м у листопаді 2017 року та 3 511, 318 тис. куб. м у січні 2018 року.
Відповідно, суд погоджується з доводами позивача про надання відповідачу послуг балансування у період квітень-листопад 2017 року та січень 2018 року.
Разом із тим, встановивши неправомірність застосування позивачем коефіцієнту компенсації 1,2 при визначенні вартості наданих послуг балансування, беручи до уваги визначену у розрахунках позивача базову ціну газу, суд провів відповідний перерахунок із застосуванням коефіцієнту 1.
За наслідками проведеного перерахунку вартість наданих позивачем у період квітень-листопад 2017 року та січень 2018 року послуг балансування становить 119 880 015, 18 грн, з яких: 2 958 873, 39 грн у квітні 2017 року; 15 359 003, 50 грн у травні 2017 року; 12 073 587, 73 грн у червні 2017 року; 12 486 943, 55 грн у липні 2017 року; 11 359 692, 51 грн у серпні 2017 року; 19 630 783, 52 грн у вересні 2017 року; 11 570 697, 50 грн у жовтні 2017 року; 125 994, 05 грн у листопаді 2017 року та 34 314 439, 43 грн у січні 2018 року.
Нарахування в сумі 11 614 929, 05 грн по наданих відповідачу у період квітень-листопад 2017 року та січень 2018 року послуг балансування проведені позивачем безпідставно.
Окрім того, враховуючи відображені позивачем у долученому до заяви про збільшення позовних вимог розрахунку суми основного боргу за надані послуги балансування обсягів природного газу (січень 2017 року - квітень 2018 року) відомості про проведені відповідачем станом на 21.08.2018 оплати в загальній сумі 12 361 073 грн 97 коп., правомірними, на думку суду, є твердження позивача про наявність у відповідача станом на день звернення до суду заборгованості за надані у період квітень-листопад 2017 року та січень 2018 року послуги балансування в загальній сумі 107 518 941 грн 21 коп.
Разом із тим, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за період з моменту звернення АТ "Укртрансгаз" з даним позовом до суду ПрАТ "Тернопільгаз" проведено оплату на загальну суму 7 211 105 грн 24 коп. (платіжні доручення: №44 від 22.12.2018 на суму 5 000 000 грн; №2 від 04.03.2019 на суму 585 416 грн; № 3 від 27.03.2019 на суму 500 000 грн; №4 від 28.03.2019 на суму 19 628,53 грн; №5 від 26.04.2019 на суму 1 000 000 грн; №6 від 06.05.2019 на суму 6 060,71 грн та №902 від 23.07.2019 на суму 100 000 грн - в матеріалах справи (ст. 19-25 Т. 7).
За даних обставин, правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення суд визнає позовні вимоги АТ "Укртрансгаз" про стягнення з відповідача 100 307 835 грн 97 коп. заборгованості за надані у період з квітня по листопад 2017 року, січень 2018 року послуги балансування обсягів природного газу.
Провадження у справі в частині стягнення 7 211 105 грн 24 коп. суд закриває на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, за відсутністю предмету спору.
В задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 29 560 249, 87 грн суд відмовляє.
Поряд із цим, предметом судового розгляду у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 509 893 грн 82 коп. 3% річних, 8 312 664 грн 24 коп. інфляційних нарахувань та 22 155 858 грн 80 коп. пені.
Ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приписами ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі наведених вище норм чинного законодавства, враховуючи порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати вартості наданих позивачем послуг балансування, з врахуванням встановленого умовами Договору терміну платежів, здійснених відповідачем до звернення до суду з даним позовом оплат, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в загальній сумі 3 509 893, 82 грн, з яких: 110 526, 28 грн за період з 18.05.2017 по 16.03.2018 за надані послуги балансування у березні 2017 року на суму 4 664 690, 28 грн; 90 189, 91 грн за період з 02.06.2017 по 27.04.2018 за надані послуги балансування в квітні 2017 року на суму 3 724 600, 55 грн; 589 792, 82 грн за період з 04.07.2017 по 21.08.2018 за надані послуги балансування у травні 2017 року на суму 18 455 341, 37 грн; 460 847, 19 грн за період з 31.07.2017 по 21.08.2018 за надані послуги балансування в червні 2017 року на суму 14 488 305, 26 грн; 439 677, 26 грн за період з 30.08.2017 по 21.08.2018 за надані послуги балансування в липні 2017 року на суму 14 984 332, 26 грн; 359 650, 98 грн за період з 05.10.2017 про 21.08.2018 за надані послуги балансування у серпні 2017 року на суму 13 631 631, 02 грн; 569 238, 94 грн за період з 01.11.2017 по 21.08.2018 за надані послуги балансування у вересні 2017 року на суму 23 556 940, 22 грн; 289 869, 75 грн за період з 11.12.2017 по 21.08.2018 за надані послуги балансування у жовтні 2017 року на суму 13 884 836, 99 грн; 2 845, 74 грн за період з 05.01.2018 по 21.08.2018 за надані послуги балансування у листопаді 2017 року на суму 151 192, 86 грн; 592 276, 63 грн за період з 28.02.2018 по 21.08.2018 за надані послуги балансування у січні 2018 року на суму 41 177 327, 32 грн та 4 978, 33 грн за період з 30.05.2018 по 21.08.2018 за надані послуги балансування у квітні 2018 року на суму 721 066, 92 грн.
Згідно із усталеною судовою практикою застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань "господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості".
Зважаючи на встановлену судом вище безпідставність тверджень позивача про наявність у відповідача небалансів та, відповідно, надання останньому послуг балансування у березні-квітні 2017 та квітні 2018 року за обсягами природного газу відібраними КПТМ ТОР "Тернопільтеплокомуненерго", а саме: 411,819 тис. куб. м у березні 2017 року на суму 4 664 690, 28 грн; 19, 072 тис. куб м у квітні 2017 року 173 952, 48 грн та 56,610 тис. куб м. у квітні 2018 року на суму 721 066, 92 грн, беручи до уваги визначену судом за наслідками проведеного перерахунку із застосуванням коефіцієнту 1 вартість наданих позивачем за період з квітня по листопад 2017 року та у січні 2018 року послуг балансування, враховуючи здійснені відповідачем до звернення АТ "Укртрансгаз" до суду з даним позовом оплати в загальній сумі 12 361 073, 97 грн, суд, за допомогою інформаційно-аналітичного центру "Ліга", в межах визначених позивачем періодів провів перерахунок заявлених до стягнення сум 3% річних.
Згідно з проведеним судом перерахунком правомірним є нарахування 3% річних в загальній сумі 2 742 337, 38 грн, з якої: 65 905, 86 грн за період з 02.06.2017 по 27.02.2018 за надані послуги балансування в квітні 2017 року на суму 2 958 873, 39 грн; 414 426, 14 грн за період з 04.07.2017 по 21.08.2018 за надані послуги балансування у травні 2017 року на суму 15 359 003, 50 грн; 384 039, 32 грн за період з 31.07.2017 по 21.08.2018 за надані послуги балансування в червні 2017 року на суму 12 073 587, 73 грн; 366 397, 71 грн за період з 30.08.2017 по 21.08.2018 за надані послуги балансування в липні 2017 року на суму 12 486 943, 55 грн; 299 709, 15 грн за період з 05.10.2017 по 21.08.2018 за надані послуги балансування у серпні 2017 року на суму 11 359 692, 51 грн; 474 365, 78 грн за період з 01.11.2017 по 21.08.2018 за надані послуги балансування у вересні 2017 року на суму 19 630 783, 52 грн; 241 558, 12 грн за період з 11.12.2017 по 21.08.2018 за надані послуги балансування у жовтні 2017 року на суму 11 570 697, 50 грн; 2 371, 45 грн за період з 05.01.2018 по 21.08.2018 за надані послуги балансування у листопаді 2017 року на суму 125 994, 05 грн та 493 563, 85 грн за період з 28.02.2018 по 21.08.2018 за надані послуги балансування у січні 2018 року на суму 34 314 439, 43 грн.
3% річних в сумі 767 556, 44 грн нараховано позивачем та заявлено до стягнення безпідставно (проведений судом перерахунок - в матеріалах справи).
Окрім того, судом розглянуто здійснений позивачем розрахунок інфляційних нарахувань та встановлено, що останні в загальній сумі 8 312 644, 24 грн, з врахуванням здійснених відповідачем до звернення АТ "Укртрансгаз" з даним позовом оплат, нараховані за прострочку виконання зобов'язань: березня 2017 року на суму 4 664 490, 28 грн за період з травня 2017 року по лютий 2018 року в сумі 453 792, 48 грн; квітня 2017 року на суму 3 724 600, 55 грн за період з червня 2017 року по березень 2018 року в сумі 346 945, 45 грн; травня 2017 року на суму 18 455 341, 37 грн за період з липня 2017 року по липень 2018 року в сумі 1 620 098, 26 грн; червня 2017 року на суму 14 488 305, 26 грн за період з серпня 2017 року по липень 2018 року в сумі 1 245 994, 25 грн; липня 2017 року на суму 14 984 332, 26 грн за період з вересня 2017 року по липень 2018 року в сумі 1 303 636, 91 грн; серпня 2017 року на суму 13 631 631, 02 грн за період з жовтня 2017 року по липень 2018 року в сумі 913 319, 28 грн; вересня 2017 на суму 23 556 940, 22 грн за період з листопада 2017 року по липень 2018 року в сумі 1 295 631, 71 грн; жовтня 2017 року на суму 13 884 836, 99 грн за період з грудня 2017 року по липень 2018 року в сумі 638 702, 50 грн; листопада 2017 року на суму 151 192, 86 грн за період з січня по липень 2018 року в сумі 5 442, 94 грн; січня 2018 року на суму 41 177 327, 32 грн за період з березня по липень 2018 року в сумі 494 127, 93 грн та квітня 2018 року 721 066,92 грн за період червень-липень 2018 року в сумі 5 047, 47 грн.
З врахуванням встановлених судом та наведених вище обставин щодо безпідставності включення до вартості послуг балансування наданих позивачу вартості обсягів природного газу, відібраного КПТМ ТОР "Тернопільтеплокомуненерго" у березні-квітні 2017 та квітні 2018 року, визначеної судом вартості послуг балансування наданих позивачу у період з квітня по листопад 2017 року та в січні 2018 року, здійснених відповідачем до звернення АТ "Укртрансгаз" з даним позовом оплат, суд за допомогою інформаційно-аналітичного центру "Ліга", в межах визначених позивачем періодів провів перерахунок заявлених до стягнення сум інфляційних втрат.
Згідно з проведеним судом перерахунком, правомірним є нарахування інфляційних втрат в загальній сумі 6 630 200, 33 грн, з якої: 283 057, 35 грн за період з червня 2017 по лютий 2018 року за надані послуги балансування у квітні 2017 року на суму 2 958 873, 39 грн; 1 304 530, 19 грн за період з липня 2017 по липень 2018 року за надані послуги балансування у травні 2017 року на суму 15 359 003, 50 грн; 1 076 032, 17 грн за період з вересня 2017 року по липень 2018 року за надані послуги балансування в червні 2017 року на суму 12 073 587, 73 грн; 1 126 485, 03 грн за період з вересня 2017 року по липень 2018 року за надані послуги балансування в липні 2017 року на суму 12 486 943, 55 грн; 781 959, 26 грн за період з жовтня 2017 року по липень 2018 року за надані послуги балансування у серпні 2017 року на суму 11 359 692, 51 грн; 1 102 511, 08 грн за період з листопада 2017 року по липень 2018 року за надані послуги балансування у вересні 2017 року на суму 19 630 783, 52 грн; 540 833, 86 грн за період з грудня 2017 року по липень 2018 року за надані послуги балансування у жовтні 2017 року на суму 11 570 697, 50 грн; 4 583, 40 грн за період з січня 2018 по липень 2018 року за надані послуги балансування у листопаді 2017 року на суму 125 994, 05 грн та 410 207, 99 грн за період з березня по липень 2018 року за надані послуги балансування у січні 2018 року на суму 34 314 439, 43 грн.
Інфляційні втрати в сумі 1 682 443, 91 грн нараховані позивачем та заявлені до стягнення безпідставно (проведений судом перерахунок - в матеріалах справи).
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з вимогами ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.
В силу приписів ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Ст. 546-551 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею, є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання і її розмір (ч. 2 ст. 551 ЦК України) встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що пеня нараховується в розмірі, встановленому умовами договору, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який стягується пеня.
Окрім того, відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
П. 13.5 Договору сторони погодили, що у разі порушення Замовником строків оплати, передбачених цим Договором, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Враховуючи допущені відповідачем порушення строків оплати вартості наданих позивачем послуг балансування, на підставі наведених вище норм чинного законодавства, умов Договору, з врахуванням встановленого умовами Договору терміну платежів, здійснених відповідачем до звернення АТ "Укртрансгаз" з даним позовом оплат, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в загальній сумі 22 155 858, 80 грн, з якої: 588 901, 17 грн за період з 18.05.2017 по 17.11.2017 за надані послуги балансування у березні 2017 року на суму 4 664 690, 28 грн; 474 197, 77 грн за період з 02.06.2017 по 01.12.2017 за надані послуги балансування в квітні 2017 року на суму 3 724 600, 55 грн; 2 415 880, 03 грн за період з 04.07.2017 по 03.01.2018 за надані послуги балансування у травні 2017 року на суму 18 455 341, 37 грн; 1 939 448, 21 грн за період з 31.07.2017 по 30.01.2018 за надані послуги балансування в червні 2017 року на суму 14 488 305, 26 грн; 2 071 943, 15 грн за період з 30.08.2017 по 27.02.2018 за надані послуги балансування в липні 2017 року на суму 14 984 332, 26 грн; 2 004 409, 96 грн за період з 05.10.2017 про 04.04.2018 за надані послуги балансування у серпні 2017 року на суму 13 631 631, 02 грн; 3 592 272, 03 грн за період з 01.11.2017 по 30.04.2018 за надані послуги балансування у вересні 2017 року на суму 23 556 940, 22 грн; 2 233 746, 93 грн за період з 11.12.2017 по 10.06.2018 за надані послуги балансування у жовтні 2017 року на суму 13 884 836, 99 грн; 24 766, 63 грн за період з 05.01.2018 по 04.07.2018 за надані послуги балансування у листопаді 2017 року на суму 151 192, 86 грн; 6 753 081, 68 грн за період з 28.02.2018 по 21.08.2018 за надані послуги балансування у січні 2018 року на суму 41 177 327, 32 грн та 57 211, 23 грн за період з 30.05.2018 по 21.08.2018 за надані послуги балансування у квітні 2018 року на суму 721 066, 92 грн.
Зважаючи на встановлену судом вище безпідставність тверджень позивача про наявність у відповідача небалансів та, відповідно, надання останньому послуг балансування у березні-квітні 2017 року та квітні 2018 року за обсягами природного газу відібраними КПТМ ТОР "Тернопільтеплокомуненерго", а саме: 411,819 тис. куб. м на суму 4 664 690, 28 грн у березні 2017 року; 19, 072 тис. куб м на суму 173 952, 48 грн у квітні 2017 року та 56,610 тис. куб м. на суму 721 066, 92 грн у квітні 2018 року, беручи до уваги визначену судом за наслідками проведеного перерахунку із застосуванням коефіцієнту 1 вартість наданих позивачем за період з квітня по листопад 2017 року та у січні 2018 року послуг балансування, суд, за допомогою інформаційно-аналітичного центру "Ліга", в межах визначених позивачем періодів, провів перерахунок заявленої до стягнення суми пені.
Так, згідно з проведеним судом перерахунком, правомірним є нарахування пені в загальній сумі 17 911 158, 29 грн, з якої: 376 709, 17 грн за період з 02.06.2017 по 01.12.2017 за надані послуги балансування в квітні 2017 року на суму 2 958 873, 39 грн; 2 010 556, 68 грн за період з 04.07.2017 по 03.01.2018 за надані послуги балансування у травні 2017 року на суму 15 359 003, 50 грн; 1 621 168, 59 грн за період з 31.07.2017 по 30.01.2018 за надані послуги балансування в червні 2017 року на суму 12 073 587, 73 грн; 1 726 623, 44 грн за період з 30.08.2017 по 27.02.2018 за надані послуги балансування в липні 2017 року на суму 12 486 943, 55 грн; 1 670 341, 64 грн за період з 05.10.2017 про 04.04.2018 за надані послуги балансування у серпні 2017 року на суму 11 359 692, 51 грн; 2 993 560, 03 грн за період з 01.11.2017 по 30.04.2018 за надані послуги балансування у вересні 2017 року на суму 19 630 783, 52 грн; 1 863 991, 81 грн за період з 11.12.2017 по 10.06.2018 за надані послуги балансування у жовтні 2017 року на суму 11 570 697, 50 грн; 20 638, 86 грн за період з 05.01.2018 по 04.07.2018 за надані послуги балансування у листопаді 2017 року на суму 125 994, 05 грн та 5 627 568, 07 грн за період з 28.02.2018 по 21.08.2018 за надані послуги балансування у січні 2018 року на суму 34 314 439, 43 грн.
Пеня в сумі 4 244 700, 51 грн нарахована позивачем та заявлена до стягнення безпідставно (проведений судом перерахунок - в матеріалах справи).
Водночас, як вже зазначалось вище, відповідач у відзиві на позовну заяву, підтриманому його повноважним представником у судових засіданнях, просив суд на підставі ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України зменшити розмір нарахованих позивачем штрафних санкцій до 10%.
Ч. 3 ст. 551 ЦК України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Положеннями п. 1 ст. 233 ГК України також встановлено право суду на зменшення розміру санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Поряд із цим, зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки також в залежність і від співвідношення її розміру і збитків.
Правила ч. 3 ст. 551 ЦК України та статті 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.
Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.
Висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ст. 3 ЦК України).
В судовому засіданні встановлено, що єдиним видом діяльності ПрАТ "Тернопільгаз" є розподіл природного газу. Тариф на розподіл природного газу є єдиним джерелом фінансування діяльності Товариства. Доведений Регулятором НКРЕКП тариф не є достатнім для покриття витрат ПрАТ "Тернопільгаз". Наявні в матеріалах справи звіти про фінансовий стан та звіт про фінансові результати за 2016 р., 2017 р., 2018 р. та за 9 місяців 2019 року, свідчать про збиткову діяльність Товариства.
Окрім того, судом встановлено та зазначено вище, що після звернення позивача до суду з даним позовом відповідач частково (на суму 7 211 105, 24 грн) оплатив заборгованість за надані послуги балансування. Поряд із цим, позивач застосував до відповідача також таку міру відповідальності як стягнення 3% річних та інфляційні втрати, які є платою за користування коштами, що не були своєчасно оплачені боржником, що не передбачено умовами договору, однак передбачено нормами чинного законодавства.
Беручи до уваги наведене, дотримуючись принципу збалансованості інтересів сторін, розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру заявлених до стягнення сум штрафних санкцій, оцінивши надані сторонами докази, зважаючи на те, що пеня - це фінансова санкція, спрямована на спонукання сторони, винної у порушенні зобов'язання, до його виконання та дотримання в подальшому, а не засіб безпідставного збагачення, суд прийшов до висновку про винятковість даного випадку та вважає за доцільне скористатися повноваженнями, наданими йому чинним законодавством, а саме: ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України, та зменшити розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій (пені) до 50 % від правомірно нарахованої (17 911 158, 29 грн) та стягнути з Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" 8 955 579 грн 15 коп. пені за неналежне виконання умов Договору транспортування природного газу №1512000729 від 17.12.2015.
Твердження відповідача про те, що до спірних правовідносин мають бути застосовані положення ч. 5 ст. 315 Господарського кодексу України, а, відповідно, на момент звернення позивача заданим позовом до суду (11.05.2018), шестимісячний строк позовної давності для звернення до суду з вимогою про стягнення сум основної заборгованості за надані послуги балансування в період березня-жовтня 2017 року сплив суд вважає безпідставними. Відповідно в задоволенні заяви за №03/1105 від 17.05.2022 (вх. №3057) про застосування строку позовної давності відмовляє.
В постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №918/450/20, у постанові Верховного Суду від 11.10.2018 у справі №922/189/18, вказано, що відсутність відповідних Додатків, які самі сторони в Договорі визнали його невід'ємною частиною, тобто такими, що за змістом є обов'язковими, а, отже, й істотними в контексті предмета договору, за звичайних обставин мала б свідчити про неукладеність Договору. До того ж обов'язковість названих додатків до договору транспортування, виходячи з наведених приписів законодавства, передбачена й безпосередньо законом.
Водночас не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону (пункт 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17).
Фактичне виконання усіма сторонами спірного договору виключає кваліфікацію цього договору як неукладеного. Зазначена обставина також виключає можливість застосування до спірних правовідносин ч. 8 ст. 181 ГК України, за змістом якої визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся) може мати місце на стадії укладання господарського договору, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов.
Оскільки в ході розгляду даної справи відповідач по суті не заперечує наявність небалансів у спірний період, спір між сторонами виник лише щодо обсягів наданих позивачем послуг, їх вартості, а також те, що має місце часткова оплата відповідачем наданих послуг, доводи відповідача про неукладеність договору суд оцінює критично.
Зважаючи на те, що наявний в матеріалах справи висновок експерта за № 899/20/1334-1336/21-22 від 17.12.202 містить правову оцінку спірних правовідносин сторін, присутній в підготовчому засіданні судовий експерт не зміг надати чітких та зрозумілих відповідей на поставлені представником АТ "Укртрансгаз" запитання, суд погоджується з доводами позивача про те, що зазначений висновок не може бути належним та достовірним доказом у даній справі.
Решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду не спростовує.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ч. 9 ст. 129 ГРК України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
За даних обставин, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору (616 700 грн при зверненні до Господарського суду Тернопільської області), в тому числі при поданні апеляційних (249 253, 41 грн) та касаційних (332 337, 88 грн) скарг, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог - 134 802 637, 21 грн (без врахування зменшеної судом суми пені на 50% та здійснених відповідачем після порушення провадження у даній справі оплат), суд покладає на відповідача.
Понесені відповідачем витрати по сплаті судового збору при поданні касаційної скарги (1 233 400 грн), пропорційно до розміру відмовлених позовних вимог - 36 254 950,73 грн (без врахування зменшеної судом суми пені на 50% та здійснених відповідачем після порушення провадження у даній справі оплат), суд покладає на позивача.
Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 944 318, 39 грн. До стягнення з позивача на користь відповідача підлягає судовий збір в розмірі 261 414, 04 грн.
Понесені відповідачем витрати на проведення судової експертизи в сумі 30 007, 58 грн, відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, суд покладає на ПрАТ "Тернопільгаз".
На підставі наведеного, керуючись ст. 4, 12, 14, 73-74, 76-79, 86, 123, 129, 232-233, 236-238, 240-242, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", вул. Чернівецька, буд. 54, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 03353503, на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз", Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021, ідентифікаційний код 30019801, 100 307 835 грн 97 коп. заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу за період з квітня по листопад 2017 року, січень 2018 року; 2 742 337 грн 38 коп. 3% річних; 8 955 579 грн 15 коп. пені, 6 630 200 грн 33 коп. інфляційних втрат та 944 318 грн 39 коп. судового збору.
3. Провадження у справі в частині стягнення 7 211 105 грн 24 коп. заборгованості за послуги балансування закрити за відсутністю предмету спору.
4. В решті позову відмовити.
5. Стягнути з Акціонерного товариства “Укртрансгаз”, Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021, ідентифікаційний код 30019801, на користь Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", вул. Чернівецька, буд. 54, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 03353503, 261 414 грн 04 коп. в повернення судового збору.
6. Накази видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.
7. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст. 256-257 ГПК України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З огляду на перебування судді з 02.11.2022 по 10.11.2022 у відпустці, повне судове рішення складено 15.11.2022.
Суддя І.М. Гирила