07.11.2022м. СумиСправа № 920/1297/21(920/768/22)
Господарський суд Сумської області у складі судді Соп'яненко О.Ю., за участі секретаря судового засідання Бардакової О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №920/1297/21(920/768/22)
за позовом: Керуючого реалізацією Новака Сергія Івановича ( АДРЕСА_1 ) арбітражного керуючого Нагорнєвої Тетяни Володимирівни (40000, м. Суми, вул. Соборна, 29-Д)
до відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про виділення частки з спільного майна подружжя,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 04.10.2022 (суддя Яковенко В.В.) матеріали позовної заяви у справі № 920/768/22 за позовом Керуючого реалізацією Новака С.І. Арбітражного керуючого Нагорнєвої Тетяни Володимирівни до ОСОБА_1 про виділення частки з спільного майна подружжя передано для розгляду в межах справи № 920/1297/21 про неплатоспроможність ОСОБА_2 .
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.10.2022 справу № 920/1297/21(920/768/22) призначено судді Соп'яненко О.Ю.
Ухвалою суду від 12.10.2022 провадження у справі №920/1297/21(920/768/22) відкрито за правилами загального позовного провадження; розгляд справи № 920/768/22 вирішено здійснювати в межах справи № 920/1297/21 про неплатоспроможність ОСОБА_2 , в окремому позовному провадженні; призначено підготовче засідання на 07.11.2022, 11:00.
Суть спору: позивач у своїй позовній заяві просить виділити ОСОБА_2 зі спільного майна подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Ѕ частку автомобіля HYUNDAI SANTA FE, 2008 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 ; стягнути судовий збір у розмірі 2481,00 грн.
Відповідачем подано до суду відзив на позов від 19.10.2022, відповідно до якого відповідач визнає заявлені позивачем вимоги в повному обсязі та зазначає, що оскільки автомобіль HYUNDAI SANTA FE, 2008 р.в. реєстраційний номер НОМЕР_2 , був придбаний під час перебування в шлюбі, то він є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , частки у цьому майні є рівними, а тому ОСОБА_2 належить 1/2 частка автомобіля. Тому просить задовольнити позовні вимоги, розглядати справу за відсутності відповідача.
Арбітражним керуючим Нагорнєвою Т.В. подано клопотання про проведення судового засідання без участі керуючого реалізацією №02-01/164 від 04.11.2022, в якому зазначає, що у зв'язку з відрядженням та виїздом за межі міста керуючий реалізацією ОСОБА_2 арбітражний керуючий Нагорнєва Т.В. не має можливості прийняти участь в судовому засіданні 07.11.2022, тому просить провести підготовче засідання у даній справі без її участі, позовні вимоги задовольнити з урахуванням відзиву відповідача щодо розподілу судових витрат.
07.11.2022 представником позивача подано клопотання, в якому зазначає, що у зв'язку з відсутністю електропостачання в Господарському суді Сумської області 07.11.2022 об 11 год 00 хв просить судове засідання провести без участі представника, позовні вимоги керуючого реалізацією підтримує і просить задовольнити.
Відповідно до ч.3 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.
Судом встановлено, що відповідно до поданого відзиву, відповідач позовні вимоги керуючого реалізацією ОСОБА_2 арбітражного керуючого Нагорнєвої Т.В. визнав у повному обсязі.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши докази по справі, суд встановив:
Постановою Господарського суду Сумської області від 13.06.2022 визнано боржника ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) банкрутом; введено процедуру погашення боргів, керуючим реалізацією ОСОБА_2 призначено арбітражного керуючого Нагорнєву Тетяну Володимирівну.
Згідно ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника -фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов'язаний організувати виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації), визначити його вартість.
У ході проведення процедури погашення боргів боржника, керуючим реалізацією - арбітражним керуючим Нагорнєвою Т.В. було проведено інвентаризацію майнових активів боржника за участі фізичної особи-банкрута ОСОБА_3 , складено відповідні інвентаризаційні описи, до яких включено в тому числі:
- 1/2 частку автомобіля HYUNDAI SANTA FE, 2008 р.в. реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить на праві власності дружині боржника - ОСОБА_1 та був придбаний нею в шлюбі, а тому є спільною сумісною власністю подружжя.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.08.2010 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено шлюб, який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Сумського районного управління юстиції у Сумській області, актовий запис №68, згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 , виданого 20.08.2010 р. (копія свідоцтва додано до матеріалів справи).
05.11.2019 ОСОБА_1 було набуте право власності на автомобіль HYUNDAI SANTA FE, 2008 р.в. реєстраційний номер НОМЕР_2 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 , виданого 05.11.2019 р.
Відповідно до Звіту про незалежну оцінку майна від 12.08.2022 р., складеного на замовлення арбітражного керуючого суб'єктом оціночної діяльності ФОП Педченко А.М., вартість автомобіля HYUNDAI SANTA FE, 2008 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 239 000,00 (двісті тридцять дев'ять тисяч) гривень 00 копійок (без ПДВ).
З урахуванням висновку про вартість майна, вартість належної ОСОБА_2 1/2 частки автомобіля HYUNDAI SANTA FE, 2008 р.в. реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 119 500,00 (сто дев'ятнадцять тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок (без ПДВ).
Згідно ст. 368 Цивільного кодексу України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб'єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ст. 370 Цивільного кодексу України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно ст. 61 Сімейного кодексу України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується статтею 63 Сімейного кодексу України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до ч. 4 ст. 65 Сімейного кодексу України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
Предметом позову є виділення частки у спільній сумісній власності.
Положення ст. 60 Сімейного кодексу України свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними у період шлюбу. Разом з тим, зазначена презумпція може бути спростована й один з подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, у тому числі у судовому порядку. Обов'язок спростування презумпції спільності права власності на майно, придбане подружжям під час шлюбу, покладено на особу, яка її забезпечує. Це також передбачено ч. 3 ст. 368 Цивільного кодексу України. Така позиція відповідає правовим висновкам Верховного Суду, зокрема, викладеним у постановах від 12.03.2019 у справі №3334/9028/15-ц та від 18.09.2018 у справі №759/13140/14-ц.
Відповідно до ч. 1 -2 ст. 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Згідно положень ч. 1-3, 6,7 ст. 131 Кодексу України з процедур банкрутства - майно боржника, що підлягає реалізації у процедурі погашення боргів боржника, складає ліквідаційну масу.
До складу ліквідаційної маси включається все майно боржника, що перебуває у його власності, а також те, що буде отримано боржником у власність після визнання його банкрутом і до завершення процедури погашення боргів боржника, крім майна, визначеного частинами шостою і сьомою цієї статті та статтею 132 цього Кодексу.
До складу ліквідаційної маси може бути включено майно, що є часткою боржника у спільній власності. У такому разі відбувається виділення частки боржника із спільного майна за правилами, передбаченими цивільним законодавством.
Враховуючи той факт, що автомобіль HYUNDAI SANTA FE, 2008 р.в. реєстраційний номер НОМЕР_2 , був придбаний сторонами під час перебування в шлюбі, він є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а частки у цьому майні є рівними, суд дійшов висновку, що наявні правові підстави для виділення 1/2 частки автомобіля, а тому позовні вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат між сторонами
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно Закону України “Про судовий збір” та відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч.1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
При зверненні до суду з позовною заявою, позивачем було сплачено 2481 грн. 00 коп. судового збору згідно квитанції № 28-758080/1 від 28.09.2022.
Враховуючи те, що судом встановлено факт визнання відповідачем позовних вимог до початку розгляду справи по суті, 50% сплаченого судового збору підлягають поверненню з державного бюджету на користь позивача, 1240 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 123, 129, 130, 185, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2.Виділити ОСОБА_2 зі спільного майна подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Ѕ частку автомобіля HYUNDAI SANTA FE, 2008 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 .
3.Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь керуючого реалізацією ОСОБА_2 арбітражного керуючого Нагорнєвої Тетяни Володимирівни (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №202 від 22.02.2013; 40000, м. Суми, вул. Соборна, 29-Д; код 2660010022) 1240 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.
Повний текст рішення підписаний 16.11.2022.
Суддя О.Ю. Соп'яненко