14.11.2022м. СумиСправа № 920/635/22
Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними матеріалами справу № 920/635/22
за позовом Виробничо-комерційного підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю “Торгсервіс” (вул. Кооперативна, 4, м. Кролевець, Сумська область, 41300)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Продцентрсіті” (вул. Супруна, 9, м. Суми, Сумська область, 40011)
про стягнення 45269 грн 80 коп.,
Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 45269,80 грн за договором № 557 від 28.09.2020, що укладений між сторонами, в тому числі 11315,03 грн заборгованості за поставлений товар, 3202,92 грн пені, 2828,75 грн штрафу, 24961,77 грн процентів за користування чужими коштами, 410,33 грн 3% річних, 2551,00 грн інфляційних втрат за прострочення оплати товару.
Ухвалою від 12.09.2022 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/635/22, визначив, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; надав відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.
Згідно зі ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Ухвала від 12.09.2022 про відкриття провадження у справі, що була надіслана відповідачу за адресою місцезнаходження 06.10.2022 (у зв'язку з відсутністю до вказаної дати в Господарському суді Сумської області коштів на здійснення поштових відправлень), повернута до суду 17.10.2022 з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Станом на 14.11.2022 відповідач відзиву на позовну заяву, будь-яких клопотань чи заяв не подав.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
28.09.2020 між Виробничо-комерційним підприємством - товариством обмеженою відповідальністю “Торгсервіс” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Продцентрсіті” укладений договір № 557, відповідно до умов якого позивач зобов'язується передавати у власність відповідача (поставляти) товар, у строки та на умовах, передбачених договором, а відповідач зобов'язується в термін та на умовах, передбачених договором приймати такий товар, оплачувати його вартість, повертати тару (п. 1. договору).
Згідно з п. 1.1. договору найменування товару, його кількість, ціна та загальна вартість зазначається у товарно-транспортних накладних, які складаються сторонами при прийманні-передачі кожної партії товару і є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п. 1.2. договору вартістю партії товару вважається загальна вартість товару в асортименті, вказаному в накладній, із врахуванням транспортних послуг та послуг пов'язаних з оформленням документів.
Постачальник зобов'язується поставити покупцю товар згідно з умовами, що передбачені у договорі та додатках до нього. Поставка здійснюється окремими партіями, кількість та дата поставки визначаються відповідно до попередніх домовленостей сторін. Товар доставляється централізовано або транспортом покупця (самовивіз). Централізована доставка продукції проводиться відповідно до узгодженого графіку або прийнятого замовлення, автомобільним транспортом постачальника, за його рахунок (п.п. 2.1., 2.2. договору).
Товар вважається переданим постачальником та прийнятим покупцем за кількістю і якістю згідно з підписаними сторонами накладними (п. 2.5. договору).
За умовами п. 4.1. договору оплата кожної партії товару здійснюється покупцем шляхом перерахування 100% її вартості на розрахунковий рахунок постачальника, шляхом внесення готівки в касу постачальника.
Відстрочка оплати за кожну окрему партію товару становить 45 (сорок п'ять) календарних днів з моменту поставки товару (п. 4.2. договору в редакції додатку про зміни від 28.09.2020).
Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2020 року. Даний договір може бути одноразово пролонгований на наступний календарний рік за умови, що за десять днів до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін письмово не повідомить про своє бажання припинити дію договору. В частині зобов'язання покупця щодо оплати продукції та повернення (або відшкодування вартості) тари договір діє до моменту повного виконання зобов'язань (п. 9.3. договору).
Відповідно до матеріалів справи, згідно з видатковими накладними № PH SU-0010964 від 06.05.2021 на суму 420,50 грн, PH SU-0008571 від 10.04.2021 на суму 4 767,50 грн, PH SU-0009691 від 22.04.2021 на суму 2 622,20 грн, PH SU-0009684 від 22.04.2021 на суму 1 944,50 грн, PH SU-0010344 від 29.04.2021 на суму 300,70 грн; PH SU-0008567 від 10.04.2021 на суму 2 887,00 грн, PH SU-0009682 від 22.04.2021 на суму 2617,50 грн, PH SU-0010343 від 29.04.2021 на суму 1685,10 грн, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 17245 грн 00 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав належним чином договірних зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати отриманого товару, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 11315 грн 03 коп.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Приписами ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною першою статті 222 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин, які порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Суд встановив, що факт поставки позивачем відповідачу та отримання останнім товару вартістю 17245 грн 00 коп. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема видатковими накладними № PH SU-0010964 від 06.05.2021, PH SU-0008571 від 10.04.2021, PH SU-0009691 від 22.04.2021, PH SU-0009684 від 22.04.2021, PH SU-0010344 від 29.04.2021; PH SU-0008567 від 10.04.2021, PH SU-0009682 від 22.04.2021, PH SU-0010343 від 29.04.2021.
Відповідач не розрахувався за отриманий товар, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача. Заборгованість відповідача складає 11315 грн 03 коп.
Доказів сплати боргу в сумі 11315 грн 03 коп. чи обґрунтованих заперечень проти позовних вимог відповідач не подав.
Враховуючи факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати отриманого за договором товару, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 11315 грн 03 коп. заборгованості за поставлений товар.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати поставленого товару відповідачеві нараховані 3% річних в сумі 410 грн 33 коп. та інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 2551 грн 00 коп., виходячи з суми заборгованості за товар за кожною видатковою накладною, з урахуванням строків розрахунків, визначених у договорі (за період з 26.05.2021 до 18.08.2022).
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 6.1. договору за кожен день прострочення оплати товару покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У п. 9.6. договору сторони домовились, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань за договором не припиняється строком, що визначений п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України і здійснюється до моменту повного розрахунку.
Відповідно до п. 6.4. договору за порушення терміну розрахунків за отриману продукцію покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 25 (двадцяти п'яти) відсотків від не перерахованої суми.
Згідно з поданим розрахунком, за несвоєчасну оплату поставленого товару позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 3203 грн 92 коп. за період з 26.05.2021 до 18.08.2022, виходячи з суми заборгованості за товар за кожною видатковою накладною, з урахуванням строків розрахунків, визначених у договорі, а також штраф в сумі 2828 грн 75 коп., що складає 25% від суми заборгованості.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Перевіривши обставини, пов'язані з правильністю здійснення розрахунку, враховуючи встановлений судом факт несвоєчасної оплати відповідачем товару, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 2551 грн 00 коп. інфляційних втрат, 410 грн 33 коп. 3% річних, 3203 грн 92 коп. пені та 2828 грн 75 коп. штрафу.
Відповідно до п. 6.5 договору, у випадку порушення п. 4.2 договору, покупець сплачує постачальнику за кожен день користування чужими коштами 0,5% від суми несвоєчасно оплаченого товару (п. 2 ст. 536 та п. 3 ст. 692 ЦК України).
Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно з ч. 3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Виходячи зі свободи визначення умов договору відповідно до ст. 6, 627 ЦК України, сторони мають право викласти умови договору, зокрема і щодо способу обчислення процентів за користування грошовими коштами (за один день чи за календарний рік), на власний розсуд у спосіб, який є найбільш зрозумілим та прийнятним саме для них.
Положення, закріплені у ст. 536 ЦК України, є диспозитивними, а тому не можуть обмежувати сторін у визначенні способу проведення розрахунку процентів залежно від їх волевиявлення (за один день чи за календарний рік), оскільки будь-який з таких способів розрахунку, враховуючи сталу та загальновідому кількість днів у календарному році, дозволяє визначити шляхом простої арифметичної дії розмір процентів за один рік (чи навпаки за один день).
Отже, визначення сторонами у пункті 6.5. договору обчислення процентів за користування грошовими коштами у спосіб за один календарний день, а не за календарний рік, не змінює правову природу таких процентів.
Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 910/14180/18.
Відповідно до розрахунку позивача за прострочення оплати товару відповідачу нараховані проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 24961 грн 77 коп. в розмірі 0,5% від суми несвоєчасно оплаченого товару за кожною видатковою накладною, з урахуванням строків розрахунків, визначених у договорі, за період з 26.05.2021 до 18.08.2022.
Перевіривши обставини, пов'язані з правильністю здійснення розрахунку, враховуючи встановлений судом факт несвоєчасної оплати відповідачем товару, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 24961,77 грн процентів за користування чужими грошовими коштами.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Продцентрсіті” (вул. Супруна, 9, м. Суми, Сумська область, 40011, код ЄДРПОУ 43760406) на користь Виробничо-комерційного підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю “Торгсервіс” (вул. Кооперативна, 4, м. Кролевець, Сумська область, 41300, код ЄДРПОУ 30033501) 11315 грн 03 коп. заборгованості за поставлений товар, 2551 грн 00 коп. інфляційних втрат, 410 грн 33 коп. 3% річних, 3203 грн 92 коп. пені, 2828 грн 75 коп. штрафу, 24961 грн 77 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, 2481 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складене та підписане суддею 15.11.2022.
Суддя Д. В. Вдовенко