65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"15" листопада 2022 р.Справа № 916/2652/18
Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.,
розглянувши подання Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)
про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи-боржника без вилучення паспортного документа за вх.№2-1099/22 14.11.2022
у справі №№916/2652/18
за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк “Приватбанк”
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Бутар Трейд”
про стягнення 22 622 914,92 грн., -
Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.04.2019 у справі №916/2652/18 позов Акціонерного товариства Комерційний Банк “Приватбанк” задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Бутар Трейд” на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк “Приватбанк” заборгованість за договором фінансового лізингу № 4Б16053ЛИ від 01.07.2016р. у розмірі 22 622 914 грн 92 коп., з яких: заборгованість за відсотковою винагородою за користування майном - 21 812 811 /двадцять один мільйон вісімсот дванадцять тисяч вісімсот одинадцять/ грн. 91 копійка, пеня 810 103 /вісімсот десять тисяч сто три/ грн. 01 коп. та судовий збір у розмірі 339 343 /триста тридцять дев'ять тисяч триста сорок три/ грн. 72 коп.
На виконання рішення господарського суду Одеської області від 17.04.2019р. у справі № 916/2652/18, що набрало законної сили 18.06.2019р., видано 26.06.2020 відповідний наказ.
14.11.2022 за вх.№2-1099/22 господарським судом одержано подання Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи-боржника без вилучення паспортного документа, в якому старший державний виконавець просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон керівника ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БУТАР ТРЕЙД" ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 до виконання зобов'язань, покладених на юридичну особу наказом № 916/2652/18 виданий 26.06.2019 про стягнення боргу з ТОВ «Бутар Трейд» на користь ПАТ КБ «Приват Банк» в розмірі 22 962 258, 64 грн.
Обґрунтовуючи подання, старший державний виконавець посилається на те, що рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь-яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження». Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно інформації наданої на запити майно належне боржнику на праві власності відсутнє. В свою чергу виконавцем 02.06.2022 на адресу керівника боржника надсилались виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак керівник ТОВ «Бунтар Трейд» на виклики не з'явився, про причини не неявки не повідомив виконавця.
Також, за повідомленням Державної міграційної служби від 23.08.2022 №6179/15101-22, керівник ТОВ «Бунтар Трейд» Вдовиченко Ю.Ф. має паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , виданим 04.03.2021 органом видачі 5140.
Як зазначив старший державний виконавець, рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від його виконання, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 337 Господарського процесуального кодексу України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Згідно з ст. 338 ГПК України процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
Відповідно до ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження” примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”.
За ч.1 ст. 2 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно до п.19 ч.3 ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження” (далі - Закон) виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Згідно зі статтею 6 Закону України “Про порядок виїзду з України і в'їзду в країну громадян України” право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, зокрема, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
У листі Верховного Суду України від 01.02.2013 “Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України” зазначено, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного встановлення усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
При цьому ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.
Відповідно до висновків, викладених Верховним Судом України, при проведенні аналізу судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання покладається на державного/приватного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.
Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2020 у справі №910/8130/17 зроблено висновок, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
При цьому Касаційний господарський суд у вищевказаній постанові звернув увагу на те, що Закон України “Про виконавче провадження” є спеціальною нормою права, якою врегульовано умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню. Тобто, вказаним Законом врегульовано права та обов'язки осіб, на правовідносини яких розповсюджується дія такої норми права. Відтак якщо спеціальною нормою права (пунктом 19 частини третьої статті 18 Закону України “Про виконавче провадження”) передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів, то обмеження виконавця у такому праві означатиме порушення прав виконавця, які визначені спеціальною нормою права, а саме Законом України “Про виконавче провадження”.
Розділом ХІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5, передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, що відповідно до Закону підлягає примусовому виконанню, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України вирішує суд за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Подання формується в автоматизованій системі виконавчого провадження на бланку відповідного органу державної виконавчої служби, приватного виконавця. Подання має обов'язково містити: для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи - найменування суду, до якого надсилається подання; для встановлення заборони в'їзду в Україну іноземців або осіб без громадянства - найменування відповідного органу охорони державного кордону; відомості про виконавче провадження (найменування, дата, номер виконавчого документа, на підставі якого відкрито виконавче провадження, орган (посадова особа), який (яка) видав(ла) виконавчий документ, резолютивна частина рішення, номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчого провадження, дата відкриття виконавчого провадження тощо); прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) боржника - фізичної особи, дату народження (число, місяць та рік); громадянство боржника - фізичної особи; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію і номер паспорта боржника - фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відмітку у паспорті; інформацію про перетинання боржником державного кордону України. У разі виконання зведеного виконавчого провадження у поданні зазначаються його номер в автоматизованій системі виконавчого провадження, реквізити виконавчих документів, що входять до зведеного виконавчого провадження, суми стягнення за кожним виконавчим документом, загальна сума стягнення з урахуванням суми виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця тощо; обґрунтування наявності фактів ухилення боржника - фізичної особи від виконання своїх зобов'язань; резолютивну частину подання. До подання додаються копії виконавчого документа, постанови про відкриття виконавчого провадження. У разі виконання зведеного виконавчого провадження до подання додається облікова картка на зведене виконавче провадження. За необхідності до подань державного виконавця, приватного виконавця можуть додаватися копії інших документів. За наявності в поданні також зазначаються місце проживання/перебування, адреса місця реєстрації проживання/перебування та інші відомості про боржника - фізичну особу, які відомі державному виконавцю, приватному виконавцю.
Таким чином, законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а саме за ухилення від їх виконання.
Згідно з ст.ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У зв'язку з цим з метою забезпечення повного і всебічного з'ясування всіх обставин справи при розгляді подання державного виконавця суд виходить з того, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі чи частково.
Тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.
Статтею 33 Конституції України гарантовано кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно з ч.4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У відповідності до ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачені законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 26.11.2009 у справі “Гочев проти Болгарії” сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч.3 ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування).
Відповідно до ст. 313 ЦК України фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Частиною 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (ч.3 ст. 2 ГПК України).
Водночас статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується статтею 6, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Чеської Республіки).
Як встановлено господарським судом із наданих старшим державним виконавцем матеріалів виконавчого провадження №64409890, 11.02.2021 виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №64409890 з виконання наказу №916/2652/18 від 26.06.2019 виданого Господарським судом Одеської області про стягнення боргу з ТОВ «Бутар Трейд» на користь ПАТ КБ «Приват Банк» в розмірі 22 962258, 64 грн. У вказаній постанові боржника зобов'язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
23.07.2021р. державним виконавцем здійснено арешт рухомого та нерухомого майна боржника, про що свідчать витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за №73917218 від 23.07.2021 та витяг з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження за №267263467 від 23.07.2021р.
Окрім того, 23.07.2021р. державним виконавцем отримано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо нерухомого майна боржника за №267259687.
В подальшому, 02.06.2022 старшим державним виконавцем в межах виконавчого провадження №64409890 здійснено запит до ГУ ДФС в Одеській області щодо боржника та тією ж датою винесено постанову про арешт коштів боржника, яку разом із вимогами державного виконавця щодо рахунків боржника за №20743 та №20741, направлено до АТ КБ «ПРИВАТБАНК», АТ «Перший Інвестиційний Банк», АКБ «Конкорд», ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», АТ «Південний», Ощадбанк.
Також 02.06.2022 державним виконавцем здійснено запит до ГУ статистики в Одеській області, ГУ Держгеокадастру, ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області.
Листом від за №08-11/135-22 від 14.07.2022 ГУ статистики в Одеській області надано відповідь на запит.
Листом за №11-15-282-1877/2-22 від 08.07.2022 ГУ Держгеокадастру в Одеській області надано відповідь на запит.
Листом від 22.06.2022 №25877 ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області надано відповідь на запит державного виконавця.
Окрім того, 06.06.2022 державним виконавцем здійснено запити до ГУ Держпраці в Одеській області, ДП «ГЮЦ УКРЗАЛІЗНИЦІ» та направлено вимогу до Філії «ЦТС «Ліски» АТ «Укрзалізниця».
Листом від від 26.06.2022 № філія «ЦТС «Ліски» АТ «Укрзалізниця» надано відповідь на вимогу державного виконавця.
Листом від 20.06.2022 за №49/394 Філією «Головний інформаційно-обчислювальний центр» АТ «Укрзалізниця» надано відповідь на запит державного виконавця.
Листом №ОД/2/3653-22 від 25.07.2022 Головного управління держпраці в Одеській області надано відповідь на запит державного виконавця.
Також 14.07.2022р. на виконання платіжної вимоги державного виконавця від 07.07.2022 №64409890, яку направлено до Філії Ощадбанку, здійснено часткову оплату платіжної вимоги в розмірі 2763,40 грн.
21.06.2022 АТ «Південний» надано лист на запит державного виконавця №20733 від 02.06.22 та №20741 від 02.06.2022.
23.06.2022 АКБ «Конкорд» повідомлено державного виконавця про отримання постанови про арешт коштів боржника та 24.06.2022 надано відповідь на запит державного виконавця.
28.06.2022 АТ «Державний ощадний банк України» повідомив, що на момент отримання постанови на рахунках боржника відсутні кошти для її виконання та надав інформацію про фактичний залишок коштів на певних рахунках.
01.08.2022 АТ «Перший інвестиційний Банк» повідомив старшого держаного виконавця про прийняття банком постанови до виконання та зазначено, що залишок коштів відсутній для виконання постанови.
06.07.2022 АТ КБ «Приватбанк» надано відповідь на запит державного виконавця щодо рахунків боржника.
30.07.2022 Державна фіскальна служба України надано відповідь на запит державного виконавця №142512318 від 30.07.2022 про наявні та відкриті рахунки боржників.
02.08.2022 МВС України надано відповідь на запит державного виконавця №142512317 від 30.07.2022 щодо відсутності за боржником зареєстрованих транспортних засобів.
Згідно з листом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області за вх.№5100.4.7.-7595/51-2-22від 20.09.2022 ОСОБА_1 документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , виданим 04.03.2021 органом видачі 5140, дійсний до 04.03.2031.
Більш того, із наданих старшим державним виконавцем матеріалів виконавчого провадження №64409890, судом встановлено, що 02.06.2022 за №20690 старшим державним виконавцем здійснено виклик, яким зобов'язано керівника ТОВ «Бутар Трейд» Вдовиченка Ю.Ф. з'явитися до виконавця 29.06.2022 о 10:00, та, серед іншого, зобов'язано надати пояснення керівника або іншої уповноваженої особи за фактом невиконання вимог виконавчого документа, а також повідомити про заходи, що вживаються з метою його виконання.
При цьому, відповідний виклик одержано керівником ТОВ «Бутар Трейд» 05.07.2022, про що свідчить надане самим державним виконавцем повідомлення про вручення поштового відправлення.
Отже, виходячи з того, що виклик державного виконавця одержаний керівником товариства після зазначеної у виклику дати явки до державного виконавця, господарський суд вважає, що державним виконавцем не доведено суду обставин умисного ухилення боржника від виконання судового рішення.
Окрім того, у разі, якщо посадова особа боржника без поважних причин не з'явилася за викликом виконавця, останній має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу. Водночас, доказів звернення державного виконавця до суду щодо застосування до керівника боржника за наказом № 916/2652/18 приводу, матеріали подання також не містять.
Більш того, державним виконавцем не зазначено і не надано жодного доказу на підтвердження того факту, що саме обмеження Вдовиченко Ю.Ф. у виїзді за кордон будь-яким чином вплине на виконання боржником рішення суду і буде сприяти погашенню ним заборгованості.
З огляду на вищевикладене, а також враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження проведення державним виконавцем перевірки майнового стану боржника із дотриманням строків, передбачених ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», вжиття інших, передбачених ст. 18 вказаного Закону заходів примусового виконання судового рішення, та вжиття заходів щодо розшуку боржника - юридичної особи із дотриманням вимог ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», та враховуючи, що державним виконавцем не доведено здійснення боржником дій, направлених на ухилення від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, як-то, відчуження наявного майна та/або вчинення інших дій, які свідчать про намір ухилитись від виконання рішення суду при наявності можливості його виконати господарський суд дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав для застосування виключного заходу забезпечення виконання судового рішення у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника.
Водночас Господарський суд звертає увагу на те, що наявність лише самого зобов'язання не є безумовною підставою задоволення відповідного подання, та виходячи з наявних у матеріалах справи доказів, господарський суд вважає, що наразі відсутні достатні підстави для застосування такого виключного заходу як обмеження гарантованого фізичній особі права на свободу пересування.
За наявності відповідних підстав закон не позбавляє державного виконавця права повторно звернутись до суду з поданням та обґрунтуванням наявності виключних обставин, з якими закон пов'язує можливість для суду задовольнити таке подання.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 76, 86, 234, 235, 337 Господарського процесуального кодексу України , суд, -
Відмовити у задоволенні подання Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи-боржника без вилучення паспортного документа за вх.№2-1099/22 14.11.2022
Ухвала набирає чинності в порядку встановленому ст.235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.
Повну ухвалу складено 15.11.2022р.
Суддя Г.Є. Смелянець