про відмову у видачі судового наказу
"14" листопада 2022 р. Справа № 916/3032/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю „Бізнес позика” про видачу судового наказу (вх. №3130/22 від 09.11.2022р.) про стягнення заборгованості із боржника - фізичної особи-підприємця Антоненко Яни Леонідівни, -
Товариство з обмеженою відповідальністю „Бізнес позика” (далі по тексту - ТОВ „Бізнес позика”) звернулось до господарського суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення із фізичної особи-підприємця Антоненко Яни Леонідівни (далі по тексту - Антоненко Я.Л.) заборгованості у загальному розмірі 9179,60 грн., яка складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі 7673,54 грн., процентів у розмірі 1506,06 грн. Подану до господарського суду заяву про видачу судового наказу ТОВ „Бізнес позика” обґрунтовує фактом неналежного виконання боржником прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором №086021-ОД1-003 від 12.10.2020р., укладеним в електронній формі, в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів.
ТОВ „Бізнес позика” на підтвердження правомірності заявлених вимог було надано суду текст договору №086021-ОД1-003 від 12.10.2020р., пропозицію укласти договір (оферту) №086024-ОД1-003 від 12.10.2020р. про надання кредиту; прийняття (акцепт) пропозиції щодо укладення договору; анкету-згоду клієнта; платіжного доручення №21035 від 12.10.2020р. про перерахування грошових коштів у розмірі 9 000,00 грн. на рахунок № НОМЕР_1 ; довідку про укладення договору, підписану директором ТОВ „Бізнес позика” 13.12.2021р.; Правила про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям.
Розглянувши заяву ТОВ „Бізнес позика” про видачу судового наказу, господарський суд дійшов наступного висновку.
Приписами ч. 1 ст. 147 ГПК України врегульовано, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 3-4 ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додається, зокрема, копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до п. 8 ч.1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають враховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором).
Господарський суд зазначає, що з наданих заявником Правил надання грошових коштів у кредит вбачається, що після отримання Заявником від Кредитодавця повідомлення про прийняте рішення щодо можливості надання кредиту, Заявник має з'явитись до філії Кредитодавця (п. 3.2.1). Від Кредитодавця у філії підписує договір про надання кредиту із Позичальником уповноважена особа Кредитодавця, яка діє на підставі відповідної довіреності, підписи яких скріплюються печаткою Кредитодавця (п. 3.1.4).
Проте, з наданих ТОВ „Бізнес позика” доказів не вбачається можливим встановити підписання сторонами договору №086021-ОД1-003 від 12.10.2020р. із дотриманням вищезазначених Правил надання грошових коштів у кредит, оскільки фактично, як випливає з наданих заявником доказів, договір укладався в інформаційно-телекомунікаційній системі.
Крім того, суд зазначає, що анкета-згода клієнта містить реквізити банківського рахунку/банківської карти для перерахунку коштів, зокрема, перші та останні цифри рахунку. Проте, з наданого платіжного доручення №21035 від 12.10.2020р. про перерахування грошових коштів у розмірі 9 000,00 грн. вбачається, що грошові кошти були перераховані на рахунок, який відрізняється від рахунку, зазначеного у заяві-згоді клієнта. При цьому, у графі одержувач вказано наступне: поповнення карт приват-24 юр.осіб.
З огляду на ненадання ТОВ „Бізнес позика” доказів, які підтверджують, що кредитні кошти були перераховані саме на рахунок Антоненко Я.Л., а не будь-якої іншої особи, ненадання ТОВ „Бізнес позика” доказів дотримання сторонами п. п. 3.2.1, 3.1.4 Правил надання грошових коштів у кредит під час укладання договору, господарський суд доходить висновку, що з поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, що, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України, є підставою для відмови у видачі судового наказу.
Приймаючи до уваги вищевикладене, господарський суд доходить висновку щодо необхідності відмови у задоволенні поданої ТОВ „Бізнес позика” заяви про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості у загальному розмірі 9 179,60 грн.
Відповідно до ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків. Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Судові витрати зі сплати судового збору покладаються судом на заявника відповідно до приписів ст. 151 ГПК України, у зв'язку з відмовою у видачі судового наказу.
Керуючись ст. ст. 147, 148, 151- 154, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю „Бізнес позика” у задоволенні заяви про видачу судового наказу (вх. №3130/22 від 09.11.2022р.) про стягнення заборгованості із фізичної особи-підприємця Антоненко Яни Леонідівни у розмірі 9179,60 грн.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Суддя С.П. Желєзна