15 листопада 2022 року Справа № 915/37/22
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Жиган А.О.
за участю сторін:
від позивача (представника позивача) - в судове засідання не з'явився,
від відповідача (представника відповідача) в судове засідання не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІТО-ЛЕК" (61125, вул. Катерининська, 46, м.Харків; код ЄДРПОУ 21194014; електронна пошта: fitolek@fitolek.com)
представник позивача - Кожевнікова Наталія Володимирівна (електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГАТ-ФАРМ" (54056, вул. 12 Поздовжня, 5 А, кв. 89, м. Миколаїв; код ЄДРПОУ 31268020; електронна пошта: agat-farm2@ukr.net)
про: стягнення 39122,17 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІТО-ЛЕК" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 13.01.2022 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГАТ-ФАРМ", в якій просить стягнути з відповідача:
- 31974,16 грн. - основний борг;
- 6394,83 грн. - штраф;
- 753,18 грн. - проценти річних;
- 2480,00 грн. - судовий збір.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору №349 від 24.09.2014 в частині своєчасної оплати.
В позовній заяві позивач просить розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 18.01.2022 позовну заяву б/н від 13.01.2022 залишено без руху. Вказаною ухвалою позивачу надано строк для усунення недоліків, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала суду від 18.01.2022 була направлена на електронну адресу позивача 21.01.2022.
20.01.2022 до суду від позивача засобами поштового зв'язку надійшла заява №17-01/22 від 17.01.2022 про долучення до матеріалів справи доказів доплати судового збору.
25.01.2022 до суду від позивача засобами електронного зв'язку надійшла заява про усунення недоліків позову б/н від 25.01.2022 (Документ сформований в системі "Електронний суд" 25.01.2022).
Ухвалою суду від 01.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 01 березня 2022 року об 11 год. 30 хв. Запропоновано відповідачу в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали, надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів на адресу позивача. Запропоновано позивачу, в 5-денний строк від дня отримання відзиву на позов, надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно вимог ст. 166 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Запропоновано відповідачу подати до суду заперечення на відповідь на відзив, які мають відповідати вимогам ст.167 ГПК України, протягом 5 днів з дня одержання відповіді на відзив.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 18.04.2022 № 259/2022 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 17.05.2022 № 341/2022 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 12.08.2022 № 573/2022 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Судове засідання у даній справі, яке було призначено на 01 березня 2022 року об 11 год. 30 хв., не відбулось у зв'язку з обставинами, які зумовили загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду в умовах військової агресії Російської Федерації проти України.
Розпорядженням Голови Верховного Суду "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (господарські суди Миколаївської, Сумської та Чернігівської областей) від 22.03.2022 № 12/0/9-22 відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.
Розпорядженням Голови Верховного Суду "Про відновлення територіальної підсудності судових справ Господарського суду Миколаївської області" від 25.07.2022 № 41 відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області, змінену розпорядженням Голови Верховного Суду від 22 березня 2022 року № 12/0/9-22, із 26 липня 2022 року.
Суддя Семенчук Н.О. у період з 15.08.2022 по 07.10.2022 перебувала на лікарняному.
Ухвалою суду від 10.10.2022 повідомлено учасників справи, що судове засідання відбудеться 15.11.2022 о 10 год. 30 хв.
Поштові відправлення з ухвалою від 01.02.2022 про відкриття провадження у справі, ухвалою суду від 10.10.2022 направлені на адресу відповідача, яка зазначена на сайті Міністерства юстиції України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Надіслані відповідачу копії ухвали суду від 01.02.2022, від 10.10.2022 повернулись до суду з зазначенням причин невручення "адресат відсутній за вказаною адресою", що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи.
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи (п. 10 ч. 2 ст. 9 вказаного Закону)
В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про фізичну особу - підприємця, зокрема, місцезнаходження (місце проживання або інша адреса, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою - підприємцем) (п. 5 ч. 4 ст. 9 вказаного Закону).
Якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Ухвали Господарського суду Миколаївської області від 01.02.2022 та від 10.10.2022 були оприлюднені на офіційному веб-порталі судової влади України.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").
Відповідач у судове засідання не з'явився.
Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача не скористався.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
24 вересня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фіто-ЛЕК" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГАТ-ФАРМ» (далі - покупець) було укладено договір №349 (далі - Договір), у відповідності до умов якого постачальник бере на себе зобов'язання передати (поставити) у власність покупцю протягом дії Договору товар в асортименті і кількості, вказаний в накладних, які є невід'ємною частиною даного договору. Покупець зобов'язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату на умовах, визначених даним договором (п.1.1 Договору).
Згідно п.п.1.2, 1.2.1, 1.2.2 Договору, предметом поставки є наступний товар:
- лікарські засоби (згідно Закону України «Про лікарські засоби»);
- супутні товари, які мають право придбавати та продавати аптечні заклади та
їх структурні підрозділи (згідно «Переліку», затвердженому наказом МОЗ України).
У відповідності до п.1.4 Договору, накладні є документом, який замінює специфікацію і протокол узгодження цін, і є невід'ємною частиною Договору.
Відповідно до п.2.1 Договору, кількість і асортимент товару узгоджується сторонами і зазначається у видатковій накладній на кожну поставку.
Пунктом 3.2 Договору визначено, що постачання здійснюється окремими партіями, оформленими відповідними видатковими накладними. Ціна на товар зазначається в кожній видатковій накладній, що є додатком до даного договору (п.3.3 Договору).
Згідно п.3.5 Договору, розрахунки за товар здійснюються по сумам, вказаним у видаткових накладних, шляхом відстрочення платежу протягом 7 календарних днів з моменту отримання товару покупцем. Датою поставки вважається дата отримання товару покупцем, про що покупцем робиться відмітка у видатковій накладній. Якщо дата отримання товару не вказана покупцем у видатковій накладній, датою отримання товару вважається дата виписки видаткової накладної.
Відповідно до п.3.6 Договору, оплата поставлених товарів проводиться покупцем шляхом банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на умовах, зазначених в п.3.5 даного Договору. Датою оплати вважається дата надходження коштів на банківський рахунок постачальника.
Пунктом 3.7 Договору визначено, що покупець при проведенні оплати за поставлений йому постачальником товар при кожному платежі зобов'язаний вказати номер договору і/або видаткової накладної, за якими проводиться оплата. Крім цього, при наявності у покупця заборгованості за отриманий товар за декількома видатковими накладними, отримана від нього оплата буде зарахована в рахунок погашення заборгованості за товар, що отриманий раніше, незалежно від призначення оплати, зазначеної в платіжному дорученні.
Згідно п.5.7 Договору, товар вважається переданим у власність покупця по кількості і асортименту після підписання уповноваженими особами постачальника і покупця видаткових накладних, оформлених належним чином. При отриманні товару уповноважена особа зобов'язана надати належним чином оформлену довіреність. У випадку, якщо немає можливості оформити довіреність на отримання товару, покупець підтверджує факт отримання товару шляхом поставлення печатки юридичної або фізичної особи на видатковій накладній постачальника.
У відповідності до п.10.3 Договору, будь-які зміни і доповнення до цього договору дійсні лише у тому випадку, якщо вони вчинені ц письмовій формі і підписані сторонами.
Договір підписаний та скріплений печатками сторін.
01 грудня 2020 року між позивачем та відповідачем була укладена Додаткова угода до договору, згідно якої сторони домовились продовжити дію договору поставки №349 від 24.09.2014 до 31 грудня 2025 року.
Крім того сторони виклали п.10.4 Договору в наступній редакції: договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, і на тих же умовах, якщо жодна із сторін не заявила письмово про його розірвання не пізніше, ніж за один місяць до закінчення терміну його дії.
01 вересня 2021 року між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду про врегулювання відносин електронного документообігу до договору №349 від 24.09.2014 (далі - Додаткова угода).
У п.1.2 Додаткової угоди сторони визначили, що електронні документи - належно оформлені документи, інформація в яких зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа, що передбачені чинним законодавством. Сторони домовились, що на виконання умов цього договору будуть застосовуватися наступні види електронних документів: - видаткова накладна; - акт звірки взаєморозрахунків.
Згідно п.2.1 Додаткової угоди, обмін документами за цим договором здійснюється на підставі Закону України від 22.05.03 №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України від 22.05.03 №852-IV «Про електронний цифровий підпис». Сторони домовились про те, що з 01.09.2021, при виконанні умов договору будуть здійснювати підписання зазначених в п.1.2 документів в формі електронних документів, для підтвердження описаних в них господарських операцій з використанням програмних рішень зазначених в п.1.1 (п.2.2 Додаткової угоди).
У відповідності до п.2.8 Додаткової угоди, сторони домовились, що е-документи, які відправлені, завірені ЕЦП, мають повну юридичну силу, породжують права та обов'язки сторін, можуть бути представлені до суду в якості належних доказів та визнаються рівнозначними документами, що складаються на паперовому носієві. Підтвердження передачі документів (відправлення, отримання, тощо) вважається легітимним підтвердженням фактичного прийому-передачі таких документів уповноваженими особами сторін і не вимагає додаткового доказування.
Позивач у позовній заяві зазначає, що 12 листопада 2021 року та 22 листопада 2021 на виконання умов Договору поставив відповідачу (покупцю) товар на загальну суму 54 095,87 грн. з ПДВ, що підтверджується наявними в матеріалах справи, підписаними сторонами: видатковою накладною №100143694/1 від 22.11.2021 на суму 2 376,56 грн., видатковою накладною №100143694/2 від 22.11.2021 на суму 13029,17 грн., видатковою накладною №100143694/3 від 22.11.2021 на суму 1 328,32 грн., видатковою накладною №100140451/1 від 12.11.2021 на суму 6 671,94 грн., видатковою накладною №100140451/2 від 12.11.2021 на суму 29 853,72 грн.
Позивач вказує, що станом на 12.11.2021 неоплачена заборгованість за раніше
поставлений товар складала 64 878,29 грн., в підтвердження чого посилається на витяг з регістру бухгалтерського обліку позивача, наданий до матеріалів справи.
Позивач у позові зазначає, що відповідачем було здійснено часткову оплату за товар протягом 12.11.2021-10.01.2022 на загальну суму 87 000,00 грн. в підтвердження чого надає банківські виписки.
Таким чином заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар становить 31 974,16 грн. (54 095,87грн. + 64 878,29 грн. - 87 000,00 грн.).
07 грудня 2021 року позивач направив на адресу відповідача претензію №07-12/21 в якій просив погасити суму заборгованості за поставлений ним товар.
Відповідач відповіді на претензію не надав заборгованість не сплатив, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Згідно вимог ст.712 Цивільного Кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар (Товари), а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного Кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст.530 Цивільного Кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до п. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Так, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 31 974,16 грн. за поставлений товар є обґрунтованими відповідно до вимог Закону та Договору та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушеннями умов, зазначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частинами 4, 6 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України.
Згідно з положеннями частин 2, 3 статті 6 та статті 627 Цивільного кодексу України сторонни мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
З огляду на викладені положення норм чинного законодавства, сторони, керуючись принципом свободи договору, за взаємною згодою визначили вид штрафних санкцій та їхрозмір, зокрема, за несвоєчасну оплату товару.
У відповідності до п.7.2 Договору, за прострочення платежу обумовленого в пункті 3.5 даного договору, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості одержаного товару, за яким допущено прострочення платежу, а також суму боргу з урахуванням індексу інфляції, згідно ст..625 ЦК України за весь час прострочення та18% річних від простроченої суми.
Згідно п.10.6 Договору, сторони домовилися про збільшення спеціального терміну позовної давності та додатковій вимозі про стягнення неустойки (штрафу, пені) і встановили його тривалість в три роки.
Позивач згідно наданого до суду розрахунку нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 20% за прострочення платежів одержаного товару за Договором у розмірі 6 394,83 грн., розмір якого є обґрунтованим відповідно до вимог Закону та Договору, та підлягає задоволенню.
Статтею 625 Цивільного Кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Також , позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 18% річних від простроченої суми в розмірі 753,18 грн. нараховані:
- на заборгованість 15 240,00 грн. за період з 20.11.2021 по 11.01.2022 в сумі 398,33 грн.;
- на заборгованість 16 734,00 грн. за період з 30.11.2021 по 11.01.2022 в сумі 354,85 грн., розмір яких є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За умовами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов'язання щодо оплати поставленого позивачем товару в строки визначені Договором, відповідач, у порушення приписів ст.73,74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.
Судовий збір відповідно до ст.129 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 126,129, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГАТ-ФАРМ" (54056, вул. 12 Поздовжня, 5 А, кв. 89, м. Миколаїв; код ЄДРПОУ 31268020; електронна пошта: agat-farm2@ukr.net) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІТО-ЛЕК" (61125, вул. Катерининська, 46, м.Харків; код ЄДРПОУ 21194014; електронна пошта: fitolek@fitolek.com):
- 31 974,16 грн. - основний борг;
- 6 394,83 грн. - штраф;
- 753,18 грн. - проценти річних;
- 2 480,00 грн. - судовий збір.
Рішення суду, у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 16.11.2022
Суддя Н.О. Семенчук