14.11.2022 Справа № 914/2818/22
Господарський суд Львівської області у складі судді Зоряни ГОРЕЦЬКОЇ розглянувши заяву Львівського комунального підприємства «Транспорта фірма «Львівспецкомунтранс» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Приватного акціонерного товариства «ПІВДЕНЬЗАХІДЕЛЕКТРОМЕРЕЖБУД» заборгованості за договором про надання послуг з вивезення побутових відходів №741037 від 01.11.2012 в сумі 109 846,63 грн.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Приватного акціонерного товариства «ПІВДЕНЬЗАХІДЕЛЕКТРОМЕРЕЖБУД» заборгованості в розмірі 109 846,63 грн.
Частиною 1 статті 147 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Положеннями статті 148 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, та в разі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються:
1) документ, що підтверджує сплату судового збору;
2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника;
3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;
4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Матеріали заяви про видачу судового наказу не містять копії договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
Суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу (п. 1 ч.1 ст. 152 ГПК України).
З урахуванням викладеного, суд вважає, що заява ЛКП «Транспортна фірма «Львівспецкомунтранс» про видачу судового наказу не підлягає задоволенню.
Приписами ч. 2 ст. 152 ГПК України передбачено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
За змістом ч. 1 ст. 153 ГПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Крім того, відмова судом у видачі судового наказу не позбавляє заявника права звернутися до суду у позовному провадженні.
Відповідно до ч.2 ст. 151 ГПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись 12, 147-148, 150, 152-153, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. У задоволенні заяви ЛКП «Транспортна фірма «Львівспецкомунтранс» про видачу судового наказу про стягнення з Приватного акціонерного товариства «ПІВДЕНЬЗАХІДЕЛЕКТРОМЕРЕЖБУД» 109 846,63 грн. заборгованості за договором про надання послуг з вивезення побутових відходів №741037 від 01.11.2012 - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254-257 ГПК України.
Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі.
Суддя Горецька З.В.