просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
16 листопада 2022 року м.Харків Справа № 913/142/22
Господарський суд Луганської області у складі судді Масловського С.В., розглянувши матеріали позовної заяви без номеру від 17.05.2022
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісно-технічний центр «Укравтозапчастина» (місцезнаходження: просп. Степана Бандери, буд. 5, м. Київ, 04073)
до відповідача - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» (місцезнаходження: вул. Пушкіна, буд. 32В, с. Лизине, Білокуракинський район, Луганська область, 92250)
про стягнення 85465 грн 62 коп.
17.05.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервісно-технічний центр «Укравтозапчастина» (далі - ТОВ «Сервісно-технічний центр «Укравтозапчастина») звернулось до Господарського суду Луганської області з позовною заявою без номеру від 17.05.2022 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес», в якій просить суд стягнути заборгованість за договором поставки товару на умовах відстрочення оплати №87/21 від 26.01.2021 в розмірі 85465 грн 62 коп., з яких: основний борг - 61217 грн 76 коп., пеня - 6373 грн 94 коп., штраф - 6121 грн 74 коп., 3% річних - 8973 грн 04 коп. та інфляційні втрати - 2779 грн 14 коп.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 26.01.2021 між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки товару на умовах відстрочення оплати №87/21, за умовами якого ТОВ «Сервісно-технічний центр «Укравтозапчастина» здійснило 20 поставок товару на загальну суму 235285 грн 34 коп., які були прийняті відповідачем - Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Прогрес». Однак, в порушення своїх зобов'язань за договором відповідач не здійснив оплату за поставлену продукцію в повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 61217 грн 76 коп.
Крім того, враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати вартості виконаних робіт за договором, позивачем на підставі п. 5.2 договору поставки товару №87/21 від 26.01.2021 нараховано неустойку у вигляді пені у розмірі 6373 грн 94 коп., на підставі п. 5.2 договору нарахований штраф у сумі 6121 грн 74 коп., а також у відповідності до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України 24% річних у розмірі 8973 грн 04 коп. та інфляційні втрати у розмірі 2779 грн 14 коп.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.05.2022 справа передана на розгляд судді Масловському С.В.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 23.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
Згідно ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Частиною 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи, що відповідачем не подано відзив на позовну заяву у встановлений судом строк, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Луганської області, -
26.01.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервісно-технічний центр «Укравтозапчастина» (далі - постачальник) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Прогрес» (далі - покупець) було укладено договір поставки товару на умовах відстрочення оплати №87/21 від 26.01.2021 (далі - договір).
Відповідно до умов п. 1.1. договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар на умовах відстрочення оплати в асортименті, в кількості та за ціною, вказаними в специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.
Відповідно до п. 2.2. договору покупець зобов'язаний оплатити ціну товару у строк не більше 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати отримання замовленого товару від постачальника. При цьому сума відвантаженого але не оплаченого товару не повинна перевищувати 50000 (п'ятдесяти тисяч) гривень 00 копійок.
Пунктом 2.3. договору встановлено, що зобов'язання покупця щодо оплати товару вважаються виконаними у момент зарахування на рахунок постачальника суми, вказаної у видаткових накладних та/або актах приймання-передачі товару.
Відповідно до п. 2.8. договору сторони погодили, що покупець має право здійснити оплату за товар на умовах попередньої оплати та/або частками, але в будь-якому випадку не пізніше останнього дня строку вказаного в договорі або у специфікації.
Пунктом 3.3 договору передбачено, що дата отримання товару покупцем в місці поставки товару, вказаному в п. 3.1 договору затверджується підписанням видаткової накладної або акту приймання-передачі. Видаткова накладна або акт приймання-передачі підписуються уповноваженими представниками покупця та постачальника.
У розділі 5 договору сторони визначили відповідальність сторін. Так, у п. 5.1 договору зазначено, що у випадку порушення строків оплати товару покупець в першу чергу сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення оплати та, відповідно до статті 625 ЦК України, відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 24 (двадцять чотири) відсотки річних від простроченої суми боргу за весь період прострочення, а потім сплачує суму основного боргу з урахуванням умов викладених в п.2.5. та 2.6 договору
Відповідно до п. 5.2 договору у випадку порушення покупцем строків оплати більш ніж на 6 (шість) місяців, покупець зобов'язаний додатково сплатити штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків від ціни отриманого від постачальника товару. Штраф сплачується на користь постачальника першочергово, нарівні з пенею та відсотками за користування грошовими коштами.
На виконання взятих на себе зобов'язань за договором ТОВ «Сервісно-технічний центр «Укравтозапчастина» в період з 02.03.2021 по 29.07.2021 здійснило 20 поставок товару на загальну суму 235285 грн 34 коп., що підтверджується видатковими накладними, підписаними та скріпленими печатками позивача та відповідача, а саме:
1) №2196 від 02.03.2021 на суму 35544 грн 84 коп.;
2) №2198 від 02.03.2021 на суму 16820 грн 00 коп.;
3) №2511 від 10.03.2021 на суму 6878 грн 82 коп.;
4) №2926 від 18.03.2021 на суму 7770 грн 24 коп.;
5) №2927 від 18.03.2021 на суму 8160 грн 66 коп.;
6) №3030 від 22.03.2021 на суму 8935 грн 00 коп.;
7) №3583 від 02.04.2021 на суму 1327 грн 80 коп.;
8) №7617 від 07.07.2021 на суму 11660 грн 16 коп.;
9) №7644 від 07.07.2021 на суму 44485 грн 76 коп.;
10) №7652 від 07.07.2021 на суму 4300 грн 00 коп.;
11) №7768 від 09.07.2021 на суму 14002 грн 00 коп.;
12) №7827 від 12.07.2021 на суму 5027 грн 92 коп.;
13) №7839 від 12.07.2021 на суму 2515 грн 50 коп.;
14) №8101 від 16.07.2021 на суму 914 грн 88 коп.;
15) №8160 від 19.07.2021 на суму 5724 грн 00 коп.;
16) №8279 від 21.07.2021 на суму 6020 грн 16 коп.;
17) №8546 від 27.07.2021 на суму 13781 грн 78 коп.;
18) №8617 від 28.07.2021 на суму 28120 грн 00 коп.;
19) №8684 від 29.07.2021 на суму 8799 грн 78 коп.;
20) №8685 від 29.07.2021 на суму 4496 грн 04 коп.
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес» здійснило частково оплату за договором у розмірі 174067 грн 58 коп., що підтверджується платіжними дорученнями:
1) №1031801959 від 25.03.2021 на суму 60000 грн 00 коп.;
2) №1037418147 від 06.04.2021 на суму 30667 грн 43 коп.;
3) №415 від 12.08.2021 на суму 40000 грн 00 коп.;
4) №464 від 17.08.20021 на суму 43400 грн 15 коп.
В порушення умов договору відповідач свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати товару не виконав, у зв'язку з чим, виникла заборгованість в сумі 61217 грн 76 коп., а саме: за видатковою накладною №8279 від 21.07.2021 заборгованість становить 6020 грн 16 коп., за видатковою накладною №8546 від 27.07.2021 заборгованість становить 13781 грн 78 коп., за видатковою накладною №8617 від 28.07.2021 заборгованість становить 28120 грн 00 коп., за видатковою накладною №8684 від 29.07.2021 заборгованість становить 8799 грн 78 коп. та за видатковою накладною №8685 від 29.07.2021 заборгованість становить 4496 грн 04 коп.
Як стверджує позивач, відповідач заборгованість за договором поставки в повному обсязі не сплатив, що стало підставою для звернення з відповідним позовом до суду для відновлення своїх порушених прав і інтересів.
Відповідно до приписів статті 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Положення статті 626 Цивільного кодексу України передбачають, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
З приписів статті 3 Цивільного кодексу України вбачається, що однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.
Разом із тим частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).
Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд (стаття 6 Цивільного кодексу України).
Правові позиції втілені у статті 638 Цивільного кодексу України визначають, що договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є умови про предмет договору, а також ті, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Отже, належне виконання зобов'язання є виконання зобов'язань, з додержанням вимог і принципів виконання зобов'язання встановленими умовами договору та приписами чинного законодавства.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).
У відповідності до частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України вбачається, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем, як постачальником, на виконання умов договору поставки товару на умовах відстрочення оплати №87/21 від 26.01.2021, було поставлено продукцію на загальну суму 235285 грн 34 коп., яка відповідачем, як покупцем, була прийнята, що підтверджується видатковими накладними, підписаними представниками сторін без будь яких претензій, зауважень, належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи, а відповідач свої зобов'язання щодо оплати товару в повному обсязі не виконав, а оплатив лише частково на суму 174067 грн 58 коп., у зв'язку з чим утворилась заборгованість за договором в сумі 61217 грн 76 коп.
Станом на момент розгляду справи доказів протилежного суду надано не було.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 61217 грн 76 коп. є законною, обґрунтованою, доведеною належним та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Разом з тим, враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати вартості товару, а саме, неповне та несвоєчасне внесення оплати за поставлений за договором товар, у відповідача в силу положень закону та умов договору також виникає обґрунтоване та законне право на стягнення штрафних санкцій у виді штрафу та пені, а також на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України з урахуванням умов договору відсотків річних та інфляційних втрат.
Відповідно до п. 5.1. договору поставки товару на умовах відстрочення оплати №87/21 від 26.01.2021 у випадку порушення строків оплати товару покупець в першу чергу сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення оплати та, відповідно до статті 625 ЦК України, відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 24 (двадцять чотири) відсотки річних від простроченої суми боргу за весь період прострочення, а потім сплачує суму основного боргу з урахуванням умов викладених в п.2.5. та 2.6 договору
Як вбачається з розрахунку позивача, пеня нарахована наступним чином:
1) за видатковою накладною №2196 від 02.03.2021 за період прострочення з 17.03.2021 по 24.03.2021 на заборгованість у сумі 35544 грн 84 коп. нараховано пеню у розмірі 101 грн 28 коп.;
2) за видатковою накладною №2198 від 02.03.2021 за період прострочення з 17.03.2021 по 24.03.2021 на заборгованість у сумі 16820 грн 00 коп. нараховано пеню у розмірі 47 грн 93 коп.;
3) за видатковою накладною №2511 від 10.03.2021 за період прострочення з 25.03.2021 по 25.03.2021 на заборгованість у сумі 6878 грн 82 коп. нараховано пеню у розмірі 2 грн 45 коп.;
4) за видатковою накладною №2926 від 18.03.2021 за період прострочення з 02.04.2021 по 05.04.2021 на заборгованість у сумі 7013 грн 90 коп. з урахуванням оплат протягом вказаного загального періоду прострочення нараховано пеню у розмірі 9 грн 99 коп.;
5) за видатковою накладною №2927 від 18.03.2021 за період прострочення з 02.04.2021 по 05.04.2021 на заборгованість у сумі 8160 грн 66 коп. з урахуванням оплат протягом вказаного загального періоду прострочення нараховано пеню у розмірі 11 грн 63 коп.;
6) за видатковою накладною №3030 від 22.03.2021 за період прострочення з 06.04.2021 по 06.04.2021 на заборгованість у сумі 8935 грн 00 коп. з урахуванням оплат протягом вказаного загального періоду прострочення нараховано пеню у розмірі 3 грн 18 коп.;
7) за видатковою накладною №7617 від 07.07.2021 за період прострочення з 22.07.2021 по 11.08.2021 на заборгованість у сумі 6430 грн 09 коп. з урахуванням оплат протягом вказаного загального періоду прострочення нараховано пеню у розмірі 59 грн 02 коп.;
8) за видатковою накладною №7644 від 07.07.2021 за період прострочення з 22.07.2021 по 11.08.2021 на заборгованість у сумі 44485 грн 76 коп., за період прострочення з 12.08.2021 по 16.08.2021 на заборгованість у сумі 10915 грн 85 коп. з урахуванням оплат протягом вказаного загального періоду прострочення нараховано пеню у розмірі 432 грн 22 коп.;
9) за видатковою накладною №7652 від 07.07.2021 за період прострочення з 22.07.2021 по 16.08.2021 на заборгованість у сумі 4300 грн 00 коп. з урахуванням оплат протягом вказаного загального періоду прострочення нараховано пеню у розмірі 48 грн 89 коп.;
10) за видатковою накладною №7768 від 09.07.2021 за період прострочення з 24.07.2021 по 16.08.2021 на заборгованість у сумі 14002 грн 00 коп. з урахуванням оплат протягом вказаного загального періоду прострочення нараховано пеню у розмірі 147 грн 31 коп.;
11) за видатковою накладною №7827 від 12.07.2021 за період прострочення з 27.07.2021 по 16.08.2021 на заборгованість у сумі 5027 грн 92 коп. з урахуванням оплат протягом вказаного загального періоду прострочення нараховано пеню у розмірі 46 грн 28 коп.;
12) за видатковою накладною №7839 від 12.07.2021 за період прострочення з 27.07.2021 по 16.08.2021 на заборгованість у сумі 2515 грн 50 коп. з урахуванням оплат протягом вказаного загального періоду прострочення нараховано пеню у розмірі 23 грн 16 коп.;
13) за видатковою накладною №8101 від 16.07.2021 за період прострочення з 31.07.2021 по 16.08.2021 на заборгованість у сумі 914 грн 88 коп. з урахуванням оплат протягом вказаного загального періоду прострочення нараховано пеню у розмірі 6 грн 82 коп.;
14) за видатковою накладною №8160 від 19.07.2021 за період прострочення з 03.08.2021 по 16.08.2021 на заборгованість у сумі 5724 грн 00 коп. з урахуванням оплат протягом вказаного загального періоду прострочення нараховано пеню у розмірі 35 грн 13 коп.;
15) за видатковою накладною №8279 від 21.07.2021 за період прострочення з 05.08.2021 по 05.02.2022 на заборгованість у сумі 6020 грн 16 коп. нараховано пеню у розмірі 527 грн 63 коп.;
16) за видатковою накладною №8546 від 27.07.2021 за період прострочення з 11.08.2021 по 11.02.2022 на заборгованість у сумі 13781 грн 78 коп. нараховано пеню у розмірі 1216 грн 95 коп.;
17) за видатковою накладною №8617 від 28.07.2021 за період прострочення з 12.08.2021 по 12.02.2022 на заборгованість у сумі 28120 грн 00 коп. нараховано пеню у розмірі 2486 грн 12 коп.;
18) за видатковою накладною №8684 від 29.07.2021 за період прострочення з 13.08.2021 по 13.02.2022 на заборгованість у сумі 8799 грн 78 коп. нараховано пеню у розмірі 778 грн 96 коп.;
19) за видатковою накладною №8685 від 29.07.2021 за період прострочення з 13.08.2021 по 13.02.2022 на заборгованість у сумі 4496 грн 04 коп. нараховано пеню у розмірі 397 грн 99 коп.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що позивачем не правильно розраховано розмір пені, а саме допущено арифметичні помилки.
За розрахунком суду, сума пені, нарахована за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати вартості виконаних робіт за договором поставки товару №87/21 від 26.01.2021, яка підлягає стягненню становить 6382 грн 94 коп.
Проте, враховуючи принцип диспозитивності судового процесу, оскільки суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, сума пені, нарахована за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати вартості виконаних робіт за договором поставки товару №87/21 від 26.01.2021, яка підлягає задоволенню в загальному розмірі складає 6373 грн 94 коп.
Позивачем також у відповідності до умов договору нараховано та заявлено до стягнення з відповідача штраф 10% від вартості своєчасно неоплаченого товару в загальній сумі 6121 грн 74 коп.
Відповідно до п. 5.2 договору у випадку порушення покупцем строків оплати більш ніж на 6 (шість) місяців, покупець зобов'язаний додатково сплатити штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків від ціни отриманого від постачальника товару. Штраф сплачується на користь постачальника першочергово, нарівні з пенею та відсотками за користування грошовими коштами.
Як вбачається з розрахунку позивача, штраф в сумі 6121 грн 74 коп. нарахований наступним чином:
1) за видатковою накладною №8279 від 21.07.2021 за період прострочення з 05.08.2021 по 05.02.2022 на заборгованість у сумі 6020 грн 16 коп. нараховано штраф у розмірі 602 грн 00 коп.;
2) за видатковою накладною №8546 від 27.07.2021 за період прострочення з 11.08.2021 по 11.02.2022 на заборгованість у сумі 13781 грн 78 коп. нараховано штраф у розмірі 1378 грн 17 коп.;
3) за видатковою накладною №8617 від 28.07.2021 за період прострочення з 12.08.2021 по 12.02.2022 на заборгованість у сумі 28120 грн 00 коп. нараховано штраф у розмірі 2812 грн 00 коп.;
4) за видатковою накладною №8684 від 29.07.2021 за період прострочення з 13.08.2021 по 13.02.2022 на заборгованість у сумі 8799 грн 78 коп. нараховано штраф у розмірі 879 грн 97 коп.;
5) за видатковою накладною №8685 від 29.07.2021 за період прострочення з 13.08.2021 по 13.02.2022 на заборгованість у сумі 4496 грн 04 коп. нараховано штраф у розмірі 449 грн 60 коп.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним, а тому вимога позивача про стягнення штрафу 10% від вартості своєчасно неоплаченого товару в сумі 6121 грн 74 коп. є законною, обґрунтованою, доведеною належним та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Крім того, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача 24 % річних в сумі 8973 грн 04 коп.
Відповідно до п. 5.1 договору у випадку порушення строків оплати товару покупець в першу чергу сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення оплати та, відповідно до статті 625 ЦК України, відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 24 (двадцять чотири) відсотки річних від простроченої суми боргу за весь період прострочення, а потім сплачує суму основного боргу з урахуванням умов викладених в п.2.5. та 2.6 договору.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За положеннями частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому суд вважає за доцільне зазначити, що за змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Верховного Суду від 31 січня 2018 у справі № 915/14/17).
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 24 % річних, суд дійшов висновку, що він є арифметично правильним, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 24% річних за порушення строків оплати товару в сумі 8973 грн 04 коп. є законною, обґрунтованою, доведеною належним та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 2779 грн 14 коп.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що він є арифметично вірним, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 2779 грн 14 коп. є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню повністю.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, та такими, що підлягають задоволенню повністю, а саме: з відповідача слід стягнути на користь позивача основну заборгованість в сумі 61217 грн 76 коп., штраф в сумі 6121 грн 74 коп., пеню в сумі 6373 грн 94 коп., 24 % річних в сумі 8973 грн 04 коп. та інфляційні втрати в сумі 2779 грн 14 коп.
Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України оплата судових витрат покладається на відповідача в розмірі 2481 грн 00 коп.
Керуючись ст. 12, 14, 73, 74, 86, 123, 129, 232, 233, 237-241, 247 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісно-технічний центр «Укравтозапчастина» на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» основну заборгованість в розмірі 61217 грн 76 коп., штраф в розмірі 6121 грн 74 коп., пеню в розмірі 6373 грн 94 коп., 24 % річних в розмірі 8973 грн 04 коп., інфляційні втрати в розмірі 2779 грн 14 коп. та судовий збір в розмірі 2481 грн 00 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервісно-технічний центр «Укравтозапчастина» (місцезнаходження: просп. Степана Бандери, буд. 5, м. Київ, 04073, ідентифікаційний код юридичної особи 42974700)
Відповідач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес» (місцезнаходження: вул. Пушкіна, буд. 32В, с. Лизине, Білокуракинський район, Луганська область, 92250, ідентифікаційний код юридичної особи 30763895).
Повний текст рішення складено та підписано 16.11.2022.
Суддя Сергій МАСЛОВСЬКИЙ