ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.11.2022Справа № 910/1501/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Комарової О.С., за участю секретаря судового засідання П'янковської Т.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Національного банку України
до Товариства з обмеженою відповідальністю «МИРБО ЛТД»
про стягнення 4 544 795,75 грн
за участі представників:
позивача - Каратун Т.В.,
відповідача - Мироненко О.О.,
Національний банк України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МИРБО ЛТД» про стягнення 4 544 795, 75 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 103078 від 05.05.2021 щодо технічного обслуговування систем вентиляції, кондиціювання, теплопостачання, холодного та гарячого водопостачання, водовідведення будівель і споруд позивача, внаслідок чого позивачем прийнято рішення про дострокове розірвання договору. Звертаючись до суду з даним позовом, заявник просить стягнути з відповідача 614 796,07 грн штрафу за несвоєчасне усунення несправностей та 3 929 999,68 грн штрафу за неналежне виконання зобов'язань, що зумовило односторонню відмову позивача від виконання договору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 01.03.2022.
Підготовче засідання, призначене на 01.03.2022 не відбулось.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 підготовче засідання призначено на 09.08.2022.
05.08.2022 від відповідача надійшли письмові пояснення, у яких він заперечує проти вимог позову, посилаючись на безпідставність доводів позивача щодо виявлення недоліків у наданих послугах, оскільки позивачем підписано акти приймання-передачі послуг за червень-серпень 2021 року без зауважень та оплачено надані послуги, у зв'язку з чим відповідач вважає надані послуги по Договору такими, що виконані належним чином. Також відповідач вказує, що позивачем не виконано вимог п. 5.10 Договору щодо направлення йому актів про виявлені недоліки засобами поштового зв'язку, що свідчить про відсутність підстав стверджувати про прострочення відповідача. Крім цього, відповідач посилається на те, стягнення штрафу на підставі п. 8.4 Договору у розмірі 0,1% від загальної вартості послуг за місяць на відповідному об'єкті у разі несвоєчасного усунення несправностей та штраф у розмірі 7% від цієї ж суми, у разі якщо прострочення триває понад 30 днів є подвійним притягненням до відповідальності, що суперечить статті 61 Конституції України. В частині розрахунків штрафних санкцій, нарахованих згідно п. 8.4 Договору, відповідач вказує на помилку відповідача в частині визначення вартості послуг у відповідному місяці, а в частині штрафу за п. 9.3 Договору просить його зменшити на підставі статей 551 ЦК України, 233 ГК України.
05.08.2022 від позивача надійшли заперечення на письмові пояснення відповідача, у яких позивач вказує на хибність доводів, викладених у поясненнях та підтримує заявлені позовні вимоги. В частині тверджень відповідача щодо підписання позивачем актів приймання-передачі послуг без зауважень, вказує, що ним прийнято та оплачено лише послуги, що були надані, натомість зауваження щодо якості робіт оформлюються відповідно до розділу 5 Договору. Позивач зазначає, що недоліки у роботі відповідача підтверджені належними доказами, які були направлені на офіційну електронну адресу відповідача, зазначену у п. 13.10 Договору. Щодо подвійного притягнення відповідача до відповідальності, позивач зазначає, що санкції, передбачені п. 8.4 Договору відтворюються положення ч. 2 ст. 231 ГК України, а при розрахунку штрафу він виходив із вартості послуг у відповідному місяці, наведена у Додатку № 4 до Договору. Також заперечує і проти задоволенні клопотання відповідача щодо зменшення розміру штрафу, нарахованого на підставі п. 9.3 Договору.
У підготовчому засіданні 09.08.2022 суд продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 06.09.2022.
02.09.2022 від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення на заперечення позивача, у яких відповідач підтримав раніше наведені доводи.
05.09.2022 від позивача надійшли заперечення на додаткові пояснення відповідача, у яких він просить задовольнити позов. Доводи, наведені у запереченнях аналогічні тим, що наводились у позові та попередніх запереченнях.
У підготовчому засіданні 06.09.2022 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 11.10.2022.
Судове засідання, призначене на 11.10.2022 не відбулось.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2022 судове засідання у справі призначено на 15.11.2022.
У судовому засіданні 15.11.2022 суд заслухав пояснення представників сторін у вступному слові, дослідив докази, заслухав промови представників сторін у судових дебатах та, після виходу з нарадчої кімнати, проголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
05.05.2021 між Національним банком України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МИРБО ЛТД» (виконавець) був укладений Договір № 103078 (далі - Договір), за умовами якого виконавець зобов'язався на власний ризик, власними силами та, у разі потреби, з залученням субпідрядних організацій, надати, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити якісно надані послуги з технічного обслуговування систем вентиляції, кондиціювання, теплопостачання, холодного та гарячого водопостачання, водовідведення будівель і споруд Національного банку України в м. Києві - 50530000-9-1, згідно з Додатками 1, 2, 3, 4, 5 до цього Договору, які включають в себе такі види послуг (далі - послуги):
- послуги з технічного обслуговування (профілактичного технічного обслуговування та технічного обслуговування щодо усунення несправностей, в тому числі, послуг з відновлення конструктиву та оздоблення будівель, споруд та прибудинкової території) відповідно до визначень ДСТУ EN13306:2019: систем вентиляції, кондиціювання (за винятком систем підтримання кліматичних умов в приміщеннях спеціального призначення); систем теплопостачання, гарячого водопостачання; систем холодного водопостачання, водовідведення (далі все разом - системи). При цьому, під видом послуг розуміється певний перелік послуг щодо кожної із вищеперелічених систем (пп. 1.1.1).
- організація нагляду за системами (у тому числі, системами підтримання кліматичних умов в приміщеннях спеціального призначення), виконання поточних заявок та локалізації аварій черговим персоналом (пп. 1.1.2).
Відповідно до п. 1.2 Договору кількість (обсяги), вид послуг, перелік послуг, що мають надаватись, назва обладнання, систем, які будуть обслуговуватись Виконавцем за цим Договором, а також об'єкти (будівлі) замовника, на яких буде здійснюватися надання послуг, та інша інформація, яка потрібна для виконання умов цього Договору, зазначені в Додатках 1, 2, 3, 4 до цього Договору.
Послуги надаються протягом 24 (двадцяти чотирьох) календарних місяців з дати підписання цього Договору уповноваженими особами обох сторін (п. 2.1 Договору).
Згідно з п. 2.5 Договору факт надання послуг підтверджується актом про приймання-передавання наданих послуг, підписаним уповноваженими особами обох сторін.
За змістом пунктів 2.7 - 2.9 Договору у разі виникнення несправностей систем (за винятком систем підтримання кліматичних умов в приміщеннях спеціального призначення) об'єктів, що обслуговуються відповідно до умов цього Договору, виконавець повинен в строк не більше 2 (двох) робочих днів від дати отримання заявки від замовника прибути (вартість проїзду врахована в загальній вартості послуг за цим Договором) на об'єкт для складання дефектного акту. У разі неприбуття виконавця у зазначений строк замовник має право скласти дефектний акт, в якому зазначає перелік несправностей, та надсилає цей акт виконавцю засобами поштового зв'язку (копія документа направляється на офіційну електронну адресу виконавця) на підписання. У разі не підписання виконавцем такого акту протягом 2 (двох) робочих днів від дати вручення, цей акт, підписаний в односторонньому порядку замовником, вважається визнаним виконавцем в повному обсязі та є обов'язковим до виконання останнім.
Строк надання послуг щодо усунення несправностей систем (за винятком систем підтримання кліматичних умов в приміщеннях спеціального призначення) об'єктів повинен становити не більше 2 (двох) робочих днів з дати складання дефектного акту, за винятком випадків, коли цей термін визначається терміном постачання необхідних вузлів, запасних частин, комплектуючих, матеріалів, але в будь-якому випадку за згодою сторін. Строк надання послуг з відновлення конструктиву та оздоблення будівель, споруд та прибудинкової території не входить до строку надання послуг щодо усунення несправностей і визначається за згодою сторін шляхом обміну електронними листами.
Послуги надаються протягом всього строку дії Договору відповідно до планів-графіків, заявок замовника. Після завершення надання послуг, виходячи з кількості послуг та будівель, обладнання яких пройшли технічне обслуговування, що підтверджується щоденними підписами (записами) в журналах, чек-листах та інших підтверджуючих документах відповідальних осіб замовника на об'єктах, вартості вузлів, запасних частин, комплектуючих, матеріалів, що були використані під час надання послуг, щомісячно складається акт про приймання-передавання наданих послуг у 2 (двох) примірниках -1 (один) для замовника, 1 (один) для Виконавця, який підписується уповноваженими особами обох сторін. Виконавець не пізніше останнього робочого дня звітного місяця складає та передає на підпис замовнику акт про приймання-передавання наданих послуг. Замовник протягом 10 (десяти) робочих днів з дати отримання від виконавця відповідного акта про приймання-передавання наданих послуг, у разі відсутності зауважень, підписує цей акт та передає його один примірник виконавцю або надає мотивовані зауваження та визначає строки для їх усунення.
У пункті 3.1 Договору визначено його загальну вартість, яка становить 26 199 997,86 грн.
Відповідно до пунктів 4.1 - 4.3 Договору попередня щомісячна (авансова) оплата здійснюється замовником протягом 5 (п'яти) робочих днів від початку місяця, в якому будуть надаватись послуги, в розмірі 5% від суми витрат на вузли, комплектуючі, запасні частини та матеріали, що використовуються під час технічного обслуговування (профілактичного технічного обслуговування та технічного обслуговування щодо усунення несправностей (за винятком систем підтримання кліматичних умов в приміщеннях спеціального призначення)), що планує витратити Замовник протягом строку дії Договору згідно з Додатком 4 до цього Договору, і складає 201 970,81 грн, у тому числі ПДВ.
Оплата за якісно надані послуги здійснюється з урахуванням авансового платежу згідно з фактичним обсягом наданих послуг та використаних при цьому вузлів, запасних частин, комплектуючих матеріалів протягом 15 (п'ятнадцяти) робочих днів від дати підписання уповноваженими особами сторін акта про приймання-передавання наданих послуг.
Оплата здійснюється за умови наявності в акті (ах) про приймання-передавання наданих послуг посилання на повний номер і дату укладання цього Договору, останнього додаткового договору до цього Договору (у разі укладення), вартості наданих послуг, використаних при цьому вузлів, запасних частин, комплектуючих, матеріалів.
Пункт 5.1 Договору визначає, що виконавець повинен надати замовнику послуги, якість яких забезпечує надійну і безперебійну роботу об'єктів замовника.
Виконавець здійснює контроль за якістю послуг, у тому числі матеріалів, вузлів, запасних частин та комплектуючих, які використовуються під час надання послуг, несе відповідальність за відповідність їх технічним умовам, стандартам (п. 5.7 Договору).
За змістом пунктів 5.9 - 5.11 Договору у разі наявності у замовника зауважень до якості послуг, що надаються за цим Договором, останній надсилає на офіційну електронну адресу виконавця перелік зауважень (невідповідностей, недоліків, доопрацювань), які виконавець повинен усунути та доопрацювати в строк, зазначений у повідомленні від замовника.
У разі, якщо в зазначений в пункті 5.9 Договору строк, виконавцем не усунено зауваження замовника, останній складає акт про виявлені недоліки у наданні послуг, в якому зазначає перелік зауважень (невідповідностей, недоліків, доопрацювань), строки для їх усунення, та надсилає цей акт виконавцю засобами поштового зв'язку (копія документа направляється на офіційну електронну адресу виконавця) на підписання. У разі не підписання виконавцем такого акта протягом 3 (трьох) робочих днів від дати вручення, цей акт, підписаний в односторонньому порядку замовником, вважається визнаним виконавцем в повному обсязі. Якщо фактичний строк усунення недоліків перевищує строк, визначений у пункті 5.9 цього Договору, то зобов'язання виконавця щодо вчасного усунення недоліків вважається порушеним.
Факт складання акта про виявлені недоліки у наданні послуг є підтвердженням порушення умов Договору щодо якості послуг.
Згідно з пунктом 8.4 Договору, у разі несвоєчасного усунення несправностей (недоліків) з виконавця на вимогу замовника стягується штраф у розмірі 0,1% від загальної вартості послуг на відповідному об'єкті замовника за місяць, у якому виявлені зазначені недоліки. За прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від загальної вартості послуг на відповідному об'єкті замовника за місяць, у якому виявлені зазначені недоліки.
У пункті 9.1 Договору визначено, що його розірвання можливе лише за письмової згоди сторін, за рішенням суду та у випадках, передбачених цим Договором.
Пунктом 6.2.1 Договору замовнику надано право у разі невиконання або неналежного (неповного/неякісного) виконання виконавцем зобов'язань за цим Договором, достроково в односторонньому порядку розірвати цей Договір, письмово повідомивши про це виконавця у строк не менше ніж 30 (тридцять) календарних днів до дати фактичного розірвання Договору.
Відповідно до п. 9.3 Договору у разі відмови виконавця в односторонньому порядку виконувати цей Договір або у разі розірвання Договору з ініціативи замовника у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням виконавцем зобов'язань за цим Договором (крім випадку, передбаченого пунктом 6.4.2 Договору) виконавець сплачує замовнику штрафні санкції у розмірі 15% від загальної вартості цього Договору.
Усі поштові повідомлення, відправлені замовником за цим Договором вважаються належним чином відправлені у разі, якщо їх надіслано за адресою (місцезнаходженням) виконавця, зазначеною у розділі 17 цього Договору, рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені виконавцю (його представнику) під підпис про отримання. У разі коли пошта не може вручити виконавцю поштове повідомлення через відсутність за місцезнаходженням виконавця, його відмову прийняти поштове повідомлення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) виконавця або з інших причин, поштове повідомлення вважається врученим виконавцю у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення (п. 13.9 Договору).
Офіційною електронною адресою виконавця за цим Договором є mirbo_ltd@ukr.net. Виконавець погоджується, що обмін повідомленнями між ним та замовником може відбуватись через його офіційну електронну адресу (п. 13.10 Договору).
Згідно з п.п. 14.1, 14.2 Договору, він набирає чинності з дати його підписання уповноваженими особами сторін/накладення кваліфікованого електронного підпису уповноваженою особою сторони, яка робить це останньою (у разі укладення у вигляді електронного документа з накладанням кваліфікованого електронного підпису) і діє до 30.06.2023.
У разі невиконання умов цього Договору у встановлений термін, він діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, що не звільняє сторони від відповідальності за невиконання зобов'язань за цим Договором.
На виконання п. 2.7 Договору сторонами були складені та підписані акти про виявлені дефекти устаткування (дефектні акти) № 2 від 10.06.2021, № 3 від 10.06.2021, № 7 від 10.06.2021, № 9 від 10.06.2021, № 12 від 10.06.2021, № 13 від 10.06.2021, № 15 від 10.06.2021, № 16 від 10.06.2021, № 17 від 10.06.2021, № 18 від 14.06.2021, № 19 від 14.06.2021, № 20 від 14.06.2021, № 21 від 14.06.2021, № 22 від 14.06.2021, № 23 від 14.06.2021, № 24 від 14.06.2021, № 27 від 17.06.2021, № 31 від 24.06.2021, № 32 від 25.06.2021, № 33 від 25.06.2021, № 34 від 30.06.2021, № 35 від 30.06.2021, № 36 від 30.06.2021, № 38 від 01.07.2021, № 41 від 01.07.2021, № 42 від 02.07.2021, № 43 від 02.07.2021, № 44 від 02.07.2021, № 45 від 02.07.2021, № 46 від 05.07.2021, № 47 від 05.07.2021, № 48 від 05.07.2021, № 49 від 05.07.2021, № 50 від 05.07.2021, № 51 від 06.07.2021, № 52 від 06.07.2021, № 53 від 12.07.2021, № 54 від 12.07.2021, № 55 від 12.07.2021, № 56 від 12.07.2021, № 57 від 12.07.2021, № 58 від 12.07.2021, № 59 від 12.07.2021, № 60 від 14.07.2021, № 61 від 15.07.2021, № 62 від 15.07.2021, № 63 від 15.07.2021, № 61 від 15.07.2021, № 64 від 21.07.2021, № 65 від 21.07.2021, № 66 від 21.07.2021, № 67 від 22.07.2021, № 68 від 22.07.2021, № 69 від 26.07.2021, № 70 від 26.07.2021, № 71 від 26.07.2021, № 72 від 26.07.2021, № 73 від 27.07.2021, № 74 від 06.08.2021, № 75 від 09.08.2021, № 76 від 10.08.2021, № 77 від 11.08.2021, № 78 від 11.08.2021, № 79 від 11.08.2021, № 80 від 11.08.2021, № 81 від 11.08.2021, № 82 від 17.08.2021, № 83 від 17.08.2021, № 84 від 17.08.2021, № 85 від 17.08.2021, № 86 від 17.08.2021, № 87 від 18.08.2021, № 88 від 18.08.2021, № 89 від 18.08.2021, № 90 від 18.08.2021, якими фіксувались виявлені несправності систем на об'єктах позивача.
В подальшому, у зв'язку з неповним та неякісним наданням виконавцем послуг за Договором, замовником на підставі п. 5.10 Договору були складені наступні акти про виявлені недоліки у наданні послуг:
- № 1 від 17.06.2021, № 2 від 17.06.2021 та № 3 від 01.07.2021, якими зафіксовано порушення замовником вимог п. 6.3.21 Договору щодо забезпечення присутності спеціалістів виконавця на кожному об'єкті замовника. Строк на усунення недоліків не встановлювався. Вказані акти підписані уповноваженими особами відповідача.;
- № 4 від 13.07.2021, яким зафіксовано: порушення замовником вимог п. 6.3.21 Договору щодо забезпечення присутності спеціалістів виконавця на кожному об'єкті замовника; ненадання виконавцем послуг з профілактичного технічного обслуговування систем вентиляції та кондиціювання; ненадання виконавцем послуг з технічного обслуговування щодо усунення несправностей; не опрацювання дефектних актів № 1 - № 25, № 33, № 37 - № 41. Строк на усунення недоліків встановлено лише щодо ненадання виконавцем послуг з технічного обслуговування щодо усунення несправностей. Вказаний акт було підписано лише замовником та скеровано на електронну адресу виконавця;
- № 5 від 03.08.2021, яким зафіксовано: неякісне надання виконавцем послуг з профілактичного технічного обслуговування систем вентиляції та кондиціювання; ненадання виконавцем послуг з технічного обслуговування щодо усунення несправностей; не опрацювання дефектних актів №1, № 3 - № 17, № 21, № 24 - № 25, № 38 - № 41, № 44 - № 45, № 51, № 53, № 59 - № 60, № 62 - № 63, № 65 - № 73. Строк на усунення недоліків встановлено лише щодо ненадання виконавцем послуг з технічного обслуговування щодо усунення несправностей. Вказаний акт було підписано лише замовником та скеровано на електронну адресу виконавця;
- № 6 від 13.08.2021, якими зафіксовано порушення замовником вимог п. 6.3.21 Договору щодо забезпечення присутності спеціалістів виконавця на кожному об'єкті замовника. Строк на усунення недоліків не встановлювався. Вказаний акт було підписано лише замовником та скеровано на електронну адресу виконавця;
- № 7 від 02.09.2021, яким зафіксовано: ненадання в повному обсязі послуг з профілактичного обслуговування систем вентиляції та кондиціювання, послуги з профілактичного технічного обслуговування систем теплопостачання; ненадання виконавцем послуг з технічного обслуговування щодо усунення несправностей; не опрацювання дефектних актів № 1, № 3, № 7, № 9, № 12, № 13, № 15 - № 17, № 19, № 21, № 24, № 35, № 36, № 38, № 41, № 44 - № 45, № 51, № 53, № 59 - № 60, № 62 - № 63, № 66 - № 93. Строк на усунення недоліків не встановлювався. Вказаний акт було підписано лише замовником та скеровано на електронну адресу виконавця;
- № 8 від 07.09.2021, якими зафіксовано порушення замовником вимог п. 6.3.21 Договору щодо забезпечення присутності спеціалістів виконавця на кожному об'єкті замовника. Строк на усунення недоліків не встановлювався. Вказаний акт було підписано лише замовником та скеровано на електронну адресу виконавця;
- № 9 від 08.09.2021, якими зафіксовано порушення замовником вимог п. 6.3.21 Договору щодо забезпечення присутності спеціалістів виконавця на кожному об'єкті замовника. Строк на усунення недоліків не встановлювався. Вказаний акт було підписано лише замовником та скеровано на електронну адресу виконавця;
- № 10 від 09.09.2021, якими зафіксовано порушення замовником вимог п. 6.3.21 Договору щодо забезпечення присутності спеціалістів виконавця на кожному об'єкті замовника. Строк на усунення недоліків не встановлювався. Вказаний акт було підписано лише замовником та скеровано на електронну адресу виконавця;
- № 11 від 09.09.2021, якими зафіксовано ненадання послуг з організації нагляду за системами, виконання поточних заявок та локалізації аварій черговим персоналом. Строк на усунення недоліків не встановлювався. Вказаний акт було підписано лише замовником та скеровано на електронну адресу виконавця;
- № 13 від 20.09.2021, якими зафіксовано порушення замовником вимог п. 6.3.21 Договору щодо забезпечення присутності спеціалістів виконавця на кожному об'єкті замовника. Строк на усунення недоліків не встановлювався. Вказаний акт було підписано лише замовником та скеровано на електронну адресу виконавця;
- № 14 від 27.09.2021, якими зафіксовано порушення замовником вимог п. 6.3.21 Договору щодо забезпечення присутності спеціалістів виконавця на кожному об'єкті замовника. Строк на усунення недоліків не встановлювався. Вказаний акт було підписано лише замовником та скеровано на електронну адресу виконавця;
- № 15 від 30.09.2021, якими зафіксовано порушення замовником вимог п. 6.3.21 Договору щодо забезпечення присутності спеціалістів виконавця на кожному об'єкті замовника. Строк на усунення недоліків не встановлювався. Вказаний акт було підписано лише замовником та скеровано на електронну адресу виконавця;
- № 16 від 06.10.2021, якими зафіксовано порушення замовником вимог п. 6.3.21 Договору щодо забезпечення присутності спеціалістів виконавця на кожному об'єкті замовника. Строк на усунення недоліків не встановлювався. Вказаний акт було підписано лише замовником та скеровано на електронну адресу виконавця;
Поряд із цим, сторонами було підписано акт № 1 від 15.07.2021 на суму 813 895,82 грн та акт № 2 від 09.08.2021 на суму 655 912,97 грн про приймання-передавання наданих послуг. Акт про приймання-передавання наданих послуг № 3 від 23.09.2021 на суму 53 286,27 грн сторонами не підписано, примірник цього акту направлено замовником виконавцю на його електронну адресу.
Відповідно до меморіальних ордерів № 1139001739 від 03.06.2021 на суму 201 970,81 грн, № 1139002121 від 06.07.2021 на суму 201 970,81 грн, № 1539007546 від 27.07.2021 на суму 611 925,01 грн, № 1139002549 від 05.08.2021 на суму 201 970,81 грн, № 1539008728 від 02.09.2021 на суму 655 912,97 грн, позивачем на виконання умов Договору перераховано відповідачеві загалом 1 873 750,41 грн.
Враховуючи систематичне порушення виконавцем умов Договору, у тому числі в частині якості надання послуг, недотримання переліку та періодичності надання послуг, невиконання поточних заявок про надання послуг, порушення строків надання послуг щодо усунення несправностей систем, систематичне незабезпечення персоналом об'єктів замовника, Національний банк України листом № 65-0008/82590 від 06.09.2021 повідомив ТОВ «МИРБО ЛТД» про дострокове розірвання Договору № 103078 від 05.05.2021 в односторонньому порядку відповідно до пп. 6.2.1 Договору. Відповідно до повідомлення позивача, Договір вважається розірваним через 30 календарних днів з дати направлення цього повідомлення.
Відповідно до картки реєстрації вихідного документа, повідомлення позивача про розірвання Договору було направлено на офіційну електронну адресу відповідача 06.09.2021, а відтак, з урахуванням пункту 13.10 Договору, він вважається розірваним з 07.10.2021.
Також в матеріалах справи міститься лист ТОВ «МИРБО ЛТД» № 297 від 08.09.2021, у якому він запропонував позивачу розглянути питання щодо розірвання Договору з 09.09.2021 за згодою сторін.
Докази розгляду вказаного листа позивачем в матеріалах справи відсутні.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує, що відповідачем допущено недоліки у виконуваній на виконання умов Договору роботі, за що пунктом 8.4 Договору передбачена відповідальність у вигляді штрафу. Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача 614 796,07 грн штрафу на несвоєчасно усунені несправності (недоліки), а також 3 929 999,68 грн штрафу за дострокове розірвання Договору з ініціативи замовника.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Щодо позовних вимог в частині стягнення штрафу, нарахованого на підставі пункту 8.4 Договору, суд зазначає таке.
Як встановлено судом, Договір розірвано з 07.10.2021 в односторонньому порядку за ініціативою позивача як замовника.
Водночас, за період чинності Договору замовником фіксувались певні недоліки у роботі виконавця, за що пунктом 8.4 Договором передбачена відповідальність у вигляді сплати штрафу.
Відповідальність виконавця за порушення договору про надання послуг визначена у статті 906 ЦК України.
Так, відповідно до частини першої цієї статті, виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Стаття 527 ЦК України визначає, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно з частинами 1, 2 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.
Аналогічні положення містить стаття 610 Цивільного кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами статей 546, 549 ЦК України, виконання зобов'язань можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).
Стаття 230 ГК України визначає, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частинами 4 та 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.
Водночас, згідно з ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Згідно з пунктом 8.4 Договору, у разі несвоєчасного усунення несправностей (недоліків) з виконавця на вимогу замовника стягується штраф у розмірі 0,1% від загальної вартості послуг на відповідному об'єкті замовника за місяць, у якому виявлені зазначені недоліки. За прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від загальної вартості послуг на відповідному об'єкті замовника за місяць, у якому виявлені зазначені недоліки.
З аналізу цього пункту Договору вбачається, що у ньому ототожнено поняття «усунення несправностей» та «усунення недоліків».
Усунення несправностей систем - це різновид послуг, що надаються за Договором (п.п. 2.6 - 2.13 Договору), які полягають в усуненні непередбачених несправностей, у випадку їх виникнення. Такі несправності оформлюються дефектними актами.
Усунення недоліків - це процес усунення вадів у роботі виконавця, які виявлені замовником, оформлені актом про виявлені недоліки і про які у встановленому Договором порядку повідомлено виконавця (п.п. 5.9, 5.10 Договору).
Зміст Договору свідчить про те, що у випадку ненадання послуг згідно дефектного акта, або надання послуг неналежної якості, замовник має право в порядку пункту 5.9 Договору висловити виконавцю свої зауваження та встановити йому строк для усунення недоліків.
У випадку, якщо в зазначений в пункті 5.9 Договору строк, виконавцем не усунено зауваження замовника, останній складає акт про виявлені недоліки у наданні послуг, в якому зазначає перелік зауважень, строки для їх усунення, та надсилає цей акт виконавцю засобами поштового зв'язку (копія документа направляється на офіційну електронну адресу виконавця) на підписання.
Як вбачається з матеріалів справи, долучені до позову копії актів про виявлені недоліки у наданні послуг № 1 від 17.06.2021, № 2 від 17.06.2021 та № 3 від 01.07.2021, № 4 від 13.07.2021, № 5 від 03.08.2021, № 6 від 13.08.2021, № 7 від 02.09.2021, № 8 від 07.09.2021, № 9 від 08.09.2021, № 10 від 09.09.2021, № 11 від 09.09.2021, № 13 від 20.09.2021, № 14 від 27.09.2021, № 15 від 30.09.2021, № 16 від 06.10.2021 складались в паперовому вигляді та підписувались власноручним підписом посадових осіб позивача.
Таким чином, оригінали вказаних актів є паперовими, у зв'язку з чим, надсилання позивачем лише їх копій на електронну адресу відповідача не може свідчити про належне виконання позивачем умов Договору.
Як зазначено у пункті 5.10 Договору, у разі не підписання виконавцем про виявлені недоліки у наданні послуг протягом 3 (трьох) робочих днів від дати вручення, цей акт, підписаний в односторонньому порядку замовником, вважається визнаним виконавцем в повному обсязі. Якщо фактичний строк усунення недоліків перевищує строк, визначений у пункті 5.9 цього Договору, то зобов'язання виконавця щодо вчасного усунення недоліків вважається порушеним.
Отже момент, з якого зобов'язання виконавця щодо вчасного усунення недоліків вважається порушеним визначено саме пунктом 5.10 Договору, а відтак, за висновком суду, зміст пункту 8.4 Договору вказує на те, що відповідальність виконавця передбачена саме за несвоєчасне усунення недоліків.
З наведеного слідує, що підставою для відповідальності згідно пункту 8.4 Договору є не усунення у встановлений строк недоліків, про які зазначено в акті про виявлені недоліки (п. 5.10 Договору), а не неопрацювання дефектного акта, як помилково вважає позивач.
Неопрацювання дефектного акта безумовно свідчить про недоліки у роботі, а тому може бути передумовою для складання акта про виявлені недоліки, але не підміняти його.
Принагідно суд зауважує, що перебування працівника виконавця на об'єкті замовника саме по собі не є послугою, що надається за Договором, а відтак, у акті про виявлені недоліки мають бути встановлені саме недоліки (невідповідності, не доопрацювання) у роботі виконавця з урахуванням предмета Договору та переліку послуг, які наведені у Додатку № 2 до Договору.
Поряд із цим, як вбачається з наданого позивачем розрахунку штрафу, нарахованого на підставі п. 8.4 Договору, у якості підстав для його нарахування позивач вказує на неопрацьовані дефектні акти.
Суд зазначає, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц та від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17.
Разом із цим у пункті 42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 зазначено, що, розглядаючи справу, суд має з'ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах його позовні вимоги не підлягають задоволенню.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позивачем заявлені до стягнення штрафні санкції з підстав, які відповідно до умов Договору не передбачають матеріальну відповідальність виконавця, адже така відповідальність пов'язана саме з не усуненням у встановлений строк недоліків, про які зазначено в акті про виявлені недоліки.
Наведене дає підстави для висновку, що позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій на підставі пункту 8.4 Договору є необґрунтованими, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні цих вимог з наведених у позові підстав.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача штрафу за односторонню відмову позивача від Договору, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року в справі № 559/1605/18 сформовано висновок по застосуванню пункту 3 статті 3, статті 627 ЦК України та вказано, що свобода договору має декілька складових. Зокрема, свобода укладання договору; у виборі контрагента, виду договору, визначенні умов договору, форми договору. При реалізації принципу свободи договору слід враховувати вимоги ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, розумності та справедливості. Тобто законодавець, закріплюючи принцип свободи договору, встановив і його обмеження. Причому останні є одночасно й межами саморегулювання. Вони передбачені в абзаці 2 частини третьої статті 6 ЦК України, згідно з якою сторони не можуть відступати від положень актів цивільного законодавства в разі існування однієї з таких підстав:
наявності в акті цивільного законодавства прямої вказівки про неможливість сторін відступати від його імперативного положення (наприклад, згідно частини п'ятої статті 576 ЦК України предметом застави не можуть бути вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких заборонена законом);
якщо зі змісту акту цивільного законодавства випливає обов'язковість його положень, яка може мати вигляд вказівки в акті цивільного законодавства на нікчемний характер відступу від його положень, або виражатися за допомогою інших правових засобів (наприклад, таким буде припис абзацу 2 частини першої статті 739 ЦК України, що умова договору, відповідно до якої платник безстрокової ренти не може відмовитися від договору ренти, є нікчемною);
якщо це випливає із суті відносин між сторонами. Ця підстава не є логічним закінченням абзацу 2 частини третьої статті 6 ЦК. Такі міркування зумовлені тим, що стаття 6 ЦК України присвячена регулюванню співвідношення актів цивільного законодавства й договору, а не їх кореляції із сутністю відносин між сторонами. Адже сутність цих відносин полягає в їх договірному характері. Тому її застосовування фактично можливе тільки за наявності будь-якої з двох попередніх підстав, тобто прямої вказівки, або ж якщо обов'язковість положень акту цивільного законодавства слідує з його змісту.
Згідно статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (частина перша статті 549 ЦК України).
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (частина перша статті 611 ЦК України).
Тлумачення вказаних норм свідчить, що по своїй суті неустойка - це конструкція, яка є видом забезпечення виконання зобов'язання та правовим наслідком його порушення (мірою цивільно-правової відповідальності). У статті 549 та в § 2 глави 49 ЦК України регулювання неустойки відбувається тільки з позицій забезпечення виконання зобов'язання. Неустойка (штраф чи пеня) може бути передбачена для забезпечення виконання зобов'язання. При цьому навіть визначення неустойки дозволяє констатувати, що законодавець пов'язує її стягнення саме з порушенням зобов'язання. Це підтверджується застосуванням таких понять та словосполучень, як «забезпечення зобов'язання», «порушення зобов'язання». Тому недопустимим є встановлення неустойки (штрафу чи пені) за правомірну відмову від виконання зобов'язання або односторонню відмову від договору.
Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року в справі № 591/3176/17.
За висновком Верховного Суду, який викладено у постанові від 08 жовтня 2020 року в справі № 910/11397/18, одностороння відмова від договору є юридичним фактом, який зумовлює його розірвання, отже є правочином, який має юридичні наслідки у вигляді припинення господарських правовідносин. Розірвання господарського договору може здійснюватися за згодою сторін і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом, розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак, окремі види договорів допускають можливість одностороннього розірвання договору. Крім того, право сторони на одностороннє розірвання договору може бути встановлене законом або безпосередньо у договорі.
У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін (частина 4 статті 188 ГК України).
За встановленими обставинами справи, позивач скористався наданим йому правом, передбаченим пунктом 6.2.1 Договору, та розірвав Договір в односторонньому порядку з власної ініціативи.
В подальшому позивачем, на підставі пункту 9.3 Договору, нараховано та заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 3 929 999,68 грн за дострокове розірвання Договору (односторонню відмову) з власної ініціативи, що фактично суперечить сутності неустойки, оскільки її встановлення не допускається за правомірну відмову від виконання зобов'язання або односторонню відмову від договору.
За таких обставин, позивачем заявлено вимогу, яка суперечать положенням цивільного законодавства, що вказує на безпідставність позову і в цій частині.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 в справі «Проніна проти України» (заява N 63566/00) зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
В контексті викладеного, суд вважає, що аргументи сторін щодо підписання замовником актів про приймання-передавання наданих послуг без зауважень, щодо розрахунку штрафних санкцій та щодо подвійного притягнення до відповідальності за одне й те саме правопорушення не мають визначального значення для правильного вирішення спору, а відтак суд не вбачає за необхідне детально аналізувати кожен аргумент сторін.
Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позову.
Витрати зі сплати судового збору за подання позову покладаються на позивача у відповідності до вимог статті 129 ГПК України.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд,
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.
Рішення в повному обсязі складено 15.11.2022.
Суддя О.С. Комарова