ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.11.2022Справа № 910/7376/22
За позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Суми до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЙСЬКСЕРВІС-ВОЛОНТЕР" про стягнення 40799, 46 грн Суддя Сташків Р.Б
Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).
На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з відповідача на користь позивача боргу у сумі 40666,05 грн та санкцій (пеня у сумі 116,01 грн, 3 % річних у сумі 17,40 грн) за договором про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг щодо забезпечення харчуванням особового складу військового складу військової частини (установи) №3 від 01.02.2021, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань повністю та вчасно оплатити спожиту ним електроенергію. Ухвалою суду від 29.08.2022 відкрито провадження у даній справі за вказаними позовними вимогами, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Через загальний відділ діловодства суду 19.09.2022 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти заявлених позовних вимог заперечує, оскільки заявлена позивачем сума основного боргу за надані послуги у період з січня по лютий 2022 року в сумі 40666,05 грн оплачена відповідачем у повному обсязі, зазначивши також, що оплата послуг за Договором була здійснена відповідачем 18.08.2022, тобто до відкриття провадження у даній справі, на підтвердження чого до відзиву відповідачем долучено докази сплати суми основного боргу. А також, відповідач просить суд відмовити у задоволенні штрафних санкцій, мотивуючи тим, що останній не мав змогу провести розрахунки з позивачем своєчасно внаслідок військової агресії російської федерації проти України, що свідчить про виникнення обставин непереборної сили ("форс-мажор"). Через канцелярію суду 26.09.2022 представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій останній підтвердив факт погашення відповідачем суми основного боргу за Договором у сумі 40666,05 грн. Проте у цій заяві позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 116,01 грн, 3% річних у сумі 17,40 грн, при цьому зазначив, що сума вказані нарахування санкції були ним здійснені включно до 23.02.2022, тобто до моменту оголошення воєнного стану, а тому у відповідача відсутні підстави посилатись на форс-мажорні обставини. Відповідач своїх заперечень щодо вказаної заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог не надав. Подана заява про зменшення розміру позовних вимог відповідає вимогам статті 46 Господарського процесуального кодексу України та прийнята судом до розгляду, в зв'язку з чим спір вирішується в межах зменшеного розміру вимог позивача. Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд ВСТАНОВИВ:
01.02.2021 між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) було укладено Договір № 3 про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчуванням особового складу військової частини (установи), за умовами якого позивач забезпечує відповідача електричною енергією отриману від ТОВ «ЕНЕРА СУМИ» для забезпечення надання послуг щодо забезпечення харчуванням особового складу військової частини (установи), а саме: А3548, м. Конотоп, Сумської області. Пунктом 1.2 Договору передбачено, що відповідач відшкодовує позивачу вартість електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування, що надаються на підставі Договору про закупівлю послуг з організації харчування (55310000-9) (послуги щодо забезпечення харчуванням, забезпечення комплектами продуктів та Каталогом продуктів харчування особового складу та штатних тварин військових частин, установ та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах №286/2/21/3) для військової частини (установи), відповідно до площ яких має доступ відповідач та здійснює інші платежі, згідно з умовами цього Договору. Додатковою угодою №1 від 13.12.2021 до Договору №3 від 01.02.2022 термін дії Договору було продовжено до 31.03.2022 включно, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Відповідно до п. 2.3 Договору після оформлення акту фіксування показників до 5 числа місяця позивач виписує відповідачу рахунок-фактуру, згідно з роздрібним тарифом, який щомісячно встановлюється НКРЕКП України для ТОВ «ЕНЕРА СУМИ» та надає акт про надання встановлюється НКРЕКП України для ТОВ «ЕНЕРА СУМИ» та надає акт про надання послуг в двох примірниках, які є підставою для проведення оплати по даному Договору. Пунктом 2.5 Договору передбачено, що відповідач оплачує рахунок-фактуру на відшкодування вартості електричної енергії, виставлений позивачем протягом 10 операційних днів від дня виписки рахунка. Згідно з п.3.3.4 Договору оплачувати рахунок-фактуру на відшкодування вартості електричної енергії, виставлений позивачем протягом 10 операційних днів від дня виписки рахунка на розрахунковий рахунок КЕВ м. Суми. Судом встановлено, що 31.01.2022 та 24.02.2022 позивачем було виписано відповідачу рахунок на оплату №3 за відшкодування вартості електричної енергії за січень 2022 року на суму 23525,86 грн та рахунок №7 за відшкодування вартості електричної енергії за лютий 2022 року на суму 17140, 19 грн. Як вбачається з матеріалів справи, сторонами Договору підписано акти прийому-передачі виконаних робіт/послуг № 3 від 31.01.2022 на суму 23525,86 грн та № 7 від 24.02.2022 на суму 17140,19 грн. Приписами статті 526 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Судом встановлено, що відповідачем погашено борг у сумі 40666,05 грн з порушенням строку, встановленого договором, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями від 18.08.2022 №51770 та № 51772, що також підтверджується поясненнями сторін у справі. Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом. Пунктом 5.1 Договору передбачено, що у випадку порушення зобов'язання, що виникає з цього Договору, сторона що порушила несе відповідальність, визначену цим Договором та чинним в Україні законодавством. Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою (штрафом, пенею). Частиною 1 статті 230 та частиною 6 статті 232 ГК України визначено, що пеня за цим Кодексом визнається штрафною санкцією, нарахування якої, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. За змістом частини 2 статті 625 ЦК України нарахування на суму боргу трьох процентів річних входить до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Згідно з п.5.4.1 Договору за порушення термінів сплати вартості послуг з теплопостачання відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення, за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. У зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання за Договором позивач на підставі частини 2 статті 625 ЦК України нарахував відповідачу за період з 15.02.2022 до 23.02.2022 пеню у сумі 116, 01 грн та 3 % річних у сумі 17,40 грн. Суд перевіривши надані позивачем арифметичні розрахунки пені та 3% річних, дійшов висновку, що вони є обґрунтованими та арифметично правильними, і таким, що відповідають вимогам чинного законодавства України, а відтак, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню. Посилання відповідача на те, що останній не мав змогу провести розрахунки з позивачем своєчасно внаслідок введення воєнного стану на території України, що свідчить про виникнення обставин непереборної сили («форс-мажор»), суд вважає їх як необґрунтоване, з огляду на те, що строк оплати по договору за січень 2022 настав до 24.02.2022, а вищевказані нарахування штрафних та фінансових санкцій позивачем було здійснено до 23.02.2022 включно. Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідачем не надано суду та не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог. Судові витрати, які складаються зі сплаченої позивачем суми судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача. Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЙСЬКСЕРВІС-ВОЛОНТЕР» (04116, місто Київ, вул. Маршала Рибалка, будинок 10/8; ідентифікаційний код 40887542) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Суми (40021, міста Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 165; ідентифікаційний код 26622590) 17 (сімнадцять) грн 40 коп. 3% річних та 116 (сто шістнадцять) грн 01 коп. пені, а також 2481 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню) судового збору. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.
Суддя Р.Б. Сташків