ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.11.2022Справа № 910/6216/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., за участю секретаря судового засідання Голуба О.М. розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінкомінвест»
про стягнення 1 499 718, 55 грн.
За участю представників сторін, згідно протоколу судового засідання від 14.11.2022.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінкомінвест» про стягнення 1 499 718, 55 грн.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідач за поставлений природний газ за період листопад 2021 - квітень 2022 у строки, визначені договором на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів від 04.01.2016 № 11410ХLV50ВР016 розрахувався не в повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2022 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче провадження у справі призначено на 12.09.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 продовжено строк підготовчого провадження по справі та відкладено судове засідання на 03.10.2022. Вказану ухвалу суду, відповідач не отримав у зв'язку відсутністю адресата.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2022 розгляд справи відкладено на 24.10.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2022 закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті на 14.11.2022.
Представник позивача в судовому засіданні 14.11.2022 надав пояснення суду та просив позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання 14.11.2022 не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Крім того, за приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Так, з метою повідомлення сторін про розгляд даної справи, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду була направлена судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження сторін, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Згідно частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
За змістом частин 1, 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості ознайомитись із вищевказаними ухвалами у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача.
Крім того, Господарський суд міста Києва зазначає, що явка представників сторін в судове засідання 14.11.2022 обов'язковою не визнавалась.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 14.11.2022 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
04.01.2016 між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) укладено договір на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 11410ХLV50ВР016, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2016 році природний газ (далі - газ), а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором (п. 1.1. Договору).
Відповідно до п. 11.2. Договору, Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому, сторони мають внести зміни до Договору щодо планових обсягів постачання газу на продовжений строк.
Припинення чи розірвання Договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін на підставі та в порядку, встановлених чинним законодавством України та Договором (п. 11.4. Договору).
Відповідно до п. 3.2. Договору, ціна газу становить 6595, 50 грн за 1000 куб.м., крім того ПДВ 1319, 10 грн, всього з ПДВ - 7914, 60 грн.
Згідно п. 3.3. Договору, ціна зазначена в п. 3.2. Договору, може змінюватись протягом дії Договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору.
Додатковою угодою до договору від 30.09.2021 згідно п. 3.3 Договору, сторони домовились про узгодження ціни на газ за Договором, починаючи з 01.10.2021 року на рівні: Ціна одного кубічного метра (куб.м.) природного газу без урахуванням податку на додану вартість становить 31, 25833333 грн, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0, 136576 грн без ПДВ. Ціна одного кубічного метру (куб.м.) природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 31, 39490933 грн. Податок на додану вартість становить 6, 27898187 грн. Всього ціна газу за один кубічний метр становить 37, 6738912 грн.
Додатковою угодою до договору від 31.12.2021 згідно п. 3.3 Договору, сторони домовились про узгодження ціни на газ за Договором, починаючи з 01.01.2022 року на рівні: Ціна одного кубічного метра (куб.м.) природного газу без урахуванням податку на додану вартість становить 54, 59166667 грн, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0, 13583333 грн без ПДВ. Ціна одного кубічного метру (куб.м.) природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 54, 7275 грн. Податок на додану вартість становить 10, 9455 грн. Всього ціна газу за один кубічний метр становить 65, 673 грн.
Додатковою угодою до договору від 31.01.2022 згідно п. 3.3 Договору, сторони домовились про узгодження ціни на газ, починаючи з 01.02.2022 року. Ціна одного кубічного метра (куб.м.) природного газу без урахуванням податку на додану вартість становить 37, 50000000 грн, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0, 13657600 грн без ПДВ. Ціна одного кубічного метру (куб.м.) природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 37, 63657600 грн. Податок на додану вартість становить 7, 52731520 грн. Всього ціна газу за один кубічний метр становить 45, 16389120 грн.
Додатковою угодою до договору від 28.02.2022 згідно п. 3.3 Договору, сторони домовились про узгодження ціни на газ, починаючи з 01.03.2022 року. Ціна одного кубічного метра (куб.м.) природного газу без урахуванням податку на додану вартість становить 40, 83333333 грн, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0, 12416000 грн без ПДВ. Ціна одного кубічного метру (куб.м.) природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 40, 95749333 грн. Податок на додану вартість становить 8, 19149867 грн. Всього ціна газу за один кубічний метр становить 49, 14899200 грн.
Пунктом 4.1 Договору визначено, що розрахунковий період за договором становить один календарний місяць - з 07.00 години першого дня місяця до 07.00 години першого дня наступного місяця включно.
Згідно п. 2.3 Договору обсяг переданого (спожитого) природного газу за розрахунковий період (п. 4.1 Договору), що підлягає оплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між оператором ГРМ (АТ «Київоблгаз») та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві-приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між оператором ГРМ та споживачем.
Відповідно до положень п.п. 2.9.2 та 2.9.3 Договору на підставі отриманих від відповідача та/або оператора ГРМ даних про обсяги переданого (спожитого) природного газу позивач протягом трьох робочих днів готує два примірники Акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником позивача. Відповідач на протязі двох днів з дати одержання Акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути позивачу один примірник оригіналу Акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником відповідача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання Акта приймання-передачі газу.
Відповідно до Акта приймання-передачі № KО381022402 від 30.11.2021 року позивач передав, а відповідач прийняв у листопаді 2021 року природний газ в обсязі 4396, 4 куб.м. газу на суму 165 629, 50 грн.
Відповідно до Акта приймання-передачі № KО381024720 від 31.12.2021 року позивач передав, а відповідач прийняв у грудня 2021 року природний газ в обсязі 13 536, 7 куб.м. газу на суму 509 980, 16 грн.
Відповідно до Акта приймання-передачі № КО382000947 від 31.01.2022 року позивач передав, а відповідач прийняв у січні 2022 року природний газ в обсязі 12 185, 87 куб.м. газу на суму 800 293, 50 грн.
Відповідно до Акта приймання-передачі № КО382002890 від 28.02.2022 року позивач передав, а відповідач прийняв у лютому 2022 року природний газ в обсязі 7458, 76 куб.м. газу на суму 336 866, 63 грн.
Відповідно до Акта приймання-передачі № KO382004161 від 31.03.2022 року позивач передав, а відповідач прийняв у березні 2022 року природний газ в обсязі 5522, 94 куб.м. газу на суму 271 446, 94 грн.
Відповідно до Акта приймання-передачі № К0382005511 від 30.04.2022 року позивач передав, а відповідач прийняв у квітні 2022 року природний газ в обсязі 957, 74 куб.м. газу на суму 47 071, 96 грн.
Акт приймання-передачі за січень 2022 року направлявся відповідачу 11.02.2022 цінним листом з описом вкладення за трек-номером 0830106046584. Директором ТОВ «Фінкомінвест» був наданий гарантійний лист від 23.02.2022, в якому останній зобов'язується сплатити заборгованість за січень 2022 року у розмірі 800 293, 50 грн до 15.03.2022, а фактично спожитий газ за лютий 2022 року зобов'язується сплатити до 10.03.2022 року.
Акт приймання-передачі за квітень 2022 року направлявся 07.05.2022 відповідачу цінним листом з описом вкладення за трек-номером 0830106120750 та не був повернений відповідачем.
Акт приймання-передачі природного газу за квітень 2022 відповідач не підписав та не надав мотивованої відмови від підписання акту у письмовому вигляді.
Відповідно до п. 2.9.4 Договору, у випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних оператора ГРМ.
Відповідно до п. 1 глави І розділу IX Кодексу газорозподільних систем, комерційний облік природного газу в газорозподільній системі організовується та здійснюється з метою визначення повної та достовірної інформації про об'єми (обсяги) природного газу, які надійшли до ГРМ від суміжних суб'єктів ринку природного газу (ГДП, ВБГ, Оператора ГТС), та об'єми (обсяги) природного газу, які розподілені (передані) з ГРМ підключеним до неї споживачам і суміжним операторам ГРМ, та подальшого використання інформації у взаємовідносинах між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між ними.
За період листопад 2021 року - квітень 2022 року позивач передав у власність відповідачу природний газ, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 2 131 288, 69 грн.
Відповідно до п. 4.2. Договору оплата здійснюється шляхом перерахування споживачем грошових коштів на банківський рахунок постачальника.
Пунктом 4.2.1. Договору визначено, що 100 % оплати до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.
Пунктом 4.2.3. Договору визначено, що остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п. 3.6 Договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.
Згідно п. 4.3 Договору передбачено, що датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника.
Додатковою угодою від 22.02.2022 сторони домовились, що з 01.02.2022 викласти п. 4.2 Договору в наступній редакції: « 4.2. Оплата газу за Договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні в наступному порядку: Оплата в розмірі 100% (сто відсотків) здійснюється споживачем до 28 числа місяця, що передує місяцю поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним.».
Як вже зазначалось позивач за період листопад 2021 року - квітень 2022 року передав у власність відповідачу природний газ на загальну суму 2 131 288, 69 грн.
Відповідно до оборотно-сальдової відомості відповідачем було здійснено оплату в рахунок спожитого в листопаді - грудні 2021 року природного газу на суму 674 563,73 грн, що складається з наступних платежів: 10.11.2021 - 75 347, 78 грн, 08.12.2021 - 90 135, 79 грн та 22.02.2022 - 509 080, 16 грн.
Позивач також вказує, що за рахунок попередніх розрахунків за Договором у відповідача існувала переплата станом на 01.11.2021 в розмірі 145, 92 грн.
За твердженням позивача у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за поставлений газ згідно умов договору у розмірі 1 456 579, 04 грн (2 131 288, 69 грн - 674 563, 73 грн - 145, 92 грн), які відповідач не сплатив, що і стало підставою для звернення до господарського суду з даним позовом.
Згідно із ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У відповідності до ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частина 1 ст. 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.
За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як зазначалось, позивачем було передано відповідачу у власність природний газ за період листопад 2021 - квітень 2022, однак відповідач за вказаний газ розрахувався не в повному обсязі, в наслідок чого у останнього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 1 456 579, 04 грн. Доказів на спростування вказаної заборгованості відповідача перед позивачем матеріали справи не містять.
Беручи до уваги вищезазначене та наведені обставини, Господарський суд враховує, що відповідач свої зобов'язання за договором виконував з порушенням умов договору, факт наявності заборгованості відповідача за договором не спростований, доказів їх сплати суду як і контр розрахунок матеріали справи не містять, у той час розмір відповідно заявленої до стягнення заборгованості у розмірі 1 456 579, 04 грн позивачем доведено у повному обсязі, що є підставою для задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача на користь позивача вказаної суми боргу за переданий природний газ.
Господарським судом встановлено що відповідачем порушено зобов'язання за договором щодо вчасного погашення заборгованості.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За умовами п. 6.2.1. Договору, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 16 599, 91 грн пені.
Враховуючи викладене та здійснивши перевірку наданого позивачем математичного розрахунку пені, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача пені, у заявленому розмірі.
Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення 2531, 90 грн 3 % річних та 24 007, 69 грн інфляційних втрат.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується порушення відповідачем зобов'язань за Договором щодо своєчасної сплати за договором, а отже відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання за Договором.
Відповідальність за порушення грошового зобов'язання передбачена статтею 625 ЦК України.
Так, за приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Відтак, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 зазначила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 236 Господарського процесуального кодексу України, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Перевіривши розрахунок позивача по інфляційним втратам та періоди, по яким заявлено інфляційне нарахуванням з урахуванням зазначеної практики Об'єднаної палати Касаційного господарського суду, Господарський суд міста Києва вважає, що вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат не підлягає задоволенню.
Дослідивши здійснений позивачем розрахунок заявленої до стягнення суми 3 %, суд вважає його обґрунтованим, арифметично вірним та таким, що не суперечить нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим вимоги в цій частині підлягають задоволенню в розмірі 2531, 90 грн.
Відповідно до ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 74 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 73 ГПК України, встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, суд оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 22 135, 66 грн відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНКОМІНВЕСТ» (01034, місто Київ, ВУЛИЦЯ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА, будинок 45-В, ідентифікаційний код 33787180) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» (04108, місто Київ, ПРОСПЕКТ СВОБОДИ, будинок 2Г, ЛІТ. А, ідентифікаційний код 39592941) заборгованість у розмірі 1 456 579 (один мільйон чотириста п'ятдесят шість тисяч п'ятсот сімдесят дев'ять) грн 04 коп., пеню у розмірі 16 599 (шістнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн 91 коп., 3 % річних у розмірі 2531 (дві тисячі п'ятсот тридцять одна) грн 90 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 22 135 (двадцять дві тисячі сто тридцять п'ять) грн 66 коп.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано: 15.11.2022.
Суддя І.В. Алєєва