ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у забезпеченні позову
м. Київ
15.11.2022Справа № 911/2032/22
Господарський суд міста Київ у складі судді Коткова О.В., розглянувши без виклику представників сторін заяву № 14-10-22-02 від 14.10.2022 року "Про забезпечення позову" ОСОБА_1
у справі № 911/2032/22
за позовом ОСОБА_1
до 1. ОСОБА_2
2. ОСОБА_3
3. ОСОБА_4
про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки (корпоративних прав) в статутному капіталі та акту приймання-передачі частки у статутному капіталі
17 жовтня 2022 року до Господарського суду Київської області від ОСОБА_1 (позивач) надійшла позовна заява № 14-10-22-01 від 14.10.2022 року до ОСОБА_2 (відповідач-1), ОСОБА_3 (відповідач-2) та ОСОБА_4 (відповідач-3), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку визнати недійсним договір купівлі-продажу частки (корпоративних прав) в статутному капіталі ТОВ "Матрікс Юкрейн" (код ЄДРПОУ 41185145), що укладений між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вiд 22.03.2019 року та акту приймання-передачі частки у статутному капіталі від 22.03.2019 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір купівлі-продажу частки (корпоративних прав) в статутному капіталі ТОВ "Матрікс Юкрейн" від 22.03.2019 року та акт приймання-передачі частки у статутному капіталі від 22.03.2019 року укладені відповідачем-1 без згоди позивача під час зареєстрованого шлюбу. Позивач стверджує, що при укладенні договору купівлі-продажу частки (корпоративних прав) в статутному капіталі ТОВ "Матрікс Юкрейн" від 22.03.2019 року порушено вимоги Сімейного кодексу України, що є підставою для визнання договору недійсним.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.10.2022 року у справі № 911/2032/22 позовну заяву № 14-10-22-01 від 14.10.2022 року ОСОБА_1 разом із заявою про забезпечення позову передано до Господарського суду міста Києва за виключною територіальною підсудністю.
10 листопада 2022 року матеріали справи № 911/2032/22 надійшли до Господарського суду міста Києва.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2022 року матеріали справи передано на розгляд судді Коткова О.В.
Судом встановлено, що разом з позовною заявою Павлівською сільською радою Болградського району Одеської області подано заяву б/н від 24.06.2022 року "Про забезпечення позову", в якій заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони будь-яким державним реєстраторам, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб'єктам, посадовим особам, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, проводити реєстраційні дії щодо зміни складу засновників (учасників) або зміни відомостей про засновників (учасників) ТОВ "Матрікс Юкрейн" відповідно до договору купівлі- продажу частки (корпоративних прав) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Матрікс Юкрейн», укладеного між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 22.03.2019 року, та на підставі укладеного від 22.03.2019 року між вказаними особами акту приймання-передачі частки у статутному капіталі (корпоративних прав) Товариства з обмеженою відповідальністю «Матрікс Юкрейн».
Вказана заява обґрунтована тим, що 22.03.2019 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Матрікс Юкрейн», відповідно до якого ОСОБА_2 , який на момент укладення вказаного договору був власником 100% статутного капіталу ТОВ «Матрікс Юкрейн», відчужив 75% статутного капіталу ТОВ «Матрікс Юкрейн» на користь ОСОБА_3 - 25% та на користь ОСОБА_4 - 50%. 22.03.2019 року між вказаними особами складено та підписано акт приймання-передачі частки у статутному капіталі (корпоративних прав) ТОВ «Матрікс Юкрейн».
22.03.2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір дарування частки у статутному капіталі, на підставі якого ОСОБА_4 відчужив на користь ОСОБА_3 набуту ним від ОСОБА_2 частку в статутному капіталі ТОВ «Матрікс Юкрейн» в розмірі 50%.
Заявник стверджує, що договір купівлі-продажу частки (корпоративних прав) в статутному капіталі ТОВ "Матрікс Юкрейн" від 22.03.2019 року та акт приймання-передачі частки у статутному капіталі від 22.03.2019 року є недійсними, оскільки укладені ОСОБА_2 без згоди заявника під час зареєстрованого шлюбу, що суперечить вимогам Сімейного кодексу України.
На думку заявника, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, оскільки до прийняття рішення у даній справі ОСОБА_3 може передати свою частку у статутному капіталі (корпоративних прав) ТОВ «Матрікс Юкрейн» третім особам, внаслідок чого позивач змушений буде оскаржувати у судовому порядку укладені правочини щодо корпоративних прав у ТОВ «Матрікс Юкрейн» та скасовувати усі наступні реєстраційні дії щодо Товариства.
Розглянувши заяву № 14-10-22-02 від 14.10.2022 року "Про забезпечення позову" ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, а саме:
- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;
- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Як передбачено в п. 2 та п. 4 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії та заборони іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Отже, чинне законодавство України передбачає можливість вжиття судом заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу та іншим особам вчиняти певні дії щодо предмету спору.
У пункті 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
В постанові Верховного Суду від 16.11.2020 року у справі № 910/7596/20 зазначено, що при цьому достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Варто відзначити, що оскільки позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, в даному випадку має застосовуватись та досліджуватись така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Має також досліджуватись, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду від 16.08.2018 року у справі № 910/1040/18, а також постановах Верховного Суду від 29.03.2021 року у справі № 910/16800/20, від 16.03.2021 року у справі № 921/302/20, від 18.12.2018 року у справі № 912/1616/18 та від 26.09.2019 року у справі № 917/751/19.
Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову.
При цьому за приписами ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.ст. 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України, які передбачають обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Зі змісту заяви ОСОБА_1 вбачається, що існує імовірність здійснення ОСОБА_3 дій щодо відчуження частки у статутному капіталі (корпоративних прав) ТОВ «Матрікс Юкрейн», під час розгляду справи на користь третіх осіб, що унеможливіть виконання рішення суду у дійсні справі.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
При цьому, суд зазначає, що достатньо обґрунтованою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Так, про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду.
Отже, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 12.06.2019 року у справі № 910/773/19.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, в даному випадку, саме лише посилання заявника в заяві на потенційну можливість ОСОБА_3 на вчинення дій щодо відчуження частки у статутному капіталі (корпоративних прав) ТОВ «Матрікс Юкрейн» без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Між тим, на переконання суду, у заяві про забезпечення позову взагалі відсутні належні та допустимі докази на підтвердження вчинення ОСОБА_3 будь-яких дій, спрямованих на відчуження частки у статутному капіталі (корпоративних прав) ТОВ «Матрікс Юкрейн», а також не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження наявності обставин, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Таким чином, в порушення наведених вимог закону, позивач в обґрунтування поданої ним заяви не надав суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження наявності підстав для забезпечення позову, а обставини, наведені ним в обґрунтування заяви про забезпечення позову, не є такими, що в розумінні ст. 136 Господарського процесуального кодексу України свідчать про можливе істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або позбавлення позивача можливості ефективно захистити його порушені чи оспорювані права та інтереси, за захистом яких позивач звернувся до суду, у разі невжиття таких заходів забезпечення позову про які просить заявник.
За таким обставин, заява про вжиття заходів забезпечення позову є такою, що не підлягає задоволенню, оскільки заявником не наведені достатньо обґрунтовані підстави того, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 136, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
В задоволенні заяви № 14-10-22-02 від 14.10.2022 року "Про забезпечення позову" ОСОБА_1 у справі № 911/2032/22 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання ухвали 15 листопада 2022 року.
Суддя О.В. Котков