ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.11.2022Справа № 910/4217/22
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С.,
за участю секретаря судового засідання: Видиш А.В.,
розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Августа"
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
про стягнення 7 685 065,10 грн. збитків,
За участю представників сторін:
від позивача: Мироненко М.Д. за ордером від 27.07.2022 року серії АА № 1224169;
від відповідача: Добролюбова Т.В. (згідно з витягом з ЄДРПОУ).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Августа" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - відповідач), в якому, з урахуванням заяви від 28.06.2022 року про зміну предмета позову, просило суд стягнути з відповідача 7 685 065,10 грн. збитків.
В обґрунтування пред'явлених вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем умов Договору купівлі-продажу електричної енергії від 21.05.2021 року № 65-150-SD-21-00276 в частині поставки позивачу всього обсягу електроенергії, обумовленого сторонами в цьому правочині. Так, позивач зазначав, що відповідач, формально пославшись на настання відкладальної обставини, зловжив своїм правом, передбаченим договором, на шкоду майновим інтересам позивача, зменшивши обсяг продажу електричної енергії в односторонньому порядку за діючим правочином та у подальшому перепродавши вивільнений обсяг на електронних аукціонах, що свідчить про відсутність нагальної необхідності виконувати покладені на відповідача законом спеціальні обов'язки. Разом із тим, передбачена пунктом 11.5.4 договору відкладальна обставина не настала, оскільки відповідач фактично не виконував жодного із додатково покладених спеціальних обов'язків, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.2021 року № 859. Враховуючи наведене, позивач був безпідставно позбавлений права купівлі у відповідача повного обсягу електричної енергії, який підлягав відчуженню на його користь за заздалегідь обумовленими у підписаному сторонами договорі умовами, у зв'язку із чим придбав недопоставлений йому обсяг електроенергії - 4 418,000 МВт*год в іншого постачальника за вищою ціною. За таких обставин, позивач просив суд стягнути з відповідача завдані йому збитки у розмірі 7 685 065,10 грн., що фактично становлять різницю між вартістю докупленої позивачем електроенергії обсягом 4 418,000 МВт*год в іншого постачальника та погодженою сторонами договору № 65-150-SD-21-00276 вартістю цієї недопоставленої електричної енергії.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.07.2022 року відкрито провадження у справі № 910/4217/22, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.07.2022 року.
25.07.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшов відзив відповідача від 22.07.2022 року № 50-07/2139 на позовну заяву, в якому останній заперечив проти задоволення пред'явлених до нього вимог з огляду на те, що обсяг електричної енергії, який відповідає продає (відпускає), є обсягом, що залишається вільним після виконання ним передбачених законодавством обов'язків, визначених у пункті 11.1 укладеного між сторонами договору. Відповідач вказував, що з 01.07.2021 року по 30.09.2021 року включно він належним чином виконував умови підписаного сторонами договору в частині поставки позивачу попередньо погодженого між цими контрагентами обсягу електричної енергії, разом із виконанням спеціальних обов'язків згідно з Положенням від 05.06.2019 року № 483. Разом із тим, після укладення договору № 65-150-SD-21-00276 та додаткової угоди № 1 до нього, Кабінетом Міністрів України внесено зміни до Положення № 483 та встановлено для відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" додаткові спеціальні обов'язки щодо обсягу продажів електричної енергії та оплати послуги із забезпечення доступності електричної енергії. Зважаючи на те, що законодавча зміна ПСО з 01.10.2021 року в розумінні пункту 11.4 договору № 65-150-SD-21-00276 є відкладальною обставиною, яка надає відповідачу законне право на зменшення вільного обсягу електроенергії, що підлягає купівлі-продажу за укладеним між сторонами договором у торговий день, а також беручи до уваги належне повідомлення позивача про настання такої обставини та відсутність у діях відповідача усіх елементів складу цивільного правопорушення, останній зазначив про необґрунтованість вимог про стягнення з нього спірної суми збитків.
У підготовчому засіданні 27.07.2022 року судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу, якою встановлено позивачу строк на подання відповіді на відзив на позовну заяву до 03.08.2022 року, встановлено відповідачу строк на подання заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву до 17.08.2022 року, підготовче засідання відкладено на 23.08.2022 року.
10.08.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла відповідь позивача від 03.08.2022 року на відзив на позовну заяву (направлена на адресу суду засобами поштового зв'язку 03.08.2022 року), в якій останній навів додаткові аргументи на підтвердження обґрунтованості позовних вимог.
18.08.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли заперечення відповідача від 16.08.2022 року № 50-07/2504 на відповідь на відзив на позовну заяву (направлені на адресу суду засобами поштового зв'язку 16.08.2022 року), в яких останній навів додаткові аргументи на спростування обґрунтованості позовних вимог.
19.08.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли заяви відповідача від 19.08.2022 року № 50-07/2534 та від 19.08.2022 року № 50-07/2535, в яких останній просив суд залучити до участі у справі в якості третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, відповідно Кабінет Міністрів України та Міністерство енергетики України.
22.08.2022 року на електронну адресу господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача від 19.08.2022 року № 50-07/2548 про відкладення розгляду справи на іншу дату.
У підготовчому засіданні 23.08.2022 року судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про відмову в задоволенні клопотань відповідача від 19.08.2022 року № 50-07/2534 та від 19.08.2022 року № 50-07/2535, враховуючи недоведеність заявником того, що рішення у даній справі може вплинути на права або обов'язки Кабінету Міністрів України та Міністерства енергетики України щодо однієї із сторін. Крім того, у підготовчому засіданні 23.08.2022 року суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.08.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/4217/22 до судового розгляду по суті на 14.09.2022 року.
У судовому засіданні 14.09.2022 року оголошувалася перерва до 28.09.2022 року.
У судовому засіданні 28.09.2022 року після закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів. Разом із тим, після заслуховування заключного слова представників сторін, у судовому засіданні 28.09.2022 року суд оголосив перерву до 12.10.2022 року.
До початку судового засідання 12.10.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача від 12.10.2022 року № 50-07/3241 про відкладення розгляду справи на іншу дату.
У судовому засіданні 12.10.2022 року (до закінчення судових дебатів у справі) представник позивача зробив заяву про те, що докази на підтвердження розміру понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "Августа" судових витрат будуть подані останнім у встановлений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України строк. Разом із тим, зважаючи на подане відповідачем клопотання від 12.10.2022 року № 50-07/3241, у судовому засіданні 12.10.2022 року оголошувалася перерва до 26.10.2022 року.
20.10.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача від 14.10.2022 року про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження розміру понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "Августа" судових витрат у даній справі, в якому позивач просив суд стягнути на його користь з відповідача суму сплаченого судового збору в розмірі 117 546,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 89 250,00 грн. та 80 000,00 грн. витрат на проведення економічної експертизи. До наведеного клопотання позивачем додано копії укладеного між ним та Адвокатським об'єднанням "ЛІТІГЕЙШН ГРУП" договору про надання правової допомоги від 21.12.2021 року, акту наданої правової допомоги № 1 від 12.10.2022 року до договору про надання правової допомоги від 21.12.2021 року, детального опису наданої правової допомоги у господарській справі № 910/4217/22, рахунку від 10.06.2022 року № 10-06-22/1 на оплату вартості правової допомоги на суму 89 250,00 грн., виписки по рахунку, укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київська незалежна судово-експертна установа" договору від 18.04.2022 року № 18/04/2022, рахунку від 18.04.2022 року № 18/04-3 на оплату проведення економічної експертизи в сумі 80 000,00 грн., акту наданих послуг від 23.05.2022 року № ОУ-0000011 на суму 80 000,00 грн. та платіжного доручення від 18.04.2022 року № 1964 на суму 80 000,00 грн.
У судовому засіданні 26.10.2022 року оголошувалася перерва до 02.11.2022 року.
До початку призначеного судового засідання 02.11.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли заперечення відповідача від 02.11.2022 року № 50-07/3631, в яких останній заперечив проти стягнення з нього заявленої позивачем суми витрат на оплату професійної правничої допомоги та витрат на оплату експертизи.
Представник позивача у судовому засіданні 02.11.2022 року підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, з урахуванням заяви від 28.06.2022 року про зміну предмета позову, та наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача у цьому судовому засіданні проти задоволення вимог позивача заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву від 22.07.2022 року № 50-07/2139 та запереченнях від 16.08.2022 року № 50-07/2504.
У судовому засіданні 02.11.2022 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
Згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 07.10.2020 року № 1838, відповідно до законів України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", "Про ринок електричної енергії" та Порядку ліцензування видів господарської діяльності, державне регулювання яких здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 03.03.2020 року № 548, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, постановила видати ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Августа" (код ЄДРПОУ 43759275).
За результатами електронного аукціону з продажу електричної енергії № ЕР-200521-1540, що відбувся 20.05.2021 року на товарній біржі (Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська енергетична біржа"), між Товариством з обмеженою відповідальністю "Августа" (як переможцем означеного аукціону, покупець) та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" (продавець) 21.05.2021 року укладено договір купівлі-продажу електричної енергії № 65-150-SD-21-00276 (далі - Договір) та додаткову угоду № 1 до цього правочину (далі - Додаткова угода).
Відповідно до пункту 1.2 Договору кожна сторона зобов'язана вжити всіх необхідних заходів (вчинити необхідні дії), що передбачені у Законі України "Про ринок електричної енергії", Кодексі системи передачі, Кодексі систем розподілу, Кодексі комерційного обліку електричної енергії, Правилах ринку та інших нормативно-правових актах для належного виконання своїх зобов'язань за цим Договором купівлі-продажу електричної енергії, які, зокрема можуть включати, але не виключно, укладання відповідних договорів, внесення необхідних платежів та гарантій, отримання необхідних дозволів, підтверджень та погоджень, здійснення відповідних повідомлень, реєстрацію та надання необхідної інформації, впровадження програмного забезпечення тощо.
Для цілей цього Договору сторони під терміном розрахунковий місяць розуміють календарний місяць (з першого по останнє число включно), за який сторонами визначається обсяг і вартість електричної енергії та здійснюються розрахунки між покупцем та продавцем (пункт 1.3 Договору).
Згідно з пунктом 2.1 Договору продавець зобов'язаний продати електричну енергію покупцю, а покупець зобов'язаний купити (прийняти та оплатити) електричну енергію в обсягах та за ціною, що визначаються за результатами електронного аукціону на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та на умовах, що визначені у цьому Договорі. Купівля-продаж електричної енергії за цим Договором здійснюється в Об'єднаній енергетичній системі України (ОЕС України).
За умовами пункту 2.2 означеної угоди обсяги електричної енергії, що продаються і купуються за цим Договором, є договірними зобов'язаннями щодо відпуску продавцем та відбору покупцем електричної енергії та не можуть бути перепродані покупцем на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку, за двосторонніми договорами не кінцевому споживачу.
У пункті 2.3. Договору зазначено, що обсяги електричної енергії, що продаються та купуються за цим Договором, можуть бути використані для власного споживання покупця або компенсації технологічних витрат або безпосереднього продажу та/або постачання кінцевому споживачу, в тому числі, шляхом її продажу іншим електропостачальникам за двосторонніми договорами для безпосереднього продажу та/або постачання кінцевому споживачу.
Пунктом 3.1 Договору встановлено, що періодом постачання електричної енергії є календарні дати з першого календарного дня по останній календарний день такого періоду (далі - Період постачання), що зазначаються у Додатковій угоді для Періоду постачання за результатами проведеного електронного аукціону.
У Додатковій угоді для Періоду постачання зазначаються години, в які буде здійснюватися відпуск/відбір електричної енергії, для кожного Торгового дня (Доби постачання) у Періоді постачання.
За умовами пункту 2 Додаткової угоди періодом постачання електричної енергії є календарні дати з 00:00 годин 01.07.2021 року по 24:00 годи 31.12.2021 року.
Згідно з пунктами 3.2, 3.3 Договору обсяг електричної енергії, що купується та продається за цим Договором, у Періоді постачання визначається за результатами проведеного електронного аукціону на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та зазначається у Додатковій угоді для Періоду постачання. Відпуск/відбір електричної енергії у Періоді постачання здійснюється згідно з графіком відпуску/відбору електричної енергії, що зазначається у Додатковій угоді для Періоду постачання.
Судом встановлено, що у пункті 3 Додаткової угоди сторони погодили загальний обсяг електричної енергії, що купується та продається відповідно до умов цієї Додаткової угоди, що становить 44 170 МВт*год, а також зазначили у цій Додатковій угоді Графік відпуску/відбору електричної енергії.
Відповідно до пункту 3.4 Договору кожна сторона самостійно зобов'язана до 10:00 за 1 (один) день до кожного Торгового дня (Доби постачання) здійснити реєстрацію обсягів електричної енергії, що відповідають розрахунковим періодам Торгового дня (Доби постачання), на електронній платформі ОСП.
У пункті 3.5 Договору сторони погоди, що підставою для фізичного відпуску/відбору електричної енергії у Торговий день (Добу постачання) за цим Договором є отримання сторонами від ОСП автоматичного повідомлення на електронній платформі про те, що зареєстрований ДД є дійсним.
Право власності та ризик втрати електричної енергії переходить від продавця до покупця після закриття воріт для реєстрації ДД (10:00 за один день до Торгового дня, (Доби постачання, Д-1) на електронній платформі ОСП (пункт 3.6 Договору).
Пунктом 3.7 цієї угоди встановлено, що покупець здійснює фізичний відбір електричної енергії у точках комерційного обліку на відпуск, що розташовані на межі балансової належності електричних мереж продавця.
У пункті 3.8 Договору вказано, що покупець зобов'язується здійснювати реалізацію купленої за цим Договором електричної енергії згідно з вимогами Закону України "Про ринок електричної енергії", законодавства України про захист економічної конкуренції та ліцензійних умов для відповідної господарської діяльності, не допускаючи спотворення та маніпулювання цінами на ринку електричної енергії, а також здійснювати інші неправомірні погоджені дії, спрямовані на усунення/обмеження доступу до нього продавця.
Покупець зобов'язується здійснювати купівлю електричної енергії за цим Договором для власного споживання або компенсації технологічних витрат або безпосереднього продажу та/або постачання кінцевому споживачу, в тому числі, шляхом її продажу іншим електропостачальникам за двосторонніми договорами для безпосереднього продажу та/або постачання кінцевому споживачу.
Відповідно до пунктів 4.1-4.3 Договору купівля-продаж електричної енергії здійснюється за ціною, яка визначається за результатами проведеного аукціону на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та зазначається у Додатковій угоді для Періоду постачання.
Купівля-продаж електричної енергії за цим Договором здійснюється з урахуванням акцизного податку та податку на додану вартість відповідно до вимог чинного законодавства України.
Вартість електричної енергії визначається як арифметичний добуток обсягу електричної енергії на ціну за 1 (один) МВт*год, та зазначається у Додатковій угоді для Періоду постачання.
Оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати. Покупець оплачує вартість електричної енергії до початку Періоду постачання у строки та у розмірі, відповідно до умов Додаткової угоди для Періоду постачання.
Слід зазначити, що умовами пунктів 4-6 Додаткової угоди визначені ціна та вартість електричної енергії, що постачається за Договором, а також порядок розрахунків за куплену електричну енергію.
За умовами пунктів 4.10, 4.11 Договору після закінчення кожного розрахункового місяця у періоді постачання, сторони складають акт купівлі-продажу електричної енергії. Продавець не пізніше 2-го робочого дня після закінчення розрахункового місяця, у якому відбулася купівля-продаж електричної енергії, направляє покупцю в письмовому вигляді акт купівлі-продажу електричної енергії. Покупець в 2-денний термін після отримання акту купівлі-продажу електричної енергії підписує його зі свого боку та направляє його продавцю.
У пункті 5.1 Договору сторони узгодили, що продавець має право призупинити повністю або частково продаж (відпуск) електричної енергії покупцю та звільняється від виконання зобов'язань за цим Договором на час призупинення, у разі настання та на період дії будь-якої із таких обставин:
- якщо покупець порушив строк оплати будь-якого платежу за цим Договором;
- у разі наявності заборгованості у покупця перед продавцем за цим Договором;
- якщо покупець не здійснює реєстрацію/повідомлення договірних обсягів на електронній платформі ОСП або реєстрація договірних обсягів була скасована/зупинена АР/ОСП на електронній платформі ОСП через невиконання покупцем Правил ринку;
- якщо покупець набув статусу "Дефолтний" або "Переддефолтний";
- якщо покупець порушив вимоги пункту 2.2 цього Договору.
Про призупинення продажу (відпуску) електричної енергії продавець повідомляє покупця електронним повідомленням з накладенням КЕП керівника (уповноваженої особи). Неотримання покупцем електронного листа від продавця не впливає на право продавця на призупинення відпуску електричної енергії (пункт 5.3 Договору).
Згідно з пунктом 5.4 означеного правочину у випадку призупинення продажу (відпуску) електричної енергії продавець звільняється від будь-якої відповідальності та обов'язку щодо відшкодування покупцю штрафних санкцій, витрат, збитків, понесених покупцем (прямо або опосередковано) у зв'язку з призупиненням продажу (відпуску) продавцем електричної енергії.
У пункті 5.6 Договору зазначено, що обсяг електричної енергії, продаж (відпуск) якого було призупинено продавцем, може бути проданий продавцем на власний розсуд на інших сегментах ринку та ринку двосторонніх договорів, без будь-якого повернення (компенсації) покупцю грошових коштів, отриманих продавцем при такому продажі. Покупець не здійснює сплату продавцю за електричну енергію, продаж (відпуск) якої було призупинено/зменшено продавцем.
Відповідно до пункту 6.2 Договору у разі призупинення продавцем продажу (відпуску) електричної енергії, відповідно до Розділу 5 цього Договору (крім підпункту 5.1.5 пункту 5.1), покупець зобов'язаний сплатити продавцю штраф у розмірі, що дорівнює 15 % від вартості обсягу електричної енергії (з урахуванням ПДВ), продаж якого було призупинено/зменшено продавцем.
У пункті 11.1 Договору сторони погодилися з тим, що купівля-продаж електричної енергії за цим Договором здійснюється за умови та після виконання продавцем встановленого для нього Законом України "Про ринок електричної енергії" обов'язку щодо продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" та спеціальних обов'язків, покладених відповідно до Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 року № 483.
У пункті 11.2 Договору сторони також погодили, що обсяг електричної енергії, який продавець продає (відпускає), а покупець купує (відбирає) за цим Договором у Торговий день (Добу постачання) є обсягом, що залишається вільним після виконання продавцем передбачених законодавством обов'язків, визначених у пункті 11.1 цього Договору (далі - Вільний обсяг).
Згідно з пунктом 11.3 Договору зменшення Вільного обсягу електричної енергії, що підлягає купівлі-продажу за цим Договором у Торговий день (Добу постачання), є Відкладальною обставиною. При настанні Відкладальної обставини продавець має право зменшити продаж електричної енергії покупцю не більше ніж на 20 %.
За умовами пункту 11.4 цього правочину настання Відкладальної обставини може бути зумовлене, зокрема, такими подіями: позапланове зменшення (обмеження) обсягу відпуску електричної енергії, оперативні команди і розпорядження ОСП на розвантаження, вихід із ладу будь-якого енергоблоку атомної електростанції продавця, продовження строку проведення ремонтних робіт для будь-якого енергоблоку атомної електростанції продавця, встановлення законодавством додаткових, у тому числі спеціальних обов'язків щодо продажу електричної енергії, системні обмеження та інші події, що призводять до зменшення Вільного обсягу.
Відповідно до пункту 11.5 Договору у разі настання Відкладальної обставини, сторони погоджуються із наступним:
11.5.1. продавець у першу чергу забезпечує продаж обсягу електричної енергії передбаченого п. 11.1 цього Договору;
11.5.2. продавець має право зменшити продаж електричної енергії покупцю у порядку, передбаченому Розділом 11 цього Договору та звільняється від відповідальності за таке зменшення, зокрема, але не виключно, за будь-які збитки понесені покупцем у зв'язку із цим, та/або неотриману (упущену) вигоду, тощо;
11.5.3. покупець звільняється від оплати вартості електричної енергії, продаж якої зменшено продавцем відповідно до Розділу 11 цього Договору, у розмірі відповідного зменшення відпуску електричної енергії за винятком випадку, передбаченого пунктом 11.5.8 цього Договору;
11.5.4. про настання Відкладальної обставини продавець невідкладно, але не пізніше ніж до 09:00 годин за 1 день до Торгового дня (Доби постачання), інформує покупця шляхом направлення покупцю повідомлення в електронному вигляді на електронну адресу, вказану покупцем у Розділі 14 цього Договору, з накладенням КЕП керівника (уповноваженої особи).
У повідомленні, що направляється продавцем покупцю зазначається обсяг електричної енергії, продаж якої зменшується покупцю, орієнтовну тривалість строку дії Відкладальної обставини та скоригований графік відпуску/відбору електричної енергії, та інші необхідні відомості.
Неотримання покупцем повідомлення про настання Відкладальної обставини не впливає на право продавця зменшити продаж електричної енергії покупцю;
11.5.5. реєстрація обсягів електричної енергії здійснюється сторонами у порядку, передбаченому п. 3.4 Договору із урахуванням скоригованого графіку відпуску/відбору електричної енергії;
11.5.6. настання Відкладальної обставини після 09:00 годин за 1 день до Торгового дня (Доби постачання), у тому числі після здійснення сторонами реєстрації обсягів електричної енергії на електронній платформі ОСП щодо Торгового дня (Доби постачання), не зумовлює зменшення продажу (відпуску) електричної енергії покупцю у такий Торговий день (Добу постачання);
11.5.7. про припинення дії Відкладальної обставини продавець інформує покупця шляхом направлення покупцю повідомлення про поновлення продажу електричної енергії в електронному вигляді на електронну адресу, вказану покупцем у Розділі 14 цього Договору, з накладенням КЕП керівника (уповноваженої особи).
У повідомленні про поновлення продажу електричної енергії продавець зазначає дату - Торговий день (Добу постачання), з якої може бути поновлено продаж електричної енергії, та іншу необхідну інформацію.
Торговий день (Доба постачання), з якої поновлюється продаж електричної енергії, вважається узгодженим у разі отримання від покупця відповідного підтвердження на електронній платформі ОСП та в електронному вигляді на електронну адресу продавця з накладенням КЕП керівника (уповноваженої особи).
Після поновлення продажу електричної енергії подальша купівля-продаж електричної енергії продовжує здійснюватися у загальному порядку, передбаченому цим Договором;
11.5.8. за взаємною згодою сторін та за наявності Вільного обсягу у продавця, обсяг електричної енергії, на який було зменшено продаж (відпуск) електричної енергії, може бути повністю або частково продано/відпущено (компенсовано) покупцю у межах Періоду постачання, у якому відбулося відповідне зменшення.
Про можливість продажу (відпуску) обсягу електричної енергії, продаж (відпуск) якого було зменшено, продавець інформує покупця шляхом направлення покупцю відповідного повідомлення в електронному вигляді на електронну адресу, вказану покупцем у Розділі 14 цього Договору, з накладенням КЕП керівника (уповноваженої особи) з обов'язковим додаванням скоригованого графіку відпуску/відбору електричної енергії для Періоду постачання.
Продаж (відпуск) обсягу електричної енергії, продаж (відпуск) якого було зменшено, вважається узгодженим з боку покупця у разі отримання від покупця відповідного підтвердження на електронній платформі ОСП та в електронному вигляді на електронну адресу продавця з накладенням КЕП керівника (уповноваженої особи).
Продаж (відпуск) обсягу електричної енергії, продаж (відпуск) якого було зменшено, продовжує здійснюватися у загальному порядку, передбаченому цим Договором.
Згідно з пунктом 12.1. Договору останній вступає в силу з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2021 року включно. У частині виконання фінансових зобов'язань Договір діє до їх повного виконання.
Слід зазначити, що у Додатковій угоді сторони погодили період постачання електричної енергії - календарні дати з 00:00 годин 01.07.2021 року по 24:00 годину 31.12.2021 року; загальний обсяг електричної енергії: 44 170 МВт*год; ціну електричної енергії: 1 241,00 грн. за 1 МВт*год, крім того ПДВ - 248,20 грн., разом - 1 489,20 грн. Крім того, у цій Додатковій угоді продавець та покупець визначили наступну вартість електричної енергії:
- у липні 2021 року (01.07.2021-31.07.2021) - 9 231 552,00 грн. (без ПДВ), ПДВ - 1 846 310,40 грн., разом - 11 077 862,40 грн. (з ПДВ);
- у серпні 2021 року (01.08.2021-31.08.2021) - 9 231 552,00 грн. (без ПДВ), ПДВ - 1 846 310,40 грн., разом - 11 077 862,40 грн. (з ПДВ);
- у вересні 2021 року (01.09.2021-30.09.2021) - 8 933 760,00 грн. (без ПДВ), ПДВ - 1 786 752,00 грн., разом - 10 700 512,00 грн. (з ПДВ);
- у жовтні 2021 року (01.10.2021-31.10.2021) - 9 243 960,00 грн. (без ПДВ), ПДВ - 1 848 792,00 грн., разом - 11 092 752,00 грн. (з ПДВ);
- у листопаді 2021 року (01.11.2021-30.11.2021) - 8 933 760,00 грн. (без ПДВ), ПДВ - 1 786 752,00 грн., разом - 10 700 512,00 грн. (з ПДВ);
- у грудні 2021 року (01.12.2021-31.12.2021) - 9 231 552,00 грн. (без ПДВ), ПДВ - 1 846 310,40 грн., разом - 11 077 862,40 грн. (з ПДВ).
Разом: 54 806 136,00 грн. (без ПДВ), ПДВ - 10 961 227,20 грн., вартість з ПДВ - 65 767 363,20 грн.
З матеріалів справи вбачається, що з 01.07.2021 року по 30.09.2021 року включно відповідач належним чином виконував умови підписаного сторонами Договору та Додаткової угоди в частині поставки позивачу попередньо погодженого між цими контрагентами обсягу електричної енергії. Наведені обставини позивачем не заперечуються та сторонами визнаються.
У той же час 28.09.2021 року відповідач надіслав на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Августа" повідомлення від 28.09.2021 року № 50-02/2213 про настання Відкладальної обставини (далі - Повідомлення), в якому, керуючись пунктами 11.1 та 11.5.4 Договору, повідомив позивача про настання Відкладальної обставини та зменшення обсягу продажу електричної енергії, а саме у розрахункових місяцях 01.10.2021 - 31.10.2021; 01.11.2021 - 30.11.2021; 01.12.2021 - 31.12.2021.
У відповідь на означене Повідомлення відповідача, позивач направив продавцеві лист від 29.09.2021 року № 29/09-1, в якому вказав про безпідставність зменшення обсягу продажу електричної енергії за Договором протягом жовтня-грудня 2021 року та просив переглянути прийняте рішенні і поновити постачання обсягів відповідно до умов укладеного між сторонами Договору, або надіслати на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Августа" обґрунтовані розрахунки та підстави для зменшення обсягів постачання за Договором та Додатковою угодою.
Листом від 28.10.2021 року № 50-02/2527 відокремлений підрозділ "Енергоатом-Трейдинг" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" повідомив позивача про те, що продавцем було зменшено обсяги продажу електричної енергії за Договором з метою виконання інших (додаткових) встановлених Положенням ПСО (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2021 року № 859) спеціальних обов'язків, а саме:
- оплати гарантованому покупцю вартості послуги із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів;
- продажу постачальникам універсальних послуг стандартного продукту BASE_M в обсязі мінімального споживання електричної енергії споживачами універсальної послуги за годину в аналогічному місяці попереднього року за ціною індекс РДН BASE в торговій зоні "об'єднаної енергосистеми України" ("бази"), за період М-3, де М - розрахунковий місяць;
- продажу операторам систем розподілу в торговій зоні "об'єднаної енергосистеми України" стандартних продуктів BASE_Q або BASE_Y для компенсації технологічних втрат в обсязі мінімальної їх величини за годину в аналогічному місяці попереднього року з урахуванням показника ефективності технологічних втрат електричної енергії, визначеного рішенням НКРЕКП, за ціною 1700 гривень за МВт*год.
Означеним листом відповідач проінформував позивача про відсутність у продавця можливості продажу (відпуску) обсягу електричної енергії, продаж (відпуск) якого було зменшено.
Враховуючи викладені обставини, у розрахункових місяцях жовтень-грудень 2021 року відповідачем було поставлено, а позивачем куплено (відібрано) електричної енергії на 4 418,000 МВт*год менше, ніж було передбачено Договором та Додатковою угодою.
Так, відповідач протягом жовтня-грудня 2021 року згідно з підписаними представниками сторін та скріпленими печатками цих суб'єктів господарювання актами купівлі продажу електричної енергії від 31.10.2021 року № 774, від 30.11.2021 року № 1009 та від 31.12.2021 року № 1269 здійснив відпуск електричної енергії позивачу в обсязі 17 672 МВт*год (а всього протягом дії Договору - 39 752 МВт*год) на суму 26 312 901,12 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 385 483,52 грн.), яка була у повному обсязі оплачена Товариством з обмеженою відповідальністю "Августа" платіжними дорученнями від 28.09.2021 року № 281 на суму 4 437 100,80 грн., від 05.10.2021 року № 1344 на суму 1 774 840,32 грн., від 18.10.2021 року № 1367 на суму 2 662 260,48 грн., від 28.10.2021 року № 1396 на суму 3 430 563,84 грн., від 05.11.2021 року № 1435 на суму 2 572 922,88 грн., від 18.11.2021 року № 1471 на суму 2 572 922,88 грн., від 26.11.2021 року № 1495 на суму 3 544 915,97 грн., від 30.11.2021 року № 1505 на суму 2 658 686,98 грн. та від 17.12.2021 року № 1574 на суму 2 658 686,97 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю "Августа" посилалося на те, що воно було безпідставно позбавлене права купівлі у відповідача повного обсягу електричної енергії, який підлягав відчуженню на користь позивача за заздалегідь обумовленими у підписаному сторонами Договорі умовами, у зв'язку із чим придбало недопоставлений йому обсяг електроенергії - 4 418,000 МВт*год в іншого постачальника за вищою ціною. Зважаючи на викладене, позивач звернувся до суду з означеним позовом, в якому, з урахуванням заяви від 28.06.2022 року про зміну предмета позову, просив стягнути з відповідача завдані покупцеві збитки у розмірі 7 685 065,10 грн., що фактично становлять різницю між вартістю докупленої позивачем електроенергії обсягом 4 418,000 МВт*год (загальною вартістю 14 263 290,38 грн.) в іншого постачальника та погодженою сторонами Договору № 65-150-SD-21-00276 вартістю цієї недопоставленої електричної енергії (що становить 6 578 225,28 грн.).
Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Суд зазначає, що укладений між сторонами Договір у розумінні статей 173, 174 Господарського кодексу України та статей 11, 509 Цивільного кодексу України є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов'язків.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулювання відносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище, визначені Законом України "Про ринок електричної енергії".
Відповідно до пункту 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, двосторонні договори купівлі-продажу електричної енергії (двосторонній договір).
У статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" двосторонній договір визначений як договір купівлі-продажу електричної енергії, укладений між двома учасниками ринку поза організованими сегментами ринку, крім договору постачання електричної енергії споживачу.
Пунктом 6 частини 2 статті 66 Закону України "Про ринок електричної енергії" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що учасники ринку мають право вільно обирати контрагентів за двосторонніми договорами, укладати ці договори у довільній формі та на умовах, що визначаються за домовленістю сторін з урахуванням таких обмежень: виробники електричної енергії - державні підприємства, а також господарські товариства, частка держави у статутному капіталі яких становить 50 відсотків та більше, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 відсотків та більше акцій (часток, паїв) належать іншим господарським товариствам, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, дочірні підприємства, представництва та філії таких підприємств і товариств, комунальні унітарні підприємства, юридичні особи, у статутному капіталі яких 50 відсотків та більше акцій (часток) належить комунальному підприємству або територіальній громаді, а також дочірні підприємства таких підприємств або юридичних осіб здійснюють продаж електричної енергії за двосторонніми договорами на електронних аукціонах, порядок проведення яких затверджується Кабінетом Міністрів України.
На момент укладання між сторонами Договору діяло Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 року № 483 (в редакції постанови КМУ від 05.08.2020 року № 694 (зі змінами)), відповідно до якого спеціальні обов'язки покладаються на таких учасників ринку електричної енергії: гарантованого покупця електричної енергії; виробників електричної енергії; постачальників універсальних послуг.
До спеціальних обов'язків належить:
продаж електричної енергії виробниками електричної енергії, перелік яких наведено в додатку 1 (далі - виробники електричної енергії), за двосторонніми договорами на електронних аукціонах гарантованому покупцю за ціною 10 гривень за 1 МВт·год;
продаж гарантованим покупцем електричної енергії за ціною, встановленою пунктом 6 цього Положення, постачальникам універсальних послуг за двосторонніми договорами купівлі-продажу електричної енергії в погодинних обсягах, необхідних для задоволення потреб побутових споживачів. Примірна форма зазначеного договору затверджується Міненерго (далі - двосторонній договір з постачальниками універсальних послуг);
купівля та/або продаж у торговій зоні "об'єднана енергетична система України" гарантованим покупцем електричної енергії на організованих сегментах ринку електричної енергії та/або за двосторонніми договорами купівлі-продажу електричної енергії, укладеними за результатами електронних аукціонів;
купівля гарантованим покупцем електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на організованих сегментах ринку електричної енергії у торговій зоні "острів Бурштинської ТЕС" з метою забезпечення необхідних погодинних обсягів електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії;
надання постачальниками універсальних послуг гарантованому покупцю послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів за договорами про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів за формою згідно з додатком 2;
спрямування гарантованим покупцем різниці між доходами та витратами, що виникла під час виконання ним спеціальних обов'язків, визначених цим Положенням, на забезпечення покриття власних економічно обґрунтованих витрат на виконання спеціальних обов'язків із купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною.
Відповідно до пункту 7 цього Положення, виробник електричної енергії - державне підприємство "НАЕК "Енергоатом" зобов'язане у кожному розрахунковому місяці здійснювати продаж гарантованому покупцю на електронних аукціонах в установленому законодавством порядку електричної енергії в погодинних обсягах, необхідних для задоволення потреб побутових споживачів у торговій зоні "об'єднана енергетична система України". Погодинні обсяги, необхідні для задоволення потреб побутових споживачів, розраховуються та надаються гарантованим покупцем державному підприємству "НАЕК "Енергоатом" до 20 числа кожного місяця, який передує розрахунковому місяцю. Обсяг за кожною розрахунковою годиною визначається гарантованим покупцем як сукупний в межах відповідної години за всіма постачальниками універсальних послуг і розраховується на підставі отриманої інформації згідно з підпунктом 1 пункту 13 цього Положення.
Разом із тим, постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.2021 року № 859 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 р. № 483 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України", внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 року № 483 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії".
Так, означену постанову доповнено пунктами такого змісту:
"1-2. Постачальникам універсальних послуг, державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", операторам системи розподілу забезпечити до 30 вересня 2021 р. купівлю-продаж на електронних аукціонах електричної енергії, необхідної для виконання у жовтні 2021 р. спеціальних обов'язків із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів, визначених у Положенні, затвердженому цією постановою".
"1-4. Державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" здійснити продаж електричної енергії державному підприємству "Гарантований покупець" на жовтень та листопад 2021 р. за двосторонніми договорами на електронних аукціонах за ціною 150 гривень за МВт•год. у обсягах, що відповідають коригуванням на фактичні дані щодо погодинних обсягів споживання електричної енергії побутовими споживачами у серпні та вересні 2021 року".
Також, постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.2021 року № 859 Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії викладено у новій редакції (далі - Положення № 859).
Відповідно до пункту 4 Положення № 859 спеціальні обов'язки покладаються на таких учасників ринку електричної енергії: виробників електричної енергії, перелік яких наведено у додатку 1 (далі - виробники); постачальників універсальних послуг; гарантованого покупця; операторів систем розподілу виключно в частині обов'язкового придбання технологічних витрат електричної енергії в порядку та на умовах, визначених цим Положенням; постачальника "останньої надії".
Згідно з пунктом 5 Положення № 859 до спеціальних обов'язків належить:
постачання електричної енергії побутовим споживачам постачальників універсальних послуг за фіксованими цінами, визначеними у додатку 3;
надання постачальниками універсальних послуг гарантованому покупцю послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів (далі - послуга постачальників універсальних послуг) за договорами про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг за примірною формою згідно з додатком 2 і відповідне прийняття та оплата послуг постачальників універсальних послуг гарантованим покупцем;
надання гарантованим покупцем виробникам послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів (далі - послуга гарантованого покупця) за договорами про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів гарантованим покупцем за примірною формою згідно з додатком 4 і відповідне прийняття та оплата послуг гарантованого покупця виробниками;
придбання операторами системи розподілу за результатами проведення електронних аукціонів у державного підприємства "НАЕК "Енергоатом" стандартних продуктів BASE_Q або BASE_Y для компенсації власних технологічних витрат електричної енергії таких операторів системи розподілу в торговій зоні "об'єднаної енергосистеми України" в обсязі мінімальної величини технологічних витрат електричної енергії на її розподіл електричними мережами за годину в аналогічному місяці попереднього року з урахуванням показника ефективності технологічних витрат електричної енергії, визначеного рішеннями НКРЕКП, за ціною 1700 гривень за МВт*год. Зазначена ціна підлягає індексації на індекс цін виробників промислової продукції в кварталі, наступному за кварталом набрання чинності цим Положенням;
придбання постачальниками універсальних послуг, що діють в торговій зоні "об'єднаної енергосистеми України", за результатами проведення електронних аукціонів у державного підприємства "НАЕК "Енергоатом" стандартних продуктів BASE_М для постачання побутовим споживачам таких постачальників універсальних послуг в обсязі їх мінімального споживання електричної енергії в торговій зоні "об'єднаної енергосистеми України" за годину в аналогічному місяці попереднього року за ціною індекс РДН BASE в торговій зоні "об'єднаної енергосистеми України" ("бази") за період М-3, де М - розрахунковий місяць.
В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, відшкодування збитків.
За приписами статей 216, 217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Як було зазначено вище, 28.09.2021 року відповідач надіслав на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Августа" Повідомлення від 28.09.2021 року № 50-02/2213 про настання Відкладальної обставини, в якому, керуючись пунктами 11.1 та 11.5.4 Договору, повідомив позивача про настання Відкладальної обставини.
Обґрунтовуючи настання Відкладальної обставини, відповідач у Повідомленні посилався на те, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 року № 483 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії" (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2021 року № 859), ДП "НАЕК "Енергоатом" зобов'язане оплачувати гарантованому покупцю вартість послуги із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів, здійснювати продаж електричної енергії постачальникам універсальних послуг для постачання побутовим споживачам, а також реалізовувати електричну енергію операторам системи розподілу для компенсації їх технологічних витрат. У зв'язку із встановленням законодавством додаткових спеціальних обов'язків, які потребують додаткових фінансових ресурсів, у наведеному Повідомленні відповідач, керуючись пунктами 11.3 та 11.5.2 Договору повідомило покупця про зменшення обсягу продажу електричної енергії, а саме у розрахункових місяцях 01.10.2021 - 31.10.2021; 01.11.2021 - 30.11.2021; 01.12.2021 - 31.12.2021.
Також, відповідач вказав, що загальний обсяг купівлі-продажу електричної енергії у періоді постачання відповідно до Додаткової угоди (до настання Відкладальної обставини) становить 44 170,000 МВт*год., у той час як загальний обсяг купівлі-продажу електричної енергії у періоді постачання відповідно до Додаткової угоди (з урахуванням Відкладальної обставини) становить 39 752,000 МВт*год. Обсяг електричної енергії за Додатковою угодою зменшується на 4 418,000 МВт*год.
До вказаного Повідомлення відповідачем були долучені скориговані графіки відпуску/відбору електричної енергії у жовтні, листопаді та грудні 2021 року, обсяг погодинної поставки електроенергії у період базового навантаження (00:00-24:00) зменшений з 10 МВт*год. до 8 МВт*год.
Зі змісту Повідомлення вбачається, що відповідач обґрунтовував зменшення обсягів продажу позивачу електроенергії протягом спірного періоду настанням обставин, які потребують додаткових фінансових ресурсів, посилаючись при цьому на Положення № 859, яким на відповідача покладено додаткові спеціальні обов'язки.
Разом із тим, судом встановлено, що умовами Договору, зокрема, пунктом 11.3 цієї угоди, Відкладальною обставиною (як підставою для зменшення продажу електричної енергії покупцю) визначено зменшення саме Вільного обсягу електричної енергії, що підлягає купівлі-продажу за цим Договором у Торговий день (Добу постачання).
У свою чергу, розділом 11 Договору визначено, що вільний обсяг - це обсяг електричної енергії, що залишається вільним після виконання продавцем передбачених законодавством обов'язків у Торговий день (Добу постачання).
Інших обставин, які б могли бути Відкладальною обставиною як підставою для зменшення продажу електричної енергії покупцю, Договором не передбачено.
Положення № 859 також не містить жодних норм, якими передбачені будь-які відкладальні обставини для зменшення продажу електричної енергії за укладеними відповідачем договорами, які є чинними.
Отже, право продавця (відповідача) на зменшення продажу електричної енергії покупцю (позивачу), однак не більше ніж на 20 %, виникає лише при настанні вищевказаної Відкладальної обставини, що прямо передбачена Договором.
Водночас за умовами укладеного між сторонами Договору обставини, які потребують додаткових фінансових ресурсів, або пов'язані з покладенням на відповідача додаткових спеціальних обов'язків, якщо це не призвело до фактичного зменшення Вільного обсягу електричної енергії, не є ані відкладальними, ані іншими обставинами, що надають продавцю право зменшити продаж електроенергії в односторонньому порядку.
Судом враховано, що за змістом пункту 11.4 Договору передумовами для настання Відкладальної обставини можуть бути, зокрема: позапланове зменшення (обмеження) обсягу відпуску електричної енергії, оперативні команди і розпорядження ОСП на розвантаження, вихід із ладу будь-якого енергоблоку атомної електростанції продавця, продовження строку проведення ремонтних робіт для будь-якого енергоблоку атомної електростанції продавця, встановлення законодавством додаткових, у тому числі спеціальних обов'язків щодо продажу електричної енергії, системні обмеження та інші події, що призводять до зменшення Вільного обсягу
Зі змісту означених положень вбачається, що встановлення законодавством додаткових, у тому числі спеціальних обов'язків, може бути Відкладальною обставиною виключно у разі, якщо це фактично призводить до зменшення Вільного обсягу електричної енергії.
Однак, у Повідомленні від 28.09.2021 року № 50-02/2213 відповідач фактично зазначив лише про можливу передумову виникнення Відкладальної обставини, пославшись на встановлення законодавством додаткових спеціальних обов'язків, які потребують додаткових фінансових ресурсів.
Більше того, настання Відкладальної обставини може мати місце лише у випадку зменшення Вільного обсягу електричної енергії у конкретному Торговому дні (Добі постачання), тобто Відкладальна обставина обмежена Торговим днем (Добою постачання).
Отже, умови Договору щодо настання та застосування Відкладальних обставин застосовуються виключно у випадках фізичного зменшення (дефіциту) електроенергії, виробленої відповідачем для покриття покладених на нього спеціальних обов'язків.
Проте відповідачем у встановленому законом порядку не було надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження фактичного зменшення Вільного обсягу електричної енергії у Торгові дні (Доби постачання) протягом спірного періоду, у зв'язку із чим, викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву та запереченнях аргументи на спростування вимог позивача визнаються судом необґрунтованими.
Суд також звертає увагу на приписи пунктів 15, 16 Положення № 859, за якими учасники ринку, на яких покладено спеціальні обов'язки, мають права, передбачені цим Положенням, договорами, укладеними на виконання цього Положення, та законодавством.
Виконання спеціальних обов'язків, передбачених цим Положенням, повинне забезпечувати покриття економічно обґрунтованих витрат учасника ринку на їх виконання.
Джерелами фінансування витрат оператора системи розподілу за виконання спеціальних обов'язків є тарифи на послуги з розподілу електричної енергії відповідного оператора системи розподілу. У разі понесення витрат на виконання передбачених цим Положенням спеціальних обов'язків оператор системи розподілу має право клопотати про перегляд зазначених тарифів у порядку, визначеному НКРЕКП, або про здійснення інших заходів, передбачених відповідними нормативно-правовими актами, затвердженими НКРЕКП, з метою покриття своїх економічно обґрунтованих витрат.
Джерелами фінансування витрат виробників за виконання спеціальних обов'язків є відповідна компенсація, порядок здійснення якої визначається Кабінетом Міністрів України.
Отже, вчинення дій, направлених на фактичну компенсацію витрат учасника ринку, на якого Положенням № 859 покладено спеціальні обов'язки, не у спосіб, передбачений законодавством та укладеними з іншими учасниками ринку договорами, є недопустимим.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач протягом спірного періоду (01.10.2021 - 31.12.2021) неправомірно та в односторонньому порядку зменшив погоджений сторонами обсяг постачання позивачу електричної енергії за відсутності Відкладальної обставини, що суперечить умовам Договору та є порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань.
За змістом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 614 Цивільного кодексу України).
Згідно з частинами 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань здійснюється в порядку статті 623 Цивільного кодексу України, при застосуванні норм якої враховується і те, що згідно з приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Згідно з приписами частини 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
При вирішенні відповідних спорів слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.
Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії.
Відсутність будь-якої із зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.
У той же час, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків, а також надати докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідкового зв'язку між невиконанням зобов'язань відповідачем та заподіяними збитками.
При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства. Разом із тим, відповідачу необхідно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.
Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов'язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв'язку, є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.
Як було зазначено вище та встановлено судом під час розгляду справи, відповідач допустив порушення взятих на себе за Договором зобов'язань, що полягало у необґрунтованому зменшенні обсягу постачання електричної енергії позивачу на 4 418,000 МВт*год. за відсутності настання Відкладальної обставини. У той же час, продавцем не було у встановленому законом порядку доведено відсутності його вини у необґрунтованому зменшенні обсягу постачання електричної енергії Товариству з обмеженою відповідальністю "Августа".
Вказані дії мали наслідком недопоставку позивачу електричної енергії обсягом на 4 418,000 МВт*год. договірною вартістю 6 578 225,28 грн.
З матеріалів справи вбачається, що 07.09.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Августа" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП" (продавець) укладено договір купівлі-продажу електричної енергії № ДД-21/0314 (далі - Договір № ДД-21/0314), за умовами якого продавець зобов'язався продати електричну енергію покупцю, а покупець зобов'язався купити (прийняти та оплатити) електричну енергію на умовах, що визначені у цьому договорі.
Відповідно до пункту 4.1 означеного правочину ціна електричної енергії та/або порядок її розрахунку (формування), а також порядок оплати погоджуються сторонами до строку (періоду) постачання та зазначаються у Додатковій угоді.
У пункті 1 Додаткової угоди № 1 до Договору № ДД-21/0314 його сторони погодили умови купівлі-продажу електричної енергії:
- строк (період) постачання: з 01.10.2021 року по 31.12.2021 року включно;
- обсяг електричної енергії: загальний обсяг купівлі-продажу електричної енергії базового навантаження 18 МВт*год. - 39 762,0 МВт*год.;
- ціна електричної енергії та/або порядок її розрахунку (формування): ціна однієї МВт*год електричної енергії, придбаної покупцем у продавця на кожну окрему годину торгового дня протягом розрахункового періоду, визначається погодинно та дорівнює ціні однієї МВт*год, що склалася за результатами торгів на ринку "на добу наперед" у відповідну годину доби торгового дня Д в межах відповідної торгової зони та зафіксованій на офіційному сайті ДП "Оператор ринку" у розділі "Результати торгів", зменшеної на 2,6 %;
- вартість електричної енергії: загальна вартість електричної енергії за розрахунковий період визначається як арифметичний добуток обсягу проданої електричної енергії та ціни без ПДВ за одну МВт*год, у кожну відповідну годину продажу протягом розрахункового періоду та додатково включає 20 % податку на додану вартість.
Зважаючи на отримання від відповідача Повідомлення, а також з метою відновлення свого порушеного права на отримання електричної енергії у повному обсязі, який був передбачений Договором, листом від 29.09.2021 року № 29/09-5 Товариство з обмеженою відповідальністю "Августа" звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП" з пропозицією розглянути можливість збільшення обсягів постачання електричної енергії за Договором № ДД-21/0314 на 2 МВт*год базового навантаження у періоді постачання жовтень-грудень 2021 року, шляхом внесення відповідних змін до Додаткової угоди.
Враховуючи наведене звернення позивача, 29.09.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Августа" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП" укладено Додаткову угоду № 1/1 до Договору № ДД-21/0314, в якій означені контрагенти виклали пункт 1.3 Додаткової угоди від 07.09.2021 року № 1 у новій редакції та погодили, що загальний обсяг купівлі-продажу електричної енергії базового навантаження 20 МВт*год. - 44 180,0 МВт*год.
Таким чином, вказаною Додатковою угодою від 29.09.2021 року № 1/1 до Договору № ДД-21/0314 його сторони збільшили обсяги постачання електричної енергії за цим Договором на 4 418,000 МВт*год, тобто на обсяг, недопоставлений відповідачем за Договором.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що з метою відновлення свого порушеного права на отримання електричної енергії обсягом, зокрема, 4 418,000 МВт*год, та для недопущення порушень зобов'язань перед власними контрагентами, позивача був вимушений придбати недопоставлений відповідачем за Договором обсяг електричної енергії на ринку за цінами вищими, ніж встановлені Договором, та здійснити додаткові витрати пов'язані з цим.
Так, загальна вартість докупленої позивачем у Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП" електроенергії за Договором № ДД-21/0314 обсягом 4 418,000 МВт*год склала 14 263 290,38 грн., тоді як вартість такого ж обсягу електричної енергії, який не був поставлений відповідачем за Договором, становить 6 578 225,28 грн.
Отже, різниця між вартістю електроенергії, яка передбачена умовами Договору, і вартістю електроенергії, що була фактично допоставлена позивачу іншою особою у період постачання з 01.10.2021 року по 31.12.2021 року включно, становить 7 685 065,10 грн. та є збитками Товариства з обмеженою відповідальністю "Августа", тобто витратами, які позивач зробив для відновлення свого порушеного права.
Враховуючи встановлення факту порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором, встановивши у діях відповідача наявність всіх обов'язкових елементів складу правопорушення, у тому числі причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою та завданими позивачу збитками, розмір яких є доведеним, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Августа" про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі його відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" грошових коштів у сумі 7 685 065,10 грн.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд враховує висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 року в справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів учасників справи була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно наявності підстав для задоволення позову не спростовує.
Частиною 3 статті 13 та частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, у зв'язку з чим, на підставі встановлених під час розгляду справи обставин, суд вважає заявлені позивачем вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 89 250,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.
Згідно з частинами 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Так, за умовами частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
На підтвердження витрат на послуги адвоката в сумі 89 250,00 грн. позивачем було надано копії укладеного між ним та Адвокатським об'єднанням "ЛІТІГЕЙШН ГРУП" договору про надання правової допомоги від 21.12.2021 року, акту наданої правової допомоги № 1 від 12.10.2022 року до договору про надання правової допомоги від 21.12.2021 року, детального опису наданої правової допомоги у господарській справі № 910/4217/22, рахунку від 10.06.2022 року № 10-06-22/1 на оплату вартості правової допомоги на суму 89 250,00 грн. та відповідної виписки по рахунку Адвокатського об'єднання "ЛІТІГЕЙШН ГРУП" щодо сплати на його користь позивачем грошових коштів у розмірі 89 250,00 грн.
Крім того, позивачем до матеріалів справи долучено видані адвокатам Адвокатського об'єднання "ЛІТІГЕЙШН ГРУП" Дьоміну Денису Сергійовичу та Мироненко Марині Димитрівні ордери від 31.05.2022 року серії КС № 767747 та від 27.07.2022 року серії АА № 1224169 відповідно.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Відповідно до пункту 1.1 договору про надання правової допомоги від 21.12.2021 року клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе доручення з надання клієнту правової допомоги на умовах, передбачених договором.
Згідно з пунктом 4.1 означеного правочину вартість правової допомоги, яка надається клієнту Адвокатським об'єднанням, визначається за домовленістю сторін.
Враховуючи наведені положення, суд дійшов висновку про те, що умовами вищевказаного договору прямо та конкретно не визначено фіксованого розміру гонорару або ставки та порядку розрахунку погодинної оплати адвокатських послуг, тоді як наведена угода містить лише положення про те, що вартість правової допомоги, яка надається клієнту Адвокатським об'єднанням, визначається за домовленістю сторін.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг.
Статтею 632 Цивільного кодексу України унормовано поняття ціни договору. Так, за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Відповідно до статті 189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Правовий аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права. Ціна в договорі про надання правової допомоги є істотною умовою, встановлюється за домовленістю сторін шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару.
Ціна договору, тобто розмір адвокатського гонорару, може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата, кожний з яких відрізняється порядком обчислення.
Отже, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, слід виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та конкретної ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Близька за змістом правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 21.03.2019 року в справі № 914/359/18, від 06.03.2019 року в справі № 922/1163/18 та інших.
Таким чином, відсутність в договорі про надання правової допомоги про надання правової допомоги від 21.12.2021 року (чи додаткових угодах до нього) конкретно визначеного розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру), не дає як суду, так і іншій стороні спору (зокрема, відповідачу), можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару, а також не дозволяє відповідачу висловити відповідні заперечення щодо обґрунтованості такого розміру цих судових витрат.
Окрім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У той же час суд зазначає, що вказані у детальному описі наданої правової допомоги у господарській справі № 910/4217/22 надані позивачу послуги професійної правничої допомоги, які полягають у складенні та поданні заяви про усунення недоліків, заяви про зміну предмета позову тривалістю 2,5 години та вартістю 10 375,00 грн. не відповідають вищенаведеним критеріям та в контексті спірних правовідносин не можуть бути визнані неминучими.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Однак, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Суд звертає увагу на те, що надані позивачем документи на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію, зокрема, розумної необхідності таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 11.12.2018 року в справі № 910/2170/18.
Так, у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015 року, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009 року, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006 року, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 року також зауважено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є розумним та обґрунтованим.
Також суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони у разі наявності її заперечень щодо співрозмірності заявленої суми компенсації має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Як було зазначено вище, у запереченнях від 02.11.2022 року № 50-07/3631 відповідач заперечував проти стягнення з нього на користь позивача судових витрат на оплату професійної правничої допомоги та витрат на проведення експертизи в цій справі.
Так, судом враховано вищевказані заперечення з посиланням на неспівмірність адвокатських витрат, недоведеність позивачем того, що такі витрати (у тому числі на оплату проведення експертизи) були необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим,
Відповідно до частини 1 статті 15 Господарського процесуального кодексу України, пропорційність у господарському суді, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Зважаючи на вищенаведені обставини, з урахуванням предмету та підстав позовних вимог, оцінюючи витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності справи, беручи до уваги викладені відповідачем заперечення проти розміру витрат на оплату послуг адвоката, відсутність у договорі про надання правової допомоги від 21.12.2021 року чи додаткових угодах до нього конкретно визначеного фіксованого розміру гонорару чи ставки та порядку розрахунку погодинної оплати адвокатських послуг, з огляду на те, що заявлений позивачем до відшкодування розмір судових витрат на правову допомогу не повністю відповідає критеріям обґрунтованості і неминучості, а також співмірності та пропорційності, керуючись принципом розумності судових витрат та використовуючи свої дискреційні повноваження з урахуванням усіх встановлених вище обставин, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співрозмірним є стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 23 662,50 грн.
Щодо розподілу заявлених позивачем витрат на проведення економічної експертизи в сумі 80 000,00 грн., суд зазначає таке.
З наявних у матеріалах справи документів вбачається, що вартість проведеної судовим експертом ТОВ "Київська незалежна судово-експертна установа" Величко Юлією Геннадіївною на замовлення партнера Адвокатського об'єднання "ЛІТІГЕЙШН ГРУП" Дьоміна Дениса Сергійовича економічної експертизи, за результатами якої складено висновок експерта від 23.05.2022 року № 3203, складає 80 000,00 грн. Вартість проведення цієї експертизи була оплачена Товариством з обмеженою відповідальністю "Августа" згідно з платіжним дорученням від 18.04.2022 року № 1964.
Разом із тим, суд зазначає, що вказані витрати не підлягають відшкодуванню, зважаючи на наступне.
За частиною 3 статті 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Положення частини 4 статті 127 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що судом встановлюється розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Разом із тим, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи (частина 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України). За змістом частини 1 статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в господарському процесі є позивач та відповідач.
Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України встановлює порядок проведення експертизи на замовлення учасника справи та порядок відшкодування витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони. Це означає, що для відшкодування витрат, пов'язаних з призначенням та проведенням експертизи як певної процесуальної дії, призначення та проведення експертизи має відбуватися в межах виключно судового процесу, оскільки статус учасника справи, зокрема сторони у справі, особа набуває після звернення до суду з позовом та відкриття провадження у справі.
Оскільки в межах спірних правовідносин замовлення експертизи та отримання експертного висновку відбулося за ініціативою Товариства з обмеженою відповідальністю "Августа" до звернення до суду з позовом, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування позивачу витрат на підготовку вищенаведеного висновку експерта.
На користь такого висновку також свідчать норми частини 7 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, які надають право учаснику справи подати до суду заяву про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи. Отже, здійснення учасником справи замовлення експертного дослідження у позапроцесуальному порядку обмежує право іншої особи приймати участь у процесі проведення експертизи, а також подавати заяву про відвід експерта.
Більше того, зафіксовані у висновку від 23.05.2022 року № 3203 дослідження експерта не доводять того, що понесені Товариством з обмеженою відповідальністю "Августа" витрати на оплату цього дослідження були необхідними (неминучими).
Відтак, підстави для відшкодування позивачу вартості зазначеної експертизи відсутні.
Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, місто Київ, вулиця Назарівська, будинок 3; код ЄДРПОУ 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, місто Київ, вулиця Назарівська, будинок 3; код ЄДРПОУ ВП 42041573) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Августа" (04116, місто Київ, вулиця Старо-Київська, будинок 14; код ЄДРПОУ 43759275) 7 685 065 (сім мільйонів шістсот вісімдесят п'ять тисяч шістдесят п'ять) грн. 10 коп. збитків, 23 662 (двадцять три тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 50 коп. витрат на оплату професійної правничої допомоги, а також 115 275 (сто п'ятнадцять тисяч двісті сімдесят п'ять) грн. 98 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
4. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. В силу приписів частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 14.11.2022 року.
Суддя В.С. Ломака