ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.11.2022Справа № 910/6819/22
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі Трейд"
доФізичної особи-підприємця Дідовця Олега Олександровича
простягнення 525135,08 грн
Суддя Смирнова Ю.М.
Без виклику учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сафарі Трейд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Дідовця Олега Олександровича 525135,08 грн, з яких: 379763,50 грн основного боргу, 45383,31 грн пені, 35000,00 грн штрафу, 60396,92 грн інфляційних втрат та 4591,35 грн 3% річних. Також позивач просив суд покласти на відповідача витрати на оплату професійної правничої допомоги на суму 15000,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки №159/21 від 15.06.2021 в частині оплати поставленого товару.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2022 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/6819/22, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов.
Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.
Відповідно до ч.11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала суду у справі №910/6819/22 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Станом на дату розгляду справи по суті до суду надійшло рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0105492682884, відповідно до якого ухвала Господарського суду міста Києва від 08.08.2022 була вручена відповідачу 15.08.2022.
Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2022 не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
15.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сафарі Трейд" (постачальник, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Дідовцем Олегом Олександровичем (покупець, відповідач) було укладено договір поставки №159/21 (договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність покупця продукцію (надалі - продукція), а покупець приймати та оплачувати продукцію в асортименті, кількості та за цінами, викладеними у додатках до цього договору, які є невід'ємною частиною даного договору. Під додатками до цього договору маються на увазі додаткові угоди, специфікації, додатки, акти, узгоджені постачальником замовлення покупця, рахунки та видаткові накладні, які видаються постачальником. Всі додатки до даного договору становлять невід'ємну частину договору (п.п.1.1, 1.2 договору).
Фактична кількість, асортимент продукції, що підлягає поставці покупцеві, визначаються сторонами в узгоджені замовленнях та оформлюється видатковою накладною, яка є невід'ємною частиною цього договору (п.2.2 договору).
Поставка продукції оформлюється видатковою накладною, яка є невід'ємною частиною цього договору. В накладній зазначаються: дата поставки, асортимент, кількість та ціна товару, а також загальна сума, що підлягає оплаті покупцем за поставлений товар (п.5.4 договору).
Згідно п.6.2 договору право власності та всі ризики стосовно продукції переходить в момент фактичної передачі продукції постачальником покупцю та супроводжується підписанням видаткової накладної.
Відповідно до п.п.7.4, 7.6 договору датою оплати продукції вважається дата зарахування коштів, сплачених покупцем за поставлену партію продукції на розрахунковий рахунок постачальника, розрахунки за кожну партію продукції здійснюються не пізніше ніж через 14 календарних днів з моменту отримання продукції покупцем. Незалежно від призначення платежу покупець, у першу чергу оплачує продукцію, що поставлена йому раніше (продукція, поставлена по наступній видатковій накладній оплачується покупцем лише після повної оплати загальної суми вартості продукції, поставленої за попередньою видатковою накладною).
Відповідно до п.п.8.3, 8.4 договору за несвоєчасну оплату поставленої продукції, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від поставленої та неоплаченої продукції за кожний день прострочення. У випадку порушення покупцем строку оплати продукції більше ніж на 30 (тридцять) календарних днів, постачальник має право стягнути з покупця штраф в розмірі 1000,00 гривень, за кожний випадок відповідного прострочення платежу).
Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими на це представниками і скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2020. Термін дії даного договору продовжується (пролонгується) на кожен наступний календарний рік, якщо жодна зі сторін у термін не пізніше, ніж за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення дії договору письмово не повідомить іншу сторону про свій намір розірвати даний договір.
Як зазначає позивач у позовній заяві, у період з 01.02.2022 по 22.02.2022 постачальником було поставлено, а покупцем прийнято товар на загальну суму 387848,58 грн, що підтверджується видатковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи.
Проте, за твердженнями позивача, відповідачем було лише частково сплачено за отриманий у спірний період товар на суму 8085,35 грн.
28.06.2022 позивач звернувся до відповідача з претензією №1 про виконання грошового зобов'язання за договором поставки №159/21 від 15.06.2021.
Спір у справі виник внаслідок невиконання відповідачем обов'язку щодо оплати поставленого позивачем товару у визначений договором строк.
За правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.
Статтею ст.712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст.662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондується з приписами ст.193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Матеріалами справи підтверджується факт поставки позивачем відповідачу в рамках договору товару загальною вартістю 387848,58 грн. Однак відповідач, всупереч п.7.6 означеного правочину, за поставлений позивачем товар у строки, погоджені між сторонами у договорі, в повному обсязі не розрахувався.
Строк виконання відповідачем обов'язку з оплати товару за договором є таким, що настав.
Доказів протилежного матеріали справи не містять.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу підлягають задоволенню частково, у сумі 379763,23 грн. (387848,58 грн. вартості поставленого товару - 8058,35 грн здійснених відповідачем оплат).
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 4591,35 грн за загальний період прострочення з 15.02.2022 по 22.07.2022 та інфляційних втрат на суму 60396,92 грн за період прострочення з лютого 2022 року по червень 2022 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст.625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання по оплаті товару, поставленого позивачем, то вимоги останнього про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних є законними та обґрунтованими.
Однак, як встановлено судом, розрахунок інфляційних втрат, який наведений позивачем у позовній заяві є невірним.
Об'єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз'яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Отже, з урахуванням наведеного вище, стягненню з відповідача на користь позивача, за розрахунком суду, підлягають інфляційні втрати на суму 53465,23 грн за період з березня по червень місяць 2022 року, оскільки заборгованість відповідача за видатковими накладними від 01.02.2022 з урахуванням положень укладеного між сторонами договору виникла з 16.02.2022.
Розрахунок 3% річних, який наведений позивачем у позовній заяві та перевірено судом є обґрунтованими та арифметично вірними, у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3% річних у розмірі 4591,35 грн.
Крім того позивач просить стягнути з відповідача 45383,31 грн пені, яка нарахована за загальний період прострочення з 15.02.2022 по 22.07.2022 та штраф на суму 35000,00 грн.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів за отриманий товар не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст.610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст.612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Пунктом 3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п.п.8.3, 8.4 договору за несвоєчасну оплату поставленої продукції, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від поставленої та неоплаченої продукції за кожний день прострочення. У випадку порушення покупцем строку оплати продукції більше ніж на 30 (тридцять) календарних днів, постачальник має право стягнути з покупця штраф в розмірі 1000,00 гривень, за кожний випадок відповідного прострочення платежу).
Як встановлено судом, відповідачем у встановлений строк свого обов'язку зі сплати за поставлений позивачем товар не виконано, чим допущено прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання, і він вважається таким, що прострочив, а тому позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення штрафу та пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховано пеню.
Щодо сум заявлених позивачем до стягнення пені та штрафу, то суд погоджується із розрахунком останнього, внаслідок чого стягненню з відповідача підлягає штраф у розмірі 35000,00 грн та пеня на суму 45383,31 грн.
За таких обставин, враховуючи всі наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі Трейд" до Фізичної особи-підприємця Дідовця Олега Олександровича.
Згідно положень п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Крім того позивач просив суд покласти на відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.
Ст.126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем долучено до матеріалів справи договір про надання правничої допомоги №23/06-22 від 23.06.2022, який укладений між Адвокатським об'єднанням "Баєрс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сафарі Трейд", додаткову угоду №1 від 23.06.2022 до цього договору, акт здачі-приймання правничої допомоги від 29.07.2022 на суму 15000,00 грн, ордер серії КС №650700, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2719/10 від 25.11.2004.
Суд зазначає, що згідно умов додаткової угоди №1 від 23.06.2022 до договору про надання правничої допомоги №23/06-22 від 23.06.2022, який укладений між Адвокатським об'єднанням "Баєрс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сафарі Трейд" погоджено, і як встановлено судом, адвокатським об'єднанням фактично надано такі послуги: правовий аналіз наданої документації та правової бази для стягнення дебіторської заборгованості, розрахунок суми заборгованості (штрафних санкцій), підготовку та направлення претензії, підготовка та направлення позовної заяви про стягнення основної суми заборгованості, штрафних санкцій, трьох процентів річних та інфляційних нарахувань.
При цьому між позивачем та адвокатським об'єднанням погоджено вартість послуг на суму 15000,00 грн, який не залежить від обсягу наданої допомоги та кількості відпрацьованих годин.
Відповідно до усталеної практики, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі ж самі критерії застосовуються ЄСПЛ при присудженні судових витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, у рішенні у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, судом зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим, а у рішенні у справі "Лавентс проти Латвії" (Lavents v.Latvia) від 28.11.2002 ЄСПЛ зазначив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відтак, з урахуванням наведеного вище та враховуючи фактичний об'єм наданих адвокатським об'єднанням послуг, співмірність суми витрат із складністю даної справи, відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, а також доведеність позивачем у відповідності до вимог ст.74 Господарського процесуального кодексу України, надання йому Адвокатським об'єднанням "Баєрс" послуг професійної правничої допомоги у суді першої інстанції на загальну суму 15000,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог у зв'язку з висновками суду про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Дідовця Олега Олександровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі Трейд" (03141, місто Київ, вулиця Миколи Амосова, будинок 4, ідентифікаційний код 38931560) 379763 (триста сімдесят дев'ять тисяч сімсот шістдесят три) грн 23 коп. основного боргу, 35000 (тридцять п'ять тисяч) грн 00 коп. штрафу, пеню у розмірі 45383 (сорок п'ять тисяч триста вісімдесят три) грн 31 коп., 53465 (п'ятдесят три тисячі чотириста шістдесят п'ять) грн 23 коп. інфляційних втрат, 3% річних на суму 4591 (чотири тисячі п'ятсот дев'яносто одна) грн 35 коп., 7773 (сім тисяч сімсот сімдесят три) грн 05 коп. судового збору, 14802 (чотирнадцять тисяч вісімсот дві) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.М.Смирнова