ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.11.2022Справа № 910/16861/21
За позовом Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго"
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
про стягнення 4109168896,67 грн.
Суддя Усатенко І.В.
Секретар судового засідання Єременок О.В.
Представники учасників сторін:
від позивача: Войтюк Д.В.
від відповідача: Франюк А.В.
У судовому засіданні 03.11.2022, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Приватне акціонерне товариство "Укргідроенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 4109168896,67 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про участь у балансуючому ринку від 26.04.2019.
Ухвалою суду від 25.10.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 25.11.2021. Надано відповідачу строк на подання відзиву - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
15.11.2021 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив, в якому він проти позову заперечує, оскільки, відповідачем дотримано алгоритму розрахунків на балансуючому ринку електроенергії. Крім того, позивачем проведено нарахування штрафних санкцій з порушенням умов договору щодо визначення строку виникнення зобов'язань, оскільки, обов'язок з оплати у відповідача перед позивачем виник після підписання сторонами актів приймання-передачі, а не з дати виставлення рахунків.
В судовому засіданні 25.11.2021 оголошено перерву до 16.12.2021.
01.12.2021 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він підтримує позовні вимоги та заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві.
В підготовчому засіданні 16.12.2021 оголошено перерву до 20.01.2022.
17.12.2021 через канцелярію суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач підтримав доводи відзиву та заперечував проти суми основного боргу, в зв'язку з його частковим погашенням.
18.01.2022 через канцелярію суду від позивача надійшли пояснення на заперечення на відповідь на відзив.
20.01.2022 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів, до якого додані платіжні доручення в підтвердження оплати суми основного боргу.
В підготовчому засіданні 20.01.2022 оголошено перерву до 17.02.2022.
17.02.2022 від відповідача надійшли заперечення на пояснення та клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (копії платіжних доручень про оплату заборгованості).
05.07.2022 від позивача надійшло пояснення по справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2022 повідомлено сторін про призначення підготовчого засідання на 29.08.2022.
29.08.2022 від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів.
У підготовчому засіданні 29.08.2022 оголошено перерву до 12.09.2022.
12.09.2022 від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі.
Ухвалою суду від 12.09.2022 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті на 03.11.2022.
03.11.2022 канцелярією суду зареєстровано сформовані відповідачем у системі "Електронний суд" заперечення на клопотання та заяву про зменшення штрафних санкцій на 99%.
В судовому засіданні 03.11.2022 судом постановлено ухвалу про закриття провадження у справі, в частині суми основного боргу у розмірі 3788237208,17 грн, в зв'язку з відсутністю предмету спору.
В судовому засіданні 03.11.2022 представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення судового засідання, в зв'язку з розглядом аналогічної справи Верховним Судом.
Представник позивача проти задоволення клопотання заперечував.
Суд протокольною ухвалою від 03.11.2022 відмовив в задоволенні усного клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з його необґрунтованістю.
В судовому засіданні 03.11.2022 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та заперечував проти задоволення клопотання про зменшення штрафних санкцій.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, з підстав, викладених у заявах по суті спору та підтримав заяву про зменшення на 99% штрафних санкцій.
Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.
В судових дебатах представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача просив у позові відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
Приватне акціонерне товариство "Укргідроенерго" (постачальник послуг балансування/ППБ) є виробником електричної енергії на підставі ліцензії, виданої згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 11.06.2019 №1019.
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" є оператором системи передачі (ОСП), на якого, зокрема, покладені функції адміністратора розрахунків (АР).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 52 Закону України "Про ринок електричної енергії" адміністратор розрахунків забезпечує організацію роботи ринку електричної енергії відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку. Функції адміністратора розрахунків покладаються на оператора системи передачі.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договори про участь у балансуючому ринку.
За змістом ч. 1 ст. 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок. На балансуючому ринку оператором системи передачі здійснюються: 1) купівля та продаж електричної енергії для балансування обсягів попиту та пропозиції електричної енергії у межах поточної доби; 2) купівля та продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторін, відповідальних за баланс.
Частиною 3 статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що для надання послуг з балансування учасники ринку укладають з оператором системи передачі договір на основі типового договору про участь у балансуючому ринку. Постачальники послуг з балансування реєструються адміністратором розрахунків у порядку, визначеному правилами ринку. Типовий договір про участь у балансуючому ринку затверджується Регулятором.
Згідно з ч. 7 ст. 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" за результатами роботи балансуючого ринку за відповідну добу на підставі даних оператора системи передачі та адміністратора комерційного обліку адміністратор розрахунків розраховує платежі оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування за електричну енергію, ціни небалансу електричної енергії, а також обсяги небалансів електричної енергії учасників ринку і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки у порядку, визначеному правилами ринку.
У повідомленні від 26.04.2019 за вих. №01/15416 Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго", правонаступником якого є ПрАТ "НЕК "Укренерго", поставило до відома позивача про приєднання останнього до умов договору про участь у балансуючому ринку та долучення до реєстру постачальників послуг з балансування (ідентифікатор договору №0422-04012, дата акцептування 26.04.2019) (далі - "Договір").
Також у вказаному повідомленні зазначено, що договір є публічним, укладається сторонами з урахуванням ст. 634 Цивільного кодексу України та розміщений на офіційному сайті Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго".
Відповідно до п. 1.2 Договору (в редакції наказів від 22.12.2020 № 720 та від 25.02.2021 № 112) за цим Договором ППБ зобов'язується надавати балансуючу електричну енергію на завантаження або розвантаження для здійснення ОСП балансування об'єднаної енергетичної системи України. ОСП зобов'язується продавати балансуючу електричну енергію ППБ або купувати балансуючу електричну енергію у ППБ та отримувати оплату за продану ППБ балансуючу електричну енергію або сплачувати кошти за куплену балансуючу електричну енергію у ППБ відповідно до умов цього Договору та Правил ринку.
За змістом п. 2.1 Договору (в редакції наказів від 22.12.2020 № 720 та від 25.02.2021 № 112) загальна вартість цього Договору складається із суми всіх платежів, здійснених ОСП на користь ППБ та ППБ на користь ОСП протягом дії цього Договору за придбані і продані обсяги електричної енергії на балансуючому ринку відповідно до умов цього Договору.
Пунктом 2.2 Договору (в редакції наказів від 22.12.2020 № 720 та від 25.02.2021 № 112) передбачено, що розрахунок ціни купівлі-продажу електричної енергії визначається у відповідності до Правил ринку.
Згідно з п. 4.1 Договору (в редакції наказів від 22.12.2020 № 720 та від 25.02.2021 № 112) виставлення рахунків та здійснення платежів здійснюється відповідно до процедур та графіків, визначених у Правилах ринку.
Відповідно до п. 4.2 Договору (в редакції наказів від 22.12.2020 № 720 та від 25.02.2021 № 112) за підсумками місяця ППБ складає та направляє ОСП у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП) два примірники підписаного зі своєї сторони акта приймання-передачі наданих послуг з балансування, який ОСП розглядає та у разі відсутності зауважень підписує протягом трьох робочих днів з моменту його отримання від ОСП або направляє мотивовану відмову від його підписання із зазначенням недоліків, що мають бути усунені.
За змістом п. 4.3 Договору (в редакції наказів від 22.12.2020 № 720 та від 25.02.2021 № 112) ОСП здійснює остаточний розрахунок з ППБ протягом 7 робочих днів після підписання сторонами акта або з дати направлення його ППБ на адресу ОСП (у випадку непідписання та/або ненаправлення акта, та/або мотивованих зауважень до нього у п'ятиденний строк) за умови реєстрації ППБ податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України шляхом перерахування на поточний рахунок ППБ грошових коштів в обсязі, що відповідає фактичній вартості наданих послуг з балансування.
Згідно з п. 9.1, 9.2 Договору (в редакції наказів від 22.12.2020 № 720 та від 25.02.2021 № 112) цей договір набирає чинності з моменту акцептування ОСП заяви-приєднання ПДП, про що ОСП повідомляє ПДП, і є чинним до 31 грудня поточного року включно, у якому була надана заява-приєднання. Якщо жодна зі сторін не звернулася до іншої сторони не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії цього договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах.
На виконання умов Договору позивачем у період з січня 2021 року по вересень 2021 року було поставлено, а відповідачем отримано балансуючу енергію, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами купівлі-продажу балансуючої електричної енергії №БР/21/01-№0422 від 31.01.2021 на суму 548441690,74 грн, №БР/21/02-№0422 від 28.02.2021 на суму 483546537,26 грн, №БР/21/03-№0422 від 31.03.2021 на суму 438002740,43 грн, №БР/21/04-№0422 від 30.04.2021 на суму 310067526,54 грн, №БР/21/05-№0422 від 31.05.2021 на суму 225114606,92 грн, №БР/21/06-№0422 від 30.06.2021 на суму 486558255,36 грн, №БР/21/07-0422 від 31.07.2021 на суму 944556727,10 грн, №БР/21/08-0422 від 31.08.2021 на суму 800660935,63 грн та №БР/21/09-0422 від 30.09.2021 на суму 917938321,34 грн.
Суд відзначає, що за правовою природою укладений між сторонами договір є договором купівлі-продажу.
Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондується з приписами ст.193 Господарського кодексу України.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 2 статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) передбачено, що виробники зобов'язані надавати послуги з балансування в обсягах та випадках, визначених цим Законом та правилами ринку. Надавати послуги з балансування мають право також споживачі у порядку, визначеному правилами ринку. Постачальник послуг з балансування має відповідати вимогам правил ринку щодо надання послуг з балансування.
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою №307 від 14.03.2018 затверджено Правила ринку.
Згідно з п.п. 4.2.1-4.2.3 Правил ринку для надання послуг з балансування учасник ринку повинен подати ОСП заяву щодо приєднання до договору про надання послуг з балансування, типова форма якого наведена в додатку 7 до цих Правил, та включення до Реєстру ППБ (далі - заява). Форма заяви оприлюднюється ОСП на власному офіційному вебсайті. ОСП розглядає таку заяву та не пізніше ніж через 5 робочих днів з дати її отримання інформує заявника щодо повноти та коректності наданої інформації. У випадку надання неповної та/або недостовірної інформації ОСП повідомляє про це учасника ринку, який у свою чергу повинен надати необхідну інформацію протягом 14 календарних днів з дати отримання повідомлення. Якщо учасник ринку не надав необхідну інформацію протягом визначеного строку, заява не розглядається. Протягом 10 робочих днів з дати отримання повної та коректної інформації ОСП (у ролі АР) вносить заявника до Реєстру ППБ і надає доступ до електронної платформи.
Участь у балансуючому ринку обов'язкова для всіх ППБ, які управляють одиницями відпуску, крім ППВДЕ, в обсягах усієї їхньої залишкової доступної потужності для забезпечення балансуючої електричної енергії на завантаження та розвантаження незалежно від факту продажу (непродажу) будь-якого типу резерву. (п. 4.2.4 Правил ринку).
У відповідності до п. 7.7.4 Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.
Судом встановлено, що відповідачем приєднано позивача до умов договору про участь у балансуючому ринку та долучено до реєстру постачальників послуг з балансування (ідентифікатор договору №0422-04012, дата акцептування 26.04.2019), що підтверджується повідомленням за від 26.04.2019 за вих. №01/15416.
Матеріалами справи підтверджується, що на підставі укладеного між сторонами Договору у період з січня 2021 року по вересень 2021 року позивачем поставлялась, а відповідачем отримувалась балансуюча електрична енергія, що підтверджується підписаними сторонами актами купівлі-продажу балансуючої енергії згідно Договору.
Відповідно до п. 4.3 Договору ОСП здійснює остаточний розрахунок з ППБ протягом 7 робочих днів після підписання сторонами акту або з дати направлення його ППБ на адресу ОСП (у випадку непідписання та/або ненаправлення акту, та/або мотивованих зауважень до нього у п'ятиденний строк) за умови реєстрації ППБ податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог ст.201 Податкового кодексу України шляхом перерахування на поточний рахунок ППБ грошових коштів в обсязі, що відповідає фактичній вартості наданих послуг з балансування.
В той же час, відповідач свої зобов'язання за цим договором належним чином не виконував, в зв'язку з чим станом на день звернення з позовом за ним обліковувалась заборгованість у розмірі 3788237208,17 грн.
Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Матеріалами справи підтверджується несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов'язання зі сплати на користь позивача 3788237208,17 грн. на підставі Договору за поставлену електричну енергію.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Суд відхиляє доводи відповідача про відсутність вини останнього у простроченні виконання своїх зобов'язань з посиланням на те, що ПАТ "НЕК "Укренерго" оплачує придбану балансуючу електричну енергію з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання оператора системи передачі, у зв'язку з чим оплата здійснюється після надходження коштів на цей рахунок від інших учасників балансуючого ринку, з огляду на таке.
Частиною 1 статті 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" ( в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.
Згідно ч. 1 ст. 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" (в редакції від 14.07.2021, яка є чинною) розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі, у тому числі шляхом клірингу (неттінгу), відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.
Умовами укладеного між сторонами правочину передбачено, що ОСП здійснює остаточний розрахунок з ППБ протягом 7 робочих днів після підписання сторонами акту або з дати направлення його ППБ на адресу ОСП (у випадку непідписання та/або ненаправлення акту, та/або мотивованих зауважень до нього у п'ятиденний строк) за умови реєстрації ППБ податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог ст.201 Податкового кодексу України шляхом перерахування на поточний рахунок ППБ грошових коштів в обсязі, що відповідає фактичній вартості наданих послуг з балансування.
При цьому, положення договору не містять будь-яких застережень щодо використання відповідачем поточного рахунку зі спеціальним режимом використання, та відповідно умови про розрахунок за продану електричну енергію лише з такого рахунку.
Згідно ч. 4 ст. 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" (в чинній редакції) постачальники послуг з балансування та сторони, відповідальні за баланс, в яких виникли зобов'язання перед оператором системи передачі в результаті діяльності на балансуючому ринку, вносять плату за електричну енергію виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оператора системи передачі в уповноважених банках.
Кошти з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оператора системи передачі перераховуються відповідно до правил ринку на:
1) поточні рахунки постачальників послуг з балансування та сторін, відповідальних за баланс, крім електропостачальників;
2) поточні рахунки із спеціальним режимом використання електропостачальників;
3) поточний рахунок оператора системи передачі.
З метою здійснення розрахунків з постачальниками послуг з балансування під час врегулювання системних обмежень оператор системи передачі може вносити на свій поточний рахунок із спеціальним режимом використання кошти з власного поточного рахунка.
З наведеної статті Закону вбачається, що її зміст не містить імперативної заборони щодо розрахунку відповідача з постачальником електричної енергії (позивачем) тільки грошовими коштами, які надходять від інших учасників балансуючого ринку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, навпаки, передбачено можливість відповідача для належного виконання грошових зобов'язань, вносити грошові кошти з інших власних рахунків на рахунок зі спеціальним режимом використання.
Таким чином, ПрАТ "НЕК "Укренерго" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
В процесі розгляду справи, відповідачем було у повному обсязі сплачено заборгованість за електричну енергію, яку просив стягнути позивач, в зв'язку з чим, судом постановлено ухвалу від 03.11.2022 про закриття провадження у справі на суму основного боргу у розмірі 3788237208,17 грн, в зв'язку з відсутністю предмету спору.
Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 53566645,95 грн., 3% річних у розмірі 27319706,94 грн. та втрат від інфляції у розмірі 34431628,72 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 01.01.2021 по 04.10.2021. Крім того, позивач просив стягнути штраф у розмірі 205613706,88 грн.
Судом встановлено, що відповідач обов'язку по сплаті коштів у визначений договором строк не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), а відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
При цьому, за висновками суду, оскільки матеріалами справи підтверджується факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати поставленої позивачем на виконання умов договору балансуючої електричної енергії, у позивача виникло право на нарахування 3% річних та інфляційних втрат у відповідності до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України.
Суд погоджується з доводами відповідача щодо невірного визначення позивачем періоду нарахування 3% річних та втрат від інфляції, з огляду на умови п. 4.3 Договору, відповідно до яких ОСП здійснює остаточний розрахунок з ППБ протягом 7 робочих днів після підписання сторонами акту або з дати направлення його ППБ на адресу ОСП (у випадку непідписання та/або ненаправлення акту, та/або мотивованих зауважень до нього у п'ятиденний строк) за умови реєстрації ППБ податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог ст.201 Податкового кодексу України шляхом перерахування на поточний рахунок ППБ грошових коштів в обсязі, що відповідає фактичній вартості наданих послуг з балансування.
Вказана правова позиція, в тому числі, викладена в постанові Верховного Суду № 910/6639/21 від 15.06.2022.
Суд здійснив перерахунок 3% річних та втрат від інфляції за загальний період з 10.02.2021 по 04.10.2021 з урахуванням дат виникнення зобов'язань з оплати за кожен місяць з огляду на дату підписання сторонами актів приймання-передачі, які співпадають з датами їх прийняття (оскільки інша дата підписання сторонами в актах не зазначена).
Згідно перерахунку суду з відповідача підлягають стягненню втрати від інфляції у розмірі 34431628,72 грн та 3% річних у розмірі 25611629,43 грн.
Щодо заявленої позивачем до стягнення суми пені у розмірі 53566645,95 грн. суд відзначає наступне.
Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 1 та 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 4.4 договору (в редакції наказу від 22.12.2020 № 720) у випадку порушення строків розрахунків відповідно до Правил ринку та/або цього Договору ППБ має право нарахувати пеню в розмірі 0,1 % від суми прострочення платежу (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день прострочення) за кожен день такого прострочення у порядку, передбаченому Господарським кодексом України.
В наступній редакції договору п. 4.4 вже не містив положення про нарахування пені.
Натомість згідно п. 7.1 Договору (в редакції наказу від 25.02.2021 № 112) у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,01% за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Суд здійснив перерахунок пені за ставкою в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в період з 10.02.2021 по 24.02.2021 та за ставкою 0,01 % від суми простроченого платежу в період з 25.02.2021 по 04.10.2021 з урахуванням шестимісячного обмеження на нарахування пені згідно приписів ст. 232 ГК України.
Згідно перерахунку суду з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 34172031,19 грн.
Щодо стягнення штрафу у розмірі 205613706,88 грн.
Частиною 2 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки, за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Аналіз наведеної норми матеріального права дає підстави для висновку, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, санкції у вигляді штрафу, передбаченого абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, можливе за сукупності таких умов: - якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом; - якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; - якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.
Оскільки предметом спору у справі є вимоги позивача про стягнення заборгованості за придбану електричну енергію у відповідних місяцях, тобто між сторонами у справі, що розглядається, виникло грошове зобов'язання, у суду відсутні підстави для задоволення вимог про стягнення штрафу.
Вказана правова позиція викладена в тому числі в постанові Верховного Суду від 23.08.2022 у справі № 910/9375/21.
Відповідачем було подано клопотання про зменшення на 99% пені та 3% річних, у разі задоволення позовних вимог.
Обґрунтовуючи клопотання про зменшення, відповідач просить врахувати специфіку відносин, які існують на ринку електричної енергії в Україні. З метою забезпечення оптимального балансу інтересів сторін у спорі та запобігання настанню негативних наслідків для сторін зокрема, і енергетичного сектору країни загалом, беручи до уваги добросовісність поведінки НЕК "Укренерго" та істотність обставин, що зумовили невчасне здійснення розрахунків із позивачем, що є винятковим випадком, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів наявності збитків та інших негативних наслідків порушення зобов'язання відповідача, керуючись принципами справедливості, добросовісності та розумності, просить зменшити розмір нарахованої позивачем пені, та 3% річних на 99%. При цьому відповідач посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 та судові рішення в інших справах.
Відповідно до частини першої статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Зазначені норми чинного законодавства України не містять переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання; наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Тобто, зменшення суми неустойки є правом, а не обов'язком суду, яке може бути реалізовано ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів (така правова позиція Верховного Суду викладена в постановах від 01.08.2019 у справі №922/2932/18, від 08.10.2019 у справі №922/2930/18, від 08.10.2019 у справі № 923/142/19, від 09.10.2019 у справі №904/4083/18).
З огляду на мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв (ст.233 ГК України), суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
Відповідач виконував зобов'язання щодо оплати вартості проданої ППБ балансуючої електричної енергії із порушенням строку, що й зумовило звернення позивача із даним позовом до суду.
Нараховані позивачем суми пені та 3% річних не є надмірно великими з урахуванням суми основної заборгованості, яка утворилась, та є справедливою компенсацією за несвоєчасне виконання відповідачем договірного зобов'язання з оплати за продану електричну енергію.
За таких обставин клопотання відповідача про зменшення пені, 3% річних не підлягає задоволенню.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст. ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 130 ГПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Оскільки, борг відповідачем сплачено після звернення позивача з позовом, в зв'язку з чим спір виник, саме з вини відповідача, суд вбачає підстави для покладення судового збору на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог, в тому числі і в частині вимог, провадження за якими було закрито.
На підставі викладеного, ст.ст. 74, 76, 77, 123, 129, 237, 238, 239, 240, 241 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, ідентифікаційний код 00100227) на користь Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" (07300, Київська область, м. Вишгород, ідентифікаційний код 20588716) втрати від інфляції у розмірі 34431628 (тридцять чотири мільйони чотириста тридцять одну тисячу шістсот двадцять вісім гривень 72 копійки), 3% річних у розмірі 25611629 (двадцять п'ять мільйонів шістсот одинадцять тисяч шістсот двадцять дев'ять гривень 43 копійки), пеню у розмірі 34172031 (тридцять чотири мільйони сто сімдесят дві тисячі тридцять одну гривню 19 копійок), 750664 (сімсот п'ятдесят тисяч шістсот шістдесят чотири гривні 81 копійка) витрат по сплаті судового збору.
3.В частині позовних вимог про стягнення пені у розмірі 19394614,76 грн, штрафу у розмірі 205613706,88 грн та 3% річних у розмірі 1708077,51 грн - відмовити.
4.Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено 14.11.2022
Суддя І.В.Усатенко