ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.10.2022Справа № 910/13871/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., за участю секретаря судового засідання Свіденко С.К., розглянувши матеріали господарської справи
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об'єднання "Проект монтаж наладка" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2020 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2021
у справі № 910/13871/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об'єднання "Проект монтаж наладка" (65005, м. Одеса, вул. Балківська, 84, оф. 205; ідентифікаційний код 36920284)
до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1; ідентифікаційний код 30019801)
про стягнення 369 649, 15 грн,
Представники сторін:
від позивача: Подольна Т.А.
від відповідача: Мельник О.С.
1. Стислий виклад позиції позивача
До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об'єднання "Проект монтаж наладка" із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2020 у справі № 910/13871/20.
В обґрунтування обставин з якими обумовлюється можливість задоволення заяви та перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами ТОВ "Енергетичне об'єднання "Проект монтаж наладка" вказує наступне.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.11.2020 залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2021 у справі № 910/13871/20 у задоволені позову ТОВ "Енергетичне об'єднання "Проект монтаж наладка" до АТ "Укртрансгаз" про стягнення заборгованості в розмірі 369 649, 15 грн, було відмовлено.
Вказані рішення мотивовані саме наявністю дійсної на час розгляду даної справи угоди про припинення зобов'язання прощенням боргу за № 180700316 від 18.07.2018.
Водночас, постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 у справі № 910/16008/20 угоду про припинення зобов'язання прощення боргу № 180700316 від 18.07.2018 визнано такою, що є неукладеною, тобто, такою, що не відбулась, а наведені в ній умови не є такими, що регулюють та впливають на спірні відносини
На переконання позивача обставина визнання угоди про припинення зобов'язання прощення боргу № 180700316 від 18.07.2018 такою, що є неукладеною, тобто, такою що не відбулась, спростовують фактичні дані, покладені в основу рішення по даній справі, вони не були встановлені судом, втім, можуть вплинути на права та обов'язки сторін.
Про вказану обставину позивачу стало відомо після отримання повного тексту рішення у справі № 910/16008/20.
На час розгляду справи № 910/13871/20 обставини щодо не укладення угоди про припинення зобов'язання прощенням боргу № 180700316 від 18.07.2018 не були відомі позивачу, оскільки, визнання угоди недійсною або неукладеною може відбутися лише за рішенням суду, якщо є спори щодо укладення такої угоди.
2. Стислий виклад позиції відповідача
У поданому відповідачем відзиві останній заперечує щодо задоволення заяви позивача про перегляд справи за нововиявленими обставинами, вказуючи про відсутність підстав вважати обставини наведені ТОВ "Енергетичне об'єднання "Проект монтаж наладка" нововиявленми.
Заява ТОВ "Енергетичне об'єднання "Проект монтаж наладка" не відповідає вимогам ст. 320 ГПК України, оскільки не містить обґрунтування наявності істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були відомі останньому на час розгляду справи, зокрема, відповідач вказує, що:
- відсутнє існування обставин (які позивач вважає нововиявленими) на час розгляду даної справи, так, як на час її розгляду не було прийнято постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2022 у справі № 910/16008/20, так як вона була прийнята 18.02.2022, тоді як рішення Господарського суду м. Києва у даній справі № 910/13871/20 прийняте 12.11.2020, а постанова Північного апеляційного господарського суду у даній справі - 20.07.2021;
- обставини, якими позивач обґрунтовує заяву, були відомі заявнику на час розгляду справи № 910/13871/20 - принаймні, при отриманні відзиву на позовну заяву, додатком до якого було долучено угоду про припинення зобов'язання прощенням боргу;
- вказані обставини - наявність угоди про прощення боргу та заперечення ТОВ "Енергетичне об'єднання "Проект монтаж наладка" щодо її укладення враховані судами першої та апеляційні інстанцій при прийнятті рішень у даній справі № 910/13871/20, так як суди виходили з вірогідності доказів та їх сукупності, якими сторони обґрунтовували свої позиції.
- визнання угоди прощення боргу неукладеною могло бути предметом розгляду окремо позову або додаткової вимоги у справі № 910/13871/20, однак, такі не заявлялися позивачем;
- твердження ТОВ "Енергетичне об'єднання "Проект монтаж наладка" (про не укладення угоди прощення боргу) не є нововиявленою обставиною, оскільки позивач неодноразово заявляв про вказаний факт (який на його думку мав місце) під час розгляду справи № 910/13871/20 в судах обох інстанцій;
- судом, при розгляді справи № 910/13871/20, проаналізовано підстави звернення до суду, а також заперечення відповідача та у рішенні зазначено: "Позивач всупереч вимогам ст. 74 ГПК України не надав суду доказів того, що угода про припинення зобов'язання прощенням боргу за № 180700316 від 18.07.2018р. з його боку підписана іншою особою. Суд також не знайшов підстав для призначення почеркознавчої експертизи, оскільки представник позивача не наголошував на тому, що оригінал печатки на оригіналі оспорюваного договору не є печаткою позивача. Також позивачем не надано доказів того, що вказана угода у судовому порядку визнана недійсною".
3. Процесуальні дії у справі
До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об'єднання "Проект монтаж наладка" з позовом до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення заборгованості в розмірі 369 649,15 грн., з яких: 288 665,28 грн - основний борг, 25 337,89 грн. - 3% річних та 55 646,13 грн. збитки від інфляції, яка утворилася у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором підряду № 1608000593 від 26.08.2016.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.11.2020 у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об'єднання "Проект монтаж наладка" було відмовлено.
Постановою північного апеляційного господарського суду 20.07.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об'єднання "Проект Монтаж Наладка" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2020 у справі № 910/13871/20 залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2020 у справі № 910/13871/20 залишено без змін.
20.06.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об'єднання "Проект монтаж наладка" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2020 у справі № 910/13871/20.
За наслідками проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 910/13871/20, визначено суддю Баранова Д.О. для подальшого розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об'єднання "Проект монтаж наладка" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2020 у справі № 910/13871/20.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2022 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об'єднання "Проект монтаж наладка" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2020 у справі № 910/13871/20 залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об'єднання "Проект монтаж наладка" п'ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду: доказів направлення (касовий чек, поштова квитанція з описом вкладення тощо) копії ордеру серії ВН № 1151563 наведених позивачем в переліку позовної заяви поданому до суду, а саме п. 1; доказів сплати (оригінал платіжного доручення) судового збору в розмірі 8 317, 11 грн.
05.07.2022 та 07.07.2022 до Господарського суду міста Києва надійшли заяви про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2022 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об'єднання "Проект монтаж наладка" строк для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об'єднання "Проект монтаж наладка" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2020 у справі № 910/13871/20 до розгляду та відкрити провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 03.08.2022.
27.07.2022 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на заяву про перегляд справи за нововиявленими обставинами, в якому Акціонерне товариство "Укртрансгаз" вказує про відсутність підстав вважати обставини наведені Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об'єднання "Проект монтаж наладка" нововиявленми. 02.08.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив на заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
У підготовчому засіданні 03.08.2022 оголошено перерву до 07.09.2022.
18.08.2022 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.
23.08.2022 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення на відповідь на відзив.
06.09.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об'єднання "Проект монтаж наладка" щодо врахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права, викладених у постановах.
Ухвалю Господарського суду міста Києва від 07.09.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті 05.10.2022.
12.09.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Акціонерного товариство "Укртрансгаз" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку.
У судовому засіданні оголошено перерву з 05.10.2022 до 12.10.2022.
12.10.2022 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об'єднання "Проект монтаж наладка" та заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
У судовому засіданні 12.10.2022 що проводилось в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення ВКЗ представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об'єднання "Проект монтаж наладка" підтримав подану заяву та просив суд про її задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2021 у справі № 910/13871/20 скасувати та прийняти нове, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об'єднання "Проект монтаж наладка" задовольнити та стягнути Акціонерного товариства "Укртрансгаз" заборгованість.
Представник відповідача Акціонерного товариства "Укртрансгаз" заперечив щодо задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об'єднання "Проект монтаж наладка" про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, просив суд відмовити в її задоволенні.
Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 12.10.2022 дослідивши її матеріали та заслухавши пояснення представника позивача, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
26.08.2016 між ПАТ "Укртрансгаз" (далі - замовник) та ТОВ "Енергетичне Об'єднання "Проект монтаж наладка" (далі - підрядник) був укладений договір № 1608000593 (котрий було внесено до реєстрів договорів 29.08.2016).
В п. 1 договору сторони погодили, що об'єктом робіт є ГРС Звижень, Бродівського району Львівської області.
Відповідно до п. 2.1. договору виконавець бере на себе зобов'язання на свій ризик виконати власними матеріалами і механізмами та обладнанням замовника, згідно проектно-кошторисної документації, розробленої згідно умов даного договору, за Технічним завданням замовника (додаток № 1), виконати наступну роботу зокрема:
- розробити проектно-кошторисну документацію. Склад і об'єм робіт визначаються, згідно "Технічних вимог і якісних характеристик предмета закупівлі" та технічних умов замовника і дефектних актів, які є невід'ємною частиною технічного завдання. При цьому, повинні бути враховані всі вимоги нормативних документів в т.ч. відомчих розпорядчих документів замовника, які регулюють предмет цього договору;
- погодити готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також провести експертизу проектно-кошторисної документації у встановленому вимогами нормативних документів в т.ч. відомчими розпорядчими документами порядку і в строк встановлений цим договором;
- здійснити поставку обладнання за переліком і вимогами, зазначеними в кошторисній частині затвердженої проектно-кошторисної документації;
- виконати монтажні та пуско-налагоджувальні роботи у відповідності до затвердженої проектно - кошторисної документації та провести атестацію (підтвердження відповідності) вузлів обліку територіальними органами Департаменту технічного регулювання Мінекономрозвитку України, та здати в експлуатацію об'єкт, який є предметом цього договору.
Згідно п. 2.2. договору детальна інформація щодо робіт, які виконуються за цим Договором, визначаються згідно додатку № 1 до цього договору, виготовленою Підрядником, погодженою і затвердженою у встановленому порядку, проектно-кошторисною документацією в складі робіт, що виконуються за цим договором, передбачається демонтування існуючого пункту виміру втрат газу, прив'язка та встановлення блочного вузла обліку витрат газу та блоку підготовки газу. Допускається встановлення нового блочного вузла обліку витрат газу додатковою до існуючого пункту виміру витрат газу, якщо це не погіршить якісних характеристик встановлюваних вузлів обліку газу та буде виключена можливість виникнення додаткової похибки вимірювань.
В п. 3.1. договору сторонами погоджено, що загальна ціна цього договору складає 4 173 075, 83 грн в т.ч. ПДВ 695 512, 64 грн.
Пунктом 3.4. договору передбачено, що розрахунки замовник проводить шляхом перерахування коштів на банківський рахунок підрядника протягом 90 днів після підписання сторонами актів виконаних робіт та актів приймання-передачі обладнання, або іншими, не забороненими чинним законодавством способами.
Відповідно до п. 3.8 договору остаточний розрахунок за цим договором проводиться замовником не пізніше 90 днів після завершення виконання робіт, визначених у п. 2.1. цього договору, включаючи усунення виявлених під час приймання недоліків, після підписання сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт.
Згідно п. 14.1. договору прийняття-передача робіт здійснюється у відповідності з чинним порядком і оформлюється актом. Порядок і черговість здачі об'єкта, обов'язки сторін визначаються календарним планом та технічним завданням. Перелік документів, що оформляються при здачі об'єкта, має відповідати передбаченому чинними нормами і правилами. До моменту підписання акту здачі об'єкта підрядник відповідає за його збереження.
Пунктом 21.1. договору сторони встановили, що договір набирає чинності з моменту підписання та діє протягом 240 днів з дати підписання, за умови наявності з 01 січня 2017 року фактичного обсягу видатків "Замовника" на оплату послуг, що є предметом цього договору.
Судом встановлено, що позивачем було поставлено відповідачу обладнання та виконано роботу за договором № 1608000593 від 29.08.2016 на загальну суму 3 991 759,75 грн, що підтверджується підписаними між сторонами актом здачі-приймання послуг № 1 від 26.12.2016 на суму 66 000,00 грн., видатковою накладною № 5 від 17.01.2017 на суму 665 992,14 грн., видатковою накладною № 1 від 26.01.2017 на суму 2 891 597,90 грн., видатковою накладною № 17 від 27.01.2017 на суму 68 091,84 грн., видатковою накладною № 122 від 14.02.2017 на суму 11 412,59 грн., актом № 1 за червень 2017 року на суму 252 563,06 грн., актом № 2 за серпень 2017 року на суму 14 309,74 грн. та актом № 3 за серпень 2017 року на суму 21 792,48 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач за виконані роботи розрахувався частково в сумі 3 703 094,47 грн., внаслідок чого, в останнього виникла заборгованість у розмірі 288 665, 28 грн.
Крім того, у зв'язку з порушенням строків виконання грошового зобов'язання позивачем виходячи із суми основного боргу було здійснено нарахування 25 337,89 грн - 3% річних та 55 646,13 грн. - інфляційних втрат.
Заперечення відповідача щодо задоволення позовних вимог зводяться до того, що зобов'язання щодо врегулювання заборгованості в розмірі 288 665, 28 грн при виконанні умов договору підряду № 1608000593, врегульовані на підставі угоди про припинення зобов'язання прощенням боргу від 17.07.2018 № 180700316. Відтак, на переконання відповідача позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а позов не підлягає задоволенню.
Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 12.11.2020 залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2021 у справі № 910/13871/20 у задоволені позову ТОВ "Енергетичне об'єднання "Проект монтаж наладка" до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення 369 649, 15 грн було відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції із висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції виходив з наступного:
"…Суд вважає позовні вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав:
…Як встановлено судом і як свідчать матеріали справи у липні 2018 р. між позивачем (кредитором) та відповідачем (боржником) була укладена угода про припинення зобов'язання прощенням боргу за № 180700316 від 18.07.2018 р. (оригінал цієї угоди оглянутий судом у судовому засіданні).
Предметом вказаної угоди, згідно п. 1 є прощення частини кредиторської заборгованості боржника перед кредитором в сумі 2 408 551,44 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов договорів, зокрема договору № 1608000593 від 29.08.2016 р. "ремонт пункту вимірювання витрати газу на ГРС Звижень Волинського ЛВУ МГ УМГ "Львівтрансгаз ".
Згідно п. 3 угоди, кредитор з моменту укладення цієї угоди набуває обов'язку простити борг в сумі 2 408 551,44 грн., а боржник - право погодитися з прощенням боргу в сумі 2 408 551,44 грн. та не виконувати зобов'язання.
З моменту укладення та підписання даної угоди, сторони підтверджують відсутність претензій одна до одної з приводу форми, змісту цієї угоди та з приводу кредиторської заборгованості, зазначеної у п. 1 даної угоди (п. 6 угоди).
Твердження позивача у відповіді на відзив відповідача про те, що угода про припинення зобов'язання прощенням боргу ним ніколи не підписувалась, і що остання підписана іншою особою судом до уваги не приймається, з наступних підстав:
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. (ст. 73 ГПК України).
Позивач всупереч вимогам ст. 74 ГПК України не надав суду доказів того, що угода про припинення зобов'язання прощенням боргу за № 180700316 від 18.07.2018 р. з його боку підписана іншою особою. Суд також не знайшов підстав для призначення почеркознавчої експертизи, оскільки представник позивача не наголошував на тому, що оригінал печатки на оригіналі оспорюваного договору не є печаткою позивача.
Також позивачем не надано доказів того, що вказана угода у судовому порядку визнана недійсною.".
Суд вказує, що підставами для перегляду судових рішень у справі 910/13871/20 за нововиявленими обставинами послугувала постанова Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 у справі № 910/16008/20, в якій судом апеляційної інстанції встановлено наступне:
"….Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що на адресу АТ "Укртрансгаз" 17.07.2018 року надійшов лист позивача за номером 17/07, відповідно до якого було ініційовано прощення боргу на підставі ст.605 ЦК України, який виник у зв'язку з невиконанням умов договорів від 29.08.2016 №1608000593, №1608000594, №1608000595, №1608000596, №1608000597 на загальну суму 2 408 551,44 грн.
На підставі даного листа, 18.07.2018 року між акціонерним товариством "Укртрансгаз" (боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об'єднання "Проект Монтаж Наладка" (кредитор) укладено угоду про припинення зобов'язання прощенням боргу.
В той же час, позивач заперечує укладення даної угоди. Зокрема позивач зазначає, що у реквізитах листа від 17.07.2018 вих. № 17/07 про прощення боргу та у п. 10 Угоди про припинення зобов'язання прощенням боргу від 17.07.2018 в графі "Банківські реквізити" та підписи сторін підпис виконано не Бассараб С.І., а іншою особою.
Ухвалою від 12.05.2021 судом апеляційної інстанції було призначено судову почеркознавчу та технічну експертизу документів, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Експертним висновком від 11.11.2021 встановлено, що підписи від імені Бессараба С.І., що містяться в п. 10 угоди від 17.07.2018 та в листі № 17/07 від 17.07.2018 про прощення боргу виконані не Бессарабом С.І., а іншою особою. Крім того, експерти також встановили, що у наданих на дослідження листі № 17/07 від 17.07.2018 та в угоді прощення боргу від 17.07.2018 відтиски печатки від імені ТОВ "Енергетичне об'єднання "Проект монтаж наладка" нанесені не тією печаткою, експериментальні зразки відтисків якої надані для порівняльного дослідження, а іншою печаткою.
…Оскільки експертним висновком підтверджено, що директор позивача не підписував угоду від 17.07.2018 про прощення боргу, а, відповідно, істотних умов цього договору не погоджував, колегія суддів дійшла до висновку, що у директора ТОВ Енергетичне об'єднання "Проект Монтаж Наладка" Бессараба С.І., як уповноваженого представника позивача, було відсутнє волевиявлення на укладення даного договору.
Висновок суду першої інстанції та посилання відповідача, що у листі №17/07 від 17.07.2018 року (щодо спрощення боргу) та на угоді про припинення зобов'язання прощенням боргу від 18.07.2018 року №1807000316, крім підпису особи (директора ТОВ Енергетичне об'єднання "Проект Монтаж Наладка" Бессарада С.І.) наявний відбиток печатки позивача, колегія суддів відхиляє, оскільки експертами також встановлено, що відтиски печатки від імені ТОВ "Енергетичне об'єднання "Проект монтаж наладка" нанесені не тією печаткою, експериментальні зразки відтисків якої надані для порівняльного дослідження, а іншою печаткою.
Посилання відповідача на те, що на підприємстві позивача можуть існувати не лише одна печатка позивача колегія суддів відхиляє, оскільки дані твердження не підтверджені належними та допустимими доказами.
…..Відповідно до ст. 204 ЦК правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує чч. 2, 3 ст. 215 ЦК, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.
У постанові від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц Велика палата Верховного Суду зазначила, що якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини. Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не підлягає визнанню недійсним у судовому порядку, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.
А тому твердження відповідача про те, що обставини щодо підробки підпису на угоді прощення боргу від 17.07.2018 повинні досліджуватись в окремому судовому провадженні колегія суддів відхиляє, оскільки таке не відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, зазначених вище.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що угода від 17.07.2018 про припинення зобов'язання прощенням боргу є неукладеною, тобто такою, що не відбулась, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють та впливають на спірні відносини.".
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
За змістом ст. 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є зокрема істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (п. 1 ч. 2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України).
Верховний Суд у постанові від 21.10.2020 у справі № 726/938/18 вказав, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до виявлених обставин.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.
Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у праві, то зміст судового рішення був би іншим.
Велика Палата Верховного Суду у п. 7.4, 7.5 постанови від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 зазначила, що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена ГПК України (як в редакції до 15 грудня 2017 року, так і у поточній редакції), є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин.
Слід враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
У постанові від 27.06.2019 у справі № 541/2460/16-ц Верховний Суд вказав, що перший критерій для віднесення обставин до категорій нововиявлених для суду становить істотність цих обставин для вирішення справи.
Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Другий критерій для віднесення обставин до категорії нововиявлених для суду становить доведеність того, що такі обставини не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою.
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення.
Тобто, нововиявленою може бути визнана лише та обставина, яка існувала в об'єктивній дійсності на момент ухвалення рішення, проте не була відома заявнику, а підставою перегляду є наявність обставини, що може істотно вплинути на вирішення справи. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи.
Відтак, суд вказує, що саме угодою про припинення зобов'язання прощенням боргу за № 180700316 від 18.07.2018 було припинено, зокрема, зобов'язання, яке виникло внаслідок договору № №18000593 від 29.08.2016 "Ремонт пункту вимірювання витрати газу на ГРС Волинського ЛВУ МГ УМГ "Львівтрансгаз".
Кредиторська заборгованість боржника перед кредитором на момент підписання цієї угоди складає 2 408 551,44 грн., що підтверджується актами звірки станом на 01.05.2018 року на суму 2 408 551,44 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання позивачем умов договорів від 29.08.2016 за № 1608000593, № 1608000594, № 1608000595, № 1608000596 та № 1608000597
Не виконання умов договору від 29.08.2016 за № 1608000593 з боку відповідача є предметом розгляду справи № 910/13871/20.
Як про це уже вказувалося вище, відмовляючи у позові, суд першої інстанції з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення саме наявністю дійсної на час розгляду справи, угоди про припинення зобов'язання прощенням боргу за № 180700316 від 18.07.2018.
Таким чином, в контексті викладеного, суд вважає, що встановлення в постанові Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 у справі № 910/16008/20 обставин того, що угода про припинення зобов'язання прощенням боргу за № 180700316 від 18.07.2018 є неукладеною, тобто такою, що не відбулась, а наведені в ній умови не є такими, що регулюють та впливають на спірні правовідносини, та безпосередньо підстави, які покладені судом в обґрунтування таких висновків, є істотними для справи № 910/13871/20 обставинами, що не були враховані судом на час ухвалення рішення, у зв'язку з відсутністю можливості для врахування такої істотної обставини, оскільки, учасники розгляду справи не знали про неї, та відповідно не могли надати суду дані про неї. Адже, про існування таких обставин стало відомо після отримання повного тексту рішення у справі № 910/16008/20, що відбулося після ухвалення судового рішення у справі № 910/13871/20.
На час розгляду справи № 910/13871/20 обставини щодо не укладення угоди про припинення зобов'язання прощенням боргу за № 180700316 від 18.07.2018 не були відомі позивачу, адже, визнання угоди недійсною, або неукладеною може відбутися лише за рішенням суду, якщо є спори щодо укладення такої угоди.
Відповідно до частини 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
Норми статті 129-1 Конституції України визначають, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Таким чином, судове рішення у справі № 910/16008/20 не може бути поставлене під сумнів, а інші рішення, в тому числі і у даній справі, не можуть йому суперечити, а тому факт визнання угоди про припинення зобов'язання прощенням боргу за № 180700316 від 18.07.2018 такою, що є неукладеною, тобто такою, що не відбулась, а наведені в ньому умови не є такими що регулюють та впливають на спірні правовідносини, підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 у справі № 910/16008/20.
Отже, з огляду на викладене, суд вказує, що нововиявлені обставини, що встановлені у справі № 910/16008/20, впливають на наведений висновок Господарського суду міста Києва у справі № 910/13871/20 про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Так, відповідно до п. 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є, договори та інші правочини.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 1608000593 від 29.08.2016, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є змішаним договором, котрий має елементи поставки та підряду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
У силу вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до вимог ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 665 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Отже, відповідно до наявних в матеріалах справи первинних документів, судом було встановлено, що роботи на загальну суму 3 991 759,75 грн були прийняті відповідачем без зауважень та заперечень і були оплачені частково на суму 3 703 094,47 грн.
Більше того, у відзиві на позовну заяву, відповідач підтверджував виконання позивачем свого зобов'язання за договором у повному обсязі - а саме підрядником здійснено ремонт пункту вимірювання витрат газу на ГРС Звижень.
Разом з тим, суд відзначає, що різниця невиконаних робіт (181 316, 08 грн), на яку посилається відповідач у своєму відзиві, не впливає і не звільняє останнього від зобов'язанням з оплати виконаних та прийнятих робіт.
Відповідно до приписів ст. 193 ГК України та ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Частиною 2 цієї статті визначено, що припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Стаття 599 ЦК України та ст. 202 ГК України встановлюють, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
А тому, з огляду на доведення факту виконання позивачем робіт на суму 3 991 759,75 грн, з огляду на їх часткову оплату, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у сумі 288 665, 28 грн основного боргу.
Що стосується вимог позивача щодо нарахованих 3 % річних та інфляційних втрат, то суд вказує наступне.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).
При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Додатково суд звертає увагу, що у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду роз'яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Суд здійснивши перерахунок 3% річних у визначений позивачем період та інфляційних втрат (з урахуванням роз'яснень Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 25 337,89 грн - 3% річних та 55 646,13 грн. - інфляційних втрат.
Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ч. 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може:
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду (ч. 3 ст. 325 Господарського процесуального кодексу України).
У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 320 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду (п. 1 ч. 4 ст. 325 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, приймаючи до уваги, що станом на час ухвалення рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2020 у справі № 910/13871/20 позивачу не було відомо про обставини того, що угода про припинення зобов'язання прощенням боргу за № 180700316 від 18.07.2018 є неукладеною, тобто такою, що не відбулась, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють та впливають на спірні правовідносини, оскільки такі обставини встановлені в постанові Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 у справі № 910/16008/20, втім є істотними для справи № 910/13871/20 обставинами, що не були враховані судом на час ухвалення рішення, у зв'язку з відсутністю можливості для врахування такої істотної обставини, адже, про їх існування стало відомо після отримання повного тексту рішення у справі № 910/16008/20, що відбулося після ухвалення судового рішення у справі № 910/13871/20, втім, враховуючи, те, що такі нововиявленні обставини спростовують висновки суду, покладені в основу рішення суду, то суд зазначає, що на підставі положень ст. 320, 325 Господарського процесуального кодексу України, рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2020 у справі № 910/13871/20 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.
Втім, заява позивача в частині перегляду постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2021 у справі № 910/13871/20 за нововиявленими не підлягає задоволенню, оскільки, до компетенції суду першої інстанції не відноситься перегляд судових рішень вищих інстанцій, зокрема, й суду апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами.
Разом з тим, суд відхиляє твердження відповідача стосовного того, що визнання угоди недійсною або неукладеною за рішенням суду має бути предметом окремого позову, або додаткової вимоги, з огляду на те, що у постанові від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц Велика палата Верховного Суду зазначила, що якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини. Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не підлягає визнанню недійсним у судовому порядку, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.
Також, суд вважає за необхідне вказати, що аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
При цьому, суд відзначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.
Втрати по сплаті судового збору за подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у відповідності до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 74, 76-79, 129, 236-241, 320-325 та 333 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об'єднання "Проект монтаж наладка" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2020 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2021 - задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2020 у справі № 910/13871/20 скасувати та ухвалити нове рішення.
3. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об'єднання "Проект монтаж наладка" - задовольнити.
4. Стягнути з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1; ідентифікаційний код 30019801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об'єднання "Проект монтаж наладка" (65005, м. Одеса, вул. Балківська, 84, оф. 205; ідентифікаційний код 36920284) основний борг в сумі 288 665 (двісті вісімдесят вісім тисяч шістсот шістдесят п'ять) грн 28 коп., 3 % річних в сумі 25 337 (двадцять п'ять тисяч триста тридцять сім) грн 89 коп., інфляційні втрати в сумі 55 646 (п'ятдесят п'ять тисяч шістсот сорок шість) грн 13 коп. та судовий збір в сумі 5 544 (п'ять тисяч п'ятсот сорок чотири) грн 70 коп.
5. В частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об'єднання "Проект монтаж наладка" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2021 - відмовити.
6. Стягнути з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1; ідентифікаційний код 30019801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об'єднання "Проект монтаж наладка" (65005, м. Одеса, вул. Балківська, 84, оф. 205; ідентифікаційний код 36920284) судовий збір за подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судових рішень в сумі 4 158 (чотири тисячі сто п'ятдесят вісім) грн 55 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 14.11.2022 ( після виходу із відпустки)
Суддя Дмитро БАРАНОВ