вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"03" листопада 2022 р. Cправа № 902/635/22
Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Керівника Жмеринської окружної прокуратури (вул. Національна, 6а, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100) в інтересах держави в особі Северинівської сільської ради (вул. Грушевського, буд. 29, с. Северинівка, Жмеринський район, Вінницька область, 23126)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Августус" (вул. Кооперативна, буд. 2А, с. Северинівка, Жмеринський район, Вінницька область, 23126)
про зобов'язання повернення земельної ділянки
за участю секретаря судового засідання Марущак А.О.,
представників сторін:
прокурор Кавун О.І. за посвідченням;
позивача не з'явився;
відповідача не з'явився.
На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява керівника Жмеринської окружної прокуратури № 52-2375вих-22 від 20.07.2022 в інтересах держави в особі Северинівської сільської ради з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Августус" про зобов'язання повернути територіальній громаді Северинівської сільської ради земельну ділянку водного фонду з кадастровим номером 0521087500:04:004:0254 площею 33,6709 га з розташованим на ній водним об'єктом на території Северинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області.
Ухвалою суду від 26.07.2022 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/635/22 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 25.08.2022.
22.08.2022 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 19.08.2022 (вх. № 01-34/6888/22 від 22.08.2022) за підписом представника позивача - адвоката Дзюби М.Ю., в якому відповідач наводить заперечення проти позову та просить залишити без розгляду позовну заяву керівника Жмеринської окружної прокуратури.
За результатами судового засідання 25.08.2022 суд, без виходу до нарадчої кімнати, постановив ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 25.08.2022 про залишення відзиву відповідача № б/н від 19.08.2022 (вх. № 01-34/6888/22 від 22.08.2022) без розгляду, та відкладення підготовчого засідання на 22.09.2022.
31.08.2022 на адресу суду надійшла відповідь на відзив № 52-2813ВИХ-22 від 26.08.2022 керівника Жмеринської окружної прокуратури - О. Філімонова з наведенням заперечень щодо доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву.
13.09.2022 на адресу суду надійшло заперечення на відповідь на відзив № б/н від 08.09.2022 (вх. № 01-34/7675/22 від 13.09.2022) за підписом представника відповідача - адвоката Дзюби М.Ю., в прохальній частині яких, з поміж іншого, відповідач просив позов прокурора залишити без розгляду.
13.09.2022 на адресу суду надійшло клопотання № б/н від 08.09.2022 (вх. № 01-34/7676/22 від 13.09.2022) за підписом представника відповідача - адвоката Дзюби М.Ю. про залишення позовної заяви керівника Жмеринської окружної прокуратури без розгляду.
13.09.2022 на адресу суду надійшло клопотання № б/н від 08.09.2022 (вх. № 01-34/7677/22 від 13.09.2022) за підписом представника відповідача - адвоката Дзюби М.Ю. про долучення до матеріалів справи доказів понесених відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу.
20.09.2022 на електронну адресу суду надійшло пояснення № 52-3130ВИХ-22 від 19.09.2022 скріплене електронним цифровим підписом керівника Жмеринської окружної прокуратури - О. Філімонова з наведенням заперечень щодо доводів відповідача, викладених у клопотанні про залишення позовної заяви без розгляду. Означене пояснення 21.09.2022 надійшло засобами поштового зв'язку.
За результатами судового засідання 22.09.2022, суд, протокольною ухвалою від 22.09.2022, задоволив клопотання представника відповідача про долучення до матеріалів справи доказів понесених відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу та долучив останні до матеріалів справи, відмовив в задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 03.11.2022.
На визначену судом дату з'явився прокурор у справі.
Позивач та відповідач правом участі в засіданні суду не скористались. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, ухвалою суду від 22.09.2022.
З огляду на неявку представників сторін, суд зважає на наступне.
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов'язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.
Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").
Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України"). Роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010). До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).
Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи положення ст.ст.13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами.
В судовому засіданні 03.11.2022 прийнято судове рішення.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.
Після виходу суду з нарадчої кімнати 03.11.2022 прокурор у справі не з'явився, у зв'язку з чим вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,
Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор вказує, що на території Северинівської сільської об'єднаної територіальної громади Жмеринського району Вінницької області (с. Чернятин) розташована земельна ділянка водного фонду площею 40,14 га.
На замовлення Северинівської сільської ради ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» у 2021 році розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки набуття права користування (оренди) якої пропонується здійснити на конкурентних засадах (на земельних торгах) у формі аукціону для рибогосподарських потреб із земель комунальної власності на території Северинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області.
06.02.2022 до Державного земельного кадастру внесено відомості про державну реєстрацію земельної ділянки водного фонду з кадастровим номером 0521087500:04:004:0254 площею 33,6709 га для рибогосподарських потреб ( 10.07) на території Северинівської сільської ради Жмеринського району.
Рішенням сільської ради 20 сесії 8 скликання від 29.04.2022 № 373 «Про затвердження проектів землеустрою на земельні ділянки водного фонду» затверджено проект землеустрою щодо вище зазначеної земельної ділянки.
Як наголошує прокурор, вжитими заходами представницької діяльності установлено, що на замовлення ТОВ «Августус» Інститутом рибного господарства НААН розроблено Режим рибогосподарської експлуатації водойми площею 40,1459 га на землях Северинівської сільської ради, місцезнаходження водного об'єкту: Вінницька область, Жмеринський район, с. Чернятин (0,5) (далі - Режим), який погоджено Управлінням державного агентства рибного господарства України у Вінницькій області та Державним агентством рибного господарства України 03 жовтня та 13 листопада 2017 року відповідно.
ТОВ «Августус» 23.07.2020 отримано від Управління Державного агентства рибного господарства у Вінницькій області Дозвіл № 10 на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) строком дії з 23.07.2020 по 22.07 2025.
Дозвіл видано на такий вид спеціального використання, як промисловий вилов водних біоресурсів, згідно з Режимом рибогосподарської експлуатації на рибогосподарському водному об'єкті із зазначенням в ньому даних стосовно дозволених для використання знарядь лову і дозволених для вилучення видів водних біоресурсів та обсягів їх вилучення аналогічних тим, що наведені в Режимі рибогосподарської експлуатації.
На підставі Режиму та Дозволу відповідачем, як користувачем промислового лову, щорічно здійснюється вселення та вилов водних біоресурсів в обсягах, встановлених Режимом.
Крім того, відповідно до Актів про виконання робіт із вселення водних біоресурсів за 2018-2020 року та Звітів про обсяги вилову водних біоресурсів за 2018-2021 року, починаючи з 2018 року та на даний час ТОВ «Августус» здійснює добування (вилучення, вилов) водних біоресурсів з водного об'єкта.
Зазначене свідчить, що відповідачем на спірній земельній ділянці з розташованим на ній водному об'єкті, здійснюється рибогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування водних біоресурсів, зокрема прісноводних риб, а також їх вилов.
При цьому, за інформацією Северинівської сільської ради Жмеринського району від 08.06.2022 № 400, від 28.06.2022 № 461, як органу, уповноваженому розпоряджатися зазначеним водним об'єктом із земельною ділянкою, водний об'єкт в комплексі із земельною ділянкою у користування ТОВ «Августус» не передавались, кошти за їх використання до місцевого бюджету не надходять.
З позиції прокурора, ТОВ «Августус» використовує земельну ділянку та водний об'єкт без будь-яких правовстановлюючих документів, тому останній зобов'язаний повернути територіальній громаді в особі Северинівської сільської ради означену земельну ділянку з розташованим на ній водним об'єктом.
Відзив відповідача № б/н від 19.08.2022 (вх. № 01-34/6888/22 від 22.08.2022) ухвалою суду від 25.08.2022 залишено без розгляду з підстав порушення встановленого судом строку, без клопотання про поновлення відповідного пропущеного строку. При цьому, відповідач не скористався правом, визначеним ст. 119 ГПК України, що дає підстави розгляду справи за наявними матеріалами, в порядку ч. 2 ст. 178 цього Кодексу.
Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує наступне.
На території Северинівської сільської об'єднаної територіальної громади Жмеринського району Вінницької області (с. Чернятин) розташована земельна ділянка водного фонду площею 40,14 га.
Рішенням № 208 11 сесії 8 скликання Северинівської сільської ради Жмеринського району «Про затвердження переліку земельних ділянок, сільськогосподарського призначення комунальної власності, водного фонду які включені до переліку земельних ділянок, право оренди яких пропонується для продажу на земельних торгах (у формі аукціону)» затверджено Перелік земельних ділянок комунальної власності Северинівської сільської ради призначених для продажу права їх оренди на земельних торгах у формі аукціону згідно з Додатком № 1 (п. 1 рішення); надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) (п. 2 рішення). Згідно Додатку № 1 до переліку земельних ділянок, право оренди яких пропонується на земельних торгах, включена земельна ділянка водного фонду, яка не сформована, орієнтовною площею 36,0000 га на території Северинівської сільської ради (за межами населеного пункту с. Чернятин). (а.с. 75-79)
На замовлення Северинівської сільської ради ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» у 2021 році розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки набуття права користування (оренди) якої пропонується здійснити на конкурентних засадах (на земельних торгах) у формі аукціону для рибогосподарських потреб із земель комунальної власності на території Северинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області. (а.с. 79-105)
06.02.2022 до Державного земельного кадастру внесено відомості про державну реєстрацію земельної ділянки водного фонду з кадастровим номером 0521087500:04:004:0254 площею 33,6709 га для рибогосподарських потреб ( 10.07) на території Северинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області. (витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 06.02.2022 НВ-2300299252022) (а.с. 106)
Рішенням Северинівської сільської ради Жмеринського району 20 сесії 8 скликання від 29.04.2022 № 373 «Про затвердження проектів землеустрою на земельні ділянки водного фонду» затверджено проект землеустрою щодо вище зазначеної земельної ділянки. (а.с. 109, 110)
ТОВ «Августус» (ідентифікаційний код юридичної особи 39368103) 28.08.2014 зареєстроване у Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи та, серед інших, має наступні види економічної діяльності: прісноводне рибальство, код КВЕД 03.12.; прісноводне рибництво (аквакультура), код КВЕД 03.22.; оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками, код КВЕД 46.38.; роздрібна торгівля рибою, ракоподібними та молюсками в спеціалізованих магазинах, код КВЕД 47.23. (а.с. 117-121)
Починаючи з 2018 року ТОВ «Августус» здійснює добування (вилучення, вилов) водних біоресурсів з водного об'єкта, про що свідчать надані підприємством до Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Вінницькій області Акти про виконання робіт із вселення водних біоресурсів від 22.11.2018, 03.05.2019, 02.05.2019, 10.04.2020 та Звіти про обсяги вилову водних біоресурсів станом на 31.12.2018, 31.12.2019, 31.12.2020, 31.12.2021. (а.с. 61-68)
На замовлення ТОВ «Августус» Інститутом рибного господарства НААН розроблено Режим рибогосподарської експлуатації водойми площею 40,1459 га на землях Северинівської сільської ради, місцезнаходження водного об'єкту: Вінницька область, Жмеринський район, с. Чернятин (0,5) (далі - Режим), який погоджено Управлінням державного агентства рибного господарства України у Вінницькій області та Державним агентством рибного господарства України 03 жовтня та 13 листопада 2017 року відповідно. Термін дії режиму: від 13.11.2017 по 31.12.2026 (а.с. 28, 29).
23.07.2020 ТОВ «Августус» отримано від Управління Державного агентства рибного господарства у Вінницькій області Дозвіл № 10 на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) строком дії з 23.07.2020 по 22.07.2025 (а.с. 69).
На підставі Режиму рибогосподарської експлуатації та Дозволу відповідачем, як користувачем промислового лову, щорічно здійснюється вселення та вилов водних біоресурсів в обсягах, встановлених режимом, що підтверджено накладними та актами про проведення робіт з уселення водних живих ресурсів ТОВ «Августус» на Северинівський став від 22.11.2018, від 03.05.2019, від 02.05.2019, 10.04.2020 (а.с. 61-64).
Контролюючими органами неодноразово проводились перевірки діяльності ТОВ «Августус», про що складено Акт перевірки Управління Державного агентства рибного господарства у Вінницькій області від 29.08.2019, Акт перевірки Управління Державного агентства рибного господарства у Вінницькій області від 03.12.2019 (а.с. 30-35, 41-49).
Згідно Листа Управління Державного агентства рибного господарства у Вінницькій області від 09.08.2021 року №2-16-9/1546-21, управлінням у період з 27.08.2019 по 29.08.2019 було проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання законодавства у сфері рибного господарства ТОВ «Августус», за результатами якого встановлено, що у користувача відсутній дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), та видано припис про усунення порушення. У період з 02.12.2019 по 03.12.2019 управлінням проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю), за результатами якого користувача притягнуто до адміністративної відповідальності (а.с. 26, 27)
Вінницька обласна прокуратура за результатами опрацювання інформації з відкритих джерел щодо використання земель водного фонду та водних об'єктів на території Жмеринського району, звернулась до Северинівської сільської ради з листом від 02.08.2021 №15/1-738вих-21 в якому, з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, керуючись абз. 4 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", просила до 10.08.2021 надати до обласної прокуратури інформацію про: стан використання зокрема земельної ділянки площею 40,14; підстави такого використання (укладені цивільно-правові договори щодо вказаної земельної ділянки (за наявності договорів просила надати їх належним чином засвідчені копії); стан сплати коштів за використання водних об'єктів та зазначеної земельної ділянки, які надходили на рахунки сільської ради; знаходження зазначеної водойми в межах територій та об'єктів, що перебувають під охороною відповідно до ЗУ «Про природно-заповідний фонд України» (за наявності надати копії підтверджуючих документів); виявлені порушення ТОВ «Августус» прав мешканців територіальної громади на загальне водокористування (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з криниць), за наявності надати копії звернень мешканців громади до сільської ради та вжиті сільською радою заходи до припинення порушень (листи до органів контролю та відповіді на них тощо). (а.с. 19, 20)
Листом від 09.08.2021 року №602 Северинівська сільська рада повідомила Вінницьку обласну прокуратуру про те, що території Северинівської сільської ради (с. Чернятин) розташована земельна ділянка водного фонду площею 40,14 га, яка використовується ТОВ «Августус» на підставі Режиму рибогосподарської експлуатації від 13.11.2017. Одночасно сільською радою повідомлено, що рішенням № 208 11 сесії 8 скликання від 09.07.2021 вищезазначену земельну ділянку включено до переліку земельних ділянок, право оренди яких пропонується для продажу на земельних торгах (у формі аукціону). (а.с. 21)
Жмеринська окружна прокуратура звернулась до Северинівської сільської ради з листом №52-1735ВИХ-22 від 03.06.2022 в якому, з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, просила надати інформацію, аналогічну інформації, запитуваної Вінницькою обласної прокуратурою в листі від 02.08.2021 №15/1-738вих-21. (а.с. 51, 52).
У відповідь Северинівська сільська рада, листом №400 від 08.06.2022 року повідомила Жмеринську окружну прокуратуру про те, що водний об'єкт площею 40,1459 га використовує ТОВ «Августус» на підставі Режиму рибогосподарської експлуатації від 13.11.2017. Кошти за використання водного об'єкта за зазначену земельну ділянку на рахунки сільської ради не надходять. До сільської ради не надходити скарги щодо порушення прав мешканців територіальної громади на загальне водокористування. Додатково сільська рада повідомила про здійснення ряду заходів по даному водному об'єкту, а саме:
прийняття рішення № 208 11 сесії 8 скликання від 09.07.2021 «Про затвердження переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності водного фонду які включені до переліку земельних ділянок, право оренди яких пропонується для продажу на земельних торгах (у формі аукціону)», відповідно до якого зазначену земельну ділянку включено в перелік земельних ділянок право оренди яких пропонується для продажу на земельних торгах (у формі аукціону). Виготовлено ДВ «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки набуття права користування (оренди) якої пропонується здійснити на конкурентних засадах (на земельних торгах) у формі аукціону для рибогосподарських потреб із земель комунальної власності на території Северинівської сільської ради. Затверджено рішенням № 373 «Про затвердження проектів землеустрою на земельні ділянки водного фонду» площею 33,6709 га кадастровий номер 0521087500:04:004:0254 для рибогосподарських потреб (10.07);
виготовлено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки водного фонду комунальної власності, набуття права користування (оренди) якої пропонується здійснити на конкурентних засадах (земельних торгах) у форму аукціону для рибогосподарських потреб на території Северинівської сільської ради «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» та затверджено рішенням №374 20 сесії 8 скликання від 29.04.2022 «Про затвердження технічних документацій з нормативної грошової оцінки земельних ділянок водного фонду»;
замовлено Паспорт водного об'єкта;
подано всі необхідні документи для державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку. (а.с. 53, 54).
Жмеринська окружна прокуратура листом № 52-2022ВИХ-22 від 22.06.2022 звернулась до Северинівської сільської ради в якому просила надати належним чином засвідчені копії документів, згаданих в листі від 09.08.2021 року №602 (а.с. 71, 72)
У відповідь Северинівська сільська рада, листом № 461 від 28.06.2022 надала засвідчені копії запитуваних документів, та повідомила про наявність порушення інтересів територіальної громади при використанні спірної земельної ділянки. При цьому зазначила, що не вживала відповідних заходів, спрямованих на усунення указаних порушень у судовому порядку і не планує їх вжиття, у зв'язку з обмеженими фінансовими ресурсами сільського бюджету. Тому зазначила, що не заперечує щодо подання прокуратурою позову до суду та просила вжити заходів з метою захисту інтересів територіальної громади.
08 липня 2022 року Жмеринська окружна прокуратура на підставі п. 4 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" звернулась до Северинівської сільської ради з повідомленням про намір звернутися до Господарського суду Вінницької області з позовною заявою в інтересах держави в особі Северинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Августус» про повернення земельної ділянки водного фонду площею 33,6709 га з кадастровим номером 0521087500:04:004:0254, з розташованим на ній водним обєктом на території Северинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області. (а.с. 122).
За наведеного, прокурор вважаючи, що ТОВ «Августус», в порушення вимог ст.51 Водного кодексу України, ст.123-126 Земельного кодексу України, використовує спірну земельну ділянку водного фонду без будь-яких правовстановлюючих документів, звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом у даній справі.
Згідно п. 3 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України №3-рп/99 у справі №1-1/99 від 08.04.99 зазначено, що прокурор або його заступник самостійно визначає з посиланням на чинне законодавство в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовуючи в позовній заяві необхідність їх захисту, та визначає орган, який уповноважений державою виконувати відповідні функції в спірних правовідносинах.
В зазначеному рішенні вказано, що оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
За приписами Конституції України (стаття 13) земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Водні об'єкти є виключною власністю українського народу і надаються тільки у користування (ст. 6 Водного кодексу України).
У "Преамбулі" Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" зазначено, що охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.
З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров'я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.
Користування водним об'єктом всупереч встановленому законодавством порядку, суперечить інтересам держави у сфері ефективного і раціонального використання природних ресурсів.
Інтереси держави у даному спорі полягають у забезпеченні правомірного обігу майнових прав на водні об'єкти, додержання законодавчо визначеного порядку їх використання.
Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення державної, а також суспільної потреби у припиненні використання земельної ділянки водного фонду площею 33,6709 га з кадастровим номером 0521087500:04:004:0254, на якій розташований водний об'єкт на території Северинівської сільської ради для цілей спеціального використання водних біоресурсів в Режимі рибогосподарської експлуатації та повернення державі в особі Северинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області земельної ділянки водного фонду, який відповідач використовує всупереч закону.
У спірних правовідносинах органом, уповноваженим здійснювати функції держави як власника є Северинівська сільська рада Жмеринського району Вінницької області.
З матеріалів справи вбачається, що відомості про земельну ділянку водного фонду з кадастровим номером 0521087500:04:004:0254 було внесено Державного земельного кадастру 06.02.2022 (а.с. 106).
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.07.2022 право комунальної власності за Северинівською сільською радою на спірну земельні ділянку внесено до державного реєстру 14.06.2022 (а.с. 111, 112).
Згідно з ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Поряд з цим, Законом України від 28.04.2021 №1423-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" (переважна більшість положень якого набрала чинності 27.05.2021), Земельний кодекс України доповнено пунктом 24 у розділі X "Перехідні положення", відповідно до якого:
"З дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:
а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);
б) оборони;
в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об'єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;
г) зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
ґ) під будівлями, спорудами, іншими об'єктами нерухомого майна державної власності;
д) під об'єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;
є) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.
Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.
Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.
Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки.
Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.
З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.
Таким чином, аналіз вказаних положень Закону свідчить про те, що з 27.05.2021 уповноваженим державою органом у спірних правовідносинах є Северинівська сільська рада Жмеринського району Вінницької області.
Северинівська сільська рада має право, звертатися до суду з метою усунення порушень законодавства та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
Однак, зазначеним органом місцевого самоврядування не здійснено захист порушених прав територіальної громади.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18 зазначила, що сам факт незвернення до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку з цим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці європейського суду з прав людини.
Згідно позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленій у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави (п. 45 Постанови).
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (п. 37).
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (п. 38).
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (п. 39). З метою захисту інтересів держави, прокурор спонукав позивача до здійснення захисту цих інтересів ним самостійно.
Зверненню прокурора до суду з позовом у даній справі передувало направлення Северинівській сільській раді Жмеринського району Вінницької області наступних листів.
Так, Вінницька обласна прокуратура за результатами опрацювання інформації з відкритих джерел щодо використання земель водного фонду та водних об'єктів на території Жмеринського району, звернулась до Северинівської сільської ради з листом від 02.08.2021 №15/1-738вих-21 в якому, з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, керуючись абз. 4 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", просила до 10.08.2021 надати до обласної прокуратури інформацію про: стан використання зокрема земельної ділянки площею 40,14; підстави такого використання (укладені цивільно-правові договори щодо вказаної земельної ділянки (за наявності договорів просила надати їх належним чином засвідчені копії); стан сплати коштів за використання водних об'єктів та зазначеної земельної ділянки, які надходили на рахунки сільської ради; знаходження зазначеної водойми в межах територій та об'єктів, що перебувають під охороною відповідно до ЗУ «Про природно-заповідний фонд України» (за наявності надати копії підтверджуючих документів); виявлені порушення ТОВ «Августус» прав мешканців територіальної громади на загальне водокористування (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з криниць), за наявності надати копії звернень мешканців громади до сільської ради та вжиті сільською радою заходи до припинення порушень (листи до органів контролю та відповіді на них тощо). (а.с. 19, 20)
Листом від 09.08.2021 року №602 Северинівська сільська рада повідомила Вінницьку обласну прокуратуру про те, що території Северинівської сільської ради (с. Чернятин) розташована земельна ділянка водного фонду площею 40,14 га, яка використовується ТОВ «Августус» на підставі Режиму рибогосподарської експлуатації від 13.11.2017. Одночасно сільською радою повідомлено, що рішенням № 208 11 сесії 8 скликання від 09.07.2021 вищезазначену земельну ділянку включено до переліку земельних ділянок, право оренди яких пропонується для продажу на земельних торгах (у формі аукціону). (а.с. 21)
Жмеринська окружна прокуратура звернулась до Северинівської сільської ради з листом №52-1735ВИХ-22 від 03.06.2022 в якому, з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, просила надати інформацію, аналогічну інформації, запитуваної Вінницькою обласної прокуратурою в листі від 02.08.2021 №15/1-738вих-21. (а.с. 51, 52).
У відповідь Северинівська сільська рада, листом №400 від 08.06.2022, повідомила Жмеринську окружну прокуратуру про те, що водний об'єкт площею 40,1459 га використовує ТОВ «Августус» на підставі Режиму рибогосподарської експлуатації від 13.11.2017. Кошти за використання водного об'єкта за зазначену земельну ділянку на рахунки сільської ради не надходять. До сільської ради не надходити скарги щодо порушення прав мешканців територіальної громади на загальне водокористування.
Жмеринська окружна прокуратура листом № 52-2022ВИХ-22 від 22.06.2022 звернулась до Северинівської сільської ради в якому просила надати належним чином засвідчені копії документів, згаданих в листі від 09.08.2021 року №602.
У відповідь Северинівська сільська рада, листом № 461 від 28.06.2022 надала засвідчені копії запитуваних документів, та повідомила про наявність порушення інтересів територіальної громади при використанні спірної земельної ділянки. При цьому зазначила, що не вживала відповідних заходів, спрямованих на усунення указаних порушень у судовому порядку і не планує їх вжиття, у зв'язку з обмеженими фінансовими ресурсами сільського бюджету. Тому зазначила, що не заперечує щодо подання прокуратурою позову до суду та просила вжити заходів з метою захисту інтересів територіальної громади.
08 липня 2022 року Жмеринська окружна прокуратура на підставі п. 4 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" звернулась до Северинівської сільської ради з повідомленням про намір звернутися до Господарського суду Вінницької області з позовною заявою в інтересах держави в особі Северинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Августус» про повернення земельної ділянки водного фонду площею 33,6709 га з кадастровим номером 0521087500:04:004:0254, з розташованим на ній водним об'єктом на території Северинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що листування прокурора з Северинівською сільської ради Жмеринського району Вінницької області з приводу, зокрема земельної ділянки водного фонду, кадастровий номер 0521087500:04:004:0254, площею 33,6709 га., тривало із серпня 2021 року, однак Северинівською сільською радою Жмеринського району Вінницької області не вживало дій щодо повернення вказаної земельної ділянки.
Враховуючи вищевикладене, суд, з огляду на встановлені обставини та з урахуванням правових висновків Верховного Суду, викладених, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №903/129/18 та від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, що зверненню прокурора з позовом у цій справі передувало відповідне листування з Северинівською сільською радою Жмеринського району Вінницької області з дотриманням процедури встановленої ч.ч. 3,4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" та нездійснення Северинівською сільською радою Жмеринського району Вінницької області захисту інтересів держави у спірних правовідносинах шляхом звернення до суду із відповідним позовом, дійшов висновку про доведення прокурором наявності підстав для звернення до суду з цим позовом в інтересах держави в особі Северинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області.
По суті позовних вимог суд зазначає наступне.
В обґрунтування вказаної позовної вимоги прокурор зазначає про те, що відповідач використовує земельну ділянку водного фонду площею 33,6709 га з кадастровим номером 0521087500:04:004:0254 для потреб своєї господарської діяльності без належним чином оформлених правовстановлюючих документів, що порушує права держави в особі Северинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області.
Мотивуючи порушення інтересів держави, прокурором зазначено необхідність забезпечення правомірного обігу майнових прав на землі водного фонду, додержання законодавчо визначеного порядку їх використання.
Відповідно до п. 5 ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються засади використання природних ресурсів, виключної (морської) економічної зони, континентального шельфу, освоєння космічного простору, організації та експлуатації енергосистем, транспорту і зв'язку.
Відповідно до ст. 3 Водного кодексу України (надалі також ВК України), усі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд, до якого належать поверхневі води, зокрема штучні водойми (водосховища, ставки) і канали.
Згідно зі ст. 4 ВК України, до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.
Відповідно до ст. 6 ВК України, води (водні об'єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування.
Статтею 51 ВК України встановлено порядок користування водними об'єктами на умовах оренди.
Так, у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми.
Водні об'єкти надаються у користування за договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом у порядку, визначеному земельним законодавством України. Право оренди земельної ділянки під водним об'єктом поширюється на такий водний об'єкт.
Водні об'єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.
Надання водних об'єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об'єкта. Порядок розроблення та форма паспорта затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Водні об'єкти надаються в користування на умовах оренди без обмеження права загального водокористування, крім випадків, визначених законом.
Орендарі водного об'єкта зобов'язані передбачити місця для безоплатного забезпечення права громадян на загальне водокористування (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство тощо).
Умови використання водних об'єктів, розмір орендної плати та строк дії договору оренди водних об'єктів визначаються у договорі оренди.
Згідно зі ст. 1 ВК України, рибогосподарський водний об'єкт - це водний об'єкт (його частина), що використовується для рибогосподарських цілей.
Надання водних об'єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об'єкта. Водні об'єкти надаються в користування на умовах оренди без обмеження права загального водокористування, крім випадків, визначених законом. Умови використання водних об'єктів, розмір орендної плати та строк дії договору оренди визначаються у договорі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про аквакультуру" від 18.09.2012 №5293-VI аквакультура (рибництво) - сільськогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування об'єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах для одержання сільськогосподарської продукції (продукції аквакультури) та її реалізації, виробництва кормів, відтворення біоресурсів, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції, переселення, акліматизації та реакліматизації гідробіонтів, поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття, а також надання рекреаційних послуг.
Згідно з абз. 2 ч.1 ст.12 вказаного Закону до повноважень сільських, селищних, міських, Київської і Севастопольської міських, районних, обласних рад у сфері аквакультури належать, зокрема надання в користування на умовах оренди частини рибогосподарського водного об'єкта, рибогосподарської технологічної водойми для цілей аквакультури відповідно до повноважень щодо розпорядження землями, встановлених Земельним кодексом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 вказаного Закону рибогосподарський водний об'єкт для цілей аквакультури надається в користування на умовах оренди юридичній чи фізичній особі відповідно до Водного кодексу України.
Згідно ст. 1 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", водні біоресурси (водні біологічні ресурси) - це сукупність водних організмів (гідробіонтів), життя яких неможливе без перебування (знаходження) у воді. До водних біоресурсів належать прісноводні, морські, анадромні та катадромні риби на всіх стадіях розвитку, круглороті, водні безхребетні, у тому числі молюски, ракоподібні, черви, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, водорості та інші водні рослини.
Режим промислу - встановлена на певний проміжок часу сукупність вимог та правил, які уточнюють, доповнюють або скасовують правила рибальства для оптимізації кількісного та видового складу водних біоресурсів у визначеному водному об'єкті (його частині).
Режим рибогосподарської експлуатації водного об'єкта - установлена на відповідний термін сукупність вимог, умов та заходів щодо обсягів робіт з відтворення водних біоресурсів за їх віковими та видовими характеристиками, строків лову, типів і кількості знарядь та засобів лову, обсягів вилучення, регламентації любительського і спортивного рибальства, ощадливого використання водних біоресурсів рибогосподарського водного об'єкта (його частини).
Використання водних біоресурсів, які перебувають у стані природної волі, здійснюється в порядку загального і спеціального використання (ст. 25 вказаного Закону).
Спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється шляхом їх вилучення з природного середовища (крім любительського і спортивного рибальства у водних об'єктах загального користування в межах та обсягах безоплатного вилову) і включає в себе, в тому числі і промислове рибальство (ст. 27 вказаного Закону).
Отже, спеціальне використання водних біоресурсів може здійснюватися відповідно до одного з режимів, визначених Законом України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", а саме: Режиму промислу або Режиму рибогосподарської експлуатації.
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", суб'єкти рибного господарства мають право на користування рибогосподарськими водними об'єктами (їх частинами), землями водного фонду та використання водних біоресурсів на недискримінаційних умовах у встановленому порядку.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 36 вказаного Закону юридичні та фізичні особи мають право користуватися водними біоресурсами як об'єктами права власності Українського народу відповідно до Конституції України та цього Закону.
Надання у користування рибогосподарських водних об'єктів (їх частин) місцевого значення для провадження рибогосподарської діяльності здійснюється відповідно до закону.
Згідно з абз. 5 ст. 53 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" основні засади пріоритетного розвитку рибного господарства передбачають пріоритетне надання в оренду водних об'єктів (їх частин) з низькою рибопродуктивністю суб'єктам господарювання, які займаються вирощуванням водних біоресурсів.
Комплексний правовий аналіз вищевказаних норм свідчить, що законодавець розрізнив користування рибогосподарськими водними об'єктами (їх частинами), землями водного фонду та використання водних біоресурсів, як окремими об'єктами користування.
Можливості використання водних біоресурсів без обов'язкового отримання в установленому Земельним кодексом України порядку в користування на умовах оренди рибогосподарських водних об'єктів (їх частин), де здійснюється використання цих водних біоресурсів чинним законодавством не передбачена.
Таке використання водних біоресурсів є нерозривно пов'язаним з використанням зазначених рибогосподарських водних об'єктів (їх частин), в т. ч. і земель водного фонду (зокрема і під цими об'єктами).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.01.2022 року у справі №908/2153/20.
Закон України "Про тваринний світ" у статті 3 визначає об'єкти тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону, серед яких є дикі тварини - хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші).
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про тваринний світ", за умови додержання вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів може здійснюватись такий вид використання об'єктів тваринного світу як рибальство.
За змістом ст. 25 Закон України "Про тваринний світ", рибальством вважається добування риби та водних безхребетних. На території України відповідно до законодавства може здійснюватися промислове, любительське та спортивне рибальство.
Підприємствам, установам, організаціям і громадянам у порядку спеціального використання об'єктів тваринного світу надається право ведення промислового рибальства, включаючи промисел водних безхребетних на промислових ділянках рибогосподарських водних об'єктів та континентальному шельфі України (ст. 26 Закон України "Про тваринний світ").
Статтею 17 Закон України "Про тваринний світ" визначено, що до спеціального використання об'єктів тваринного світу належать усі види використання тваринного світу (за винятком передбачених законодавством випадків безоплатного любительського і спортивного рибальства у водних об'єктах загального користування), що здійснюються з їх вилученням (добуванням, збиранням тощо) із природного середовища.
Спеціальне використання об'єктів тваринного світу в порядку ведення мисливського і рибного господарства здійснюється з наданням відповідно до закону підприємствам, установам, організаціям і громадянам права користування мисливськими угіддями та рибогосподарськими водними об'єктами.
З вищенаведеного вбачається, що рибне господарство, яким займається відповідач у даній справі, належить до спеціального використання об'єктів тваринного світу, оскільки промислове рибальство передбачає вилучення риби із природного середовища та є відмінним від любительського і спортивного рибальства.
Порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів (ВЖР) та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах регламентується Інструкцією про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах (далі за текстом - Інструкція), що затверджена Наказом Державного комітету рибного господарства України №4 від 15.01.2008.
Як вказано в самій Інструкції, вона розроблена, в тому числі, відповідно до Закону України "Про тваринний світ".
Пунктом 2.1 Інструкції, передбачено перелік документів, які подає користувач до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства України для здійснення штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання.
Інструкція безпосередньо регламентує порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, а не порядок розпорядження водними об'єктами та земельними ділянками водного фонду оскільки такими нормативними актами є Земельний та Водний кодекси України.
Як зазначалось, Інструкція є підзаконним нормативно-правовим актом, тому вона не може суперечити вимогам Закону України "Про тваринний світ" щодо отримання в користування рибогосподарських водних об'єктів при веденні рибного господарства. Закон не встановлює будь-яких винятків в цьому для спеціального товарного рибного господарства, а такими винятками є лише випадки безоплатного любительського і спортивного рибальства, до яких не належить промислове рибальство, яке, в тому числі, здійснюється в режимі спеціального товарного рибного господарства.
Крім того, дана Інструкція регламентує не тільки відтворення водних живих ресурсів, а і їх вилов, що підпадає під поняття "рибальство", яке не може здійснюватися без погодження з власником земельної ділянки водного фонду, на якій розташований водний об'єкт, згідно з ч. 5 ст. 59 Земельного кодексу України, яка встановлює, що використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами.
Статтею 23 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері рибного господарства, видає і такий документ дозвільного характеру, як Дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах).
Порядок видачі дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) або відмови в його видачі, переоформлення та анулювання зазначеного дозволу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №801 від 30.10.2013 із змінами і доповненнями (далі за текстом - Порядок), визначає процедуру видачі суб'єктам господарювання дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) або відмови в його видачі, переоформлення, видачі дубліката та анулювання дозволу.
Згідно з п. 2 вказаного Порядку, дозвіл видається на кожний рибогосподарський водний об'єкт (його частину) Держрибагентством або його територіальним органом.
Дозвіл видається територіальним органом суб'єктові господарювання для здійснення промислового рибальства, вилову водних біоресурсів у науково-дослідних, науково-промислових, дослідно-конструкторських цілях, а також визначення їх санітарно-епідеміологічного стану, меліоративного вилову водних біоресурсів з метою формування їх оптимального видового та вікового складу, вилову водних біоресурсів з метою отримання біологічного матеріалу для штучного відтворення їх запасів та здійснення аквакультури, любительського і спортивного рибальства у водних об'єктах загального користування, що перевищує встановлені обсяги безоплатного вилову.
Згідно п. 3 Порядку передбачено перелік документів, які суб'єкт господарювання подає державному адміністраторові для одержання дозволу, серед яких документи що посвідчують право користування водними об'єктами чи земельними ділянками водного фонду відсутні.
Тож, для затвердження Режиму чи отримання Дозволу зацікавлені особи не представляють жодних документів, які б свідчили про їхні права на водні об'єкти і земельні ділянки водного фонду, на яких знаходяться водні об'єкти, стосовно яких затверджується режим або видається дозвіл.
При затвердженні Режиму і видачі Дозволу відповідні органи не досліджують питання та не надають права користуватися водними об'єктами і землями водного фонду.
Статтею 85 ВК України передбачено порядок надання земель водного фонду у користування та припинення користування ними встановлюється земельним законодавством.
Відповідно до ч. 4 ст. 59 ЗК України, громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, тощо.
Згідно із ч. 5 ст. 59 ЗК України, використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами.
Відповідно до ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (за результатами проведення земельних торгів).
Згідно ч.1 ст.122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
За правилами ч. 5 ст. 122 ЗК України, обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
Згідно внесених Законом України від 28.04.2021 №1423-IX змін до Земельного кодексу України, з дня набрання чинності пунктом 24 розділі X "Перехідні положення", на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.
За інформацією Северинівської сільської ради від 28.06.2022 №461 рішення щодо передачі ТОВ «Августус" земельної ділянки з водним обєктом в оренду не приймалися.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що Северинівською сільською радою Жмеринського району Вінницької області, яка є розпорядником земельної ділянки площею 33,6709 га з кадастровим номером 0521087500:04:004:0254, на якій розташований водний об'єкт, не приймалося, договорів з приводу передачі у власність чи користування вищевказаного водного об'єкту в комплексі із земельною ділянкою не укладалося.
Відсутні в матеріалах справи і відповідні рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, які у різні періоди часу були розпорядниками спірної земельної ділянки водного фонду, про передачу ТОВ «Августус» у користування земельної ділянки водного фонду.
Аналіз положень Закону від 28.04.2021 №1423-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" свідчить про те, що з 27.05.2021 розпорядником земель під Клекотинським водосховищем є Северинівська ОТГ в особі Северинівської сільської ради.
Отже, Северинівська сільська рада, як суб'єкт владних повноважень, виконує функції власника спірного майна, а відповідачем неправомірним використанням водного об'єкту та земельної ділянки під ним, її права порушуються.
Згідно ч.3 ст. 79 ЗК України, право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, які на них знаходяться.
Відповідно до статей 125 та 26 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності та користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Статтею 206 ЗК України визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Системний аналіз вищевказаних норм права дає підстави вважати, що використання водосховища для рибогосподарської експлуатації, промислового вилову та вирощування риби повинно здійснюватися тільки за наявності права на водний об'єкт (води) разом із розташованою під ним земельною ділянкою водного фонду.
В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Августус» речові права на земельну ділянку водного фонду не зареєстровані.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що відповідач протягом 2018-2022 років здійснює свою рибогосподарську діяльність на водному об'єкті - Северинівський став - без отримання водного об'єкта та земель водного фонду в користування та без погодження власника земельної ділянки.
Судом враховується позиція Верховного Суду у постанові від 21.03.2019 у справі №923/213/18 про те, що наявність Режиму рибогосподарської експлуатації не дає підстав для одноосібного використання водного об'єкта та земельної ділянки під ним (п. 36).
Так, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №923/213/18 суд касаційної інстанції вказав на те, що наявність Режиму рибогосподарської експлуатації відокремленої ділянки Дудчанської затоки Каховського водосховища не дає підстави для одноособового використання відповідачем водного об'єкту загальнодержавного значення загальною площею 49,09 га, - Дудчанської затоки Каховського водосховища, на території Дудчанської сільської ради та земельної ділянки державної форми власності, загальною площею 49,09 га. З огляду на те, що водний об'єкт та земельна ділянка, яка знаходиться під водним об'єктом самовільно зайняті та використовуються відповідачем, але не передавались йому у користування за актом прийому - передачі чи будь-яким іншим чином будь - яким державним органом, касаційний суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення водного об'єкту та земельної ділянки, яка знаходиться під ним. Крім того суд дійшов висновку, що у розумінні ст. 51 Водного кодексу України Дудчанська затока Каховського водосховища є водосховищем комплексного призначення, а тому не може бути об'єктом оренди і відповідно передана у користування на умовах оренди.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2021 у справі №912/1941/20 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що ані Режим рибогосподарської експлуатації водного об'єкта, ані Дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах не є та не можуть бути правовстановлюючими документами, які надають право користування водними об'єктами чи землями водного фонду та не визначають правових підстав користування водним об'єктом. Також судом відзначено, що у розумінні ст. 51 Водного кодексу України спірне водосховище взагалі не може бути об'єктом оренди, а відтак бути рибогосподарським водним об'єктом (є водосховищем комплексного призначення для потреб енергетики, зрошення, рекреації).
Так само у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.10.2021 у справі 914/1326/16 суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що водні об'єкти мають передаватись в користування суб'єктам господарювання на підставі рішення уповноваженого органу на платній основі або інших умовах. Порядок їх експлуатації визначається уповноваженими органами з дотриманням принципу раціонального використання, охорони вод та відтворення водних ресурсів. Ні Режим рибогосподарської експлуатації та науково - біологічне обґрунтування рибогосподарської експлуатації, ні ліцензія на промисловий вилов риби, ні Дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), не є та не можуть бути правовстановлюючими документами, якими надається право користування водними об'єктами чи землями водного фонду, та не визначають правових підстав користування водним об'єктом. Також, касаційний суд вказав на те, що за змістом ст. 51 Водного кодексу України у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми, такі об'єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду у комплексі із земельною ділянкою, а згідно зі ст. 59 Земельного кодексу України використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами. Звідси діяльність, якою займається відповідач на Добротвірському водосховищі, вимагає надання в користування (оренду) водного об'єкта, який надається лише разом із земельною ділянкою під ним, та згоди власника або землекористувача на використання земельної ділянки.
За змістом положень ст. ст. 317, 319 ЦК України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.
Статтею 190 ЦК України встановлено, що майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Згідно з нормою ч.1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Об'єктами цивільних прав є речі, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки (ст. 179 ЦК України).
До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. (ст. 181 ЦК України)
Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки (ст. 190 ЦК України).
Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Як передбачено ст. 395 ЦК України, речовими правами на чуже майно є: 1) право володіння; 2) право користування (сервітут); 3) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); 4) право забудови земельної ділянки (суперфіцій). Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно.
Згідно ч. 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав па землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
За вимогами ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Зважаючи, що правопорушення є таким, що триває у часі, власник майна може звернутися за захистом свого права протягом всього часу, поки воно триває.
Негаторний позов пред'являється власником за умови, що він має майно у своєму володінні, однак протиправна поведінка інших осіб перешкоджає йому здійснювати права користування та розпорядження ним. Для подання такого позову не вимагається, щоб перешкоди до здійснення права користування та розпорядження майном були результатом винних дій відповідача чи спричиняли позивачу збитки. Достатньо, щоб такі дії хоча б і не позбавляли власника володіння майном, але об'єктивно порушували його права і були протиправними.
Об'єктом негаторного позову є усунення триваючого правопорушення, що збереглося до моменту подання позову до суду.
Позивачем у негаторному позові є власник майна або особа, яка володіє майном на підставі інших прав на майно (титульний власник).
Відповідачем у негаторному позові є особа, яка власними протиправними діями перешкоджає позивачу здійснювати правомірність щодо користування чи розпорядження майном.
Предметом негаторного позову є вимога позивача про усунення з боку відповідача будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Підставою негаторного позову є обставини, що підтверджують право позивача на користування і розпорядження майном, вчинення відповідачем дій, що перешкоджають позивачу використовувати належні йому права, позадоговірний характер наявних між сторонами правовідносин.
При цьому поняття перешкод у реалізації прав користування і розпорядження є загальним поняттям і може включати не лише фактичну відсутність доступу до майна та можливості використати її за цільовим призначенням, а й будь-які інші неправомірні дії порушника прав, а також рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, договори, інші правочини, у зв'язку з якими розпорядження і користування майном ускладнене або повністю унеможливлене.
У постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі №910/13356/17 суд зробив висновок про те, що способом захисту у негаторних правовідносинах є вимога, яка забезпечить законному володільцю реальну можливість користуватися і розпоряджатися майном тим чи іншим способом (зобов'язання повернути або звільнити майно, виселення, знесення, накладення заборони на вчинення щодо майна неправомірних дій).
У постанові від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц Велика Палата Верховного Суду визначила, що зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням ЗК України та ВК України необхідно розглядати як непов'язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу про зобов'язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі №372/1684/14-ц зазначає, що заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду всупереч вимогам ЗК України (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього кодексу (висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані у постанові від 22.05.2018 у справі №469/1203/15-ц, у пункті 70 постанови від 28.11.2018 у справі №504/2864/13-ц, у пункті 80 постанови від 12.06. 2019 року у справі №487/10128/14-ц та у пункті 96 постанови від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц).
Отже, зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням ЗК України та ВК України розглядається як не пов'язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. Позовна вимога - зобов'язати повернути земельну ділянку, розглядається як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду (пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі №504/2864/13-ц, пункт 96 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц, пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, пункт 97 постанови від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц).
У постановах Великої Палати Верховного Суду у справі №487/10128/14 від 12.06.2019 у справі №469/1044/17 від 15.09.2020 вказані можливі способи усунення таких порушень, яких може вимагати законний власник, а саме шляхом оспорення відповідних рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договорів або інших правочинів, а також вимагаючи повернути земельну ділянку.
З урахуванням наведеного слід зробити висновок, що позовна вимога про повернення земель водного фонду, відповідає критерію належності способу захисту порушеного права.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача усунути перешкоди державі в особі Северинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області у користуванні та розпорядженні майном шляхом повернення земельної ділянки водного фонду з кадастровим номером 0521087500:04:004:0254 площею 33,6709 га з розташованим на ній водним об'єктом на території Северинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області, підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України за подання позовної заяви покладаються на відповідача, та підлягаю відшкодуванню платнику - Вінницькій обласній прокуратурі.
Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Позов задоволити.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Августус» (вул. Кооперативна, буд. 2А, с. Северинівка, Жмеринський район, Вінницька область, 23126; код ЄДРПОУ 39368103) повернути територіальній громаді Северинівської сільської ради (вул. Грушевського, буд. 29, с. Северинівка, Жмеринський район, Вінницька область, 23126; код ЄДРПОУ 04330421) земельну ділянку водного фонду з кадастровим номером 0521087500:04:004:0254 площею 33,6709 га з розташованим на ній водним об'єктом на території Северинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Августус» (вул. Кооперативна, буд. 2А, с. Северинівка, Жмеринський район, Вінницька область, 23126; код ЄДРПОУ 39368103) на користь Вінницької обласної прокуратури (вул. Монастирська, 33 м. Вінниця, 21050; код ЄДРПОУ 02909909, банк отримувача: ДКСУ м. Київ, МФО 820172, рахунок: UA568201720343110002000003988) 2 481 грн. 00 коп. - витрат зі сплати судового збору.
Примірник рішення направити учасникам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, та на відомі суду адреси електронної пошти: Вінницької обласної прокуратури - ІНФОРМАЦІЯ_1, vinnoblprok02@gmail.com; Жмеринської окружної прокуратури - zmerinskaprok02@gmail.com; Северинівської сільської ради - severynivka@gmail.com; представника відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне рішення складено 14 листопада 2022 р.
Суддя Василь МАТВІЙЧУК
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - Жмеринській окружній прокуратурі (вул. Національна, 6а, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100)
3 - позивачу (вул. Грушевського, буд. 29, с. Северинівка, Жмеринський р-н, Вінницька обл., 23126)
4 - відповідачу (вул. Кооперативна, буд. 2А, с. Северинівка, Жмеринський р-н, Вінницька обл., 23126)