02 листопада 2022 року м. Харків Справа № 905/1911/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О. , суддя Плахов О.В.
позивача - Максименко Я.О. (адвокат, в режимі відеоконференції)
відповідача - Бузівська Н. М. (адвокат, в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, м. Запоріжжя (вх. №830 Д/2)
на додаткове рішення Господарського суду Донецької області від 21.07.2022 (суддя Зекунов Е.В.) у справі №905/1911/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Промбудмеханізація”, м. Київ
до Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, м. Маріуполь
про стягнення 4 786 476,57 грн -
Рішенням Господарського суду Донецької області від 14.02.2022 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Промбудмеханізація” до Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” про стягнення 4 786 476,57 грн задоволено частково.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (87504, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Левченка, будинок 1, код ЄДРПОУ 00191129) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Промбудмеханізація” (01103, місто Київ, Залізничне шосе, будинок 47, код ЄДРПОУ 37702089) основний борг - 2 350 489,20 грн, пеню - 169 932,54 грн, інфляційні втрати - 472 663,25 грн, 3% річних - 263 998,71 грн та судовий збір у розмірі 71 797,15 грн.
21.02.2021 до Господарського суду Донецької області надійшла заява від представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 292 530,00 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду Донецької області від 21.07.2022 від №905/1911/21 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Промбудмеханізація” про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на професійну правничу допомогу в сумі 292 530,00 грн задоволено повністю.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Промбудмеханізація” витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 292 530,00 грн.
Відповідач із вказаним додатковим рішенням не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду Донецької області від 14.02.2022 у справі №905/1911/21 скасувати та прийняти нове, яким у стягненні з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 292 530,00 грн відмовити у повному обсязі. В разі задоволення вимог, просить задовольнити клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення до 01.08.2023.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт зазначав наступне:
- відповідачем на адресу суду було направлено клопотання про відкладення розгляду справи для участі у судовому засіданні у режимі відеоконференції та надання суду відзиву на заяву про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, оскільки ПрАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” було позбавлено можливості отримувати поштову кореспонденцію та інформацію з інших каналів зв'язку. Місцезнаходженням підприємства є м. Маріуполь, яке окуповано військами Російської Федерації, внаслідок чого втрачений доступ до договірних, первинних, бухгалтерських та інших документів. Представник ПрАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” у справі №905/1911/21 мав змогу виїхати з міста Маріуполя лише на початку липня 2022 року і, відповідно, підготувати відзив на заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі №905/1911/21 не мав можливості. Саме у зв'язку з цим, відповідачем з метою дотримання принципу змагальності сторін, законності, керуючись положеннями ст.45, 46, 216 ГПК України на адресу суду було надано клопотання про відкладення розгляду справи, натомість у його задоволенні судом безпідставно відмовлено. Звернувшись з клопотанням про відкладення розгляду справи, відповідач намагався заявити клопотання про неспівмірність витрат на правову допомогу, натомість був позбавлений судом такої можливості;
- задовольняючи в повному обсязі заяву позивача, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено неспівмірності заявлених витрат на правову допомогу, оскільки відповідного клопотання чи заперечень на заяву позивача відповідачем не надавалось. В той же час, відмовивши відповідачу у відкладенні судового засідання, суд тим самим порушив принцип диспозитивності та змагальності та позбавив відповідача права на подання суду доказів та пояснень у справі, що доводять неспівмірність заявлених витрат на правову допомогу;
- матеріали справи не містять доказів здійснення позивачем оплати правничої допомоги; сума витрат на правничу допомогу є значно завищеною, перелік послуг адвоката не відповідає дійсності та суперечить матеріалам справи; позивачем не надано доказів, що свідчать про доцільність та неминучість витрат на професійну правничу допомогу; позов не містить ґрунтовного аналізу норм матеріального та процесуального права, спір у справі не є складним з правової точки зору і не містить необхідності виконання адвокатом позивача дослідження нових питань, предмет позову не потребує значного досвіду, отже сума витрат на правову допомогу є завищеною та такою, що не відповідає обсягам роботи та складності справи;
Також апелянт зазначав, що введення воєнного стану на України та окупація м. Маріуполь, фактично унеможливлює ведення господарської, виробничої діяльності підприємства відповідача та виконання рішення у встановлений строк. У зв'язку з чим, просив задовольнити клопотання про відстрочення виконання рішення до 01.08.2023.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.08.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” на додаткове рішення Господарського суду Донецької області від 21.07.2022 у справі №905/1911/21 та призначено справу до розгляду на 20.10.2022. Встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв і клопотань по суті справи та з процесуальних питань - 10 днів з дня вручення ухвали. Вирішено інші процедурні питання.
11.10.2022 на адресу Східного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти доводів апеляційної скарги заперечує та просить залишити оскаржуване додаткове рішення першої інстанції без змін. Зокрема, позивач зазначає, що за результатом вивчення актуальних рішень у Єдиному державному реєстрі судових рішень, співмірними вважаються витрати на правову допомогу, розмір яких не перевищує або дорівнює 10% від ціни позову. Сума витрат, які позивач здійснив на оплату правничої допомоги становить 8,9% від ціни позову, задоволених судом. Підписавши без жодних претензій акт приймання-передачі наданих послуг, клієнт погодився із часом, витраченим адвокатами на надані послуги та їх якість. З приводу доводів відповідача щодо складності справи, то позивач наголошує, що первинна документація у справі №905/1911/21 становила велику кількість документів, яку суд досліджував під час розгляду справи.
Ухвалами Східного апеляційного господарського суду від 14.10.2022 та від 18.10.2022 задоволено заяви представників сторін та ухвалено судове засідання 20.10.2022 о 10:30 годині у справі № 905/1911/21 провести за участю представників сторін в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів представників за допомогою сервісу "EASYCON".
Судове засідання 20.10.2022 о 10:30 годині у справі №905/1911/21 не відбулось у зв'язку із знаходженням судді -доповідача Лакізи В.В у відпустці.
Ухвалою суду від 21.10.2022 учасників справи повідомлено, що судове засідання у справі №905/1911/21 відбудеться 27.10.2022 о 16:30 годині. Також вказаною ухвалою постановлено судове засідання 27.10.2022 о 16:30 у справі №905/1911/21 провести за участі представників ТОВ “Промбудмеханізація” та ПрАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів представників за допомогою сервісу "EASYCON".
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 27.10.2022 розгляд справи відкладено на 02.11.2022. Судове засідання 02.11.2022 об 11:30 год. у справі №905/1911/21 ухвалено провести за участі представників сторін в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів представників за допомогою сервісу "EASYCON".
В судовому засіданні 02.11.2022 представник відповідача просив апеляційну скаргу задовольнити та скасувати додаткове рішення суду першої інстанції. Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, додаткове рішення Господарського суду Донецької області від 21.07.2022 у справі №905/1911/21 залишити без змін.
Колегія суддів, заслухавши у судовому засіданні доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши уповноважених представників сторін, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права встановила наступне.
Предметом апеляційного перегляду є додаткове рішення суду першої інстанції, яким з відповідача на користь позивача стягнуто 292530,00 грн витрат на професійну правничу допомогу за результатом розгляду позовних вимог ТОВ «Промбудмеханізація» до ПрАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” про стягнення 4 786 476,57 грн за неналежне виконання відповідачем договору про надання послуг №670 від 09.04.2019.
Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).
Згідно з ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
З матеріалів справи вбачається, що 21.02.2022 позивач, в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України, звернувся до суду з клопотанням, в кому просив прийняти додаткове рішення у справі №905/1911/21 про стягнення з ПрАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” на користь ТОВ «Промбудмеханізація» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 292 530,00 грн.
на підтвердження понесення ТОВ “Промбудмеханізація” витрат на правову допомогу до суду першої інстанції було надано Договір про надання юридичних послуг (адвокатської допомоги) № б/н від 04.02.2019, укладений між АО “Максименко і Партнери” та ТОВ “Промбудмеханізація”; Додаткова угода № 1 до Договору про надання юридичних послуг (адвокатської допомоги) № б/н від 04.02.2019; Замовлення до Договору про надання юридичних послуг (адвокатської допомоги) № б/н від 04.02.2019; Акт приймання-передачі наданих послуг №1 на суму 292 530,00 грн.
Наданими документами підтверджується, що 04.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Промбудмеханізація” (далі Клієнт) та Адвокатським об'єднанням “Максименко і Партнери” (далі Адвокатське об'єднання) надання юридичних послуг (адвокатської допомоги) № б/н (далі Договір), за умовам якого, Адвокатське об'єднання прийняло на себе зобов'язання з надання юридичних послуг (адвокатської допомоги) згідно визначеного сторонами переліку (п. 1.1. Договору), а Клієнт зобов'язався своєчасно оплачувати отримані юридичні послуги (підп. 3.2.8. п. 3.2. Договору).
Згідно п. 4.2 Договору Адвокатське об'єднання надає послуги, передбачені даним Договором, на основі наданого Клієнтом письмового або усного звернення (замовлення) у визначений Клієнтом строк, який, погоджується Адвокатським об'єднанням. В разі необхідності в письмовому замовленні Сторони можуть погодити не тільки строк надання послуг, а і визначити додаткові умови надання послуг, інший розмір та порядок їх оплати, ніж передбачено цим Договором, тощо. В такому разі, Сторони керуються умовами замовлення, що оформлюється додатком до цього Договору і є його невід'ємною частиною.
За надані послуги Клієнт сплачує Адвокатському об'єднанню винагороду згідно формули та тарифів, вказаних у Додатку 1 до даного Договору, розмір якої зазначаються в акті приймання-передачі наданих послуг. В разі поперднього погодження Сторонами письмового замовлення відповідно до п.4.2 Договору, вартість послуг розраховується відповідно до такого замовлення (п.п. 5.1-5.2 Договору).
У відповідності до п. 5.4 Договору оплата послуг здійснюється Клієнтом у безготівковій формі шляхом перерахування суми винагороди на поточний рахунок Адвокатського об'єднання протягом 10-ти робочих днів з моменту підписання Акта приймання-передачі.
Пунктом 2 Додаткової угоди № 1 до Договору про надання юридичних послуг (адвокатської допомоги) № б/н від 04.02.2019 Сторони продовжили строк дії вищезазначеного Договору до 31.12.2024 року, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.
За змістом п.2 Замовлення до Договору про надання юридичних послуг (адвокатської допомоги) № б/н від 04.02.2019 Сторони встановили погодинну оплату роботи адвоката з надання правової допомоги, із розрахунку 4 200,00 грн. за 1 годину роботи.
16.02.2022 між Адвокатським об'єднанням та Клієнтом підписано Акт № 1 приймання-передачі наданих послуг по Договору про надання юридичних послуг, який складається з наступного переліку послуг:
- збір та опрацювання матеріалів, необхідних для підготовки позовної заяви - 5 год. - 21000,00 грн;
- підготовка та подача позову про стягнення боргу, пені, інфляції та трьох відсотків річних - 15 год. - 63000,00 грн;
- підготовка та подача заяви на усунення недоліків позовної заяви - 2 год. - 8400,00 грн;
- підготовка та подача клопотання про виправлення описок в позовній заяві - 0,5 год. - 2100,00 грн;
- підготовка та подача заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (01.11.2021) - 0,5 год. - 2100,00 грн;
- підготовка та подача заяви про розгляд справи без участі сторони (12.11.2021) - 0,5 год. - 2100,00 грн;
- підготовка та подача заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (16.11.2021) - 0,5 год. - 2100,00 грн;
- підготовка та подача заперечень на поновлення строку для надання відзиву на позовну заяву (03.12.2021) - 2 год. - 8400,00 грн;
- участь у судовому засіданні в м.Харків (із врахуванням часу на дорогу) (06.12.2021) - 16 год. - 67200,00 грн;
- підготовка та подача заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (08.12.2021) - 0,5 год. - 2100,00 грн.;
- підготовка та подача відповіді на відзив (14.12.2021) - 5 год. - 21000,00 грн.;
- участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (22.12.2021) - 0,15 год. - 1050,00 грн;
- підготовка та подача заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (29.12.2021) - 0,5 год. - 2100,00 грн;
- підготовка та подача клопотання про долучення матеріалів (25.01.2022) - 0,5 год. - 2100,00 грн;
- підготовка та подача пояснень у справі (31.01.2022) - 4 год. - 16800,00 грн;
- участь у судовому засіданні в м.Харків (із врахуванням часу на дорогу) (26.01.2022) - 16 год. - 67200,00 грн;
- підготовка та подача заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (26.01.2022) - 0,5 год. - 2100,00 грн;
- участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (14.02.2021) - 0,5 год. - 2100,00 грн.
Загальна вартість наданих послуг складає 292 530,00 грн.
Таким чином, належними у справі доказами підтверджується надання позивачу правової допомоги та її отримання клієнтом. У зв'язку з цим, позивач вважав про наявність підстав для стягнення таких витрат з відповідача за результатом розгляду справи в порядку ст. 126 ГПК України.
Задовольняючи заяву позивача про стягнення витрат на правову допомогу, суд першої інстанції встановив, що виходячи зі змісту Акта № 1 приймання-передачі наданих послуг по Договору про надання юридичних послуг, Клієнт підтвердив факт належного отримання послуг відповідно до положень Договору від 04.02.2019, а також не має претензій до Адвокатського об'єднання стосовно отриманих від нього послуг, вказаних у цьому акті. Вищезазначений Акт приймання-передачі наданих послуг підписаний представниками сторін та скріплений печатками без зауважень та заперечень.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
В свою чергу, відповідачем не доведено неспівмірності заявлених витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які фактично поніс позивач. Відповідного клопотання чи заперечень суду відповідачем не заявлялось, внаслідок чого не спростовано доводів позивача в цій частині.
Дослідивши заяву ТОВ “Промбудмеханізація” про ухвалення додаткового рішення у справі № 905/1911/21 щодо вирішення питання про компенсацію судових витрат, надані заявником документи в їх сукупності, враховуючи результати розгляду даної справи та відсутність заперечень відповідача щодо заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення та відшкодування позивачу понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 292 530,00 грн, оскільки вважав цей розмір судових витрат доведеним, документально обґрунтованим та таким, що відповідає критерію розумної необхідності таких витрат з урахуванням складності справи.
З приводу наведених висновків суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 ГПК України).
Таким чином, у розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Отже, під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертої статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 126 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).
Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п'ятою статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Правова позиці з цього питання викладена також у постанові Верховного Суду від 25.08.2021 у справі №910/7586/19.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідач був належним чином повідомлений судом про розгляд заяви про стягнення витрат на правову допомогу. Наведене також підтверджується клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи. Вказана обставина відповідачем не заперечується. Проте, жодних доказів або аргументів на підтвердження співмірності витрат позивача на правову допомогу відповідачем під час розгляду заяви позивача до суду першої інстанції надано не було.
У зв'язку з цим, суд апеляційної інстанції не вбачає жодних підстав для зменшення розміру витрат позивача на правову допомогу.
Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача відповідно до положень статті 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Крім того, колегія суддів враховує, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Правовий висновок з цього питання викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16.
Викладене також кореспондується з нормами ч. 8 ст. 129 ГПК України, якою визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо).
Так, з наданого позивачем Акту № 1 приймання-передачі наданих послуг по Договору про надання юридичних послуг, яким визначено перелік наданих позивачу послуг, вбачається надання такої послуги як участь у судовому засіданні в м.Харків (із врахуванням часу на дорогу) (06.12.2021) 16 год. на суму 67200,00 грн, а також участь у судовому засіданні в м.Харків (із врахуванням часу на дорогу) (26.01.2022) - 16 год. на суму 67200,00 грн.
Колегія суддів враховує правовий висновок, викладений в пунктах 3.45- 3.50 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/7586/19, який зазначив про наступне.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Таким чином, беручи на себе обов'язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов'язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов'язків клієнта.
Отже, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні.
Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому паралельно, вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час.
З огляду на що колегія суддів вважає, що такі стадії, як прибуття до суду чи іншої установ та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта.
З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами.
В той же час, колегія суддів враховує, що в постанові № 379/1418/18 від 30.09.2020 Верховний Суд також зазначив, що вирішуючи питання про відшкодування витрат стороні, пов'язаних із прибуттям до суду, необхідно виходити з конкретних обставин справи, зважаючи на вид транспорту, яким скористалась особа, а також документи, подані нею на підтвердження здійснення цих витрат. Якщо на підтвердження здійснених стороною витрат, пов'язаних із прибуттям до суду, подано документи щодо проїзду транспортом загального користування, то такі витрати повинні бути відшкодовані у розмірі вартості квитка, з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством. Такі витрати також можуть бути відшкодовані у розмірі витрат на пально-мастильні матеріали, з урахуванням встановлених норм за 1 кілометр пробігу, якщо вони підтверджені документально.
Отже, виходячи з наведеного, а також з огляду на положення ч. 8 ст. 129 ГПК України, якою передбачено доведення розміру судових витрат на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо), витрати, які фактично понесені адвокатом, повинні бути документально підтверджені.
За умовами Акту № 1 приймання-передачі наданих послуг по Договору про надання юридичних послуг вартість однієї години надання правової допомоги становить 4200,00 грн. Також з вказаного Акту вбачається, що час, витрачений адвокатом позивача на участь в судовому засіданні 06.12.2021 (з урахуванням часу на дорогу) визначено терміном 16 год. Загальна вартість наданих послуг у зв'язку з цим, розрахована як 16 год. х 4200 = 67 200, 00 грн. Витрачений час на участь у судовому засіданні із врахуванням часу на дорогу 26.01.2022, визначено терміном у 16 год. на суму 67200,00 грн (16 год. х 4200 = 67 200 грн). Водночас, витрачений адвокатом час на дорогу з м. Києва до м. Харкова та понесені у зв'язку з цим витрати, пов'язані із прибуттям до суду, а саме, документи, які можуть підтвердити загальний термін часу, витрачений на дорогу транспортом загального користування, або витрати, що понесені адвокатом на прибуття в судові засідання 06.12.2021 та 26.01.2022 особистим автотранспортом, витрати на пально-мастильні матеріали, в разі прибуття на автотранспорті, квитки на проїзд, вартість такого проїзду не підтверджені позивачем жодними доказами і в матеріалах справи такі докази відсутні. За умовами 3.2.7 договору про надання юридичних послуг (адвокатської допомоги) від 04.02.2019, клієнт зобов'язався оплачувати витрати, необхідні для виконання його доручень (оплата судового збору, нотаріальних послуг, виїзду за межі м. Києва, тощо). Такі витрати підтверджуються відповідними документами та оплачуються окремо. Натомість, жодних документів, що підтверджують розмір витрат, понесених позивачем у зв'язку із виїздом в судові засідання адвоката та час, витрачений до прибуття в суд, заявником до клопотання також не надано та не підтверджено жодними доказами.
Згідно протоколів судового засідання, що містяться в матеріалах справи, судове засідання 06.12.2021 тривало з 16:06:17 хв до 16:41:01 хв, тобто 35 хв. Судове засідання 26.01.2022 тривало з 14:00:34 хв до 14:14:42 хв, тобто 14 хв. Отже, підтверджений час, який адвокат позивача приймав участь в судових засіданнях становить майже 1 годину, що, відповідно до п. 2 погодженої сторонами у Замовленні до договору про надання юридичних послуг вартості за годину роботи складає 4200,00 грн. Натомість, як вже зазначалось, час, потрачений на прибуття в судове засідання, який загалом становить 31 годину та визначено позивачем у розмірі 130 200,00 грн, не підтверджено позивачем жодними належними доказами. У зв'язку з цим, колегія суддів вважає, що справедливим і співмірним є зменшення розміру витрат заявника на професійну правничу допомогу на суму 130 200,00 грн, як не підтверджені та не доведені документально. В той же час, загальний розмір таких витрат, тобто часу, витраченого на дорогу та пов'язаних із розглядом справи та заявлений до стягнення загалом становить 134 400,00 грн, тобто майже 50% від заявленої до стягнення з відповідача суми витрат на правову допомогу. Отже, оскільки розмір витрат адвоката для участі в судових засіданнях 06.12.2021 та 26.01.2022, що складається із часу, витраченого на прибуття до судових засідань тривалістю 31 година та вартістю 130 200, 00 грн не доведена позивачем документально та не підтверджена належними доказами, колегія суддів вважає, що вартість послуг адвоката має бути обмежена на тривалість часу, витраченого на дорогу в сумі 130 200,00 грн.
Суд першої інстанції врахував правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19 про те, що час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. В той же час, суд першої інстанції помилково не звернув уваги, що час, витрачений адвокатом на прибуття в судове засідання, в межах даної справи, також повинен бути підтверджений та доведений документально в розумінні приписів ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Колегія суддів суду зазначає, що обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Всебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України, щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності та взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
У пунктах 1 - 3 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
Зважаючи на викладене, висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення клопотання ТОВ «Промбудмеханізація» в повному обсязі є передчасним, оскільки суд не дослідив усі обставини справи з наданням оцінки наданих позивачем розрахунків витрат на правову допомогу, помилково вважаючи, що за відсутністю клопотання відповідача про зменшення витрат на правову допомогу та відсутністю підстав для такого зменшення за власною ініціативою наявні підстави для відшкодування витрат позивача на правову допомогу в повному обсязі.
У зв'язку з цим, колегія суддів приходить до висновку про часткове скасування додаткового рішення суду першої інстанції та стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 162 330,00 грн (з вирахуванням із загального розміру витрат на правову допомогу в розмірі 292 530,00 грн вартості витрат в сумі 130 200,00 грн, витраченого на прибуття адвоката в судові засідання).
З приводу доводів апелянта про те, що судом першої інстанції безпідставно не було задоволено клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає наступне. Матеріали справи свідчать, що про час та місце розгляду клопотання позивача відповідач був повідомлений судом належним чином, про що свідчить заявлене клопотання про відкладення розгляду справи. Розгляд клопотання позивача неодноразово відкладався. Зокрема, ухвалою суду першої інстанції від 21.02.2022 клопотання позивача було призначено до розгляду на 02.03.2022, про що повідомлено сторони. В подальшому, у зв'язку із введенням з 24.02.2022 на території України військового стану, обстрілами міста Харкова та веденням активних бойових дій на території Харківської області, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров'ю та безпеці учасників справи, розгляд заяви та здоров'я розгляд заяви було відкладено. Ухвалою суду від 11.07.2022 розгляд заяви ТОВ «Промбудмеханізація» призначено на 21.07.2022, про що повідомлено в тому числі і відповідача, отже про час, дату та місце розгляду клопотання ТОВ «Промбудмеханізація» відповідач був повідомлений належним чином, про що також свідчить його клопотання про відкладення розгляду справи. Доводи апелянта про те, що ПрАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” було позбавлено можливості отримувати поштову кореспонденцію та інформацію з інших каналів зв'язку, місцезнаходженням підприємства є м. Маріуполь, яке окуповано військами Російської Федерації, внаслідок чого втрачений доступ до договірних, первинних, бухгалтерських та інших документів, а представник ПрАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” у справі №905/1911/21 мав змогу виїхати з міста Маріуполя лише на початку липня 2022 року звісно є переконливими. В той же час, відповідач не довів, що представник відповідача є єдиним представником підприємства, який мав можливість надати відповідне клопотання з приводу неспівмірності витрат на правову допомогу позивача у даній справі, враховуючи, що на час подання клопотання про відкладення, місцем реєстрації підприємства було м. Запоріжжя. Отже доводи апелянта, що він мав намір подати відповідне клопотання та був позбавлений судом такої можливості не можуть бути прийняті як переконливі. В той же час, за приписами частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Аргументи скаржника про те, що позивачем не було доведено належним чином факту оплати витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги є неприйнятними, оскільки за висновками Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
Доводи скаржника про те, що позов не містить ґрунтовного аналізу норм матеріального та процесуального права, спір у справі не є складним з правової точки зору і не містить необхідності виконання адвокатом позивача дослідження нових питань, предмет позову не потребує значного досвіду, отже сума витрат на правову допомогу є завищеною та такою, що не відповідає обсягам роботи та складності справи, також не приймаються судом, оскільки не підтверджені та не доведені відповідачем належними доказами, а містять лише загальні посилання.
В той же час, за результатом розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем в повному обсязі не доведено розмір фактичних витрат на правову допомогу в сумі 130 200,00 грн, тобто не підтверджено їх неминучість та обгрунтованість, про що зазначав апелянт в апеляційній скарзі, а тому апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню.
Щодо клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення до 01.08.2023, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 331 ГПК України суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, за заявою сторони може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Таким чином, вирішення питання щодо відстрочення або розстрочення виконання судового рішення здійснюється тим судом, який розглядав справу як суд першої інстанції та на підставі поданої учасником судового процесу заяви. Оскільки розгляд справи як судом першої інстанції здійснювався Господарським судом Донецької області, суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями щодо вирішення питання про відстрочення виконання рішення суду. За таких підстав у клопотанні відповідача має бути відмовлено.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, не в повному обсязі з'ясував обставини, які мають значення для справи, а тому додаткове рішення Господарського суду Донецької області від 21.07.2022 у справі №905/1911/21 підлягає частковому скасуванню, апеляційна скарга ПрАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 275 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” задовольнити частково.
Додаткове рішення Господарського суду Донецької області від 21.07.2022 у справі №905/1911/21 про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбудмеханізація» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 292 530,00 грн частково скасувати.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (69008, Запорізька область, м. Запоріжжя, Південне шосе, будинок 80, кабінет 9, код ЄДРПОУ 00191129) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбудмеханізація» (60412, Чернівецька область, село Чагор, вулиця Перша Приміська, будинок 3, код ЄДРПОУ 37702089) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 162 330,00 грн.
В решті вимог клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбудмеханізація» про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 14.11.2022
Головуючий суддя В.В. Лакіза
Суддя Н.О. Мартюхіна
Суддя О.В. Плахов