печерський районний суд міста києва
Справа № 757/55210/21-ц
Категорія 69
03 листопада 2022 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Соколова О.М.,
при секретарі - Матвійчуку В.П.,
справа № 757/55210/21-ц
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 (далі- Позивач) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - Відповідач) про стягнення аліментів на утримання дитини, та просить стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частки всіх видів доходів Відповідача від заробітної плати та всіх інших видів доходів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 18.10.2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позову позивач вказує, сторони проживають окремо. Дитина проживає з матір'ю, перебуває на її утриманні. Відповідач дитиною не цікавиться, у її житті участі не бере, грошову допомогу не надає.
Ухвалою суду від 26.11.2021 року у справі відкрито провадження за правилами позовного (спрощеного) провадження.
Позивач у судове засідання не з'явилася, через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи у її відсутність, у якій вимоги позову підтримала, просила справу розглядати без її участі, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце день і час розгляду справи повідомлявся належним чином, в порядку встановленому ст.128 ЦПК України, про причини неявки суду не повідомив.
У відповідності до п.2 ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін, на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до матеріалів справи, з червня 2018 року Позивач та Відповідач перебувають у фактичних шлюбних відносинах.
Судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 від 09.07.2019 року виданого Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася спільна дитина, донька ОСОБА_3 , актовий запис № 3117.
Відповідач не приймає участі у вихованні та утриманні дитини. Дитина проживає разом з Позивачем та знаходиться на її повному утриманні.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
У відповідності зі ст.ст. 11, 15 вказаного Закону, кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї разом з батьком або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкування з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
У відповідності до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Обов'язок батьків утримувати своїх дітей виникає з моменту їх народження та зберігається до досягнення дітьми повноліття. До того ж, обов'язок утримувати дитину у рівній мірі покладається як на матір, так і батька, причому, обов'язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.
Батьки зобов'язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні (у випадку народження дитини під час фактичних шлюбних відносин), або чи розірвано їх шлюб.
Чинним законодавством України встановлено, що діти рівні у своїх правах незалежно від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей та повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги. Зобов'язання з утримання дітей виникає за наявності сукупності таких умов: родинного зв'язку між батьками й дитиною (кровний зв'язок між батьками та дитиною або зв'язок між усиновлювачем і усиновленою дитиною); неповноліття дитини; навчання повнолітньої дитини; відсутність підстав для звільнення батьків від сплати аліментів; можливість батьків надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ратифікованої Постановою Верховної ради України № 789-XII від 27.02.1991 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, держава докладає всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18 Конвенції).
Згідно з частинами 1, 2 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до основних сформованих принципів суспільства, задекларованих у національному та міжнародному законодавстві, діти мають право на особливе піклування і допомогу, внаслідок своєї фізичної і розумової незрілості, потребують спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.
У відповідності до ст. 182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, наявність у платника аліментів рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; докази про витрати платника аліментів, що перевищують десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, а також наявність інших обставин, що мають істотне значення.
У відповідності з ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ратифікованої Постановою Верховної ради України № 789-XII від 27.02.1991 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, держава докладає всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18 Конвенції).
Згідно з частинами 1, 2 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до основних сформованих принципів суспільства, задекларованих у національному та міжнародному законодавстві, діти мають право на особливе піклування і допомогу, внаслідок своєї фізичної і розумової незрілості, потребують спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) батька дитини визначається судом.
У відповідності до ст. 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Визначаючи розмір аліментів, що підлягають до стягнення, суд враховує положення ч. 1 ст. 182 СК України, при цьому виходячи з того, що належних та достатніх доказів, які б підтверджували наявність постійного заробітку (доходу) відповідача; наявність у відповідача інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, а також даних, які свідчать про неможливість сплачувати аліменти у заявленому позивачем розмірі суду не надано і такі дані матеріали справи не містять, у зв'язку з чим, вважає наявними підстави відповідно до ч. 1 ст. 181 СК України для стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання малолітньої дитини в розмірі ј частки всіх видів доходів Відповідача від заробітної плати та всіх інших видів доходів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно. А відтак аліменти підлягають стягненню з дня подання позовної заяви до суду, тобто 18.10.2021 року.
При визначенні зазначеного розміру аліментів, суд виходить із встановлених обставин справи, а також того, що спільні дитини сторін проживають разом із позивачкою, у зв'язку з чим цілодобовий обов'язок останньої полягає не тільки у матеріальному забезпеченні дитини, а ще й у постійному вихованні, контролі, що потребує більших моральних витрат ніж періодичні зустрічі, враховуючи вік дитини. Серед іншого суд, враховує стан здоров'я позивача, матеріальне становище дитини і платника аліментів, інші обставини, що мають істотне значення.
На підставі викладеного, вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, слід визнати обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а позивача відповідно до ст. 141 ЦПК України та ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» звільнено від сплати судового збору, то відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню 908 грн. 00 коп. судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 180-184, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст. 2, 10, 76-81, 263-265, 273, 430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частки всіх видів доходів відповідача від заробітної плати та всіх інших видів доходів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 18.10.2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 908,00 грн.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Печерського районного суду м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, шляхом подання через Печерський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення зазначених строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Київського апеляційного суду, якщо його не буде скасовано.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повний текст рішення складено 03.11.2022 року.
Суддя О.М. Соколов