печерський районний суд міста києва
Справа № 761/25957/18-ц
07 липня 2021 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Підпалого В.В.,
при секретарі судового засідання - Луцюк А.В.,
за участю:
представника позивача - Тарасової-Патрай К.А. ,
представника відповідача - Гончара В.М.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Національного банку України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик» про відшкодування матеріальної шкоди, -
ОСОБА_2 (надалі по тексту - Позивач) звернулася до суду із позовом до Національного банку України (надалі по тексту - Відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик», в якому просила стягнути з Відповідача на її користь 543 029, 34 грн. майнової шкоди, 170 116, 97 грн. інфляційного збільшення боргу, що загалом становить 713 143, 31 грн., а також судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.01.2016 року між нею та ПАТ «КБ «Хрещатик» був укладений Договір № 45D-654041 банківського вкладу «Різдвяний сніг» в доларах США із щомісячною сплатою процентів. Відповідно до п. 1.1 цього Договору банк приймає грошові кошти Вкладника у сумі 13 680, 89 доларів США на термін з 20.01.2016 року по 20.02.2017 року. Також 29.02.2016 року між Позивачем та Банком було укладено Договір № 45D-661162 банківського вкладу «Іменний» і доларах США із щомісячним приєднанням (капіталізацією)процентів до суми вкладу. Відповідно до п.1.1 Договору Банк приймає грошові кошти вкладника в сумі 15305, 00 доларів США на термін з 29.02.2016 року по 28.02.2017 року. Проте, на підставі постанови Правління Національного банку України від 05.04.2016року «Про віднесення Публічного Акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05.04.2016 року прийнято рішення № 463 про запровадження з 05.04.2016 року тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Хрещатик». Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 02.06.2016 року № 46-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 03.06.2016 року № 913 «Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ «Хрещатик» та делегування повноваження ліквідатора банку». Позивачем було подано заяву про включення до реєстру кредиторів. У витязі з реєстру кредиторів ПАТ «КБ «Хрещатик» від 06.10.2016 року було повідомлено, що кредиторські вимоги ОСОБА_2 були акцептовані у розмірі 543 029, 34 грн.
Тому Позивач вважає, що залишок неповернутої заборгованості у розмірі 543 029, 34 грн. за вкладом є збитками, тому за таких обставин, Позивач звернулася до суду із вказаним позовом.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Фролової І.В. від 20.07.2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін для розгляду справи (а.с. 40-41).
17.09.2018 року на адресу Шевченківського районного суду м. Києва надійшов відзив від представника Відповідача Сидоренко Р.В. , в якому він заперечував проти задоволення позовної заяви, посилаючись на те, що порушення права Позивача щодо отримання нею коштів, розміщених на рахунках у ПАТ «КБ «Хрещатик» не відбулося, оскільки на даний момент триває процедура ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик», здійснюється продаж активів банку, а за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та реалізації майна банку здійснюється задоволення вимог кредиторів у черговості, визначеній ст. 52
Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Крім того, представник зазначив, що Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, самостійним у своїй діяльності від органів державної влади, тобто не є суб'єктом відповідальності в розумінні ст. 1173 ЦК України та не є боржником по відношенню до Позивача (а.с.30-70).
Разом з цим, представником Відповідача подані заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, керуючись тим, що дана справа не є малозначною, а тому розгляд цивільної справи має відбутися за правилами загального позовного провадження (а.с.96-98).
18.09.2018 року від представника третьої особи ПАТ КБ «Хрещатик», уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» Славкіної М.А. надійшли пояснення. У своїх поясненнях, представник зазначив, що вважає позовні вимоги необґрунтованими, зокрема тому, що шкода, визначена у ст. 1173 ЦК України, носить позадоговірний характер. Проте сума, яка заявлена Позивачем до стягнення ґрунтується на Договорі банківського вкладу, укладеного між Позивачем та Банком. А отже, боржником за цією сумою має виступати виступає саме ПАТ «КБ «Хрещатик», а не Національний банк України, що додатково свідчить про неналежність НБУ як відповідача. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою НБУ та шкодою Позивачем також не доведений і не може бути доведений, оскільки шкода, якщо і завдана, то не зі сторони НБУ, а зі сторони ПАТ КБ «Хрещатик» за договором банківського рахунку (договірні відносини). В той же час порядок погашення будь-яких грошових вимог до ПАТ КБ «Хрещатик» врегульована спеціальним законом «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Крім того, просив звернути увагу суду на те, що Позивач звернувся до Уповноваженої особи із відповідною заявою про визнання кредиторських вимог. Наданням такої заяви Позивач підтвердив, що статус кредитора Банку, визнав згоду із порядком та умовами задоволення своїх кредиторських вимог. Вимоги Позивача акцептовані на суму 543 029, 34 грн. Таким чином, за умови достатності коштів, які надійдуть від реалізації майна банку, що ліквідується на задоволення вимог кредиторів попередньої черги, ПАТ КБ «Хрещатик» виконає своє зобов'язання перед Позивачем. На підставі вищенаведеного, просили суд відмовити Позивачу у задоволенні позовних вимог (а.с.104-106).
Ухвалою судді Шевченківського районного суду від 19.09.2018 року позовну заяву передано до Печерського районного суду м. Києва для розгляду за підсудністю (а.с. 60-61).
03.12.2018 року Шевченківським районним судом м. Києва направлено на адресу Печерського районного суду м. Києва матеріали цивільної справи №761/25957/18 за позовом ОСОБА_2 на виконання ухвали від 19.09.2018 року про передачу справи на розгляд іншому суду.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03.12.2018 року матеріал цивільної справи повернуті до Шевченківського районного суду м. Києва (а.с. 119).
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28.10.2019 року цивільну справу прийнято до провадження Печерського районного суду м. Києва (а.с. 134).
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30.04.2020 року позовну заяву залишено без руху (а.с. 157-158).
15.06.2020 року на адресу суду надійшло клопотання від представника Позивача, адвоката Тарасової - Патрай К.А., про усунення недоліків (а.с. 160-162).
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03.12.2020 року задоволено клопотання представника Позивача та ухвалено витребувати у Національного банку України копію рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.12.2018 року у справі №826/3021/18 та копію постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2019 року у справі № 826/3021/18 (а.с. 178-179).
04.03.2021 року представником Позивача, адвокатом Тарасовою-Патрай К.А. подано додаткові пояснення, у яких зазначила, що віднесення ПАТ КБ «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних фактично унеможливлює виплати вкладу та відсотків Позивачу. Крім того, ПАТ КБ «Хрещатик» ліквідований 02.10.2020 року Разом з тим, зазначили, що 19.01.2017 року постановою Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/6665/16 Постанову Правління НБУ від 05.04.2016 року № 234 «Про віднесення ПАТ «КБ «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних», скасовано. Постановою Касаційного адміністративного суду від 16.05.2019 року вказані судові рішення були скасовані, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції. 13.10.2020 року Шостий апеляційний адміністративний суд при розгляді справи № 640/18835/19 вирішив визнати протиправною та скасувати Постанову Правління НБУ від 05.04.2016 року № 234 «Про віднесення ПАТ КБ «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних»; визнати протиправним та скасувати Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1548 від 19.06.2019 року «Про здійснення процедури ліквідації ПАТ КБ «Хрещатик» та делегування повноважень ліквідатора банку». Рішення не скасовано. Та інші. За таких обставин, представник зазначив, що вищезазначені рішення вступили в законну силу й встановлюють факт грубого порушення НБУ прав вкладників ПАТ КБ «Хрещатик», у зв'язку з діями (прийняттям незаконної постанови) та бездіяльністю (невжиття адекватних заходів та рішучих дій), якого призвели до матеріальних збитків та матеріальної шкоди вкладників, а саме, неможливості вкладників користуватись своїми коштами, що знаходились у ПАТ КБ «Хрещатик».
06.07.2021 року від представника Відповідача Гончар В.М. надійшли додаткові письмові пояснення, у яких він зазначив, що стороною Позивача не надано будь-яких достатніх, належних та допустимих доказів заподіяння шкоди протиправними діями чи бездіяльністю Відповідача. Зокрема, не надано доказів, що внаслідок рішень, дій чи бездіяльності Національного банку України порушено право Позивача чи інших кредиторів ПАТ «КБ «Хрещатик» на отримання коштів за договорами банківського вкладу (депозиту). Крім того, відсутні судові рішення, які доводять вину Відповідача, яка може бути підставою для відшкодування шкоди в розумінні ст. 1166, 1173 ЦК України, а також те, що в останнього відсутні будь-які зобов'язання перед Позивачем щодо повернення вкладу, розміщеного в Банку. Поряд з цим, вказано, що Національний банк не є стороною договору банківського вкладу, у нього відсутні зобов'язання перед Позивачем стосовно виконання його умов, а отже відсутній і обов'язок повернути вклад. За таких обставин, на думку Відповідача, Позивач повинен довести факт заподіяння шкоди, а також, що ця шкода заподіяна йому саме у зв'язку із встановленням факту протиправних дій/рішень/бездіяльності Національного банку України, а тому позовна заява не підлягає задоволенню.
В засіданні представника позивача ОСОБА_2 , Тарасова-Патрай К.А. позовні вимоги підтримувала в повному обсязі, просила їх задовольнити.
Представник відповідача Національного банку України, Гончар В.М. заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість.
Представник третьої особи ПАТ «КБ «Хрещатик» в засідання не з'явився, направив на адресу суду пояснення по справі.
Суд, вислухавши думки представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 19.01.2016 року між ОСОБА_2 та ПАТ «КБ «Хрещатик» укладено договір № 45D-654041 банківського вкладу «Різдвяний сніг» у доларах США із щомісячною сплатою процентів у розмірі 11 %, згідно з яким банк прийняв грошові кошти вкладника на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 в сумі 13 680,89 доларів США на термін з 20.01.2016 року по 20.02.2017 року (а.с. 9-10).
Крім того, 29.02.2016 року між ОСОБА_2 та ПАТ «КБ «Хрещатик» укладено договір № 45D-661162 банківського вкладу «Іменний» у доларах США із щомісячною сплатою процентів у розмірі 10, 23%, згідно з яким банк прийняв грошові кошти вкладника на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_2 в сумі 15 305,00 доларів США на термін з 29.02.2016 року по 28.02.2017 (а.с.11-12).
05.04.2016 року постановою Правління Національного банку України «Про віднесення ПАТ «КБ «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних» № 234, ПАТ «КБ «Хрещатик» віднесено до категорії неплатоспроможних та прийнято рішення № 463 про запровадження з 05.04.2016 року тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Хрещатик».
Відповідно до довідки № 47/4-41-06-466 від 01.06.2016 року тимчасової адміністрації ПАТ «КБ «Хрещатик» на рахунках ОСОБА_2 , відкритих у ПАТ «КБ «Хрещатик», відкрито депозитні та карткові рахунки. Станом на 17.05.2016 року залишки коштів становлять: № 2635.6.008113.001 - 13 680, 89 доларів США; № 2638.2.008113.008 - 16, 55 доларів США; № 2638.1.008113.009 -17, 32 доларів США; № 2630.4.008113.008-15 411, 75 доларів США; №10090236202 - 0, 38 доларів США; № 10090236203 - 235, 01 доларів США (а.с. 14).
Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 02.06.2016 року № 46-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 03.06.2016 року № 913 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик».
Судом також встановлено, що 02.10.2020 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №1000741110128000175 про проведення державної реєстрації припинення ПАТ «КБ «Хрещатик» як юридичної особи, тобто ліквідація банку вважається завершеною, а сам банк - ліквідованим.
Крім того, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.12.2018 року у справі №826/3021/18, яке постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2019 року залишено без змін, визнано протиправним та скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.04.2016 року № 463 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку; визнано протиправним та скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21.04.2016 року № 560 «Про продовження строків тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Хрещатик»; скасовано реєстраційну дію приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської Олени Володимирівни про внесення запису від 06.04.2016 року №1074107111000175 у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодоо зміни керівника юридичної особи, зміни складу підписантів Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик»; визнано протиправним та скасовано рішення Правління Національного банку України від 02.06.2016 року №46-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик»; зобов'язано Національний банк України повернути ПАТ КБ «Хрещатик» банківську ліцензію від 11.10.2011 року №158 та генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій від 11.10.2011 року № 158; визнано протиправним та скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03.06.2016 року № 913 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноважень ліквідатора банку»; зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повернути ПАТ «КБ «хрещатик» свідоцтво учасника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 16.10.2012 року № 019; визнано протиправним та скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 11.01.2018 року № 71; скасовано реєстраційну дію приватного нотаріуса Київського мського нотаріального округу Бойко Людмили Миколаївни про внесення запису від 08.06.2016 року №10741780114000175 у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення юридичної особи Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» в результаті ліквідації; скасовано реєстраційну дію приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойко .М. про внесення запису від 09.06.2016 року №10741070115000175 у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах - зміну відомостей про керівника юридичної особи Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик»; скасовано реєстраційну дію державного реєстратора Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про внесення запису від 22.01.2018 року №10741070116000175 у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах - зміна складу підписантів ПАТ «КБ «Хрещатик».
Так, ст.16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.
Згідно із пунктом 8, 9 частини другої ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Вимоги про відшкодування шкоди заявлені позивачем на підставі ст. 1173 ЦК України.
Ст. 56 Конституції України проголошує право кожного на відшкодування за рахунок держави матеріальної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відшкодування майнової шкоди за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди встановлено у ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Правила щодо відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, його посадовою або службовою особою встановлені ст. 1173, 1174 Цивільного кодексу України, згідно яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою при здійсненні ними своїх повноважень відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Суб'єктами відповідальності, відповідно до ст. 1173 Цивільного кодексу України, є органи державної влади або місцевого самоврядування, в яких реалізується їхня деліктність.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління.
Також особливий статус Національного банку України визначений у рішенні Конституційного Суду України від 26.02.2009 року № 6-рп/2009, відповідно до пункту 3.1 якого Конституція України визначила правовий статус Національного банку України як центрального банку держави, основною функцією якого є забезпечення стабільності грошової одиниці України. Особливість юридичного статусу Національного банку України полягає в тому, що, з одного боку, він має публічно-правовий статус особливого центрального органу державного управління, самостійного у своїй діяльності від органів державної влади (ст.ст. 6, 7, 24, 25, 53 Закону України «Про Національний банк України»), а з іншого - цивільно-правовий статус як юридичної особи, яка має відокремлене майно, що є об'єктом права державної власності і перебуває в його повному господарському віданні, та може вчиняти певні цивільно-правові правочини з комерційними банками, державою (ст. 4, 29, 31, 42 Закону України «Про Національний банк України»).
Отже, Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, самостійним у своїй діяльності від органів державної влади, та не є суб'єктом відповідальності у розумінні ст. 1173 Цивільного кодексу України.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Аналіз положень ст. 1166 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку про те, що загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, винне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення), яке містить такі складові: протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв'язок між ними та вина заподіювача шкоди.
Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку заподіяну шкоду, а тільки за ту шкоду, яка заподіяна його діями. Відсутність причинного зв'язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана якимось іншими обставинами.
Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди (умислу або необережності).
Ст. 1173 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
За загальним правилом, яке встановлено у частині першій ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків (майнової шкоди) у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
У частині другій ст. 22 Цивільного кодексу України визначено, що майнова шкода виражається у формі збитків. У свою чергу збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Під час вирішення спорів про відшкодування шкоди на підставі ст. 1173 Цивільного кодексу України доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв'язок між протиправною дією чи бездіяльністю і негативними наслідками.
Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди.
Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві шкоди, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Позивач, звертаючись з позовом про стягнення шкоди, має довести наявність всіх чотирьох елементів правопорушення, в тому числі і вини, а посилання позивача на необхідність застосування ст. 1173 Цивільного кодексу України, яка не потребує доказування вини, є безпідставним.
Ст. 1173, 1174 Цивільного кодексу України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі посадовою або службовою особою органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, а також, завдана органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів чи вини посадової або службової особи.
Натомість наявність шкоди, протиправність дій її заподіювача та причинний зв'язок між його діями та шкодою, підлягають доказуванню на загальних підставах та відповідно до статей 12, 81 ЦПК України є обов'язком позивача.
Отже, обов'язковою умовою відшкодування заподіяних збитків та майнової шкоди є порушення прав особи внаслідок незаконних дій або бездіяльності та наявність реального збитку та шкоди.
Безпідставними суд визнає й доводи позову про те, що судовим рішеннями по адміністративній справі № 826/6665/16 доведена вина Національного банку України в неотриманні позивачем коштів, розміщених на за договором банківського вкладу, оскільки, в зазначених рішеннях не міститься жодного висновку, що внаслідок дій чи бездіяльності Національного банку України було порушено права вкладників ПАТ «КБ «Хрещатик», втому числі і позивача, на отримання коштів за договорами банківського вкладу.
Тому, хоча постановою Окружного адміністративного суду м. Києва визнано бездіяльність Національного банку України протиправною, проте доводи позивача про те, що Національний банк України має нести майнову відповідальність за зобов'язаннями неплатоспроможного банку є необґрунтованими.
Поряд з цим, суд відхиляє доводи сторони позивача про те, що причинний зв'язок між протиправною поведінкою НБУ та шкодою підтверджується постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 лютого 2017 року у справі № 826/15685/16, оскільки у зазначеній постанові відсутні висновки стосовного того, що внаслідок дій чи бездіяльності НБУ було порушено права позивача на отримання коштівза договорами банківських вкладів, або що саме дії НБУ призвели до неплатоспроможності ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК».
Аналогічні правові висновки викладені, зокрема у постанові Верховного Суду від 07 червня 2022 року у справі № 757/65202/17-ц (провадження № 61-8027св20).
З огляду на вищевикладене та зважаючи на те, що позивачем не доведено факту понесення шкоди у розмірі 543 029, 34 грн. та 170 116, 97 грн. як упущеної вигоди, не доведено наявності причинно-наслідкового зв'язку між рішенням відповідача НБУ і заявленою позивачем шкодою, що вказує на відсутність обов'язкових складових для покладення матеріальної відповідальності за майнову шкоду.
Врахувавши, що правовідносини, які виникли між ОСОБА_2 та ПАТ «КБ «Хрещатик» є договірними, які регулюються нормами цивільного законодавства, позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що саме внаслідок діяльності НБУ вона була позбавлена можливості повернути кошти з депозитних вкладів, що завдало їй шкоду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 .
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку про необґрунтованість позову.
На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючисьст.ст. 3, 8, 21, 55, 129, 129-1 Конституції України,ст.ст. 1-16, 609, 1058, 1166, 1173 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1-18, 76-81, 95, 141, 228, 229, 235, 241, 244, 245, 258, 259, 263-265, 268, 289, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України,суд, -
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до Національного банку України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик» про відшкодування матеріальної шкоди, - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ,
адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Національний банк України, код ЄДРПОУ - 00032106,
адреса: м. Київ, Інститутська, 9.
Третя особа: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик»,
код ЄДРПОУ - 19364259, адреса: м. Київ, вул. Прорізна, 8.
Суддя В.В. Підпалий