16.11.2022 Справа № 756/7989/22
Унікальний № 756/7989/22
Провадження № 1-кп/756/1286/22
Іменем України
16 листопада 2022 року м. Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
під час розгляду у відкритому судовому засіданні кримінального провадження № 12022100050000962 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 24.11.2020 року Оболонським районним судом м. Києва, за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, із призначенням покарання у вигляді 80 годин громадських (не відбуто),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -
ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 18.06.2022 року приблизно о 20 год. 30 хв., він перебуваючи за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_6 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у виді смерті потерпілої та бажаючи їх настання, наніс багато чисельні удари кулаками рук і ногами в область тулуба (не менше 24) обличчя, волосяної частини голови ОСОБА_6 (не менше 20), де знаходиться життєво важливий орган. Смерть ОСОБА_6 настала від закритої черепно-мозкової травми з множинними синцями, саднами, забійними ранами на голові, переломом кісток носа, крововиливами у м'які покриви волосяної частини голови, крововиливами під оболонки, в тканину та у шлуночки головного мозку, розвитком набряку-набухання головного мозку.
В судовому засіданні в порядку ч. 3 ст. 331 КПК України суд поставив на обговорення питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, з огляду на те, що строк визначеного запобіжного заходу спливає.
В судовому засіданні прокурор висловила позицію про продовження дії обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, пояснила, що наявні і не зменшились ризики переховування обвинуваченого від суду, впливу на свідків, якими є його матір та її співмешканець, сусіди, а також ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки обвинувачений раніше судимий.
Обвинувачений ОСОБА_3 не висловив чіткої позиції у цьому питанні.
Захисник ОСОБА_5 заперечив проти клопотання прокурора, просив суд обрати менш суворий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Посилався на те, що наведені прокурором ризики є недоведеними.
Вислухавши учасників судового провадження, дослідивши надані письмові документи та показання свідка, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню на таких підставах.
Згідно зі статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя особи, яке кваліфіковано органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 115 КК України.
19.06.2022 року обвинувачений був затриманий в порядку ст. 208 КПК України та ухвалою слідчого судді від 23.06.2022 року до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою. При обранні такого запобіжного заходу слідчий суддя виходив із наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Ухвалою слідчого судді від 16.08.2022 року запобіжний захід у виді тримання під вартою продовжено на 60 днів.
Ухвалою суду від 20.09.2022 р. запобіжний захід у виді тримання під вартою продовжено до 18.11.2022 р.
Згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування, у сторони обвинувачення наявні певні докази пред'явленого обвинувачення: покази свідків, протоколи слідчих дій, які можуть бути досліджені тільки під час судового розгляду.
Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_3 особливо тяжкого злочину проти життя особи. При цьому, на цій стадії суд не вирішує питання доведеності винуватості.
З огляду на прецеденту практику Європейського суду з прав людини, суд оцінює заявлені стороною обвинувачення ризики, виходячи не тільки із тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, а в сукупності з іншими обставинами, якими підтверджується наявність відповідної небезпеки.
Так, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за що передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років.
Аналізуючи дані про особу обвинуваченого, суд приймає до уваги, що він має зареєстроване місце проживання, офіційно не був працевлаштований, має судимість, попереднє покарання не відбув.
Виходячи із тяжкості злочину, у якому обвинувачується ОСОБА_3 у сукупності із наведеними даними про його особистість, суд вважає наявним ризик, що обвинувачений перебуваючи на волі, усвідомлюючи невідворотність покарання у разі визнання його винуватим, може переховуватися від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), а також може незаконно впливати на свідків, якими є його матір, її співмешканець, сусіди (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Крім того, ОСОБА_3 не відбув покарання за попереднім вироком, має судимість, що негативно характеризує обвинуваченого та свідчить про його схильність до протиправної поведінки і наявність ризику вчинення іншого правопорушення.
Суд приходить до висновку про доведеність прокурором того, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти названим вище ризикам, оскільки на даному етапі особисте зобов'язання, порука, застава, не є достатніми для гарантування поведінки обвинуваченого виходячи із встановлених судом ризиків, тяжкості кримінального правопорушення і його наслідків.
Крім того, суд звертає увагу, що в розумінні статті 5 Конвенції про захист прав людини, цілодобовий домашній арешт є таким самим втручання у право на свободу, як і тримання під вартою. За національним законодавством домашній арешт є більш м'яким запобіжним заходом, але за таких умов не виключається доступ обвинуваченого до свідків, з якими він проживає разом, до сусідів, а також неможливо виключити переховування обвинуваченого від суду, враховуючи умови воєнного стану в Україні.
З огляду на встановлені ризики, які не перестали існувати, на обґрунтованість підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину, тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою, суд вважає що клопотання прокурора слід задовольнити. Досягнення завдань у даному кримінальному провадженні виправдовує подальше втручання у право обвинуваченого на свободу, і тримання його під вартою на цій стадії розгляду справи, є єдиним запобіжним заходом, що зможе гарантувати виконання обвинуваченим його процесуальних обов'язків в ході судового розгляду, а також запобігати спробам переховуватися від суду, вплинути на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Керуючись ст.ст. 176 - 178, 183, 193, 194, 197, 314-317, 369, 372, 392 КПК України, суд
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто до 14 січня 2023 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення.
Суддя ОСОБА_1