Справа № 752/16413/22
Провадження № 2-о/752/925/22
16.11.2022 року м. Київ
Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Ольшевська І.О., за участю секретаря судового засідання Гладибороди Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Вуйка Віктор Анатолійович, заінтересована особи Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 про встановлення факту народження дитини, -
Представник заявника звернувся до суду із даною заявою. Посилається на те, що 23.05.2015 року ОСОБА_1 народила хлопчика в м. Керч АР Крим, та ІНФОРМАЦІЯ_1 народила хлопчика в м. Керч АР Крим, що знаходиться на тимчасово окупованій території України, що підтверджується медичним свідоцтвами про народження. Встановлення факту народження дітей необхідне для отримання свідоцтва про народження, встановленого законодавством України зразка, а в подальшому для отримання дитиною паспорта громадянина України.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 16.11.2022р. було призначено розгляд даної справи на 16.11.2022р. на 15.00 годину.
Заявник та представник заявника в судове засідання не з'явились, у заяві представник просив розглянути справу за їх відсутності.
Представник заінтересованої особи та заінтересовані особи в судове засідання не з'явились, хоча про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
У відповідності до ч. 2 ст. 317 ЦПК України справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Згідно ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім'ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Керч народила дитину - хлопчика. Вказане, зокрема, підтверджується медичним свідоцтвом про народження серії 35 №008076 від 25.05.2015р.
Також достовірно встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Керч народила дитину - хлопчика. Вказане, зокрема, підтверджується медичним свідоцтвом про народження серії 35 №028757 від 27.08.2018р.
У відповідності до ч. 1 ст. 144 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої постановою Верховної ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, дитина має бути зареєстрована одразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов'язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.
У відповідності до ст. 125 Сімейного кодексу України якщо мати та батько не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.
У судовому засіданні з викладених у заяві обставин, письмових доказів у справі вбачається, що матір'ю хлопчиків, яка народились ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), батьком - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ).
Відповідно до статті 145 Сімейного кодексу України прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою.
Згідно зі статтею 147 Сімейного кодексу України по батькові дитини визначається за іменем батька.
На теперішній час ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як батьки, визначили ім'я своїх дітей, як ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
У відповідності до ст. 13 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них. Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження, а у разі народження дитини мертвою - не пізніше трьох днів. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяву про державну реєстрацію відповідно до акта цивільного стану.
Під час вирішення питання щодо оцінки доказів суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, зокрема висновки Європейського суду з прав людини у справах проти Туреччини (зокрема, "Loizidou v. Turkey", "Cyprus v. Turkey"), а також Молдови та Росії (зокрема, "Mozer v. the Republic of Moldova and Russia", "Ilascu and Others v. Moldova and Russia"), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), Європейський суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної сторони.
Згідно з ч. 2 ст. 319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що суди можуть встановлювати факти реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, народження і смерті, якщо в органах реєстрації актів громадянського стану не зберігся відповідний запис чи відмовлено у його відновленні або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації акту громадянського стану.
З огляду на викладене, суд вважає, що дійсно для проведення державної реєстрації народження дітей є об'єктивні перешкоди. З метою захисту прав і свобод громадян України, якою є заявниця та її діти, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення заяви про встановлення факту народження дитини, бо законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, що надасть можливість отримати громадянину України свідоцтво про народження дитини, виданого державним органом України.
Керуючись ст.ст. 3, 81, 315-319 ЦПК України, суд,-
1. Заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Вуйка Віктор Анатолійович, заінтересована особи Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 про встановлення факту народження дитини задовольнити.
2. Встановити факт народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянкою України, дитини чоловічої статі - ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , в місті Керч, Автономна Республіка Крим, Україна, батьком якого є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України, уродженець міста Керч, Крим.
3. Встановити факт народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянкою України, дитини чоловічої статі - ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , в місті Керч, Автономна Республіка Крим, Україна, батьком якого є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України, уродженець міста Керч, Крим.
4. Рішення про встановлення факту народження підлягає негайному виконанню.
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
7. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Повний текст рішення суду складений та підписаний 16.11.2022р.
Суддя І.О. Ольшевська