Ухвала від 14.11.2022 по справі 752/16239/22

Справа № 752/16239/22

Провадження № 1-кс/752/5275/22

УХВАЛА

Іменем України

14 листопада 2022 року м. Київ

Слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання, офіційно не працюючого, у кримінальному провадженні № 12022100010002682 від 10.11.2022р., -

ВСТАНОВИВ:

До Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Голосіївського управління поліції ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100010002682 від 10.11.2022р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, відносно ОСОБА_5 .

В обгрунтування клопотання слідчий посилається на те, що, 10.11.2022 року, приблизно о 14:00 год. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував разом з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем їх проживання, що розташоване в лісосмузі на приблизній відстані 50 метрів від Свято-Покровського Голосіївського монастиря, що за адресою: АДРЕСА_2 , яке представляє собою саморобний шатер. В один момент, між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 виник словесний конфлікт на фоні особистих неприязних відносин. Під час даного конфлікту в ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на умисне убивство ОСОБА_7 . Діючи умисно, протиправно, з метою заподіяння смерті ОСОБА_7 , ОСОБА_5 взяв зі столу ніж типу моноблок. Реалізуючи свій умисел, направлений на заподіяння смерті ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , діючи умисно, протиправно, з метою заподіяння смерті ОСОБА_7 , наніс зазначеним ножем два удари в область грудної клітини останнього. Від отриманих ударів ОСОБА_7 , втративши рівновагу, впав на землю та помер.

11.11.2022 об 21 год. 47 хв. ОСОБА_5 затримано в порядку статті 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

12.11.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

У клопотанні зазначається, що обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенню, передбаченому ч.1 ст. 115 КК України, підтверджується сукупністю доказів, доданими до матеріалів клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий доводить наявністю ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити.

Захисник просив розглянути можливість обрати більш м'який запобіжний захід замість тримання під вартою та заявив клопотання в порядку ст. 206 КПК України.

Підозрюваний підтримав думку захисника.

Розглянувши клопотання про застосування запобіжного заходу та клопотання в порядку ст. 206 КПК України, заслухавши учасників процесу, оцінивши всі обставини, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Так, Слідчим відділом Голосіївського управління поліції ГУ НП у м. Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100010002682 від 10.11.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

З клопотання слідчого та доданих матеріалів встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

11.11.2022 об 21 год. 47 хв. ОСОБА_5 затримано в порядку статті 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

12.11.2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 115 КК України, підтверджується доказами, а саме: протоколом огляду місця, протоколом допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , протоколом пред'явлення особи до впізнання за фотознімком; протоколом затримання в порядку статті 208 КПК України; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Відповідно до п. 175 рішення Європейського суд з прав людини від 21.04.2011року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» під терміном «обгрунтована підозра» необхідно розуміти, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

У рішенні №14310/88 від 23.10.1994 року по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обгрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали, долучені до клопотання, та на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, приходить до висновку про обгрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчиненні кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні дані слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Розглянувши питання існуючих ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні, слідчий суддя зазначає наступне.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Ризик переховуватися від органу досудового розслідування та суду, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, полягає в тому, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від семи до п'ятнадцяти років.

Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Іллійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Крім того слідчим суддею враховуюється, що підозрюваний не має постійного місця проживання, офіційно не працевлаштований, неодружений, не має міцних соціальних зв'язків.

Щодо ризику впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, то ст. 23 КПК України встановлює принцип безпосередності дослідження показань, за змістом якого суд досліджує докази безпосередньо і показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Тобто доказове значення у кримінальному провадженні матимуть саме ті показання потерпілого і свідків, які будуть надані останніми безпосередньо під час судового розгляду у судовому засіданні, а не надані ними в ході досудового розслідування. Вказане доводить, що з метою зміни свідками своїх показань на користь підозрюваного або відмови від дачі показань останній може впливати на вказаних осіб у незаконний спосіб. Вказане доводить, що можливість впливу на свідків та потерпілого є досить ймовірною.

Разом з тим, на думку слідчого судді, ризик того, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, є недоведеним прокурором, а тому не береться до уваги при вирішенні клопотання.

Беручи до уваги обставини, передбачені ст. 178 КПК України, аналізуючи наведене в сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищеназваним ризикам і тому слідчий суддя вважає за необхідне обрати стосовно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів.

Задовольняючи клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом враховуються вимоги ст. 183 КПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Враховуючи викладене вище, наявність обгрунтованої підозри, ризиків передбачених ст. 177 КПК України, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів та враховуючи наслідки, які настали в даному кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання без визначення розміру застави.

Щодо клопотання захисника в порядку ст. 206 КПК України.

У клопотанні захисник зазначає, що у ході конфіденційного побачення підзахисник ОСОБА_5 повідомив, що гематома на його обличчі є наслідком застосування до нього насильства працівниками поліції Голосіївського УП ГУНП у м. Києві. Метою застосування насильства було те, що його працівники поліції примушували підписати протокол затримання та заяву про добровільне проходження поліграфа.

У судовому засіданні підозрюваний підтвердив факт застосування відносно нього насильства.

Прокурор просив відмовити в задоволенні клопотання захисника, вказавши, що таким чином підозрюваний у такий спосіб намагається уникнути відповідальності. Крім того, зазначив, що синець підозрюваний міг отримати в результаті падіння після надмірного вживання алкогольних напоїв, оскільки підозрюваний.

Відповідно до ч. 6 ст. 206 якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зоюов'язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та: 1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи; 2)доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи; 3)вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 206, 309 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання задовольнити.

2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, в межах досудового розслідування, тобто до 09.01.2023 року, до 21:47 год, включно, без права внесення застави.

3. Початком відліку строку дії запобіжного заходу вважати з моменту фактичного затримання, тобто з 11.11.2022р. 21:47.

4. Клопотання захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 в порядку ст. 206 КПК України задовольнити.

5. Зобов'язати слідчого СУ Голосіївського УП ГУНП у м. Києва ОСОБА_6 забезпечити невідкладне проведення судово-медичного огляду ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

5. Доручити Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань провести перевірку фактів, викладених в заяві ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

6. Повний текст ухвали слідчого судді буде складено та оголошено в приміщенні суду протягом 5 діб.

7. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
107345710
Наступний документ
107345712
Інформація про рішення:
№ рішення: 107345711
№ справи: 752/16239/22
Дата рішення: 14.11.2022
Дата публікації: 19.01.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Голосіївський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (09.02.2023)
Результат розгляду: клопотання (заяву) задоволено, у тому числі частково
Дата надходження: 08.02.2023
Предмет позову: -