Справа № 727/3967/22
Провадження № 1-кп/727/262/22
14 листопада 2022 року м.Чернівці
Шевченківський районний суд м.Чернівці в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретарів судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
потерпілих - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в Чернівці, кримінальне провадження №12022260000000092 від 02.03.2022 року, за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Койтендаг, Лебапського веляту, Республіка Туркменістан, туркмена, громадянина Туркменістану, неодруженого, утриманців не маючого, безробітного, освіта повна загальна середня, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
ОСОБА_5 01 березня 2022 року, близько 22:00 год., керуючи технічно-справним автомобілем марки «Хюндай Соната», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час руху по автодорозі Н-03 сполученням «Житомир-Чернівці», поза межами населеного пункту, - неподалік с.Недобоївці, Дністровського району, Чернівецької області, де відсутнє вуличне освітлення, зі сторони м.Чернівці в напрямку м.Хотин Дністровського району, Чернівецької області, наближаючись до 324 км + 500 м вказаної автодороги, в порушення вимог п.2.3.б, п.10.1, 12.1, 19.3 Правил дорожнього руху України та вимог горизонтальної дорожньої розмітки 1.1. ПДР (вузька суцільна лінія), а також п.п.1.5 та 2.3 (б,д) ПДР, які лише сприяли порушенню вищезазначених Правил дорожнього руху України, проявив неуважність до дорожньої обстановки, яка склалась, та самовпевненість у своїх діях, а саме: при засліпленні фарами зустрічного транспортного засобу, не врахувавши дорожньої обстановки та неправильно застосувавши прийоми керування транспортним засобом, змінив напрямок руху, не переконавшись, що це буде безпечним, внаслідок чого втратив керованість автомобілем марки «Хюндай Соната», р.н. НОМЕР_1 , із наступним рухом в стані заносу та виїздом на смугу зустрічного руху, перетнув суцільну лінію горизонтальної дорожньої розмітки, де допустив зіткнення із службовим автомобілем поліції марки «Деу Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_6 , який рухався вказаною автодорогою в напрямку м.Чернівці, зі сторони м.Хотин, Дністровського району, Чернівецької області, в результаті якого водію автомобілю марки «Деу Ланос», р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_6 та пасажиру цього автомобілю ОСОБА_7 спричинено тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, а пасажиру автомобілю марки «Деу Ланос», р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_10 спричинено смерть.
Вказані наслідки знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням водієм автомобіля «Хюндай Соната», р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_5 вимог Правил дорожнього руху України, а саме:
п.1.5, згідно з яким дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
п.2.3.б),д), згідно з якими, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;
п.10.1, згідно з яким перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
п.12.1, згідно з яким під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;
п.19.3, згідно з яким у разі погіршення видимості в напрямку руху, викликаного світлом фар зустрічних транспортних засобів, водій повинен зменшити швидкість до такої, яка б не перевищувала безпечної за умовами фактичної видимості дороги в напрямку руху, а в разі засліплення - зупинитися, не змінюючи смуги руху, і увімкнути аварійну світлову сигналізацію. Відновлення руху дозволяється лише після того,як пройдуть негативні наслідки засліплення;
горизонтальної розмітки 1.1 ПДР (вузька суцільна лінія), що поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах, і яку забороняється перетинати.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та вимоги пред'явлених до нього цивільних позовів визнав .
Суду обвинувачений показав, що ввечері 01.03.2022 року він разом із друзями їхав у напрямку м. Хотина, керуючи автомобілем «Хюндай Соната», із швидкістю приблизно 50-60 км/год.. Надворі було темно, падав сніг, вуличне освітлення не працювало. Близько 22-00 год. його раптово засліпили фари зустрічного автомобіля, а тому він, не впоравшись із керуванням, оскільки дорога була слизькою, виїхав на зустрічну смугу руху, де зіткнувся із автомобілем поліції марки «Деу Ланос», який рухався по ній. Одразу ж після ДТП він зупинив свій автомобіль, разом із його пасажирами вони вийшли з машини, та, побачивши постраждалих, викликали швидку допомогу. Щиро розкаюється у вчиненому, просить пробачення у потерпілих , а суд - суворо його не карати.
Потерпілий ОСОБА_6 суду показав, що 01.03.2022 року, близько 22-год. він керував службовим автомобілем поліції «Деу Ланос», р.н. НОМЕР_2 , пасажирами якого поруч з водієм був ОСОБА_10 , а на сидінні позаду - ОСОБА_7 . Транспортний засіб під керуванням обвинуваченого занесло на їх смугу руху, від чого сталася ДТП. Удар прийшовся правим боком автомобіля «Хюндай Соната» у правий бік «Деу Ланоса». У результаті він та ОСОБА_7 отримали тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, а ОСОБА_10 загинув.
Потерпілий ОСОБА_7 суду надав покази, аналогічні показам потерпілого ОСОБА_6 . Також додав, що автомобіль під керуванням обвинуваченого він помітив, коли той вже був у стані заносу і рухався по їх смузі руху прямо на транспортний засіб, в якому вони знаходились. ОСОБА_6 намагався загальмувати , але уникнути зіткнення не вдалось; у результаті останнього він отримав компресійний перелом хребта.
Потерпілий ОСОБА_8 суду показав, що на час ДТП він перебував за кордон, про її обставини знає зі слів інших осіб. Про загибель сина - ОСОБА_10 йому повідомили по телефону, після чого він одразу ж повернувся в Україну. Просив суд призначити обвинуваченому найсуворіше покарання, передбачене законом за вчинений ним злочин.
Потерпіла ОСОБА_9 , яка є матір'ю загиблого у ДТП 01.03.2022 року ОСОБА_10 , також суду показала, що дізналась про смерть сина з телефонної розмови, просить суд призначити ОСОБА_5 максимально суворе покарання.
Вина обвинуваченого ОСОБА_5 , крім її власного визнання ним та показів потерпілих: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , підтверджується також письмовими доказами, безпосередньо дослідженими судом в ході судового розгляду.
Так, у відповідності із висновком інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/126-22/83-ІТ від 16.03.2022 зіткнення транспортних засобів «Hundai Sonata», реєстраційний номер НОМЕР_1 та «Daewoо Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 (на синьому фоні) відбулось на лівій смузі руху по напрямку із сторони м. Чернівці в сторону м. Хотин. Пошкодження від зіткнення на цих автомобілях розташовані у їх правій передній частині. Виходячи з наявних на цих траспортних засобах пошкоджень та місць їх розташування, автомобіль «Hundai Sonata» своєю передньою правою частиною первинно контактував із передньою правою частиною автомобіля«Daewoо Lanos».
Згідно висновку судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/126-22/85-ІТ від 17.03.2022 року несправностей, які могли б спричинити ДТП, у транспортному засобі марки «Daewoо Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 (на синьому фоні), не виявлено.
Відповідно до висновку судової транспортно-товарознавчої експертизи № СЕ-19/126-22/86-АВ від 22.03.2022року ринкова вартість транспортного засобу марки «Daewoо Lanos» реєстраційний номер НОМЕР_2 (на синьому фоні) станом на 01.03.2022 року та розмір матеріального збитку в результаті його пошкодження дорівнюють 72346,14 грн.
Відповідно до висновку судової траспортно-товарознавчої експертизи № СЕ-19/126-22/87-АВ від 25.03.2022 року ринкова вартість транспортного засобу марки «Hundai Sonata», реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на 01.03.2022 могла становити 299196,01 грн; вартість матеріального збитку, завданого його пошкодженнями у результаті ДТП станом на 01.03.2022 року, становить 137932,97 грн.
У відповідності із висновком судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/126-22/84-ІТ від 15.03.2022 року несправностей, які могли б спричинити ДТП у транспортному засобі марки «Hundai Sonata», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не виявлено.
У відповідності із висновком судово-медичної токсикологічної експертизи №493 від 30.03.2022 року етилового спирту в крові ОСОБА_5 не виявлено.
Згідно висновку судово-медичної експертизи №217 мд від 26.04.2022 року ОСОБА_6 , можливо внаслідок ДТП 01.03.2022 року, отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, як такі що призвели до тривалого розладу здоров'я, а саме: закритий двохкісточковий перелом правої гомілки зі зміщенням та вивихом стопи назовні та до заду; скалковий перелом правої таранної кістки зі зміщенням; підшкірну гематому ділянки правого гомілково-ступневого суглобу.
У відповідності із висновком судово-медичної експертизи № 216 мд від 26.04.2022 року потерпілий ОСОБА_7 можливо внаслідок ДТП 01.03.2022 року отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, як такі що призвели до тривалого розладу здоров'я, а саме: компресійний перелом тіла 3-го поперекового хребця з відривом кісткового фрагменту.
Згідно висновку судово-медичної експертизи №25-н від 04.04.2022 року смерть потерпілого ОСОБА_10 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 від спінального шоку, який є ускладненнями розриву міжхребцевого з'єднання між 1-им та 2-им хребцями шийного відділу з повним розривом спинного мозку на даному рівні.
При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_10 . 1997р.н. ,було виявлено наступні тілесні ушкодження:
- садна: на передній поверхні правої гомілки в верхній третині: на тильній поверхні правої кисті в ділянці основних фаланг 3-5-го пальців, у кількості 5-ти; на підборідді справа;
- крововиливи темно-червоного кольору: в легеневу тканину верхньої долі лівої легені, масивного характеру; в прикореневу ділянку легенів; у навкло-ниркову жирову клітковину лівої нирки задньої її поверхні;
- розриви: лівої та правої легені у прикореневих ділянках; міжхребцового з'єднання між 1-им та 2-м хребцями шийного відділу хребта з розривами зв'язкового апарату атланто-осьових суглобів, повним розривом спинного мозку та його оболонок на даному рівні із крововиливами темно-червоного кольору в оточуючі м'які тканини.
Дані тілесні ушколження утворились безпосередньо перед моментом настання смерті, від дії тупих твердих предметів чи від ударів об такі, цілком ймовірно в час та за обставин, викладених у фабулі постанови, в момент дорожньо-транспортної пригоди, відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за ознакою "небезпека для життя" та перебувають у прямому причинному зв'язку із фактом настання смерті ОСОБА_10 .. Розмежування тілесних ушкоджень за ступенем тяжкості не с доцільним, оскільки всі вони виникли внаслідок одного патоморфологічного процесу.
У відповідності із висновком судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/126-22/2903-ІТ від 13.05.2022 року в діях водія «Daewoо Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_6 не вбачається невідповідності вимогам п.п. 12.2,12.3 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору могли перебувати у причинного зв'язку із настанням ДТП 01.03.2022 року. У діях водія«Hundai Sonata», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_5 вбачається невідповідність вимогам пунктів 10.1, 12.1, 19.3 Правил дорожнього руху та вимог горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору перебуває в причинному звязку із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди 01.03.2022 року.
Інші докази по кримінальному провадженню судом не досліджувалися за погодженням всіх учасників при визначенні їх обсягу та порядку дослідження.
Всі перелічені вище у даному вироку докази отримані у встановленому законом порядку, з ними ознайомлений обвинувачений, є належними та допустимими, їх сукупність повністю доводить вину ОСОБА_5 у пред'явленому йому обвинуваченні, переконливість встановлених на підставі цих доказів фактичних обставин стороною захисту не спростована.
За таких обставин суд вважає винуватість ОСОБА_5 повністю доведеною.
Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження, а також спричинило смерть потерпілого.
При призначенні виду і міри покарання обвинуваченому суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 3 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
У відповідності до вимог ст. 50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших злочинів.
У п.п. 20, 21 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що при призначенні покарання за відповідною частиною ст.286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного.
Отже, суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65-67 КК України, з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_5 злочину, який у відповідності до ст. 12 КК України є тяжким, але вчинений з необережності, думку потерпілих про призначення обвинуваченому суворого покарання, а також особу обвинуваченого, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку у лікаря психіатра чи лікаря нарколога не перебуває, не має постійного місця проживання, сім'ї та роботи, тобто міцних соціальних зв'язків, свою вину визнав повністю, сприяв досудовому розслідуванню, щиро розкаявся у скоєному, вибачився перед потерпілими, частково відшкодував завдану їм злочином шкоду та має намір відшкодувати її і надалі, його критичне ставлення до вчиненого, готовність відбувати покарання, відсутність негативних характеристик.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_5 згідно ст. 66 КК України, є його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, тобто, характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, недотримання обвинуваченим, який керував транспортним засобом, правил безпеки дорожнього руху та наслідки, що настали у вигляді смерті потерпілому ОСОБА_10 та заподіянні середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують йому покарання та відсутність обставин, що його обтяжують , думку потерпілих та прокурора, суд дійшов висновку про те, що виправлення ОСОБА_5 неможливе без ізоляції його від суспільства, оскільки саме таке покарання є необхідним, справедливим та достатнім за критеріями його доцільності та співмірності скоєному, а також для попередження вчинення обвинуваченим нових злочинів та, у відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, відповідатиме завданням, загальним засадам призначення покарання та його меті.
Також, на думку суду, характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, його наслідки, свідчать про те, що призначення ОСОБА_5 покарання без позбавлення права керувати транспортним засобом вочевидь не відповідатиме меті покарання, покликаній запобігати вчиненню обвинуваченим нових злочинів у сфері безпеки дорожнього руху та експлуатації транспортних засобів, оскільки його приватне право на керування транспортними засобами не може превалювати перед публічним правом держави, покликаним забезпечити застосування заходу примусу до винної особи , дії якої через грубе порушення кількох норм ПДР України потягли за собою тяжкі наслідки у виді заподіяння смерті однієї людини та заподіяння тілесних ушкоджень середньої тяжкості двом іншим .
Отже, з урахуванням того, що ОСОБА_5 допустив грубе порушення трьох пунктів Правил безпеки дорожнього руху України, його самовпевненість та безвідповідальність при керуванні транспортного засобу, які перебувають в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що від неї настали, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому додаткове покарання в межах ч.2 ст.286 КК України - позбавлення права керувати транспортними засобами, строком на 3 роки, що слугуватиме додатковим дієвим засобом забезпечення його належної поведінки в майбутньому.
З метою досягнення дієвості цього кримінального провадження, здійснення контролю за поведінкою обвинуваченого та забезпечення виконання вироку суд не вбачає підстав для зміни раніше обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки саме такий захід забезпечить належну його процесуальну поведінку і виконання всіх необхідних процесуальних дій у кримінальному провадженні.
У строк покарання ОСОБА_5 необхідно зарахувати попереднє ув'язнення з 02.03.2022 року відповідно до ч.5 ст.72 КК України з розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
При вирішенні цивільних позовів потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , а також цивільного позивача - Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України до обвинуваченого ОСОБА_5 , Акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» суд виходить з наступного.
Потерпілий ОСОБА_6 подав до суду позов , в якому просить стягнути з ОСОБА_5 на його користь 300 000 грн. моральної шкоди, яка полягає у душевних та фізичних стражданнях у зв'язку із неправомірними діями обвинуваченого, невжитті останнім будь-яких дій з намагання відшкодувати заподіяні ним збитки, тривалому лікуванні, порушенні життєвих зв'язків та звичайного ритму життя, витрати на правову допомогу в сумі 10500 грн. та франшизу страхової компанії у розмірі 2500 грн, а також просить стягнути з Акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» на свою користь матеріальну шкоду, якої він зазнав внаслідок понесення витрат на лікування після ДТП у розмірі 35 000 грн.
Потерпілий ОСОБА_7 у поданому ним цивільному позові також просить стягнути з ОСОБА_5 на його користь 300 000 грн. моральної шкоди, заподіяної у результаті ДТП 01.03.2022 року, яка полягає у фізичних, психічних і душевних переживаннях і стражданнях, непомірно великих витратх немайнового характеру внаслідок психічного впливу неправомірних дій, небажанні обвинуваченого відшкодувати заподіяну з його вину шкоду, витрачаннях часу на лікування та відновлення свої порушених прав, витрати на правову допомогу в сумі 10500 грн. та франшизу страхової компанії у розмірі 2500 грн, а з Акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» просить стягнути на свою користь матеріальну шкоду, що полягає у його витратах на лікування після ДТП, розмір яких дорівнює 38 000 грн.
Потерпілий ОСОБА_8 в поданому ним до суду цивільному позові просив суд стягнути з Акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» на його користь 75 400 грн. матеріальної шкоди та 78 000 грн. моральної шкоди, а з обвинуваченого ОСОБА_5 моральну шкоду у розмірі 1 000 000 грн., матеріальну шкоду в розмірі 117 404 грн.30 коп, витрати на правову допомогу в розмірі 17 000 грн. та франшизу страхової компанії в розмірі 2600 грн.
Вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди обґрунтовані тим, що витрати на поховання сина потерпілого склали 7404,30 грн., виготовлення надгробного пам'ятнику становитиме 185 400 грн., отже, загальний розмір майнових втрат позивача дорівнює 192 804 грн.
Розмір моральної шкоди - 1 000 000 грн. ОСОБА_8 обґрунтовує непоправною втратою самої дорогої рідної людини - сина, постійним душевним болем та стражданнями від такого горя, моральними, фізичними та душевними переживаннями, а також небажанням обвинуваченого відшкодувати йому заподіяні збитки та вибачитись за скоєне.
Департамент патрульної поліції Національної поліції України, який ухвалою суду від 06.06.2022 року був визнаний цивільним позивачем у даному кримінальному провадженні у своєму цивільному позові просить суд стягнути з Акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» на свою користь майнову шкоду у розмірі 69746, 14 грн., яка заподіяна в результаті пошкодження автомобіля «Де Ланос», р.н. НОМЕР_3 , та стягнути з ОСОБА_5 франшизу у розмірі 2600 грн.
В ході судового слідства потерпілий ОСОБА_8 та його представник - ОСОБА_11 потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та їх представник - адвокат ОСОБА_12 , а також представник Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_13 заявлені ними позови підтримали із зазначених у них підстав та просили їх повністю задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_5 проти задоволення всіх заявлених до нього позовних вимог не заперечував.
Представник Акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» у судове засідання не з'явився, проте подав відзив на всі позовні заяви, в якому просив відмовити у задоволенні заявлених до нього вимог, оскільки потерпілі попередньо не звертались до страхової компанії із заявами про виплату їм страхового відшкодування та в зв'язку із їх необґрунтованістю, що свідчить про обізнаність цього відповідача про дату, час та місце судового засідання, а тому суд вважав за можливе проводити судовий розгляд без його участі, виходячи при цьому з підстав, визначених у ч.2 ст.326 КПК України.
Заслухавши думки учасників процесу, дослідивши надані ними доказами з точки зору належності і допустимості та розглянувши сам спір у кримінальному провадженні на підставі ч. 5 ст. 128 КПК України, за правилами, встановленими цим Кодексом та в частині процесуальних відносин, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, які цим Кодексом не врегульовані, застосувавши норми Цивільного процесуального кодексу України в частині, що не суперечать засадам кримінального судочинства, вважає за необхідне зазначити наступне.
Судом встановлено, що відповідно до полісу №ЕР-206759005 від 11.11.2021 року, діючого на день вчинення ОСОБА_5 ДТП 01.03.2022 року, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Хюндай Соната, р.н. НОМЕР_1 , застрахована в АТ « Страхова група «ТАС»». Страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю складає 260 000 грн., за шкоду заподіяну майну - 130 000 грн.
У межах кримінального провадження за ст. 286 КК України факт, обставини ДТП, особа, винна у її настанні, характер і розмір завданої шкоди встановлюються судом як обставини, що мають істотне значення для кримінальної справи і належать до предмету доказування. В цьому разі незвернення потерпілого безпосередньо до страховика жодним чином не перешкоджає з'ясуванню обставин, з якими законодавець пов'язує підстави для виплати відшкодування.
Тому, якщо особа подала позовну заяву до суду про стягнення із страховика шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, передбаченого ст. 286 КК України, то вона здійснила відповідне волевиявлення, обравши на власний розсуд один з альтернативно можливих способів захисту свого порушеного права.
Наведене узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, що викладений у постанові від 19 червня 2019 року (справа № 465/4621/16-к) і зводиться до того, що для задоволення в межах кримінального провадження цивільного позову потерпілого до страховика про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, попереднє звернення потерпілого до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не є обов'язковим.
Таким чином, доводи, викладені у відзиві АТ «СГ «ТАС» щодо необхідності відмови у задоволенні вимог заявлених позовів, оскільки потерпілі від злочину особи не звертались із заявами про страхове відшкодування безпосередньо до цього відповідача є неспроможними.
Стаття 979 ЦК України передбачає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування, відповідно до ч. 6 цієї ж статті, не може ґрунтуватися на припущеннях.
На підтвердження витрат на лікування потерпілими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 жодного належного та допустимого доказу суду не надано, зокрема щодо призначення ліків та медичних препаратів, чеків і квитанцій на їх придбання із зазначенням вартості, тобто вони не підтверджені документально.
Проте, згідно ст. 24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку із лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.
При цьому встановлено, що мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов'язану з лікуванням потерпілого, становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я, але не більше 120 днів.
Якщо страховику (МТСБУ) не надані документи, що підтверджують розмір витрат, зазначених у пункті 24.1 цієї статті, або їх документально підтверджений розмір є меншим, ніж мінімальний розмір, визначений відповідно до пункту 24.2 цієї статті, страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування у розмірі, визначеному в пункті 24.2 цієї статті, тобто в мінімальному розмірі страхового відшкодування.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 217 мд від 26.04.2022 року згідно медичних карт стаціонарного хворого №1403/198 та № 2796 на ім'я ОСОБА_6 останній перебував на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні КНП «Хотинська багатопрофільна лікарня» з 02.03.2022 року по 10.03.2022 року в Сторожинецькій ЦРЛ, а з 10.03.2022 року по 01.04.2022 року на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні ЛШМД м.Чернівці. Таким чином, загальна кількість днів його лікування становить 30 днів.
Згідно із висновком судово-медичної експертизи № 216 мд від 26.04.2022 року відповідно до медичної карти № 1404/200 стаціонарного хворого на ім'я ОСОБА_7 останній знаходився на стаціонарному лікуванні в Хотинській Багатопрофільній лікарні з 02.03.2022 року по 07.03.2022 року, доказів щодо його перебування на стаціонарному лікуванні в подальшому, зокрема як зазначено у позові, по 31.05.2022 року, суду не надано. Таким чином, загальна кількість днів його лікування становить 5 днів.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 1 січня 2022 року встановлено мінімальну заробітну плату у розмірі 6500 грн.
Таким чином, розмір відшкодування шкоди згідно до ч.2, 3ст. 24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка підлягає відшкодуванню потерпілому ОСОБА_6 , складає 6500 грн., а потерпілому ОСОБА_7 - 1083 грн.
Статтею 1201 ЦК України визначено, що особа , яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати. Допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується.
Згідно з положеннями п. 27.4 ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Завдана потерпілому ОСОБА_8 матеріальна шкода в сукупному розмірі 192 804, 30 гривень підтверджена розрахунковими документами про оплату потерпілим ритуальних послуг та виготовлення пам'ятника, а тому вимоги його позову в цій частині є належним чином обгрунтованими.
Розміри мінімальної заробітної плати на 2022 рік затверджені Законом України «Про державний бюджет України на 2022 рік», згідно з яким мінімальний розмір заробітної плати з 01.01.2022 року, а також на момент ДТП 01.03.2022 року становив 6500 грн.
Виходячи з зазначеного, з АТ «СГ «ТАС» на користь ОСОБА_8 на відшкодування матеріальної шкоди слід стягнути 78 000 грн., а решта - 114 804,30 грн. підлягає відшкодуванню потерпілому обвинуваченим.
Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди на користь потерпілих, суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі, моральна шкода полягає у: фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої або членів її сім'ї; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі, гідності та ділової репутації особи.
Частиною першою статті 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Позивачі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вказують на те, що моральна шкода, заподіяна їм обвинуваченим, складає 300 000 грн., а позивач ОСОБА_8 моральну шкоду, заподіяну йому смертю сина, оцінив у 1 000 000 грн.
На думку суду, вчиненням злочину, спричиненими тілесними ушкодженнями потерпілим ОСОБА_6 . ОСОБА_7 та ОСОБА_8 безумовно завдано моральної шкоди, оскільки останні зазнали фізичного та душевного болю, що також змінило звичний спосіб їх життя та потребувало додаткових зусиль для його влаштування. Певний час ОСОБА_6 , ОСОБА_7 лікувались, зазнали оперативних втручань, хвилювались за своє здоров'я, відчували дискомфорт і незручності, а потерпілий ОСОБА_8 втратив найріднішу людину - сина, і ця втрата є непоправною.
Разом з тим, відповідно до ч.ч.1-2, 5-6 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.
Згідно із вимогами ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
У відповідності з роз'ясненнями, що містяться у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних), котрі поніс позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалість, можливості відновлення) і з врахуванням інших обставин. При цьому суд повинен виходити з принципу розумності, справедливості та виваженості.
Отже, виходячи з вищезазначеного та, враховуючи середню ступінь тяжкості заподіяних ОСОБА_6 та ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, вимушені зміни у житті потерпілих та їх істотність, глибину та тривалість їх моральних страждань, з урахуванням інших обставин, зазначених у позові в обґрунтування цих вимог, характеру діяння особи, що заподіяла шкоду - вчинення злочину з необережності, майнового стану обвинуваченого, який не працює, суд вважає необхідним, враховуючи вимоги розумності, виваженості та справедливості, стягнути моральну шкоду, заподіяну потерпілим, у наступному розмірі: на користь потерпілого ОСОБА_6 - 50 000 грн., на користь потерпілого ОСОБА_7 - 50 000 грн., на користь потерпілого ОСОБА_8 - 400 000 грн.
Відповідно до ст. 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961-IV (зі змінами та доповненнями; далі - Закон № 1961-IV) страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Відповідно до вимог п.27.3 ст.27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.
З урахуванням наведеного, визначених у страховому полісі лімітів відповідальності страховика, ст.26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - оскільки у страховому полісі відсутній ліміт відповідальності страховика за заподіяну моральну шкоду та ст.1194 ЦК України, АТ «СГ «ТАС» підлягає відшкодуванню потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 моральна шкода в сумі 13 000 грн. кожному, а решта заподіяної моральної шкоди в сумі 22 000 грн. кожному потерпілому, враховуючи, що обвинувачений в ході судового слідства сплатив їм по 15 000 грн., що підтверджується відповідними розписками потерпілих, підлягає відшкодуванню винною особою - обвинуваченим ОСОБА_5 (50 000 грн. - 15 000 грн. - 13 000 грн.).
На користь потерпілого ОСОБА_8 в рахунок відшкодування моральної шкоди з АТ «СГ «ТАС» слід стягнути 78 000 грн., а з обвинуваченого ОСОБА_5 , враховуючи квитанцію, надану суду про переказ останнім ОСОБА_8 29900 грн. з призначенням платежу - відшкодування шкоди, 292 100 грн. ( 400 000 грн.-78 000 грн.- 29 900).
Вимоги позову Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, які суд вважає обгрунтованими, підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в Постанові від 13 червня 2019 року у справі № 461/10942/15, провадження № 61-16909св18, зазначив, що відшкодування шкоди, заподіяної власником (володільцем) транспортного засобу, цивільно-правова відповідальність якого застрахована урегульовано Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». У разі коли пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлений або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.
За даними висновку № СЕ - 19/126-22/86-АВ експертного автотоварознавчого дослідження від 22 березня 2022 року вартість відновлювального ремонту належного Департаменту патрульної поліції Національної поліції України автомобіля марки «Деу Ланос» , н.з. НОМЕР_3 становить 97 558, 03 грн, що перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження (72 346,14 грн). З огляду на таке матеріальний збиток, завданий власнику пошкодженого автомобіля, експертом визначено в сумі 72346,14 грн, що узгоджується з п. 8. 2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, відповідно до якого, у разі, якщо вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу (далі - КТЗ) перевищує ринкову вартість КТЗ на момент його пошкодження, то розмір матеріального збитку, що заподіяний власнику КТЗ, приймається рівним ринковій вартості автомобіля на момент його пошкодження.
Одночасно слід зазначити, що вимоги заявлених у даному кримінальному провадженні цивільних позовів в частині стягнення з ОСОБА_5 на користь позивачів франшизи є безпідставними, оскільки відповідно до полісу № ЕР/206759005 її розмір є нульовим, тобто франшиза, як частина збитків, що не відшкодовується страховиком, договором страхування не передбачена.
Підсумовуючи наведене, цивільні позови потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Департаменту патрульної поліції Національної поліції України суд задовольняє частково та стягує із АТ «СГ «ТАС» на користь ОСОБА_6 6500 грн. в рахунок відшкодування шкоди, пов'язаної із лікуванням, та 13 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а з ОСОБА_5 22000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Також, з АТ «СГ «ТАС» на користь ОСОБА_7 в рахунок відшкодування шкоди, пов'язаної із лікуванням, слід стягнути 1083 грн, в рахунок відшкодування моральної шкоди - 13000 грн., а з ОСОБА_5 суд стягує 22000 грн. на відшкодування моральної шкоди, заподяної цьому потерпілому внаслідок ДТП 01.03.2022 року.
З АТ «СГ «ТАС» на користь потерпілого ОСОБА_8 слід стягнути 78 000 грн. на відшкодування понесених витрат на поховання загиблого внаслідок ДТП сина - ОСОБА_10 та на спорудження надгробного пам'ятника, а решта цих витрат в сумі 114 804,30 грн. підлягає стягненню з обвинуваченого. Одночасно, з АТ «СГ «ТАС» на користь потерпілого ОСОБА_8 слід стягнути моральну шкоду в сумі 13 000 грн., а 292 100 грн. на її відшкодування - з обвинуваченого ОСОБА_5 .
Крім того, з ЗАТ «СГ «ТАС» на користь Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної пошкодженням автомобілю, слід стягнути 72 346,14 грн.
Отже, загальна сума , яку суд стягує з АТ «СГ «ТАС» за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю, дорівнює 157 929,14 грн., що не перевищує ліміту страхової відповідальності, який згідно із полісом № ЕР - 206759005 становить 260 000 грн.
Вирішуючи питання про стягнення із ОСОБА_5 на користьпотерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у розмірі 10 500 грн., 10500 грн. та 17 000 грн. відповідно витрат на правничу допомогу, суд вважає, що вони об'єктивно підтверджуються наданими суду договорами про надання адвокатських послуг від 23.04.2022 року (а.п.115,133, 158), актами виконаних робіт від 23.05.2022 року (а.п.118,136) , документами про сплату цих витрат потерпілими (а.п.119,137, 163), а тому є обґрунтованими та підлягають стягненню з відповідачів на підставі ст. 141 ЦПК України пропорційно до задоволених позовних вимог, враховуючи при цьому також те, що їх співмірність стороною захисту не заперечувалась.
Отже, позов потерпілого ОСОБА_6 до АТ «СГ «ТАС» задоволено на 55,7%, до ОСОБА_5 - на 7,3% від заявлених позивачем, відтак, стягненню з відповідачів на користь позивача підлягає сума судових витрат на правничу допомогу в сумі 5848,50 грн. (10 500 грн. х 55,7%) з АТ «СГ «ТАС» та 766,50 грн. (10 500 грн. х7,3%).
На користь потерпілого ОСОБА_7 у відшкодування витрат на правничу допомогу з АТ «СГ «ТАС» слід стягнути 3891,30 грн., а з ОСОБА_5 - 766,50 грн., провівши їх розрахунок аналогічним вищенаведеному чином, виходячи з того що позов задоволено частково ( на 37,06% та 7,3%, відповідно).
За таких же підстав потерпілому ОСОБА_8 на відшкодування понесених ним витрат на правничу допомогу слід стягнути з АТ «СГ «ТАС» 10 081 грн., а з ОСОБА_5 - 6647 грн., оскільки його позовні вимоги задоволені на 59,3% та на 39,1% відповідно .
Накладений слідчим суддею в межах досудового розслідування кримінального провадження, арешт на автомобіль марки «Daewoо Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.п.90)слід скасувати та повернути його володільцю.
З метою забезпечення цивільних позовів арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду від 04.03.2022 року на автомобіль «Hundai Sonata», реєстраційний номер НОМЕР_1 слід залишити без змін (а.п.78).
Питання про речові докази необхідно вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України, а про судові витрати - згідно ст. 124 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368-374 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.286 КК України, і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з 02.03.2022 року, тобто, з моменту його фактичного затримання.
Зарахувати ОСОБА_5 у строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення: з 02.03.2022 року по день набрання вироком законної сили включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили залишити ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою незмінним.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Чернівці від 04.03.2022 року ( а.к.п.78) на автомобіль «Daewoо Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.п.50,55).
Речові докази:
- автомобіль «Daewoо Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.п.83, 86)- повернути за належністю Департаменту патрульної поліції Національної поліції України;
- автомобіль «Hundai Sonata», реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.п.83) та дві подушки небезпеки, вилучені з автомобілю «Hundai Sonata», реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.п.69) - повернути за належністю ОСОБА_5 ..
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави вартість проведених по справі, а саме: судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/126-22/84-ІТ від 15.03.2022 року в сумі 1372,96 грн. (а.п.122); судової автотехнічної експертизи№ СЕ-19/126-22/85-ІТ від 17.03.2022 в сумі 1372,96 грн.(а.п.134); судової транспортно-трасологічної експертизи № СЕ-19/126-22/83-ІТ від 16.03.2022 року в сумі 1716,20 грн. (а.п.146); судової транспортно-товарознавчої експертизи № СЕ-19/126-22/87-АВ від 25.03.2022 року в сумі 1716,20 грн. (а.п.78); судової транспортно-товарознавчої кспертизи № СЕ-19/126-22/86-АВ від 22.03.2022 року в сумі 1716,20 грн. (а.п.100); судової автотехнічної експертизи № СЕ 19/126-22/2903-ІТ від 13.05.2022 року в сумі 1887,82 грн. (а.п.164), а всього - 9782 гривні 34 копійки.
Цивільні позови потерпілих: ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , а також цивільний позов Департаменту патрульної поліції Насціональної поліції України задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_7 1 083 грн, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 13 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стянути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 22 000 грн. у відшкодування моральної шкоди
Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_6 6 500 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 13 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди,
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 22 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_8 78 000 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 13 000 грн.у відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 у відшкодування матеріальної шкоди 114 804,30 грн. та 292 100 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної пошкодженням автомобілю, 72 346,14 грн.
Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» витрати на правничу допомогу: на користь потерпілого ОСОБА_6 в сумі 5848,50 грн; на користь потерпілого ОСОБА_7 в сумі 3891,30 грн.; на користь потерпілого ОСОБА_8 в сумі 10081 грн.
Стягнути з ОСОБА_5 витрати на правничу допомогу: на користь потерпілого ОСОБА_6 в сумі 766,50 грн; на користь потерпілого ОСОБА_7 в сумі 766,50 грн.; на користь потерпілого ОСОБА_8 в сумі 6647 грн.
В іншій частині цивільних позовів - відмовити.
Вирок може бути оскаржений у порядку, передбаченому КПК України, до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Чернівці суд, протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим ОСОБА_5 - у той же строк, з моменту отримання ним копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення слід вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз'яснити, що вони мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1