Єдиний унікальний номер 722/1501/22
Номер провадження 3/722/735/22
15 листопада 2022 року м. Сокиряни
Суддя Сокирянського районного суду Чернівецької області Ратушенко О.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з відділення поліції №1 (м.Сокиряни) Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,-
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №127356, складеного 24.09.2022 року поліцейським СРПП ВП №1 (м. Сокиряни) Дністровського РВП капітаном поліції Галицьким В.Р., вбачається, що 24.09.2022 року о 20 год. 15 хв. в м. Сокиряни по вул. Чорновола водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки «Citroen Berlingo», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився на місці зупинки на технічному засобі «Драгер №6810» та їхати проходити медичний огляд в спеціальній медичній установі відмовився визнаючи свою вину на місці зупинки, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_2 у судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та зазначив, що у стані алкогольного сп'яніння не перебував, пройти огляд на стан сп'яніння йому не пропонували ні на місці зупинки транспортного засобу, а ні в медичній установі.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, тощо.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) наголошує, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об'єктивну істину в справі.
Так, диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність, як за керування транспортним засобом в стані сп'яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 3 ст.266 КУпАП передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Така постанова повинна містити найменування органу (посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити, крім іншого, відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року в рамках справи № 524/5536/17, адміністративне провадження №К/9901/1403/17 зроблено правовий висновок, що відеозапис, поданий поліцією на підтвердження факту порушення водієм правил дорожнього руху, не може вважатися належним доказом у зв'язку з тим, що оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис.
Тобто, з наведених норм закону та висновків Верховного Суду вбачається, що відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння, за відсутності двох свідків, обов'язково повинна бути зафіксованою належним технічним засобом, із зазначенням відомостей про цей технічний засіб в протоколі.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №127356 від 24.09.2022 року поліцейським Галицьким В.Р. здійснено лише вказівку про факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, при цьому відомості про технічний засіб, за допомогою якого зафіксовано правопорушення в протоколі відсутні.
Відсутній відеозапис відмови від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_2 і в матеріалах справи.
Окрім цього в протоколі серії ОБ №127356 від 24.09.2022 року відсутні і відомості про наявність двох свідків вчинення ОСОБА_2 відмови від проходження огляду на стан сп'яніння.
У своїх рішеннях, в тому числі і проти України, ЄСПЛ неодноразово наголошував на необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Пункт другий статті 6 Конвенції про основні права та свободи людини і відповідна практика ЄСПЛ вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного.
Деталі обвинувачення мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист.
Особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).
Враховуючи викладене слід зробити висновок, що суддя зобов'язаний розглянути справу про адміністративне правопорушення, щодо правопорушника, виключно в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення його до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст.258 КУпАП.
Окрім того, при ухваленні рішення суддя враховує, що у зв'язку із застосуванням принципу презумпції невинуватості саме поліцейський, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинен зібрати докази наявності події і складу адміністративного правопорушення та винуватості особи у його вчиненні, тобто довести наявність законних підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Зокрема, ЄСПЛ нагадує, що національне законодавство має з достатньою чіткістю визначати межі та спосіб здійснення відповідного дискреційного права, наданого органам влади, щоб забезпечувати громадянам той мінімальний рівень захисту, на який вони мають право згідно з принципом верховенства права в демократичному суспільстві.
У справі «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ зазначив, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Разом з цим, направлені на розгляд Сокирянського районного суду матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 не містять належних та допустимих доказів, які б за результатом їх дослідження у сукупності, беззаперечно, поза розумним сумнівом, доводили б факт вчинення ОСОБА_2 інкримінованого правопорушення.
Відсутність у матеріалах справи переконливих доказів того, що ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, в свою чергу, виключає допустимість самого протоколу, як джерела доказів.
Окрім цього, як зазначалося вище, диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність, як за керування транспортним засобом в стані сп'яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Разом з цим, поліцейським ОСОБА_3 , всупереч вимогам КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395, вказано про відмову ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп'яніння, що фактично є інкримінуванням вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене вважаю, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП в ході судового розгляду не доведена, а тому в його діях відсутній склад даного адміністративного правопорушення, а відтак провадження по справі щодо нього підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст.247 ч.1 п.1, 284 ч.1 п.3, 294 КУпАП,-
Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду через Сокирянський районний суд Чернівецької області.
Суддя: