Справа № 713/2115/22
Провадження №2-а/713/24/22
іменем України
15.11.2022 м. Вижниця
Вижницький районний суд Чернівецької області у складі головуючого судді Кибича І.А., з участю секретаря судових засідань Андрюк О.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вижниця адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, інспектора Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області Палійчука Ростислава, про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності до відповідачів Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, інспектора Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області Палійчука Р.
Зазначила, що постановою поліцейського СРПП Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області сержантом поліції Палійчуком Р. серії БАБ №860330 від 19.10.2022 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі її, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.125 КУпАП. Згідно постанови, 19.10.2022 року о 18.00 год. в м.Вижниця по вул.Кутській, керувала транспортним засобом марки «БМВ Х5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , обладнаним засобом пасивної безпеки, була не пристебнута ременем безпеки. використовувала засоби пасивної безпеки "ремені безпеки", чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст.125 ч.1 КУпАП та до неї було застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн.
Дана постанова винесена без складання протоколу про адміністративне правопорушення. Вважає дану постанову протиправною і такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав. Згідно фабули оскаржуваної постанови вбачається, що поліцейський Палійчук Р. вказує на порушення ч.5 ст.121 КУпАП, а саме порушення правил користування ременями безпеки. При цьому поліцейським в оскаржуваній постанові не зазначено який саме пункт ПДР вона порушила. Постановою Серія БАБ №860330 від 19.10.2022 року притягнуто до відповідальності за ст.125 ч.1 КУпАП та накладено штраф в розмірі 510,00 гривень. Стаття 125 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121-128,частинами першою і другою статті 129, статтями 139 і 140 цього Кодексу та тягне за собою попередження. Санкція ст.125 КУпАП не передбачає накладення штрафу. Отже поліцейським застосовано адміністративне стягнення, яке не передбачене санкцією статті 125 КУпАП.
Зазначила, що ПДР не порушувала. 19.10.2022 року дійсно керувала своїм транспортним засобом та була зупинена поліцейським ОСОБА_2 , при наступних обставинах. Рухаючись з перехрестя вулиці Чорновола в напрямку блок посту, що на вул.Кутській їхала в сторону смт.Кути. Оскільки при в'їзді на блок пост є знак стоп, після виїзду з перехрестя їхала з невеликою швидкістю, оскільки знала, що повинна пригальмувати на знак СТОП. Однак поліцейський ОСОБА_3 розцінив її дії як перешкоджання руху іншим транспортним засобам та зауважив, що вона відволіклась на телефон. Пояснила поліцейському, що по телефону не розмовляла та показала, що телефон перебуває на стаціонарному зарядному пристрої, що на панелі приборів. Для того щоб показати де знаходиться телефон, відстебнула ремінь безпеки. Однак вказані дії зробила після зупинки працівником поліції. Її пояснення поліцейський ОСОБА_3 до уваги не взяв та повідомив, що буде притягнута за те, що керувала транспортним засобом не пристебнута ременем безпеки. На її зауваження, що дане правопорушення не вчинила, оскільки була пристебнута ременем безпеки, поліцейський не реагував і безпідставно виніс постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст.125 КУпАП, санкція якої взагалі не передбачає штрафу, а тільки попередження.
Просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серії БАБ №860330, складеної 19 жовтня 2022 року інспектором Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області Палійчуком Р., про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.125 КУпАП та закрити провадження по справі.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилась, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи. До початку розгляду справи скерувала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.
В судове засідання представник Головного управління національної поліції у Чернівецькій області не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. До початку розгляду справи від представника відповідача Верешко І. надійшов відзив, де зазначив, що позовні вимоги не визнає та вважає його необґрунтованим. 19.10.2022 року о 18-02 год. поліцейським СРПП відділення поліції №1 (смт.Путила) Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області Палійчуком Р.М. було виявлено, що водій автомобіля марки БМВ Х5, реєстраційний номер НОМЕР_1 в м.Вижниця по вул.Кутська, керував транспортним засобом із порушенням вимог п.п.В п.2.3 ПДР, відповідно до якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватись ними. Постановою Серії БАБ №860330 ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.121 ч.5 КУпАП. Встановивши факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення останній було роз'яснено про її права як громадянина України, положення ст.ст.268,289 КУпАП, та відповідно до вимог ст.283 цього кодексу винесено постанову. Отже, розглянувши повно і всебічно всі обставини справи, встановивши в діях ОСОБА_5 ознаки адміністративного правопорушення, врахувавши його характер, особу порушника, ступінь її вини, обставини, що пом'якшують обтяжують відповідальність, поліцейським було законно та обґрунтовано винесено постанову про накладення стягнення у справі про адміністративне правопорушення. Просив відмовити в задоволенні позову.
В судове засідання інспектор Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області Палійчук Р. не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що 19.10.2022 року поліцейським СРПП Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області сержантом поліції Палійчуком Р. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення Серія БАБ №860330 від 19.10.2022 року. Зі змісту постанови вбачається, що ОСОБА_1 19.10.2022 року о 18.00 год. в м.Вижниця по вул.Кутській, керувала транспортним засобом марки «БМВ Х5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , обладнаним засобом пасивної безпеки, була не пристебнута ременем безпеки. використовувала засоби пасивної безпеки "ремені безпеки", чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст.125 ч.1 КУпАП. До ОСОБА_1 поліцейським застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510,00 грн.
Пунктом 2.3 «в» Правил дорожнього руху передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки.
Відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ст.121 ч.5 КУпАП України, настає за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами. Санкція статті передбачає накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Так, порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України від 30.06.1993 року № 3353-XII "Про дорожній рух"встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 1.1. Правил дорожнього руху визначено, що ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Частиною 5 статті 14 Закону України "Про дорожній рух" визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Факт порушення водієм Правил дорожнього руху України фіксується відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення та повинен бути достатньо обґрунтованим належними та допустимими доказами, які б усували будь-які сумніви щодо наявності такого порушення.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення які стосуються правил дорожнього руху, зокрема частини перша, друга, третя і п'ята статті 122.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повно
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Як вбачається з постанови серії БАБ №860330 від 19.10.2022 року поліцейським Палійчуком Р. притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.125 ч.1 КУпАП. Зі змісту постанови вбачається, що поліцейським зазначено порушення ОСОБА_1 ч.5 ст.121 КУпАП, а саме порушення правил користування ременями безпеки та не зазначено п.ПДР.
Відповідно до ст.125 КУпАП відповідальність настає за інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121-128,частинами першою і другою статті 129, статтями 139 і 140 цього Кодексу. Санкція даної статті передбачає винесення попередження.
Санкція ст.125 КУпАП не передбачає накладення штрафу.
Таким чином, поліцейським при винесенні оскаржуваної постанови застосовано адміністративне стягнення, яке не передбачене санкцією статті 125 КУпАП.
Разом з цим, необхідно зазначити, що відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Отже, положення вищевказаної статті зобов'язує поліцейського зазначати у постанові інформацію про технічний засіб, яким здійснено фото- або відеозапис.
В розумінні статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до частини першої статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Відповідно до ст.75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст.76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Статтею 40 Закону України "Про національну поліцію" встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Згідно висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 26.04.2018 у справі №338/1/17 вказано, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксоване у встановленому законом порядку.
Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З наведеної норми слідує, що при прийнятті суб'єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності покликань на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачами не долучено до відзиву на позов жодних доказів, які б свідчили про порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху.
Згідно ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Як передбачено ч.2 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Таким чином, за результатами судового розгляду справи судом не встановлено фактичних даних, які б свідчили про те, що позивачка керувала транспортним засобом та була не пристебнута ременем безпеки. використовувала засоби пасивної безпеки "ремені безпеки".
Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом рішенням суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, поміж іншого, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справ та посилання на норму закону, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.12.2018 року у справі № 263/15738/16-а.
Сам по собі опис адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, а постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом наявності складу порушення, оскільки така по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує процедура його фіксування.
Лише фіксація вчинення адміністративного правопорушення позивача, підтверджує правомірність накладення відповідачем адміністративного стягнення та буде вважатися належним доказом по справі, однак в даній справі відсутні будь-які відеозаписи чи фотофіксація правопорушення, а отже за таких обставин справи суд позбавлений об'єктивної можливості встановити факт порушення позивачем Правил дорожнього руху.
В свою чергу, відповідачем не надано жодного належного доказу на підтвердження вчинення позивачем згаданого адміністративного порушення. В постанові відсутні відомості, який саме пункт ПДР порушила водій ОСОБА_1 .
Таким чином, доказів, які б свідчили про наявність у діях позивачки порушення вимог ПДР і вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.125 КУпАП, не надано, а тому за зазначених обставин постанова про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності не може вважатися такою, що відповідає вимогам закону і підлягає скасуванню.
Відповідно до ст.139, 143 КАС України необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції в Чернівецькій області на користь позивача 496,20 грн. витрати по сплаті судового збору.
На підставі ч.2 ст.19 Конституції України, ст.ст.7, 121 ч.5, 125, 222, 245, 247, 251, 252, 254, 258, 268, 280, 283, 287-289, 291 КУпАП та керуючись ст.ст.5, 20, 72, 77, 79, 241-246, 250, 251, 255, 268, 269, 286, 293 КАС України, Суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову поліцейського СРПП Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області сержанта поліції Палійчука Ростислава серії БАБ №860330 від 19.10.2022 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про накладення відносно ОСОБА_1 , адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.125 ч.1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 510,00 гривень, - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 провадженням закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.125 ч.1 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, юридична адреса: м. Чернівці, вул. Головна, 24, код ЄДРПОУ: 40109079 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 496,20 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 (Двадцять) копійок.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька с.Виженка, Вижницький район Чернівецька область.
Відповідачі:
Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області, юридична адреса: м. Чернівці, вул.Головна, 24, ідентифікаційний код юридичної особи: 401090794;
Інспектор Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області Палійчук Ростислав, 59200, м.Вижниця, вул.Шухевича, 4, Чернівецька область.
Суддя Іван КИБИЧ