712/13522/21
2/712/988/22
25 жовтня 2022 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
судді Борєйко О.М.
за участю секретаря судового засідання Чорнуцької І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
ОСОБА_1 звернулась до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності належить:
ОСОБА_5 ;
ОСОБА_3 ;
ОСОБА_1 ;
ОСОБА_4 .
В квартирі за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивач зазначає, що відповідач ОСОБА_2 з серпня 2019 року за місцем реєстрації не проживає, комунальні платежі не сплачує, особисті речі останнього в квартирі відсутні.
Враховуючи викладене, позивач звернулась до суду з вказаною позовною заявою.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 січня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
Позивач в судове засідання не з'явилась; звернулась до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі, проти задоволення заявлених позовних вимог не заперечує.
В судове засідання третя особа - ОСОБА_3 не з'явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи без її участі.
В судове засідання третя особа - ОСОБА_4 не з'явилась, звернулась до суду з заявою про розгляд справи без її участі.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, в разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши всі обставини справи, суд приходить до наступного.
Згідно з ч.1 ст.15 ЦПК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст.16 ЦПК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно Серія НОМЕР_1 , виданого 04 листопада 2004 року, квартира за адресою: АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності належить:
ОСОБА_5 ;
ОСОБА_3 ;
ОСОБА_1 ;
ОСОБА_4 .
Згідно довідки Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради №23583-01-10 від 21 жовтня 2021 року, за адресою: АДРЕСА_1 станом на 28 листопада 2016 року зареєстровані:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно довідки Відділу реєстрації місця проживання Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради, відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , станом на 13 січня 2022 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно Акту опитування сусідів №851 від 20 жовтня 2021 року, затвердженого головою комітету самоорганізації мікрорайон «Зелений», ОСОБА_2 , 1966 року народження, фактично не проживає з серпня 2019 року по теперішній час за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно довідки №11/22 від 25 жовтня 2022 року, затвердженої головою правління ОСББ «Наш дім», згідно опитування сусідів: ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в період з вересня 2021 року по 25 жовтня 2022 року за адресою: АДРЕСА_1 не з'являвся та не проживав.
Відповідно до ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Статтею 1 першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини під майном також розуміються майнові права.
Згідно статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції.
Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ч.1 ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно ст.150 ЖК Української РСР, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатись цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші, не заборонені законом угоди.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до ч.4 ст.156 ЖК УРСР, до членів сім'ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме: подружжя, їх діти і батьки. Членами сім'ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.
Згідно правового висновку Верховного Суду в постанові від 24 жовтня 2018 року у справі № 490/12384/16-ц, особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин.
В позовній заяві позивач зазначає, що відповідач у вказаній квартирі не проживає з серпня 2019 року, з квартири вибув добровільно та протягом вказаного періоду в квартирі не проживає і не з'являвся, що підтверджується актом опитування сусідів від 29 жовтня 2021 року, довідкою ОСББ «Наш дім».
Відповідач звернувся до суду з заявою, в якій проти задоволення заявлених позовних вимог не заперечував.
Доказів, що відповідач після звернення позивача до суду з вказаною позовною заявою знятий з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , матеріали справи не містять і сторонами суду не надано.
Згідно ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі заяви особи або її законного представника та/або судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням.
В справі «Sejdiж and Finci v. Bosnia and Herzegovina» (№27996/06 34836/06, рішення від 22 грудня 2009 року) ЄСПЛ визнав порушенням наявність законодавчо обумовлених передумов, які б перешкоджали заявнику реалізувати свої права у разі, якщо останній виявить бажання реалізувати свої права у майбутньому. Суд виходив з того, що сукупність об'єктивних обставин справи дозволяє зробити припущення, що існує реальна можливість того, що Заявник може забажати реалізувати свої права у майбутньому (пар. 29).
Реєстрація відповідача в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , порушує право власників вказаної квартири на володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно квитанції № 0.0.2370863758.1 від 08 грудня 2021 року, позивачем при зверненні до суду з вказаною позовною заявою сплачено судовий збір в розмірі 908 гривень 00 копійок.
Враховуючи, що позовна заява ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням підлягає задоволенню, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в сумі 908 гривень 00 копійок.
На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.ст. 316, 317, 319, 321, 392, 405 ЦК України, згідно ст.ст. 64, 150, 156 ЖК Української РСР та керуючись ст.ст. 13, 76 - 81, 83, 89 95, 247, 263, 352,354 ЦПК України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , таким, що втратив право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , судовий збір в сумі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 (нуль) копійок.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя О.М. Борєйко