Справа № 712/9241/16
Номер провадження 2/712/9/22
м. Черкаси
15 листопада 2022 року
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого/судді - Марцішевської О.М.
за участю секретаря судового засідання - Шевченко О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Черкаси в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Романій Наталія Василівна про визнання правочину недійсним та визнання права власності та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання попереднього договору та відшкодування збитків, -
11.08.2016 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання неправомірною відмови укладати основний договір купівлі-продажу житлових приміщень літ.М № 1, площею 34,5 кв.м, № 23, площею 1,4 кв.м, № 12 площею 9,1 кв.м, № 13, площею 9,2 кв.м., № 20, площею 9,8 кв.м., № 15, площею 25,2 кв.м., № 16, площею 2,0 кв.м., № 17, площею 1,9 кв.м., № 18, площею 1,4 кв.м., № 19, площею 1,7 кв.м., № 9, площею 14,6 кв.м., № 14, площею 8,2 кв.м., № 8, площею100,4 кв.м., АДРЕСА_1 , площею 100,7 кв.м. в АДРЕСА_2 та визнання права власності на спірні нежитлові приміщення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 15.12.2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір, в якому сторони зобов'язуються у строк до 01.01.2018 укласти договір купівлі-продажу нежитлових приміщень в АДРЕСА_2 . Згідно з п. 2 Договору Сторони домовилися, що істотними умовами основного договору купівлі-продажу будуть такі: сума договору - 764 000,00 грн. Покупець (Позивач) зобов'язується сплатити Продавцю (Відповідач) до 01.01.2018 зазначену суму у якості оплати за приміщення за цим договором. Оплата здійснюється щомісячно до 15 числа поточного місяця за графіком, погодженим сторонами. Сторони погоджують, що Продавець (Відповідач) не буде заперечувати, якщо Покупець (Позивач) має намір повністю або частково здійснити погашення основного платежу. У відповідності до п. 4 Договору з моменту укладання цього договору Продавець зобов'язується не відчужувати це приміщення іншим особам, не демонтувати сантехнічне, електротехнічне обладнання, вікна, двері, у приміщенні на момент її прийняттям Покупцем (Позивач) за актом прийому-передавання станом на 01.08.2016 Договір виконано у повному обсязі, але 28.07.2016 відповідач здійснив відчуження вищезгаданих приміщень на користь третіх осіб, без розірвання Договору та повернення отриманих коштів, просить визнати відмову ОСОБА_2 укладати основний договір купівлі-продажу нежитлових приміщень неправомірною та визнати за ОСОБА_1 право власності на нежитлові приміщення літ. М : № 1, площею 34,5 кв.м, № 23, площею 1,4 кв.м, № 12 площею 9,1 кв.м, № 13, площею 9,2 кв.м., № 20, площею 9,8 кв.м., № 15, площею 25,2 кв.м., № 16, площею 2,0 кв.м., № 17, площею 1,9 кв.м., № 18, площею 1,4 кв.м., № 19, площею 1,7 кв.м., № 9, площею 14,6 кв.м., № 14, площею 8,2 кв.м., № 8, площею100,4 кв.м., АДРЕСА_1 , площею 100,7 кв.м. в АДРЕСА_2 .
До позовної заяви додана квитанція про сплату судового збору в розмірі 551 грн. 20 коп. Також в позовній заяві позивачка заявила клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення, яку мотивувала скрутним фінансовим становищем.
11 серпня 2016 року позивачка звернулася до суду з заявою про забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти буд-які дії щодо спірного нерухомого майна.
Ухвалою судді Соснівського районного суду м. Черкаси Мельник І.О. від 12 серпня 2016 р. відкрито провадження у справі.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 серпня 2016 р. задоволено заяву про забезпечення позову.
05.09.2016 року ОСОБА_2 подав до суду заперечення на позовну заяву ОСОБА_1
05 вересня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про розірвання попереднього договору від 15 грудня 2018 року та відшкодування збитків в сумі 1 789 879 грн.
Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що предметом зустрічного позову є розірвання «Договору про наміри» та відшкодування збитків, завданих його невиконанням. 15.12.2008 року було укладено і угоди оренди і «Договір про наміри» щодо можливості продажу Приміщень у певний спосіб. За змістом «Договору про наміри», ОСОБА_1 обізнана про те, що «нежитлові приміщення», що визначені у п. 1 «Договору про наміри» є забезпеченням - предметом іпотеки договору споживчого кредиту № 11253295000 ( надалі - «Споживчий кредит») , що укладено між АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_2 (п.7 «Договору про наміри»). За змістом договору, суму заборгованості за договором споживчого кредиту сплачує ОСОБА_1 до 01.01.2018 року за графіком, який узгоджений сторонами, але відповідно до п.10 «Договору про наміри» передані у користування приміщення мають бути застраховані Покупцем (Відповідачем за зустрічним позовом від стихійних явищ, на випадок пожежі та протиправних дій третіх осіб). Позивач за зустрічним позовом 15.12.2008 року передав у постійне користування (у найм) приміщення, визначені у додатку до акту приймання - передачі нежитлових приміщень у тимчасове користування, а Відповідач прийняв у найм (тимчасове користування) приміщення по АДРЕСА_2 . Однак, умови п.10 «Договору про наміри» не виконано. Пунктом 2 «Договору про наміри» сторони домовились, про здійснення оплат Відповідачем за зустрічним позовом на користь Позивача за зустрічним позовом, на загальну суму 764 000 грн. за певним графіком , який сторони пізніше узгодили. Також було узгоджено обов'язковість щомісячного здійснення платежів до 15 числа кожного місяця у періоді з 15.12.2008 по 01.01.2018 та зазначену умову договору Відповідач за зустрічним позовом також не виконала. Не виконання умов «договору про наміри» Відповідачем за зустрічним позов завдало позивачу за зустрічним позовом збитків. У зв'язку із зазначеним, просить розірвати договір про наміри та відшкодувати збитки, які йому завдані у зв'язку з не виконанням зобов'язань.
06 вересня 2016 року позивачка звернулась до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання неправомірною відмови укладати основний договір купівлі-продажу житлових приміщень літ.М № 1, площею 34,5 кв.м, № 23, площею 1,4 кв.м, № 12 площею 9,1 кв.м, № 13, площею 9,2 кв.м., № 20, площею 9,8 кв.м., № 15, площею 25,2 кв.м., № 16, площею 2,0 кв.м., № 17, площею 1,9 кв.м., № 18, площею 1,4 кв.м., № 19, площею 1,7 кв.м., № 9, площею 14,6 кв.м., № 14, площею 8,2 кв.м., № 8, площею 100,4 кв.м., № 10, площею 100,7 кв.м. в АДРЕСА_2 , визнання недійсним договору купівлі-продажу між відповідачами в частині переходу права власності на спірні нежитлові приміщення, визнання права власності позивачки на спірні нежитлові приміщення.
Також в позовній заяві позивачка заявила клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення.
Ухвалою суду від 06 вересня 2016 року прийнято зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом.
06 вересня 2016 року позивач ОСОБА_1 скерувала до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірні приміщення та заборону на вчинення будь-яких дій. Вказана заява задоволена ухвалою суду від 07 вересня 2016 року.
28 грудня 2016 року до суду надійшла позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу між відповідачами в частині переходу права власності на нежитлові приміщення літ.М № 1, площею 34,5 кв.м, № 23, площею 1,4 кв.м, № 12 площею 9,1 кв.м, № 13, площею 9,2 кв.м., № 20, площею 9,8 кв.м., № 15, площею 25,2 кв.м., № 16, площею 2,0 кв.м., № 17, площею 1,9 кв.м., № 18, площею 1,4 кв.м., № 19, площею 1,7 кв.м., № 9, площею 14,6 кв.м., № 14, площею 8,2 кв.м., № 8, площею 100,4 кв.м., № 10, площею 100,7 кв.м. в АДРЕСА_2 , визнання права власності позивачки на спірні нежитлові приміщення.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 лютого 2017 року призначено у справі судово-почеркознавчу експертизу та технічну експертизу.
У травні 2017 року суду надано повідомлення про неможливість надання експертного висновку за результатами проведення судово-технічної експертизи.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 08.10.2020 року призначено судово-почеркознавчу експертизу, провадження у справі зупинено.
11 лютого 2021 року у зв'язку з припиненням повноважень головуючим проведений повторний автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
15 лютого 2021 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси суддею Соснівського районного суду м. Черкаси Марцішевською О.М. прийнято до провадження справу № 712/9241/16-ц та визначено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.
05 липня 2021 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси поновлено провадження у справі в зв'язку з наданням висновку почеркознавчої експертизи.
28 жовтня 2021 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси закрито підготовче судове засідання та справу призначено до судового розгляду.
07 червня 2022 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси відмовлено у задоволенні клопотання про повернення на стадію підготовчого засідання та проведення судово-технічної експертизи.
07 липня 2022 року відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 скерував до суду клопотання про залишення позовних заяв від 05.09.2016 та 27.12.2016 року без розгляду в зв'язку з їх невідповідністю вимогам процесуального закону, а саме: відсутність у переліку додатків до позовних заяв її копії та не направлення їх відповідачу; не завірення додатків до позову; не в повному розмірі сплачено судовий збір та клопотання про відстрочення сплати судового збору не розглядалось; заява про зміну предмету або підстав позову, клопотання про залучення нового відповідача позивачкою не подавалось; позивач змінив і предмет, і підставу позову. Просить вважати поданою лише позовну заяву від 10.08.2016 р., зобов'язати позивача доплатити судовий збір, позовні заяви від 05.09.2016 р. та 27.12.2016 р. та матеріали справи, які них стосуються, при розгляді справи не враховувати.
27 липня 2022 року представник позивачки адвокат Дрогоман О.О. подав заперечення по суті клопотання про залишення без розгляду позовних заяв, вказуючи, що 12 серпня 2016 року суд відкрив провадження у справі, що свідчить про задоволення заявленого при подачі позову клопотання про відстрочення судового збору. Після відкриття провадження позивачка отримала спірний договір та подала уточнюючу позовну заяву, яку суд прийняв за усним клопотанням. 06.09.2016 р. відповідач ОСОБА_2 скерував заперечення на вказану заяву, що спростовує факт її неотримання відповідачем. Протягом тривалого часу відбувались судові засідання з вересня 2016 року по лютий 2017 року, де сторони надавали пояснення з приводу спору, з лютого 2017 року у справі призначалась експертиза. Також заперечив одночасну зміну позивачкою і предмета, і підстав позову. Зазначав, що у позивачки складається враження про умисне затягування розгляду справи і зловживання правами з боку відповідача ОСОБА_2 , який під час тривалого розгляду був присутнім в судових засіданнях, скеровував процесуальні документи (заяви, клопотання, апеляційну скаргу). Просить відмовити у задоволенні клопотання та його розгляд здійснити у відсутність представника позивача.
14 вересня 2022 року представник позивача за первісним позовом адвокат Дрогоман О.О. скерував до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору. В обґрунтування заяви посилався на те, що 12 серпня 2016 року Соснівським районним судом м. Черкаси відкрито провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 . При поданні позову до суду позивач ОСОБА_1 одночасно просила суд відстрочити сплату судового збору, так як дана сума є значною так як знаходилась у скрутному фінансовому положенні з огляду на ті події які і стали причиною звернення до суду. Крім того, 11.03.2020 року згідно постанови Кабінету Міністрів України на території України введено безпрецедентні карантинні міри щодо запобіганню розповсюдженню вірусу і обмежено пересування громадян і переведено з дистанційну роботу, що значно виразилось на дохідної частині, що у подальшому призвело зупинення підприємницької діяльності. 24 лютого 2022 року Указом Президента № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан 24.02.2022 року, дана подія взагалі залишила ОСОБА_1 без роботи і відповідно без доходу, що на даний час це призвело до скрутного фінансового положення і сплатити судовий збір на даний час є занадто значна сума для сімейного бюджету ОСОБА_1
14 вересня 2022 року відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 скерував до суду клопотання про повернення позовної заяви позивачеві, оскільки матеріали справи взагалі не містять докази сплати позивачкою судового збору та питання відстрочення від його сплати могло бути вирішено на стадії вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду або на стадії підготовчого засідання. Також законом передбачено виключно можливість доплати судового збору, коли недоплата виявлена під час судового розгляду.
14 листопада 2022 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про залишення без розгляду позовної зави від 26.12.2016 р. з підстав невідповідності вимогам процесуального закону, а саме копії позовної заяви не були додані до неї та вручені відповідачу, не відомо, на яких підставах у конструкціях позову з'явився новий відповідач, суд не приймав ухвали про прийняття до розгляду як нового позову, так і заяви про зміну невідомо чого у позові, що розглядається, суд не визначався стосовно судового збору у новому форматі позовних вимог. Просить залишити позовну заяву від 26.12.2016 р. без розгляду, розгляд клопотання провести у відсутність відповідача ОСОБА_2 .
В судове засідання учасники справи не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
ОСОБА_2 15.11.2022р. скерував до суду клопотання про долучення пояснень до заявленого 07.07.2022р. клопотання.
Вивчивши матеріали справи, суд доходить наступних висновків.
Згідно з Розділом XIII Перехідні положення ЦПК України (в редакції з 15.12.2017 р.) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
Таким чином, у випадку встановлення прийняття судом до розгляду в 2016 році позовних заяв від 05.09.2016 року та 27.12.2016 року, які не були оформлені або подані у відповідності до процесуального закону, може вирішуватись питання про залишення без розгляду таких заяв в порядку, встановленому в ч. 1 ст. 257 ЦПК України, а не їх повернення, тому клопотання про повернення позовної заяви не підлягає до задоволення.
Оскільки позовні заяви у справі подавались до 15.12.2017 р., вони мали бути оформленими та поданими у відповідності до положень ЦПК України в редакції , чинній до 15.12.2017 р.
У відповідності до ч. 2 ст. 31 ЦПК України (в редакції до 15.12.2017 р.) до початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач - пред'явити зустрічний позов.
Відповідно до статті 119 ЦПК України (в редакції до 15.12.2017 р.) до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб (ст.119 ЦПК України (в редакції до 15.12.2017р.)
Частиною 1 статті 82 ЦПК України (в редакції до 15.12.2017р.) передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Статтею 136 частиною 1 ЦПК України також передбачено відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати, а саме суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
При подачі позовної заяви від 10.08.2016 р. (вх. № 24130 від 11.08.2016 р.) до відповідача ОСОБА_2 про визнання неправомірною відмови укладати основний договір та визнання права власності позивачкою сплачено судовий збір в сумі 551,20 грн., що складало 0,4 прожиткового мінімуму на 1 січня 2016 року та підтверджено випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України в автоматизованій системі діловодства суду.
Крім того, в позовній заяві від 10.08.2016 р. міститься клопотання про відстрочення оплати судового збору у зв'язку з скрутним фінансовим становищем позивачки.
Ухвалою Соснівського районного суду м, Черкаси провадження у справі відкрито від 12 серпня 2016 року без вирішення по суті клопотання позивачки про відстрочення судового збору.
06 вересня 2016 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка підписана 05.09.2016 року (вх. № 26524 від 06.09.2016) в редакції позовних вимог до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання неправомірною відмови укладати основний договір, визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності.
Також в позовній заяві від 06.09.2016 р. міститься клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення.
28 грудня 2016 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 від 27.12.2016 року (вх. № 39862 від 28.12.2016) в редакції позовних вимог до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним та визнання права власності.
Відповідно до акту від 05.10.2022 р. перевіркою електронного журналу реєстрації вхідної кореспонденції в автоматизованій системі документообігу суду встановлено, що дійсно за вхідним номером 39862/16-Вх за 2016 рік 28.12.2016 року в 16 год. 04 хв. секретарем суду Корсуновою М.В. зареєстрований документ, який надійшов від ОСОБА_1 (короткий зміст документа «пз про визнан. правочину недійсн.»). Оскільки дана позовна заява була фактично позовною заявою з уточненими позовними вимогами та окремо, як цивільна справа не підлягала заведенню, секретарем суду був вибраний реєстраційний тип документу «Повідомлення (цивільна справа)». У 2016 році вхідну кореспонденцію суду реєстрували одночасно дві відповідальні за це особи, проте у користуванні був лише один штамп вхідної кореспонденції «Одержано», тому помилково на вищевказаному документі не був проставлений даний штамп, хоча сам документ був зареєстрований своєчасно. З метою усунення даного недоліку старшим секретарем суду Кордівановою, яка є відповідальною за реєстрацію вхідної кореспонденції, 05.10.2022 року був проставлений вхідний штамп на вказаному документі (а.с. 98, т. 1 цив. справа № 712/9241/16-ц) із зазначенням вхідного номеру « НОМЕР_1 » та дати «28.12.16».
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що позовні заяви від 05.09.2016 року та 27.12.2016 року були подані позивачкою до суду та зареєстровані в установленому законом порядку та прийняті до розгляду, оскільки процесуальних рішень про залишення їх без руху, без розгляду чи повернення не виносилось в процесі тривалого судового провадження понад шість років, в ході якого неодноразово проводились судові засідання за участю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в якості відповідачів в суді як першої, так і апеляційної інстанцій.
Разом з тим, оскільки з приводу заявлених позивачкою у 2016 році клопотань про відстрочення судового збору процесуальних рішень суду не зафіксовано та позивачкою вказане клопотання підтримується з обґрунтованим посиланням на скрутний матеріальний стан з огляду на обставини, які існують на даний час в період воєнного стану, суд вважає, що клопотання про відстрочення сплати судового збору підлягає до задоволення з метою недопущення невиправданого обмеження позивача у праві на доступ до суду.
Що стосується доводів ОСОБА_2 про те, що дане питання мало вирішуватись на стадії прийняття позовних заяв, суд враховує, що позивачкою клопотання про відстрочення сплати судового збору було заявлено ще на стадії прийняття позовних заяв, проте процесуальних рішень суду про його задоволення чи відхилення матеріали справи не містять, що не позбавляє позивачку права в порядку реалізації процесуальних прав підтримати раніше заявлене нею клопотання про відстрочення сплати судового збору та вимагати вирішення вказаного клопотання по суті на даній стадії процесу.
Стосовно доводів про відсутність клопотань про залучення відповідачем ОСОБА_3 чи заяв про зміну підстави або предмета позову, суд виходить з того, що визначальним для визначення кола відповідачів та підстав і предмета позовних вимог є зміст поданих до суду позовних заяв, як передбачено ст. 119 ЦК України (в редакції до 15.12.2017 р.) та ст.175 ЦПК України.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду при розгляді справи № 405/3360/17, процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову; збільшення або зменшення розміру позовних вимог; об'єднання позовних вимог; зміну предмета або підстав позову.
Вирішуючи питання щодо дотримання при подачі позовних заяв від 05.09.2016 р. та 27.12.2016 року ч. 2 ст. 31 ЦПК України (в редакції до 15.12.2017 р.) щодо зміни предмету або підставу позову, суд виходить з такого.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Оскільки як у первісній позовній заяві, так і у наступних позовних заяв підставами позову були вказані обставини відчуження ОСОБА_2 майна на користь іншої особи майна в порушення, на думку позивачки, договору від 15 грудня 2008 року, подача позовних заяв від 05.09.2016 р. та 27.12.2016 року відбулась в межах реалізації процесуальних прав на зміну предмету позову без зміни підстав позову.
Разом з тим, оскільки з матеріалів справи не встановлено наявність документального підтвердження вручення копій позовних заяв від 05.09.2016 р. та 27.12.2016 року відповідачу ОСОБА_2 , тому суд вважає за необхідне надати позивачці строк для усунення вказаного недоліку шляхом надання копій позовної заяви з додатками для направлення відповідачу для забезпечення реалізації процесуальних прав.
Крім того, 26.07.2022 р. відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про долучення відомостей про надіслання смс-повідомлень про судові засідання, вказуючи, що такі повідомлення отримуються ним часто у нічний час, що є своєрідним тиском на нього на межі тортур, в зв'язку з чим запитує дані про повідомлення в такий же спосіб інших учасників, а не вибірково відповідача ОСОБА_2 .
Відповідно до пункту 2 Порядку надсилання учасникам судового процесу текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 01 червня 2013 року № 73, текст судової повістки може бути надісланий судом учаснику SMS-повідомленням лише після подання ним до суду відповідної заявки.
Оскільки відповідач ОСОБА_2 скерував до суду заяву від 05 вересня 2016 року про отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою смс-повідомлень, у відповідний спосіб здійснюється його інформування про час та місце розгляду справи шляхом формування таких повідомлень секретарем судового засідання в автоматизованій системі діловодства суду у межах робочого часу суду, що підтверджується довідками про доставлення смс-повідомлень у матеріалах справи. Визначення часу доставлення таких повідомлень здійснюється службою технічної підтримки вказаної системи.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.136, 257, 260, 261, 352-354ЦПК України,суд,-
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про повернення позовної заяви.
Клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення задоволити.
Визначити позивачці ОСОБА_1 строк в 5 (п'ять) днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовних заяв від 05.09.2016 року та 27.12.2016 року, в іншому випадку позовні заяви будуть залишені без розгляду.
Роз'яснити ОСОБА_2 , що інформування про час та місце розгляду справи здійснюється за заявою учасника справи про отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою смс-повідомлень.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: О.М.Марцішевська
Повний текст ухвали складений 16.11.2022р.