Придніпровський районний суд м.Черкаси
Номер провадження 1-кс/711/1825/22
Справа № 711/5808/22
10 листопада 2022 року м. Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1
за участю:
секретаря судових засідань: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
підозрюваного: ОСОБА_4
захисника: ОСОБА_5
слідчого: ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання заступника начальника ВР ЗЗКС СУ ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу управління Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження №12022250000000107 від 03.05.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Застугна Васильківського району Київської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, який не є особою з інвалідністю, розлученого, працюючого начальником служби безпеки ТОВ «Клуб спортивного покеру «Чайка», раніше не судимого, не маючого постійного місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, -
Заступник начальника ВР ЗЗКС СУ ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, погодженим прокурором відділу управління Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження №12022250000000107, внесеного до ЄРДР 03.05.2022 у відношенні ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з невстановленою в ході досудового розслідування особою, з метою незаконного збагачення, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров'я населення України, незаконно, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, у невстановленій в ході досудового розслідування кількості, який до 08.11.2022 з метою подальшого збуту, тобто продажу за гроші фізичним особам, зберігав в автомобілі «AKURA MDX» д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, який має в своєму користуванні.
Так, 08.11.2022, в період часу з 12 години 15 хвилини по 13 годину 00 хвилину в ході обшуку автомобіля «AKURA MDX» д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, яким користувався ОСОБА_4 , що знаходився поблизу будинку № 41/1 по вул. Гагаріна в м. Черкаси, де працівниками поліції виявлено та вилучено під сидінням третього ряду поліетиленовий пакет, з вмістом рослинної речовини зеленого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабіс, обіг якого заборонено, який ОСОБА_4 зберігав в вказаному автомобілі з метою подальшого збуту.
За версією слідства, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, наркотичної засіб, вчинений за попередньою змовою групою осіб.
Причетність ОСОБА_4 до вчинення злочину підтверджується: розсекреченими протоколами негласних слідчих (розшукових) дій, а саме: №4131/14/39-2022 від 26.09.2022 та №4132/14/39-2022 від 26.09.2022, протоколом обшуку від 08.11.2022, висновком експерта від 09.11.2022 та іншими матеріалами кримінального провадження.
Метою застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам з його боку переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Крім того, застосування вказаного запобіжного заходу також унеможливить незаконний вплив на свідків підозрюваним ОСОБА_4 , оскільки останні були залучені при проведенні слідчих дій за участю підозрюваного, а також на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні.
Ураховуючи, що ОСОБА_4 є не працюючим, вказане може свідчити про те, що діяльність, пов'язана з незаконним обігом особливо небезпечного наркотичного засобу, є джерелом його доходу, а тому підозрюваний, перебуваючи на волі, може продовжити таку злочинну діяльність, вчиняючи нові корисливі злочини у цій сфері.
Крім цього, наразі не встановлено вичерпного кола осіб, причетних до вчинення злочину, у якому підозрюється ОСОБА_4 , а тому, перебуваючи на волі, він матиме можливість спілкуватись з цими особами, чим буде перешкоджати встановленню всіх обставин даного злочину.
Таким чином, органом досудового розслідування відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність обґрунтованих ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні з метою схилити останніх до дачі завідомо неправдивих показань, вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи, що він офіційно не працює та підозрюється у вчиненні тяжкого умисного злочину з корисливих мотивів, запобігти наведеним ризикам та забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків не здатен більш м'який запобіжний захід, окрім як тримання під вартою.
Також, слідством встановлено, що 02.10.2020 ОСОБА_4 перебуваючи біля будівлі Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області, що за адресою: м. Черкаси, вул. Пастерівська, 104, намагався дати неправомірну вигоду у розмірі 20 000 гривень - ОСОБА_7 , 1979 р.н., полковнику поліції, який на той час перебував на посаді заступника начальника Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області - начальнику відділу кримінальної поліції, за невтручання в його злочинну діяльність, пов'язану із розповсюдженням наркотичних засобів на території м. Черкаси. Після чого ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України, в подальшому оголошено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з альтернативою у вигляді внесення застави, яку останнім було внесено.
Таким чином, орган досудового розслідування вважає необхідним застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 виключно у виді тримання під вартою, оскільки лише такий запобіжний захід належним чином попередить настання ризиків та забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Разом з цим, при обранні альтернативного запобіжного заходу у виді застави, з урахуванням обставин кримінального провадження, необхідно визначити підозрюваному заставу, яка буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у останнього бажання перешкоджати досудовому розслідування у кримінальному провадженні та в повному обсязі виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки та відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України призначити заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На думку слідчого, застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків.
Крім того, орган досудового розслідування вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_4 ряд обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду/слідчого судді;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) та інші документи, що дають право на виїзд за кордон України;
- утримуватися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу інтернет тощо) зі свідками, експертами, а також іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_4 у присутності слідчого чи прокурора.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_6 клопотання підтримали та просили його задовольнити, посилаючись на доводи викладені в ньому та додані до нього докази. Прокурор в судовому засіданні уточнив клопотання, а саме в частини того, що ОСОБА_4 09.11.2022 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, а саме незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, вчинений за попередньої змовою групою осіб, а відтак зазначена в клопотанні правова кваліфікація як «незаконне придбання, зберігання з метою збуту, психотропної речовини» є технічною помилкою. Також прокурор зазначив, що підставою для обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою є існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, тобто: підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з огляду на тяжкість покарання, яке може бути застосовано до нього у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення; може незаконно впивати на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні шляхом їх вмовлянь до зміни показів, з метою уникнення покарання, що йому загрожує у разі визнання його винним; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, а тому вважав, що саме тримання під вартою зможе запобігти вказаним ризикам. При обранні альтернативного запобіжного заходу у виді застави, просив призначити заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки на його думку, саме такий розмір забезпечить виконання підозрюваною покладених на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду/слідчого судді; не відлучатися із м. Черкаси без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, реєстрації; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) та інші документи, що дають право на виїзд за кордон України; утримуватися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу інтернет тощо) зі свідками, а також іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_4 у присутності слідчого чи прокурора.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання з огляду на необґрунтованість доводів сторони обвинувачення щодо обвинувачення ОСОБА_4 в інкримінованому йому злочині, а також необґрунтованість та недоведеність належними доказами наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України. З огляду на викладене, з урахуванням відомостей про особу підозрюваного та його соціальних зв'язків, який має постійне місце проживання, де мешкає разом з цивільною дружиною, перебування на його утриманні дитини від попереднього шлюбу, яка має тяжкі хвороби та є особою з інвалідністю з дитинства, має постійне місце роботи та позитивні характеристики з місця проживання та місця роботи, раніше не судимий, просила застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_4 також заперечував проти заявленого клопотання, повністю підтримавши позицію свого захисника. Суду пояснив, що він працює начальником служби безпеки ТОВ «Клуб спортивного покеру «Чайка», розлучений, має малолітню дитину від шлюбу, якій допомагає матеріально, наркотичні чи психотропні засоби він не вживає. Заперечував свою причетність до інкримінованого йому злочину, при цьому вказував, що його затримання та обшук було проведено з порушеннями і наркотичні засоби йому підкинули працівники поліції. Щодо розгляду кримінальної справи в Соснівському районному суді м. Черкаси, де він підозрюється у дачі хабара працівнику поліції, та в якій ним було внесено заставу, то також вважає, що слідством сфабриковано відносно нього всі докази. Просив суд застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши копії матеріалів, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.
Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а застосування таких заходів завжди пов'язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке, згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, за вчинення якого санкцією статті передбачено покарання у виді позбавлення волі від шести до десяти років з конфіскацією майна.
08.11.2022 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
09.11.2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307КК України.
Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
- протоколом обшуку від 08.11.2022;
- протоколом обшуку від 08.11.2022;
- висновком експерта від 09.11.2022 №КСЕ-19/124-22/12290;
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - спостереження за особою в рамках досудового розслідування кримінального провадження №12022250000000107 від 03.05.2022 №4132т/14/39-2022 від 26.09.2022;
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - спостереження за особою в рамках досудового розслідування кримінального провадження №12022250000000107 від 03.05.2022 №4131т/14/39-2022 від 26.09.2022.
На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини в сукупності та додані до нього матеріали кримінального провадження, якими обґрунтовані доводи клопотання, дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307КК України є обґрунтованою. При цьому слідчий суддя враховує усталену практику ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
Разом з тим, слід наголосити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
З положень п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України вбачається, що при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється. Закон не вимагає, щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у застосуванні того чи іншого запобіжного заходу.
Також слідчий суддя враховує, що за визначенням Європейського суду з прав людини "обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1 (с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин".
Крім того у п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 35615/06 від 13 листопада 2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".
Стосовно позиції сторони захисту щодо необґрунтованості підозри, то фактично адвокат дає оцінку доказам, зібраним стороною обвинувачення на даному етапі розслідування на предмет їх належності та допустимості, що є на цей час передчасним. Крім того, позиція сторони захисту, фактично не виключає можливість застосування до ОСОБА_4 , який є підозрюваним, запобіжного заходу, відповідно до ст. 176 КПК України.
Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні та продовжити кримінальне правопорушення у якому він підозрюється.
При встановленні наявності ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за вчинене ОСОБА_4 інкримінованого йому в провину злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів слідства та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Суд також бере до уваги й інформацію щодо особи підозрюваного, яку наводить сторона захисту, зокрема, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, де проживає разом з цивільною дружиною, має тяжкохворого сина 2013 року народження, який є особою з інвалідністю з дитинства та потребує догляду та матеріального забезпечення, є співзасновником благодійного фонду «Чайка» та працює на посаді начальника служби безпеки ТОВ «Клуб спортивного покеру «Чайка», має позитивні характеристики за місцем проживання та роботи, раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, проте у світлі наведених вище актуальних даних про існування ризику переховуватися, наявність вказаних вище обставин наведених стороною захисту, не можуть бути вирішальними, що могло б знизити цей ризик до маловірогідного чи до його виключення.
Таким чином, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора щодо наявності ризику переховування ОСОБА_4 від слідства та суду.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слідчий суддя враховує встановлену кримінальним процесуальним законодавством процедуру отримання показань на стадії судового розгляду, відповідно до яких, свідки допитуються безпосередньо в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Отже зазначений ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідка та дослідження їх судом.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризику, незаконно впливати на свідків.
Також слідчий суддя вважає, що існує ризик впливу підозрюваного на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, оскільки останній з ними особисто знайомий, має з ними постійний зв'язок, що вбачається з протоколів за результатами НСРД. Отже, наведене свідчить про те, що підозрюваний може впливати на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, з метою зміни ними своїх показань.
Крім того, слідчий суддя вважає встановленим та доведеним існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжувати вчиняти кримінальне правопорушення, в якому ОСОБА_4 підозрюється, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів, хоча і має постійне місце роботи, проте підозрюється у вчиненні злочину пов'язаного зі збутом наркотичних засобів, від якого отримував доходи, що в сукупності може спонукати його до продовження вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення чи вчинення іншого та свідчить про відсутність гарантій належної правомірної поведінки підозрюваного та необхідність застосування до нього суттєвих заходів процесуального примусу.
В той же час, доводи сторони обвинувачення, як на обґрунтування наявності існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме щодо вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України у кримінальному провадженні що на даний час перебуває на розгляді в Соснівському районному суді м. Черкаси, слідчий суддя оцінює такими, що порушують положення ст. 62 Конституції України, а відтак не приймає їх до уваги.
Слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, та враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, особу підозрюваного, вік, стан здоров'я, сімейний стан, наявність в нього на утриманні малолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю з дитинства, та інші обставини наведені стороною захисту.
При цьому, враховуючи суспільну небезпеку, інкримінованого органом досудового розслідування злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, яка, визначається тим, що такі дії призводять до неконтрольованого обігу наркотичних засобів, що спричиняє шкоду здоров'ю населення, слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні наявний конкретний суспільний інтерес який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості, а тому обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим.
В той же час, слід врахувати, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
Слідчий суддя приходить до висновку, з урахуванням наявності ризиків передбачених статтею 177 КПК України, що на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є об'єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків. Крім того, слідчий суддя вважає, що є неможливим застосування до підозрюваної таких запобіжних заходів як особисте зобов'язання, порука чи домашній арешт.
Так, враховуючи особливості події кримінального правопорушення (місце, мету, спосіб, засоби вчинення, участь у його вчиненні, тощо), вбачається, що особисте зобов'язання не забезпечить достатніх гарантій належної процесуальної поведінки підозрюваного, оскільки його поведінка свідчить про нездатність самостійно додержуватись встановлених норм правопорядку та свідоме їх ігнорування.
Запобіжний захід у вигляді особистої поруки не може бути застосований до підозрюваного, оскільки до слідчого судді не надійшло звернень від осіб, які заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, відповідно до ст. 194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу про те вимогу.
Домашній арешт не може бути застосований з огляду на те, що застосування такого запобіжного заходу не забезпечить гарантування усунення вищезазначеним ризикам, а особливо спілкування підозрюваного зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні, а також можливості вчинення інших протиправних діянь. При цьому, слід звернути увагу, що особливості події кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , свідчать, що ступінь ризику продовження протиправної поведінки підозрюваного, створює істотну загрозу іншим членам суспільства.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, що застосування запобіжного заходу у відношенні підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв'язку з чим вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Окремо слід зазначити, що слідчий суддя не відхиляє доводів сторони захисту, викладених на користь підозрюваного, але вважає, що у даному випадку, ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому здійсненні досудового розслідування у даному кримінальному провадженні у встановленому законом строки, а також, забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та запобіганню процесуальних ризиків, а тому підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу, слідчий суддя не вбачає.
Водночас, згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину.
При обрахунку розміру застави слідчий суддя враховує частину 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII якою встановлено, що до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року. Таким чином, при визначенні розміру прожиткового мінімуму, як розрахункової величини для визначення застави, слід застосовувати розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб встановлений Законом "Про бюджет на 2022 рік" на 1 січня поточного року, тобто - 2481грн.
За таких обставин, враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного, а саме те що підозрюваний працює на посаді начальника служби безпеки ТОВ «Клуб спортивного покеру «Чайка», є співзасновником благодійного фонду «Чайка», розлучений та має на утримання малолітню дитину, яка є особою з інвалідністю з дитинства та потребує значної матеріальної допомоги, та встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 визначити заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99240 грн. 00 коп., яку підозрюваний має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов'язки, передбачені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. На переконання слідчого судді, задля досягнення дієвості запобігання ризикам негативного впливу підозрюваного на хід досудового розслідування, застава у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання останнім покладених на нього обов'язків, передбачених п.п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
На думку слідчого судді, запропонований стороною обвинувачення розмір застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є занадто завищеним та непомірним для підозрюваного, враховуючи, що стороною обвинувачення не надано слідчому судді будь-яких доказів, на підтвердження того, що такий розмір застави є співмірним та пропорційним розміру доходів та майновому стану підозрюваного, зокрема відомостей про доходи підозрюваного та членів його сім'ї, наявності в нього рухомого чи нерухомого майна, в тому числі дорого вартісного, тощо.
Визначаючи строк тривалості застосування попереднього ув'язнення, відповідно до положень ч.1, 2 ст. 197 КПК України, на період часу у 60 днів, слідчий суддя враховує, що підозрюваного ОСОБА_4 було затримано 08.11.2022, про що свідчить відповідний протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 08.11.2022. Таким чином, слід визначити строк застосування запобіжного заходу у межах строку досудового розслідування, тобто до 06.01.2023 включно.
Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, -
Клопотання заступника начальника ВР ЗЗКС СУ ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу управління Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження №12022250000000107 від 03.05.2022 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України - задоволити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, тобто до 07.01.2023 включно.
Строк тримання під вартою обраховувати з моменту затримання - 08.11.2022 року.
Визначити заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 99240 грн. 00 коп., у разі внесення якої звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти.
Роз'яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, вказаному в ухвалі на рахунок: рахунок отримувача - UA888201720355269002000003652; Код банку отримувача (МФО) - 820172; банк отримувача - ДКСУ, м. Київ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26261092, та надати документ, що підтверджує внесення застави слідчому, прокурору або суду у провадженні яких перебуває кримінальне провадження № 12022250000000107, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.05.2022.
У випадку внесення підозрюваним або заставодавцем застави, покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду/слідчого судді;
- не відлучатися з м. Черкаси без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) та інші документи, що дають право на виїзд за кордон України;
- утримуватися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу інтернет тощо) зі свідками, а також іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_4 у присутності слідчого чи прокурора.
Вказані обов'язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_4 строком на 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.
Роз'яснити, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Строк дії ухвали визначити до 07 січня 2023 включно.
Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, його захиснику, слідчому, прокурору, направити до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» МЮУ та/або ІТТ №1 м.Черкаси.
Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 14.11.2022 о 15-45 годині.
Слідчий суддя: ОСОБА_1