Придніпровський районний суд м.Черкаси
Номер провадження 1-кс/711/1828/22
Справа № 711/5811/22
10 листопада 2022 року м. Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси клопотання заступника начальника відділу слідчого управління ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу управління Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , що внесене у кримінальному провадженні №12022250000000107 від 03.05.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Новокостянтинівка Миколаївської області, який не є особою з інвалідністю, з професійно технічною освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -
Заступник начальника відділу слідчого управління ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, погодженим прокурором відділу управління Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження №12022250000000107 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.05.2022, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з невстановленою в ході досудового розслідування особою, з метою незаконного збагачення, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров'я населення України, незаконно, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», усвідомлюючи протиправність своїх дій, та, бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, отримав від невстановленої в ході досудового розслідування особи психотропну речовину - амфетамін, обіг якого обмежено, загальною масою 0,3597 г для подальшого збуту, тобто продажу за гроші фізичним особам, та зберігав його при собі з цією метою.
Так, 02.09.2022 близько 13 години 40 хвилин ОСОБА_5 , діючи відповідно до попередньої домовленості із невстановленою в ході досудового розслідування особою про незаконний продаж ним психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін фізичним особам, за допомогою мобільного телефону домовився про збут вказаної психотропної речовини ОСОБА_7 (особа зі зміненими анкетними даними), яка, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_5 займається незаконним збутом амфетаміну, надав працівникам поліції добровільну згоду на участь у проведенні негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки психотропної речовини, у якій і прийняв участь як покупець.
У подальшому, 02.09.2022 близько 14 години 06 хвилин, діючи згідно з попередньою домовленістю, ОСОБА_5 зустрівся з ОСОБА_7 поблизу будинку АДРЕСА_3 , де умисно, незаконно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, передав ОСОБА_7 2 поліетиленові пакетики із зіп-застібкою, всередині яких знаходилась порошкоподібна речовина білого кольору, що є психотропною речовину, обіг якої обмежено - амфетамін загальною масою 0,3597 г, а останній в свою чергу передав ОСОБА_5 грошові кошти за придбану у нього психотропну речовину у сумі 300 гривень.
Таким чином, за вищевказаних обставин ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з невстановленою в ході досудового розслідування особою, з метою незаконного збагачення, незаконно, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», усвідомлюючи протиправність своїх дій, та, бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, збув, тобто продав за гроші ОСОБА_7 психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін загальною масою 0,3597 г.
Придбану у ОСОБА_5 психотропну речовину, ОСОБА_7 цього ж дня добровільно видав працівникам поліції.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також у незаконному збуті психотропної речовини, вчинених за попередньою змовою групою осіб.
Крім того, ОСОБА_5 діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з невстановленою в ході досудового розслідування особою, з метою незаконного збагачення, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров'я населення України, незаконно, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», усвідомлюючи протиправність своїх дій, та, бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, отримав від невстановленої в ході досудового розслідування особи психотропну речовину - амфетамін, обіг якого обмежено, для подальшого збуту, тобто продажу за гроші фізичним особам, та зберігав його при собі з цією метою.
Так, 08.11.2022 близько 09 години 36 хвилин ОСОБА_5 , діючи відповідно до попередньої домовленості із невстановленою в ході досудового розслідування особою про незаконний продаж ним психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін фізичним особам, за допомогою мобільного телефону домовився про збут вказаної психотропної речовини ОСОБА_7 (особа зі зміненими анкетними даними), яка, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_5 займається незаконним збутом амфетаміну, надав працівникам поліції добровільну згоду на участь у проведенні негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки психотропної речовини, у якій і прийняв участь як покупець.
У подальшому, 08.11.2022 близько 09 години 48 хвилин, діючи згідно з попередньою домовленістю, ОСОБА_5 зустрівся з ОСОБА_7 на лаві поблизу будинку АДРЕСА_4 , де умисно, незаконно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, передав ОСОБА_7 4 поліетиленові пакетики із зіп-застібкою, всередині яких знаходилась порошкоподібна речовина білого кольору, що є психотропною речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, а останній в свою чергу передав ОСОБА_5 грошові кошти за придбану у нього психотропну речовину у сумі 600 гривень.
Таким чином, за вищевказаних обставин ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з невстановленою в ході досудового розслідування особою, з метою незаконного збагачення, незаконно, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», усвідомлюючи протиправність своїх дій, та, бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, збув, тобто продав за гроші ОСОБА_7 психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін.
Придбану у ОСОБА_5 психотропну речовину, ОСОБА_7 цього ж дня добровільно видав працівникам поліції.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також у незаконному збуті психотропної речовини, вчинені повторно за попередньою змовою групою осіб.
Зокрема, причетність ОСОБА_5 до вчинення злочину підтверджується: розсекреченими протоколами негласних слідчих (розшукових) дій №4132/14/39-2022 від 26.09.2022; №4133/14/39-2022 від 26.09.2022; №3849/14/39-22 від 02.09.2022, №4126/14/39-2022, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 09.11.2022; протоколами добровільної видачі придбаних речовин та вилучення у особи, залученої до проведення НСРД спеціального технічного засобу від 02.09.2022 та 08.11.2022, протоколами обшуків та іншими матеріалами кримінального провадження.
Санкцією ч. 2 ст. 307 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, метою застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам з його боку переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Крім того, застосування вказаного запобіжного заходу також унеможливить незаконний вплив на свідків підозрюваним ОСОБА_5 , так як останні були залучені при проведенні слідчих дій за участю підозрюваного, а також на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні.
Ураховуючи, що ОСОБА_5 є не працюючим, вказане може свідчити про те, що діяльність, пов'язана з незаконним обігом психотропної речовини засобів, є джерелом його доходу, а тому підозрюваний, перебуваючи на волі, може продовжити таку злочинну діяльність, вчиняючи нові корисливі злочини у цій сфері.
Крім цього, наразі не встановлено вичерпного кола осіб, причетних до вчинення злочину, у якому підозрюється ОСОБА_5 , а тому, перебуваючи на волі, він матиме можливість спілкуватись з такими особами, чим буде перешкоджати встановленню всіх обставин даного злочину.
Таким чином, органом досудового розслідування відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність обґрунтованих ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду, в зв'язку з тим, що особа на даний час не має місця реєстрації, незаконно впливати на свідків з метою схилити останніх до дачі завідомо неправдивих показань та інших підозрюваних, вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи, що він офіційно не працює та підозрюється у вчиненні тяжкого умисного злочину з корисливих мотивів, запобігти наведеним ризикам та забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків не здатен більш м'який запобіжний захід, окрім як тримання під вартою.
Таким чином, орган досудового розслідування вважає необхідним застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 виключно у виді тримання під вартою, оскільки лише такий запобіжний захід належним чином попередить настання ризиків та забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Разом з цим, при обранні альтернативного запобіжного заходу у виді застави, з урахуванням обставин кримінального провадження, необхідно визначити підозрюваному заставу, яка буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у останнього бажання перешкоджати досудовому розслідування у кримінальному провадженні та в повному обсязі виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки та відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України призначити заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У вказаному випадку застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього обов'язків.
Крім того, орган досудового розслідування вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_5 ряд обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду/слідчого судді;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) та інші документи, що дають право на виїзд за кордон України;
- утримуватися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу інтернет тощо) зі свідками, експертами, а також іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_5 у присутності слідчого чи прокурора.
Враховуючи вищевикладене, слідчий просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в державній установі «Черкаський слідчий ізолятор» строком на 60 днів. При обранні альтернативного запобіжного заходу у виді застави визначити заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та покласти на підозрювану обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 клопотання підтримали та просили його задовольнити у повному обсязі, посилаючись на доводи викладені в ньому та додані до нього докази. Крім того, наголосили на існуванні реальних та достатньо обґрунтованих ризиків передбачених ст. 177 КПК України, зазначили, що, саме запобіжний захід у виді тримання під вартою зможе запобігти вказаним ризикам.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання з огляду на необґрунтованість підозри та недоведеність належними доказами наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, просив обрати більш м'який запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав свого адвоката, вказав, що підозрюваних ОСОБА_8 та ОСОБА_9 знає, виявлені та вилучені під час обшуку наркотичні та психотропні речовини не його.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши копії матеріалів, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
У судовому засіданні було встановлено, що слідчим управлінням ГУ НП в Черкаській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні №12022250000000107 від 03.05.2022 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Згідно ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.
Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а застосування таких заходів завжди пов'язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні встановлено, що подане прокурором клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Статтею 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, які згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого санкцією статті передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
Підозрюваний ОСОБА_5 08.11.2022 року затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
Так, встановлено, що 09.11.2022 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України - незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропної речовини, вчинені за попередньою змовою групою осіб; ч.2 ст.307 КК України - незаконне придбання та зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропної речовини, вчинені повторно, вчинені за попередньою змовою групою осіб
Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
-протоколом огляду та помітки грошей від 02.09.2022;
-протоколом огляду покупця та вручення грошей від 02.09.2022;
-протоколом видачі предметів від 02.09.2022;
-висновком експерта №СЕ-19/124-22/9752-НЗПРАП від 22.09.2022;
-протоколом обшуку від 08.11.2022;
-протоколами допиту свідків від 08.11.2022;
-протоколами огляду та помітки грошових коштів від 08.11.2022;
-протоколом видачі предметів від 08.11.2022;
-протоколом за результатами проведення НСРД - спостереження за особою в рамках досудового розслідування від 26.09.2022;
-протоколом за результатами проведення НСРД - аудіо-, відео контроль особи від 26.09.2022;
-протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 02.09.2022;
-протоколом за результатами проведення НСРД - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 26.09.2022;
-висновком експерта №СЕ-19/124-22/12289-НЗПРАП від 09.11.2022.
На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини в сукупності та додані до нього матеріали кримінального провадження, якими обґрунтовані доводи клопотання, дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України є обґрунтованою. При цьому слідчий суддя враховує усталену практику ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
Разом з тим, слід наголосити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
Також слідчий суддя враховує, що за визначенням Європейського суду з прав людини "обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1 (с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин".
Крім того у п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" N 35615/06 від 13 листопада 2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".
Стосовнопозиції сторони захисту щодо необгрунтованості підозри, то фактично адвокат дає оцінку доказам, зібраним стороною обвинувачення на даному етапі розслідування на предмет їх належності та допустимості, що є на цей час передчасним. Крім того, позиція сторони захисту, фактично не виключає можливість застосування до ОСОБА_5 , який є підозрюваним, запобіжного заходу, відповідно до ст. 176 КПК України.
Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення та/або продовжити кримінальні правопорушення у яких він підозрюється.
При встановленні наявності ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за вчинене ОСОБА_5 інкримінованих йому в провину злочинів, санкція яких передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів слідства та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини рішення «Бекчиєв проти Молдови», § 58, ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Слідчий суддя також бере до уваги й інформацію щодо особи обвинуваченого, яку наводить сторона захисту, зокрема, що ОСОБА_5 не є особою з інвалідністю, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, проте у світлі наведених вище актуальних даних про існування ризику переховуватися, наявність зареєстрованого місця проживання та те, що підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягався, не можуть бути вирішальними, що могло б знизити цей ризик до маловірогідного чи до його виключення.
Крім того, слідчий суддя враховує і ту обставину, що ОСОБА_5 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але за місцем реєстрації не проживає, а фактично проживає в квартирі, яку винаймає за адресою: АДРЕСА_2 ,тому в слідчого судді наявні всі підстави вважати, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Таким чином, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора щодо наявності ризику переховування ОСОБА_5 від слідства та суду.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слідчий суддя враховує встановлену кримінальним процесуальним законодавством процедуру отримання показань на стадії судового розгляду, відповідно до яких, свідки допитуються безпосередньо в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Отже зазначений ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідка та дослідження їх судом.
Крім того, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризику, незаконно впливати на інших підозрюваних в даному кримінальному провадженні, оскільки протоколами за результатами проведення НСРД підтверджується зв'язок підозрюваних один з одним, вони мають дружні стосунки, а тому можуть узгоджувати свої покази з метою уникнення кримінальної відповідальності, крім того на цей час не встановлено всіх осіб, причетних до вчинення злочинів, а тому, перебуваючи на волі, ОСОБА_5 матиме можливість спілкуватись з такими особами, чим буде перешкоджати встановленню всіх обставин даного злочину.
Також, слідчий суддя вважає встановленим та доведеним існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, в яких ОСОБА_5 підозрюється, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів, який вчинений з корисливих мотивів, такі злочинні дії спрямовані на отримання прибутку та на забезпечення свого матеріального становища, крім того, останній не працевлаштований та не вживає заходів для пошуку роботи чи постановлення на облік в центр зайнятості як особа, що шукає роботу, не має заробітку та постійного джерела доходу, що в сукупності може спонукати його до продовження вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушеньчи вчинення іншого, та свідчить про відсутність гарантій належної правомірної поведінки підозрюваного та необхідність застосування до нього суттєвих заходів процесуального примусу.
Слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, та враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його виннним у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, особу підозрюваноого, вік, стан здоров'я, а також те, що підозрюваний офіційно не працює, не є особою з інвалідністю, раніше не судимий.
При цьому, суд враховуючи суспільну небезпеку, інкримінованих органом досудового розслідування злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, яка, визначається тим, що такі дії призводять до неконтрольованого обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, що спричиняє шкоду здоров'ю населення, вважає, що у даному кримінальному провадженні наявний конкретний суспільний інтерес який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості, а тому обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим.
Окремо слід зазначити, що слідчий суддя не відхиляє доводів сторони захисту, викладених на користь підозрюваного, але вважає, що у даному випадку, ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому здійсненні досудового розслідування у даному кримінальному провадженні у встановленому законом строки, а також, забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та запобіганню процесуальних ризиків, а тому підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу, слідчий суддя не вбачає.
Крім того, на даний час, до суду не надано доказів, які б свідчили про неможливість перебування підозрюваного під вартою.
Разом з тим, слід врахувати, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
Слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК України, отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є об'єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків. Крім того, слідчий суддя вважає, що є неможливим застосування до підозрюваного таких запобіжних заходів як особисте зобов'язання, порука чи домашній арешт.
Так, враховуючи майновий стан підозрюваного та особливості події кримінального правопорушення (місце, мету, спосіб, засоби вчинення, участь у його вчиненні, тощо), вбачається, що особисте зобов'язання не забезпечить достатніх гарантій належної його процесуальної поведінки, оскільки його поведінка свідчить про нездатність самостійно додержуватись встановлених норм правопорядку та свідоме їх ігнорування.
Запобіжний захід у вигляді особистої поруки не може бути застосований до підозрюваного, оскільки до слідчого судді не надійшло звернень від осіб, які заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, відповідно до ст. 194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу про те вимогу.
Домашній арешт не може бути застосований з огляду на те, що застосування такого запобіжного заходу не забезпечить гарантування усунення вищезазначеним ризикам, а особливо спілкування підозрюваного з свідками та іншими підозрюваними, а також можливості вчинення інших протиправних діянь. При цьому, слід звернути увагу, що особливості події кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , свідчать, що ступінь ризику продовження протиправної поведінки підозрюваного, створює істотну загрозу іншим членам суспільства.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, що застосування запобіжного заходу у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв'язку з чим вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Водночас, згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину.
Визначаючи розмір застави слідчий суддя враховує, що її розмір покликаний, у першу чергу, - забезпечити явку підозрюваного до відповідних державних органів під час здійснення кримінального провадження та належного виконання ним своїх процесуальних обов'язків. При цьому, слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
При обрахунку розміру застави слідчий суддя враховує частину 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII якою встановлено, що до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року. Таким чином, при визначенні розміру прожиткового мінімуму, як розрахункової величини для визначення застави, слід застосовувати розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб встановлений Законом "Про бюджет на 2022 рік" на 1 січня поточного року, тобто - 2481грн.
За таких обставин, враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного та встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 визначити заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 74430 грн. 00 коп., яку підозрюваний має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільнена з-під варти та на нього можуть бути покладені обов'язки, передбачені в ст. 194 КПК України і буде вважатися такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави. На переконання слідчого судді, задля досягнення дієвості запобігання ризикам негативного впливу підозрюваного на хід досудового розслідування, застава у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання останнім покладених на нього обов'язків, передбачених п.п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
На думку слідчого судді, запропонований стороною обвинувачення розмір застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є занадто завищеним та непомірним для підозрюваного.
Відповідно до положень ч.1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати 60 днів.
Крім того, ч.2 ст. 197 КПК України визначено, що строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.
Визначаючи строк тривалості застосування попереднього ув'язнення на період часу у 60 днів, слідчий суддя враховує, що підозрюваного ОСОБА_5 було затримано 08.11.2022, про що свідчить відповідний протокол затримання особи, підозрюваного у вчиненні злочину від 08.11.2022. Таким чином, слід визначити строк застосування запобіжного заходу у межах строку досудового розслідування, тобто до 06.01.2023 включно.
Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, -
Клопотання заступника начальника відділу слідчого управління ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу управління Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження №12022250000000107 від 03.05.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, тобто до 07.01.2023 включно.
Строк тримання під вартою обраховувати з моменту затримання - 08.11.2022 року.
Визначити заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 74430 грн. 00 коп., у разі внесення якої звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти.
Роз'яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, вказаному в ухвалі на рахунок: рахунок отримувача - UA888201720355269002000003652; Код банку отримувача (МФО) - 820172; банк отримувача - ДКСУ, м. Київ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26261092, та надати документ, що підтверджує внесення застави слідчому, прокурору або суду у провадженні яких перебуває кримінальне провадження №12022250000000107, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.05 .2022.
У випадку внесення підозрюваним або заставодавцем застави, покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду/слідчого судді;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) та інші документи, що дають право на виїзд за кордон України;
- утримуватися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу інтернет тощо) зі свідками, а також іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_5 у присутності слідчого чи прокурора.
Вказані обов'язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_5 строком на 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.
Роз'яснити, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Строк дії ухвали визначити до 07 січня 2023 включно.
Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, його захиснику, слідчому, прокурору, направити до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» МЮУ та/або ІТТ №1 м. Черкаси.
Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 14.11.2022 о 16-30 годині.
Слідчий суддя: ОСОБА_1