Справа №701/742/22
Провадження №2/701/310/22
16 листопада 2022 рокуМаньківський районний суд, Черкаської області
в складі: головуючого - судді -Калієвського І. Д.
за участю секретаря -Байдужої Г. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за позовом ОСОБА_1 до Маньківської селищної ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,
Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.
На підставу своїх вимог спирається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Геронимівка Черкаського району Черкаської області у віці 49 років помер позивача брат ОСОБА_2 , про що 12.04.2016 року складено відповідний актовий запис №39, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 12.04.2016 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Маньківського районного управління юстиції у Черкаській області. Позивачем до нотаріальної контори подано заяву про відкриття спадкової справи, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 28.09.2016 року та довідкою Маньківської державної нотаріальної контори від 05.06.2019 року №850/01-16. 14.07.2022 року нею отримано у спадщину спадкове майно, земельна ділянка площею 0,3200 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 14.07.2022 року спадкова справа №332 за 2016 рік, зареєстровано в реєстрі за №213. Після смерті ОСОБА_2 , залишилося ще спадкове майно: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці, яка належить позивачу на праві власності, інші правовстановлюючі документи відсутні. Разом з тим, в процесі оформлення спадщини виявилось, що немає можливості оформити у спадщину в нотаріальному порядку вищевказане спадкове майно. Державним нотаріусом Шевченко Н.Г., надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22.07.2022 року №377/02-31. Відмова у видачі свідоцтва про право на спадщину на належне майно ОСОБА_2 , мотивована тим, що відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно, як те вимагається п. 4.15 гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за №295/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595. Згідно п.4.12 п.4 гл.10 розділу ІІ вищевказаного Порядку, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. У відповідності до пункту 4.15 пункту 4 глави 10 розділу ІІ вищевказаного Порядку, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві. Оскільки ОСОБА_1 не було пред'явлено правовстановлюючі документи на майно, як це вимагає пункт 4.15 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку, а саме: видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві, постановлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, який належав ОСОБА_2 , - відмовити. Таким чином, за сукупності інформації, яка міститься у витязі про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 28.09.2016 року, довідці Маньківської державної нотаріальної контори від 05.06.2019 №850/01-16, свідоцтві про право на спадщину за законом від 14.07.2022 року спадкова справа №332 за 2016 рік, зареєстровано в реєстрі за №213, постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22.07.2022 року №377/02-31 вбачається, що після смерті ОСОБА_2 спадкоємцем житлового будинку АДРЕСА_1 є сестра ОСОБА_1 . Разом з тим, наявні документи підтверджують те, що спадкове майно - житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами дійсно належав покійному. 14.07.2022 року позивачем отримано у спадщину спадкове майно, земельна ділянка площею 0,3200 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 14.07.2022 року спадкова справа №332 за 2016 рік, зареєстровано в реєстрі за №213. Саме на цій земельній ділянці розташований житловий будинок. 24.10.2022 року ПП «Уманський центр технічної інвентаризації» на замовлення позивача проведено технічну інвентаризацію будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 . Згідно даних технічної інвентаризації встановлено, що будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами збудовано у 1950 року. 07.11.2022 року за №83/06-09 відділом будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства, комунального майна Маньківської селищної ради надано висновок про відповідність забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації, державних будівельних норм і правил. Згідно даного висновку відділ будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства, комунального майна Маньківської селищної ради не заперечує щодо визнання права власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .
Позивач обгрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що для оформлення прав власності на вказане майно в порядку спадкування необхідно отримати свідоцтво про право на спадщину, попередньо зареєструвавши майно. Зареєструвати ж право власності немає можливості, тому що власник мертвий, зареєструвати майно за померлою особою теж немає правових підстав, у зв'язку з чим можливо лише в судовому порядку визнати право власності на спадкове майно. Право власності на житловий будинок набувається у порядку, який був чинним на час завершення його будівництва. Згідно даних технічної інвентаризації, житловий будинок був збудований у 1950 році. У 1950 році питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків», що був визнаний таким, що втратив чинність, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1988 року №8502-ІІ, і прийнятою відповідно до Указу від 26 серпня 1948 року постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків», які зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва. Згідно зі статтею 1 Указу від 26 серпня 1948 року кожен громадянин і кожна громадянка мали право купити або збудувати для себе на праві особистої власності жилий будинок на один або два поверхи з числом кімнат від однієї до п'яти як у місті, так і поза містом. Пункт 2 постанови від 26 серпня 1948 року визначав, що земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків відводяться за рахунок земель міст, селищ, держземфонду і земель держлісфонду у безстрокове користування, а збудовані на цих ділянках будинки є особистою власністю забудовника. Отже, за Указом від 26 серпня 1948 року та Постановою від 26 серпня 1948 року підставою виникнення у громадянина права власності на жилий будинок був сам факт збудування ним його з додержанням вимог цих актів законодавства. Ці правові акти не пов'язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації. Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України у справі №6-137цс13 від 18 грудня 2013 року. Таким чином, за наявних обставин у позивача як спадкоємця, немає можливості оформити право власності на майно в іншому порядку, ніж шляхом звернення до суду з даним позовом.
Позивач до суду не з'явилася, але в своїй позовній заяві просила справу розглядати в її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному об'ємі.
Представник відповідача Маньківської селищної ради Черкаської області, в судове засідання не з'явився, але згідно письмової заяви позовні вимоги позивача визнає та просить справу слухати у його відсутності.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, які в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.
У зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Геронимівка Черкаського району Черкаської області у віці 49 років помер позивача брат ОСОБА_2 , про що 12.04.2016 року складено відповідний актовий запис №39, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 12.04.2016 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Маньківського районного управління юстиції у Черкаській області. (а.с.12).
Позивачем до нотаріальної контори подано заяву про відкриття спадкової справи, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 28.09.2016 року та довідкою Маньківської державної нотаріальної контори від 05.06.2019 року №850/01-16.(а.с.14).
14.07.2022 року позивачем отримано у спадщину спадкове майно, земельна ділянка площею 0,3200 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 14.07.2022 року спадкова справа №332 за 2016 рік, зареєстровано в реєстрі за №213.(а.с.15).
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, які розташовані по АДРЕСА_1 і позивач в порядку ст. 546 ЦК УРСР прийняв спадщину, вступив в управління та володіння спадковимм майном, в тому числі провів капітальний ремонт житлового будинку та з травня 2002 року по даний час проживає у вказаному будинку.
Державним нотаріусом Шевченко Н.Г., надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22.07.2022 року №377/02-31, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно, як те вимагається п. 4.15 гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за №295/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595. Згідно п.4.12 п.4 гл.10 розділу ІІ вищевказаного Порядку, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. У відповідності до пункту 4.15 пункту 4 глави 10 розділу ІІ вищевказаного Порядку, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві. Оскільки ОСОБА_1 не було пред'явлено правовстановлюючі документи на майно, як це вимагає пункт 4.15 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку, а саме: видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві, постановлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, який належав ОСОБА_2 , - відмовити. (а.с.17,18).
За сукупності інформації, яка міститься у витязі про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 28.09.2016 року, довідці Маньківської державної нотаріальної контори від 05.06.2019 №850/01-16, свідоцтві про право на спадщину за законом від 14.07.2022 року спадкова справа №332 за 2016 рік, зареєстровано в реєстрі за №213, постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22.07.2022 року №377/02-31 вбачається, що після смерті ОСОБА_2 спадкоємцем житлового будинку АДРЕСА_1 є сестра ОСОБА_1 .
14.07.2022 року позивачем отримано у спадщину спадкове майно, земельна ділянка площею 0,3200 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 14.07.2022 року спадкова справа №332 за 2016 рік, зареєстровано в реєстрі за №213. Саме на цій земельній ділянці розташований житловий будинок. (а.с.16).
24.10.2022 року ПП «Уманський центр технічної інвентаризації» на замовлення позивача проведено технічну інвентаризацію будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 . Згідно даних технічної інвентаризації встановлено, що будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами збудовано у 1950 року. (а.с.19-24).
07.11.2022 року за №83/06-09 відділом будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства, комунального майна Маньківської селищної ради надано висновок про відповідність забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації, державних будівельних норм і правил. Згідно даного висновку відділ будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства, комунального майна Маньківської селищної ради не заперечує щодо визнання права власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 . (а.с.25,26).
Вирішуючи даний спір суд керується наступним.
Відповідно до п. 42 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127, для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, подаються: 1) технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; 2) документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.
Відповідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Ст. 322 ЦК України зобов'язує власника утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюються або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а відповідно ст. 1217 цього ж кодексу спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті, а за ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Відповідно ст. 1222 ЦКУ спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно до ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Відповдно до ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність в матеріалах справи поданих позивачем достовірних доказів, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи та достатність доказів, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування, що дає суд змогу дати відповідну належну оцінку доказам та ухвалити законне, обгрунтоване рішення по суті спору, тому заявлені вимоги підлягають до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 77, 78, 81, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 16, 328, 392, 1216, 1218, 1222, 1223, 1262, 1268, 1296 ЦК України, суд, -
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрована та жителька АДРЕСА_1 ) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , згідно даних технічного паспорта.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.
Суддя І.Д.Калієвський