ЄУН №337/2619/22
Провадження № 2/337/1613/2022
16 листопада 2022 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя
в складі: головуючого судді - Ширіної С.А.,
за участю секретаря - Бикової С.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що від шлюбу з відповідачем мають неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .Рішенням Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 02.04.2013 року по справі № 2/337/823/2013 з відповідача на її користь стягнуто аліменти на утримання дитини у розмірі 486,00 грн. щомісячно починаючи з 04.03.2013 року та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дочка проживає разом з матір'ю - позивачем по справі та перебуває на її повному матеріальному забезпеченні. Таким чином, розмір аліментів призначений на утримання дитини за рішенням Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 02.04.2013 року, є меншим ніж встановлений законом на теперішній час прожитковий мінімум та не є достатнім для утримання дитини. Вона одна не може в повному обсязі забезпечити дитину всім необхідним, тому батько, який працездатний, з урахуванням його сімейного стану , зможе сплачувати аліменти на рівні 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), оскільки на теперішній час він працевлаштований та має постійний дохід. Просить суд змінити розмір та спосіб стягнення аліментів, який стягується на підставі рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 02.04.2013 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі стягнення у твердій грошовій сумі у розмірі 486,00 грн. щомісяця, на стягнення у частці від заробітку (доходу) платника аліментів , у розмірі 1/4 частки, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою судді від 02.09.2022 р. відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом і призначено відкрите судове засідання.
У призначений судом день позивач в судове засідання не з'явилась. Перед початком судового засідання позивач через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримує та просить розірвати шлюб.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибув за невідомими суду причинами, про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином у відповідності з п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України. Повідомлень щодо поважності причин його відсутності, заяви про слухання справи за його відсутністю та відзиву на позов, або зустрічного позову до суду не надходило. За даними Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської відповідач зареєстрований за адресою зазначеною в позові куди і надсилались судові повістки та отримувались відповідачем, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Відповідно до вимог ст. 44 ЦПК України учасники судового розгляду повинні добросовісно користуватися своїми правами. Тому, суд вважає, що відповідач не з'явився в судове засідання без поважаних причин.
Враховуючи рішення ЄСПЛ у справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії» ( № 12307/16), яким визначено, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб- сторінка суду, а тому права такої особи щодо розгляду справи у його відсутності, порушені не були.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.
В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Також, Рішенням Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до ч.8 ст.178, ч.2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.
Суд, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим відповідно до ч.1 п.2 ст.280 ЦПК України провести заочний розгляд справи у відсутність відповідача.
Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) та правових позицій, викладених в рішенні Європейського Суду з прав людини по справі «Бендерський проти України (заява № 22750/02 параграф 42) - відповідно до практики, яка відображає принцип здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлині обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом.
В судовому засіданні встановлено, що сторони перебували у шлюбі, який було розірвано на підставі рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 04.09.2012 року.
Від вказаного шлюбу сторони мають неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 02.04.2013 року по справі № 2/337/823/2013 з відповідача ОСОБА_2 на її користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 у розмірі 486,00 грн. щомісячно починаючи з 04.03.2013 року та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи , у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як зазначено позивачем розмір аліментів на утримання дитини за рішенням Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 02.04.2013 року, є меншим ніж встановлений законом на теперішній час прожитковий мінімум та не є достатнім для утримання дитини, з огляду за зростання цін на продукти харчування, одяг, ліки та інше.
Позивач одна не може в повному обсязі забезпечити дитину всім необхідним, позивач вважає , що батько, який працездатний, з урахуванням його сімейного стану , зможе сплачувати аліменти на рівні 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), оскільки на теперішній час він працевлаштований та має постійний дохід.
Позивач просить суд змінити розмір та спосіб стягнення аліментів, який стягується на підставі рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 02.04.2013 року з ОСОБА_2 на її користь на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі стягнення у твердій грошовій сумі у розмірі 486,00 грн. щомісяця, на стягнення у частці від заробітку (доходу) платника аліментів , у розмірі 1/4 частки, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.
Суд виходить з того, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч.3ст.181 СК України).
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
При вирішенні даної справи суд виходить з того, що підставою для звернення позивача до суду з цим позовом стало збільшення розміру прожиткового мінімуму та росту цін, в зв'язку з чим визначений судом розмір аліментів не дозволяє забезпечити матеріально дітей всім необхідним.
Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є сторони по справі: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження, копія якого знаходиться в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 18, 27 Конвенції ООН про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (батьки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Рішенням Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 02.04.2013 року по справі № 2/337/823/2013 з відповідача на її користь стягнуто аліменти на утримання дитини у розмірі 486,00 грн. щомісячно починаючи з 04.03.2013 року та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з ч.1 ст.192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України.
Виходячи зі змісту вказаної норми закону, умовою збільшення розміру аліментів є зміна обставин, які враховувалися судом при визначенні розміру аліментів.
На підставі ч.1 ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у 2022 році з 1 січня 2022 року - становить 2393,00 гривень, з 1 липня - 2508,00 гривень, з 1 грудня - 2589,00 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2022 року - становить 2618 гривень, з 1 липня - 2744 гривень, з 1 грудня - 2833 гривень.
На думку суду, збільшення прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку одночасно, є доказом зміни (погіршення) майнового стану того з батьків, з яким проживає дитина, оскільки потребує значно більших витрат на її утримання.
Отже, у зв'язку із вказаними обставинами, враховуючи, що розмір аліментів, стягнутих за рішенням суду в сумі 486,00 грн. є недостатнім для утримання та виховання дитини, забезпечення нормального розвитку дитини та є меншим за гарантований державою мінімальний розмір, суд прийшов до висновку про те, що позивач має право на отримання аліментів в більшому розмірі та зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Враховуючи, що батьки несуть однакову відповідальність за виховання і розвиток дитини, а також те, що дитина проживає разом з матір'ю, а також той факт,що відповідач є працездатним, виходячи з принципу розумності та справедливості, зважаючи на те, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд вважає за необхідне змінити розмір аліментів, призначених рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 02.04.2013 року, і стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» при зміні розміру аліментів аліменти у новому розмірі сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню з відповідача у сумі 992,40 грн. на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2-5, 10-13, 76-82, 211, 258,259,263,265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 180-183,192 Сімейного кодексу України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини- задовольнити .
Змінити розмір та спосіб аліментів , стягнутих за рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 02.04.2013 року по цивільній справі № 2/337/823/2013 з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) аліментів на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,з твердої грошової суми у розмірі 486,00 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття, на 1/4 частину заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно , але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно , але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 992 грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.А. Ширіна
16.11.2022