Справа № 301/2022/20
1-кп/301/37/22
про призначення експертизи
"16" листопада 2022 р. м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , представника потерпілої ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава клопотання захисника ОСОБА_5 про призначення повторної судово-медичної експертизи по кримінальному провадженню про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що 25 липня 2020 року близько 22 години 40 хвилин, керуючи технічно-справним автомобілем марки «Geely MR-7151А», державний номерний знак « НОМЕР_1 », рухаючись в темну пору доби, без опадів, автодорогою державного значення Н09 «Мукачево-Рогатин-Львів», в напрямку зі сторони с.Залужжя, Мукачівського району, в сторону с. Горбок, Іршавського району, неподалік села Доробратово, Іршавського району на 19 кілометрі, діючи всупереч вимогам п.п. 12.1, 11.3 Правил дорожнього руху України, не стежачи за дорожньою обстановкою та не реагуючи на її зміну, проявив неуважність при проїзді правого заокруглення дороги, а саме: виїхав на смугу зустрічного руху, при цьому перетнувши суцільну лінію дорожньої розмітки, де відбулось зіткнення з автомобілем марки «SKODA OCTAVIA», державний номерний знак « НОМЕР_2 », під керуванням ОСОБА_7 , внаслідок чого вказаний автомобіль відкинуло в лівий кювет. Після цього відбулось зіткнення передньою частиною автомобіля марки «Geely MR-7151А», державний номерний знак « НОМЕР_1 », з передньою частиною автомобіля марки «Ореl Vektra», державний номерний знак Словацької Республіки « НОМЕР_3 », під керуванням ОСОБА_8 . Внаслідок ДТП пасажир заднього пасажирського сидіння автомобіля марки «Ореl Vektra», ОСОБА_9 отримала легкі тілесні ушкодження, що мають незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше як 6 днів; легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я тривалістю понад 6 днів, але не більше 21 дня; тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, що призвели до тривалого розладу здоров'я більше як 21 день; тяжкі, небезпечні для життя тілесні ушкодження. Пасажир переднього пасажирського сидіння автомобіля марки «Geely MR-7151А» ОСОБА_10 легкі тілесні ушкодження, що мають незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше як 6 днів.
Порушення водієм ОСОБА_4 вимог пунктів 12.1 та 11.3 Правил дорожнього руху України, знаходиться у прямому причинному зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої потерпіла ОСОБА_9 отримала тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент спричинення.
В ході судового розгляду захисник ОСОБА_5 заявила клопотання про призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи, на вирішення якої поставити питання:
-які тілесні ушкодження були виявлені у потерпілої під час госпіталізації після ДТП 25.07.2020 року;
-яка локалізація, давність та механізм утворення кожного з тілесних ушкоджень;
-яка ступінь тяжкості виявлених у потерпілої тілесних ушкоджень;
-чи могли наявні тілесні ушкодження виникнути внаслідок обставин ДТП, що сталося 25.07.2020 року; для пасажира якого сидіння характерні виявлені у потерпілої тілесні ушкодження (переднього, заднього зліва, заднього справа чи посередині)?
Проведення повторної експертизи просила доручити комісії судово-медичних експертів Закарпатського обласного бюро судово-медичної експертизи.
Необхідність призначення повторної комісійної експертизи мотивувала тим, що оскільки при поступленні потерпілої в лікарню після ДТП її стан був визначений як середньої важкості, а термін стаціонарного лікування складав всього 10 днів, правильність кваліфікації ступеня тяжкості тілесних ушкоджень як тяжких викликає сумнів. Вважала, що висновок експерта щодо визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень є необ'єктивним та суперечливим, не відповідає положенням КПК України на Інструкції про проведення експертиз. Вважала, що виявлені у потерпілої тілесні ушкодження не можна відносити до тяжких, оскільки у неї не було встановлено жодного загрозливого для життя явища, яке без надання медичної допомоги могло б закінчитися смертю. У висновку експерта відсутній опис документів, на підставі яких проведено експертизу. Експертиза не містить висновків щодо механізму заподіяння кожного тілесного ушкодження та в результаті якого виду травматичної дії могли бути спричинені ці тілесні ушкодження.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 клопотання підтримали та просили його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 вважав, що клопотання про призначення експертизи є безпідставним, оскільки наявний у справі висновок експертизи є чітким і зрозумілим, не містить суперечностей. Просив відмовити в задоволенні клопотання, оскільки таке заявлене з метою затягування розгляду справи.
Представник потерпілої ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання про призначення експертизи та вважав, що висновок експерта щодо тяжкості тілесних ушкоджень потерпілої є обґрунтованим і дає відповіді на всі питання щодо виявлених у потерпілої тілесних ушкоджень, їх тяжкості та механізму заподіяння. Підстав для призначення повторної експертизи не має, тому просив відмовити в задоволенні клопотання.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження з приводу заявленого клопотання про призначення експертизи, суд приходить до таких висновків.
Згідно ч.1 ст.242 КПК України, експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
Відповідно до вимог ст. 244 ч.1 п.1 КПК України, сторона захисту має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення експертизи у разі, якщо для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або для вирішення залученим стороною обвинувачення експертом поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з'ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок.
Згідно ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених ст.242 КПК України, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам, якщо: 1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; 2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу; 3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.
Відповідно до п.1.2.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України за N53/5 від 08.10.98, згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Первинною є експертиза, коли об'єкт досліджується вперше. Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об'єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз). Комісійною є експертиза, яка проводиться двома чи більшою кількістю експертів, що мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (фахівцями в одній галузі знань).
Постановою Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30.05.1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» роз'яснено, що повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб.
Отже, повторна експертиза призначається, якщо висновок експерта буде визначено необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності.
Захисник ОСОБА_5 просила призначити повторну комісійну судово-медичну експертизу, оскільки вважала, що наявний у справі висновок судово-медичної експертизи є необ'єктивним та суперечливим, не відповідає положенням КПК України та Інструкції про проведення експертиз. Вважала, що виявлені у потерпілої тілесні ушкодження не можна відносити до тяжких, оскільки у неї не було встановлено жодного загрозливого для життя явища, яке без надання медичної допомоги могло б закінчитися смертю. При поступленні потерпілої в лікарню після ДТП її стан був визначений як середньої важкості, а термін стаціонарного лікування складав всього 10 днів, що викликає сумнів у правильності кваліфікації ступеня тяжкості тілесних ушкоджень як тяжких. У висновку експерта відсутній опис документів, на підставі яких проведено експертизу. Експертиза не містить висновків щодо механізму заподіяння кожного тілесного ушкодження та в результаті якого виду травматичної дії могли бути спричинені ці тілесні ушкодження.
Під час досудового розслідування по даному кримінальному провадженню для визначення ступеня тяжкості заподіяних потерпілій ОСОБА_9 тілесних ушкоджень була призначена та проведена судово-медична експертиза, за результатами проведення якої надано висновок експерта №162 від 27.08.2020 року.
Згідно висновку судово-медичного експерта №162 від 27.08.2020 року (том 1 а.с.134-138), у потерпілої ОСОБА_9 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: рани шкірних покривів лобної ділянки справа, синця шкірних покривів навколоочної ділянки справа, синця шкірних покривів щічної ділянки справа, синця шкірних покривів підочної ділянки зліва, синця шкірних покривів середньої третини правого передпліччя по передньо-внутрішній поверхні, синця шкірних покривів верхньої третини лівого передпліччя по зовнішній поверхні, синця шкірних покривів верхньої третини лівого плеча по зовнішній поверхні, синця шкірних покривів ділянки лівого промене-зап'ясткового суглобу по зовнішній поверхні, на його поверхні садно шкірних покривів, садна шкірних покривів верхньої третини лівої гомілки по передньо-зовнішній поверхні, садна шкірних покривів ділянки зовнішньої кісточки правої гомілки.
При стаціонарному обстеженні та лікуванні в травматологічному відділенні КНП «Іршавська РЛ» було діагностовано: ЩТП. ЗЧМТ. Лінійний перелом лобної кістки справа з переходом на основу. Лінійні багатоуламкові переломи передньої стінки правої верхньощелепної пазухи. Забій полюсно-базальних відділів лобної частки головного мозку справа. Епідуральний крововилив лобної ділянки справа. Субдуральний крововилив лобної частки головного мозку справа. Гемосинусит. Забійно-рвана рана чола справа.
Вказані тілесні ушкодження могли бути спричинені в терміни, зазначені в обставинах справи, за умов та обставин розглядуваної ШТП, від дії тупих, тупогранних, твердих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею за ударним механізмом спричинення чи ударі об такі і такими травмуючими предметами могли бути окремі виступаючі частини салону легкового автомобіля, в якому потерпіла знаходилася пасажиром заднього пасажирського сидіння.
За ступенем тяжкості тілесні ушкодження у вигляді синців та саден шкірних покривів вказаних ділянок тіла кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження, що мають незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше, як 6 днів (п.2.3.5. Правил судово- медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 р.).
Діагностовані клінічно тілесні ушкодження у вигляді гемосинуситу, забійно-рваної рани чола справа за ступенем тяжкості кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я тривалістю понад 6 днів, але не більше 21 дня (згідно п. 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень").
Діагностовані клінічно лінійні багатоуламкові переломи передньої стінки правої верхньощелепної пазухи за ступенем тяжкості кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, що призвели до тривалого розладу здоров'я більше як 21 день (згідно п. 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень").
Діагностовані клінічно та підтверджені даними комп'ютерної гомографії, магнітно-резонансної томографії лінійний перелом лобної кістки справа з переходом на основу, забій полюсно-базальних відділів лобної частки головного мозку справа, епідуральпий крововилив лобної ділянки справа, субдуральний крововилив лобної частки головного мозку справа за ступенем тяжкості кваліфікуються як тяжкі, небезпечні для життя тілесні ушкодження (згідно п. 2.1.3. б. в. г. "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень").
У висновку судово-медичного експерта №162 від 27.08.2020 року зазначено, що експертизу проведено шляхом медичного обстеження потерпілої з використанням Медичної карти стаціонарного хворого №5362, складеної в травматологічному відділенні Іршавської лікарні 25.07.2020 року на хворого ОСОБА_9 , що містила в собі консультативні висновки вузьких спеціалістів, у тому числі, рентгенограму черепа №5940 від 25.07.2020 року, результати комп'ютерної томографії черепа від 27.08.2020 року та магнітно-резонансної томографії від 03.08.2020 року з детальними описами спеціалістів.
Допитаний в судовому засіданні 05.09.2022 року експерт ОСОБА_11 висновок судово-медичної експертизи №162 від 27.08.2020 року підтримав у повному обсязі та показав, що під час проведення експертизи він проводив і огляд самої потерпілої, і дослідження медичної документації, яка містила діагнози різних спеціалістів, виставлених за результатами проведених досліджень: рентген знімки, результати проведених досліджень з КТ та МРТ, різних лабораторних досліджень. Всі проведені дослідження (рентген, КТ та МРТ) містили описи спеціалістів та виставлені ними ж діагнози. Діагнози за результатами КТ та МРТ різні, оскільки такі зроблені у різний час, тобто внаслідок лікування стан хворого змінюється. Крім того обстеження КТ призначають для виявлення ушкодження кісткових структур, а МРТ - для виявлення ушкодження м'яких тканин і судинних ушкоджень. Вказані дослідження не можуть замінити один одного, а тільки доповнюють, оскільки мають різний предмет дослідження. За результатами проведеного МРТ у потерпілої виявлено забій головного мозку, а за результатами КТ - було підтверджено наявність перелому, на який вказував і рентген. Внаслідок проведених комп'ютерних досліджень встановлено як епідуральний крововилив (КТ), так і субдуральний крововолив (МРТ), а також лінійний перелом лобної кістки справа з переходом на основу. Внаслідок ДТП потерпілій було заподіяно тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості, у тому числі, тяжкі тілесні ушкодження, що є небезпечними для життя. При поступленні потерпілої в лікарню її стан характеризувався як «стан ближче до важкого», а не середньої тяжкості. Потерпіла з 25.07.2020 року по 04.08.2020 року проходила стаціонарне лікування, після чого була виписана з лікарні на подальше амбулаторне лікування. Тривалість лікування (кількість днів) впливає тільки на визначення ступеня тяжкості при діагностуванні тілесних ушкоджень середньої тяжкості. А при діагностуванні тяжких тілесних ушкоджень діють інші критерії: ні тривалість лікування, ні наслідки травми на майбутнє не впливають на визначення ступеня тяжкості. У потерпілої були виявлені тілесні ушкодження, які відповідно до п. 2.1.3.б,в,г Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, відносяться до ушкоджень, що небезпечні для життя, тобто є тяжкими.
Отже, висновок судово-медичної експертизи №162 від 27.08.2020 року є зрозумілим та не містить суперечностей.
Захисник, заявляючи клопотання про призначення повторної судово-медичної експертизи, належним чином не обґрунтував, у чому саме він має сумніви щодо правильності первісного висновку експерта.
Оцінка первісного висновку експерта буде проведена судом в нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку, з дотриманням положень статей 85, 86, 94 КПК України, оскільки для суду жоден доказ наперед не має встановленої сили.
За таких обставин суд вважає, що клопотання захисника ОСОБА_5 про призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи є безпідставним та необґрунтованим, тому задоволенню не підлягає.
Оскільки клопотання захисника про витребування медичної документації потерпілої мотивовано тільки необхідністю її надання для проведення експертизи, таке також задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 332 КПК України,
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про призначення повторної судово-медичної експертизи відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуюча : ОСОБА_1