Справа №: 630/508/22
Іменем України
10 листопада 2022 року м. Люботин
Слідчий суддя Люботинського міського суду Харківської області ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Люботин Харківської області клопотання слідчого СВ відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12022221320000163 від 08 листопада 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкав за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, а також
клопотання захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_4 в порядку ст.. 206 КПК України щодо звільнення ОСОБА_5 з-під варти в зв'язку з незаконністю затримання,
10.11.2022 року до суду надійшло клопотання слідчого, погоджене з прокурором Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
В обґрунтування поданого клопотання слідчий ОСОБА_6 вказала, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, а саме спричиненні тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , від яких він помер. Обґрунтованість підозри підтверджується протоколом огляду місця події від 08.11.2022, протоколами допиту свідків, довідкою про причини смерті.
Крім того, слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного переховування від органу досудового розслідування та суду; здійснення незаконного впливу на свідків; можливості вчинити інші кримінальні правопорушення.
В обґрунтування наявності ризиків слідчим зазначено, що підозрюваний не має міцних соціальних зв'язків, зловживає алкогольними напоями, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання до 10 років позбавлення волі, що підтверджує ризик втечі. Крім того, підозрюваний обізнаний про місце проживання свідка ОСОБА_8 , яка викриває його у вчиненні злочину, а тому може здійснити тиск на неї з метою зміни показань на свою користь. Також ОСОБА_5 може вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення, враховуючи обставини інкримінованого злочину, а також спосіб його життя.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 подане слідчим клопотання підтримала та просила його задовольнити, на її думку, викладені в клопотанні обставини цілком виправдовують тримання підозрюваного під вартою, а жоден більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Захисник ОСОБА_4 звернулася до суду зі скаргою на незаконне затримання ОСОБА_5 та просила його звільнити з-під варти. В обґрунтування скарги захисник зазначає, що затримання ОСОБА_5 відбулося з порушенням норм КПК України. Крім того, ОСОБА_4 вказує, що, зазначений в протоколі час затримання не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_5 фактично затриманий о 7 год. ранку, а не о 16:10 як зазначено в протоколі затримання, та саме тому підозра вручена із порушенням строку, встановленого ст. 278 КПК України. Також захисник зазначає, що до підозрюваного з боку працівників поліції застосовано фізичне насилля.
Стосовно клопотання прокурора захисник зазначила, що воно є необґрунтованим, підозра оголошена ґрунтуючись на припущеннях сторони обвинувачення, ОСОБА_5 фактично не заперечує, що наніс один удар померлому, однак заперечує, що він міг викликати смерть. Крім того, підозрюваний не збирається тікати, має бажання встановити істину у справі, має постійне місце проживання, а його батько як власник будинку надав згоду на проживання сина в ньому у разі обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Захисник просила в задоволенні клопотання слідчого відмовити та обрати будь-який інший біль м'який запобіжний захід, а її клопотання задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав виступ свого захисника та просив обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем мешкання, мотивуючи це тим, що він не ухилявся від слідства, а навпаки, сприяв йому, не має наміру переховуватись чи впливати на свідків. Крім того, ОСОБА_5 повідомив суду, що він на теперішній час не працевлаштований, існує за рахунок випадкових заробітків. Одружений, має двох неповнолітніх дітей, які на теперішній час знаходяться разом із матір'ю в Німеччині. Також підозрюваний зазначив, що раніше не судимий.
Прокурор проти клопотання захисника про звільнення ОСОБА_5 з-під варти заперечувала та зазначила, що доводи сторони захисту про незаконність затримання та застосування заходів фізичного впливу можуть бути перевірені компетентними органами за дорученням суду.
Слідчий суддя, вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши надані сторонами провадження письмові докази в обґрунтування їх позицій, встановив наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, ОСОБА_5 підозрюється в тому, що 07 листопада 2022 року у вечірній час доби (більш точний час вчинення злочину під час досудового розслідування не встановлено), перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходився в приміщенні житлового будинку за місцем постійного мешкання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 , де на той час проживав з дозволу останнього та спільно з ОСОБА_7 вживав спиртні напої. Під час їх спільного перебування в вказаному будинку, на фоні вжитих спиртних напоїв, між ними виникла побутова сварка, під час якої ОСОБА_5 наніс останньому кулаками правої та лівої рук декілька ударів в область голови, у зв'язку з тим, що останній впав на диван та на певний проміжок часу втратив свідомість.
В результаті отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_7 помер. Причиною смерті стали: набряк набухання головного мозку, внутрішньочерепні крововиливи та закрита черепно-мозкова травма.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
Обґрунтованість підозри підтверджується доказами, долученими до клопотання про обрання запобіжного заходу, а саме:
- протоколом огляду від 08 листопада 2022 року будинку АДРЕСА_2 , де зареєстрований та фактично мешкає ОСОБА_7 , за результатом якого у приміщенні житлової кімнати на підлозі було виявлено труп ОСОБА_7 з наявними на обличчі тілесними ушкодженнями.
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , яка повідомила про те, що близько 16 год. 07 листопада 2022 року ОСОБА_8 , приходила у гості до ОСОБА_7 , коли останній разом з ОСОБА_9 у двох розпивали спиртні напої. Під час вживання горілки між чоловіками сталася бійка, під час якої ОСОБА_10 наніс кулаком правої руки удар у обличчя зліва ОСОБА_7 , від якого останній на декілька хвилин втратив свідомість. Після цього конфлікт був вичерпаний та через деякий час свідок пішла додому, а ОСОБА_7 із ОСОБА_5 залишились вдома.
- інформацією ХОБСМЕ від 09.11.2022, згідно якої причиною смерті ОСОБА_7 стали: набряк набухання головного мозку, внутрішньочерепні крововиливи та закрита черепно-мозкова травма.
Крім того, підозрюваний ОСОБА_5 сам не заперечує, що між ним та ОСОБА_7 сталась сварка, в ході якої він наніс йому один удар в голову.
Слідчий суддя вважає, що надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом і не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років; або до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
При вирішенні питання про доцільність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує відсутність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків в місці його проживання.
Так, ОСОБА_5 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , однак останній час проживав за адресою: АДРЕСА_2 разом з загиблим, на теперішній час не працевлаштований та приживає за рахунок випадкових заробітків, одружений та має двох неповнолітніх дітей, які втім на теперішній час знаходяться закордоном, власного житла не має.
На користь наявності соціальних зв'язків можна було б віднести факт наявності у підозрюваного літніх батьків, які мають певні вікові та професійні захворювання, однак в судовому засіданні встановлено, що останній час ОСОБА_5 з ними не проживав, протягом тривалого часу не працює та проживає за рахунок випадкових заробітків, а тому сам факт наявності батьків не свідчить про міцність зв'язків підозрюваного за місцем свого проживання як передумову неможливості залишення ним цього місця.
Таким чином ОСОБА_5 усвідомлюючи, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачена міра покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від слідства та суду на території України, чим унеможливить досягнення завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України.
Викладене дає підстави вважати наявним ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Вирішуючи питання про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливого впливу підозрюваного на свідків, слідчий суддя також вважає його актуальним з огляду на те, що підозрюваний особисто знайомий зі свідком ОСОБА_8 , яка, згідно її показань, була очевидцем нанесення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , йому відоме місце її проживання, що з урахуванням даних про особу обвинуваченого, а саме наявність судимості за ч. 1 ст. 125 КК України (тобто також злочину проти життя та здоров'я), а також з урахуванням обставин інкримінованого злочину, дає достатні підстави вважати цей ризик наявним.
Стосовно існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає його актуальним оскільки ОСОБА_5 згідно довідки ГУ НП в Харківській області № 37-09112022/63210 був судимий 07.10.2021 Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 125 КК України, знов підозрюється у вчиненні злочину у стані алкогольного сп'яніння, не працевлаштований та існує за рахунок випадкових заробітків, а тому з урахуванням обставин інкримінованого злочину ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, розглянувши клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя вважає підтвердженим наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, можливість незаконного впливу на свідків та можливість вчинення інших кримінальних правопорушень.
При цьому, викладені вище обставини, за яких слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризиків, свідчать також про те, що їх неможливо буде запобігти шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, а тому до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
При обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя не визначає розмір застави згідно п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, а саме в зв'язку з тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини.
Вирішуючи клопотання захисника про звільнення ОСОБА_5 з-під варти, слідчий суддя виходить з наступного.
Так, захисник ОСОБА_4 10.11.2022 звернулася до суду з клопотанням, в якому просить визнати незаконним затримання ОСОБА_5 та зобов'язати уповноважених осіб відділення поліції №2 ХРУП №1 ГУНП України в Харківській області звільнити його з -під варти.
Враховуючи, що клопотання захисника надійшло до суду одночасно із клопотанням слідчого про обрання запобіжного заходу, їх розгляд було ухвалено здійснювати в одному провадженні.
Так, захисник посилається на те, що фактично ОСОБА_5 було затримано 08.11.2022 о 7 годині ранку, коли поліція прибула на виклик, а не о 16:10 як це зазначено в протоколі затримання. Враховуючи цей факт, захисник вважає такою, що вручена із порушенням встановленого процесуальним законом строку, підозру та, відповідно, як підставу для негайного звільнення ОСОБА_5 з-під варти.
Разом із тим, слідчий суддя відхиляє доводи захисника, з огляду на наступне.
Згідно ч. 5 ст. 206 КПК України незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя зобов'язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе: 1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; 2) неперевищення граничного строку тримання під вартою; 3) відсутність зволікання у доставленні особи до суду.
Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 08.11.2022 ОСОБА_5 був затриманий 08.11.2022 о 16 год. 10 хв.
При цьому, ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що дійсно він сам викликав поліцію на місце пригоди та після її приїзду не збирався нікуди йти та знаходився там, а про затримання йому повідомили згодом вже у відділку поліції.
Таким чином, враховуючи викладені вище обставини та обґрунтування наявності підстав для тримання під вартою, а також необхідність перевірки доводів сторони захисту щодо незаконності затримання ОСОБА_5 до складання протоколу, слідчий суддя вважає клопотання захисника таким, що не підлягає задоволенню, однак також вважає за необхідне доручити прокурору організувати проведення перевірки доводів сторони захисту щодо часу затримання ОСОБА_5 , оскільки дана інформація хоч і не впливає на наявність підстав для його тримання під вартою, але все ж таки має суттєве значення у справі.
Крім того, сторона захисту в судовому засіданні повідомила про застосування до ОСОБА_5 з боку працівників поліції заходів фізичного впливу, а саме катування.
Згідно ч. 6 с. 206 КПК України якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов'язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та:
1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи;
2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи;
3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.
Таким чином, слідчий суддя вважає за необхідне доручити Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань в Полтавській області внести до ЄРДР повідомлені в судовому засіданні підозрюваним ОСОБА_5 відомості про факт спричинення йому тілесних ушкоджень працівниками ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області та катування та розпочати досудове розслідування.
Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне доручити адміністрації Державної установи Харківський слідчий ізолятор організувати невідкладне проведення судово-медичного обстеження ОСОБА_5 .
Керуючись ст.ст. 110, 177, 178, 182, 194, 615 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 задовольнити.
Застосувати у відношенні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківській слідчий ізолятор» строком на 60 днів - до 06 січня 2023 року включно.
В задоволенні клопотання захисника про звільнення ОСОБА_5 з-під варти відмовити.
Доручити прокурору Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 організувати проведення перевірки доводів сторони захисту щодо часу затримання ОСОБА_5 .
Доручити Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань в Полтавській області внести до ЄРДР повідомлені в судовому засіданні підозрюваним ОСОБА_5 відомості про факт спричинення йому тілесних ушкоджень працівниками ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області та катування та розпочати досудове розслідування.
Доручити адміністрації Державної установи Харківський слідчий ізолятор організувати невідкладне проведення судово-медичного обстеження ОСОБА_5 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а підозрюваним у цей же строк з дня отримання копії ухвали.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1