Справа № 629/1515/22
Номер провадження 3/629/353/22
15.11.2022 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Ткаченко О.А., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Лозівського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Еркен-Шахар Адиге-Хабильського району, Ставропольського краю, РФ, громадянки України, працюючої реалізатором закусочної «Чайхана», зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , якій відповідно до ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП роз'яснені права,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.156 ч.1 КУпАП, -
встановив:
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №156220 від 07.10.2022, вбачається, що, 07.10.2022 о 9-25 год. в закусочній «Чайхана» по вул.Вердовського, б.3, м.Лозова, ОСОБА_1 в супереч вимогам ст.15 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту» здійснила продаж горілки марки «Любімов» без ліцензії.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №463817 від 08.10.2022, 08.10.2022 о 10-00 год. в закусочній «Чайхана» по вул.Вердовського, б.3, м.Лозова, ОСОБА_1 в супереч вимогам ст.15 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодових алкогольних напоїв» здійснила роздрібну торгівлю горілки на розлив у кількості 200 грам з 1,5 пластикової пляшки.
Частиною першою статті 36 КУпАП визначено, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Частиною другою статті 36 КУпАП встановлено, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
З метою дотримання вимог ч.2 ст.36 КУпАП, суд вважає за необхідне об'єднати справи №629/1515/22 та №629/1628/22 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.156 ч.1 КУпАП в одне провадження, присвоївши об'єднаній справі єдиний унікальний номер №629/1515/22.
Суд у справах про адміністративні правопорушення здійснює провадження на основі суворого додержання законності.
Згідно до ч.1 ст.156 КУпАП в редакції закону чинній на час складання вказаного протоколу про адміністративне правопорушення, передбачає адміністративну відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Частина 1 ст.156 КУпАП є бланкетною нормою, і при кваліфікації дій правопорушника за цією статтею необхідно керуватися спеціальними Законами.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері торгівлі алкогольними та тютюновими виробами, а також у сфері охорони здоров'я населення. Зазначені відносини врегульовані на законодавчому рівні, зокрема,Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, полягає у здійсненні роздрібної або оптової, зокрема, імпорт або експорт, торгівлі спиртом етиловим, коньячним або плодовим або роздрібної торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами без наявності ліцензії або без марок акцизного збору чи з підробленими марками цього збору.
Торгівля зазначеними виробами може бути оптовою або роздрібною.
Приписами ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Із викладеного слідує, що до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.156 КУпАП можливо притягнути виключно особу, яка є суб'єктом господарської діяльності, тобто суб'єкт даного правопорушення є специфічним, який наділений законом спеціальними, властивими йому ознаками.
У відповідності до ч.1, п.1 ч.2 ст.55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Відтак, суб'єктами правопорушень, передбачених ч.1 ст.156 КУпАП можуть бути лише спеціальні суб'єкти, а саме - суб'єкти підприємницької діяльності.
Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 є суб'єктом підприємницької діяльності.
Отже, виходячи з викладеного вбачається, що викладена фабула адміністративних правопорушень не відповідає кваліфікуючим ознакам правопорушень, які зазначені в протоколах про адміністративні правопорушення, які інкримінується ОСОБА_1 .
Натомість, судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 торгувала алкогольними напоями на розлив в закусочній «Чайхана», не є суб'єктом господарювання. Даних, що на алкогольних напоях, які ОСОБА_1 реалізовувала на розлив були відсутні або підроблені акцизні марки, матеріали справ не містять. Алкогольні напої, гроші отримані від їх реалізації, акцизні марки в ході виявлення правопорушень не вилучались, хоча санкція статті передбачає обов'язкову конфіскацію предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.
А відтак, коли викладена у протоколах фабула адміністративних правопорушень не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшуковувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Суд повинен обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом» (п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі - презумпції невинуватості (ст.62 Конституції України).
Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення.
Адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб'єкт владних повноважень (п.110 рішення ЕСПЛ у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97).
ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшуковувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)» (справи «Малофєєв проти Росії», рішення від 30.05.2013 року та «Карелін проти Росії», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року).
Частиною першою статті 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п.161, Series A заява №25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».
Таким чином, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, кожен окремо та в їх сукупності, судом встановлені обґрунтовані сумніви щодо наявності в діях особи, відносно якої складені протоколи, складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.156 КУпАП, за кваліфікуючою ознакою: роздрібна або оптова торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
При таких обставинах, враховуючи те, що вина особи не була доведена належними доказами та поза розумним сумнівом, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.156 КУпАП.
Керуючись ст.156,221,247,283-285 КУпАП, -
постановив:
Об'єднати справи №629/1515/22 та №629/1628/22 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.156 ч.1 КУпАП в одне провадження, присвоївши об'єднаній справі єдиний унікальний номер №629/1515/22.
Провадження по адміністративній справі №629/1515/22 у відношенні ОСОБА_1 за ст.156 ч.1 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративних правопорушень.
На постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана апеляційна скарга в Харківській апеляційний суд через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Олександр ТКАЧЕНКО