Справа № 600/1090/22-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Брезіна Тетяна Миколаївна
Суддя-доповідач - Боровицький О. А.
15 листопада 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Шидловського В.Б. Курка О. П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про накладення штрафу,
Позивач звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 гривень за порушення абз.3 ч.1 ст.60 ЗУ «Про автомобільний транспорт»..
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2022 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу позивач є власником транспортного засобу DAF, модель KRONE, ДНЗ НОМЕР_1 .
Матеріали справи містять направлення Південного міжрегіонального управління Укртансбезпеки №026526 від 22.11.2021 р. на рейдову перевірку.
29.11.2021 р. відповідачем складено акт №317841 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом DAF, модель KRONE, ДНЗ НОМЕР_1 та зафіксовано порушення абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 цього Закону, а саме відсутня товарнотранспортна накладна на вантаж, роздруківка даних роботи тахографа за 28.11.2021 р. та за 29.11.2021 року. Водій транспортного засобу в письмових поясненнях вказав, що тахограф не працює, доїхав 30 км до місця ремонту тахографів, від підпису відмовився.
Позивача повідомлено про розгляд 26.01.2022 р. справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.
28.01.2022 р. відповідачем прийнято постанову №307952 про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 гривень за порушення ст.48 ЗУ «Про автомобільний транспорт».
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про дорожній рух " цей Закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань).
Статтею 2 вказаного Закону визначено, що законодавство про дорожній рух складається з цього Закону та актів законодавства України, що видаються відповідно до нього.
Згідно з приписами ст. 3 Закону України "Про дорожній рух" державне управління у сфері дорожнього руху та його безпеки здійснюється Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженими на це центральними органами виконавчої влади, органами виконавчої влади в Автономній Республіці Крим, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 року N 2344-III (далі - Закон N 2344-III).
Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону N 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Відповідно до ст. 6 Закону У N 2344-III постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року N 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі Порядок N 1567).
Відповідно до п. 1 Порядку N 1567 цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.
Згідно з п. 2 Порядку N 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Пунктом 3 Порядку N 1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (п. 4 Порядку N 1567).
У відповідності до приписів п. 14 вказаного Порядку рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Згідно з п. 15 Порядку N 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: зокрема, наявність визначених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Статтею 18 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.
Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.
В розумінні вказаної норми контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем.
Статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Отже, до переліку документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів визначених ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" віднесено також інші документи, що передбачені законодавством.
Статтею 49 Закону України "Про автомобільний транспорт" водій транспортного засобу зобов'язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 24.06.2010 N 385, затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі за текстом - Інструкція N 385).
Згідно з п. 1.1 Інструкції N 385, цю Інструкцію розроблено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (994_016) (далі - ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року N 153 (993_025) про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України "Про автомобільний транспорт" (2344-14), "Про дорожній рух" (3353-12).
Відповідно до п. 1.2 Інструкції N 385 ця Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.
Пунктом 1.3 Інструкції N 385 визначено, що ця Інструкція поширюється на суб'єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).
Відповідно до п. 1.4 Інструкції N 385 терміни вживаються у такому значенні:
- контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;
- картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі;
- тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР (994_016).
Згідно з п. 2.4 Інструкції N 385 транспортні засоби, призначені для перевезення небезпечних вантажів, обладнують тахографами з урахуванням положень пунктів 2.1 - 2.3 цього розділу та відповідно до законодавства щодо встановлення вимог до конструкцій таких транспортних засобів.
Відповідно до п. 3.3 Інструкції N 385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року N 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті (993_025), статті 18 Закону України "Про автомобільний транспорт" (2344-14) та з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 07.06.2010 N 340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 р. за N 811/18106 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів.
Згідно з п. 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).
З аналізу наведених приписів законодавства слідує, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати при собі заповнені тахокарти, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом, а у разі керування транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі матеріалів справи встановлено, що зупинений посадовими особами Укртрансбезпеки транспортний засіб марки DAF, модель KRONE, ДНЗ НОМЕР_1 був обладнаний тахографом.
Під час перевірки у водія ОСОБА_2 були відсутні роздруківки даних роботи тахографа за 28.11.2021 р. та за 29.11.2021 р., які відповідно до ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та п. 3.3. Інструкції N 385 повинні знаходитись у водія.
Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку, що за відсутності документів, зокрема, в даному випадку, роздруківки даних роботи тахографа на підставі якого виконуються вантажні перевезення, до осіб, які здійснюють перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
Непред'явлення вказаних документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
З огляду на те, що водій не надав під час проведення перевірки особисту картку для цифрового тахографу та роздруківку даних роботи цифрового тахографа за 28.11.2021 р. та за 29.11.2021 рік, відповідачем правомірно було складено спірну постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Посилання позивача на безпідставне притягнення позивача до відповідальності за не надання водієм під час проведення перевірки особистої картки для цифрового тахографу та роздруківки даних роботи цифрового тахографа за 28.11.2021 р. та за 29.11.2021 р., оскільки такі документи мають надаватися водієм під час здійснення міжнародних перевезень, а транспортний засіб, до якого було застосовано перевірку, здійснював перевезення в межах території України, які є внутрішніми, суд вважає необґрунтованими, з огляду на таке.
Згідно п. 1.3 Інструкції N 385, ця Інструкція поширюється на суб'єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).
Тобто, пунктом 1.3 Інструкції 385 не передбачено, що ця Інструкція не поширюється на суб'єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами в межах території України.
Пунктом 3.3 Інструкції 385 визначено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом має при собі, зокрема, картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.
Отже, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати при собі картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа.
Позивач у позові посилається на пп. 4 п. 5 наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 N 340 в якому передбачено обов'язок Державної служби України з безпеки на транспорті щодо здійснення перевірки на предмет наявності встановлених тахографів на транспортних засобах, якими здійснюються міжнародні автомобільні перевезення. Однак, суд вважає безпідставним посилання позивача на вказаний наказ, оскільки у даній справі не було предметом перевірки наявність встановленого тахографу. Тахограф був обладнаний в автомобілі про що свідчить інформація з акту перевірки та пояснення водія, що такий є, однак зламався.
Суд наголошує, що перевіркою Державної служби України з безпеки на транспорті транспортного засобу позивача була перевірка наявності у водія відповідних документів за наявності вже встановленого на транспортному засобі тахографу, а тому доводи позивача про неправомірність здійснення перевірки транспортного засобу, який не здійснював міжнародні перевезення та посилання на пп. 4 п. 5 наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 N 340, є необґрунтованим та безпідставним.
Щодо посилання позивача на приписи абз. 11 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", в підтвердження протиправного притягнення позивача до відповідальності, за нормами якої до відповідальності можуть бути притягнуті автомобільні перевізники, що здійснюють міжнародні автомобільні перевезення, суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до абз. 11 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, відповідальності за наведеними приписами Закону України "Про автомобільний транспорт" підлягають автомобільні перевізники за управління транспортними засобами без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку.
Проте, суд наголошує, що позивача притягнуто до відповідальності через відсутність у водія на час перевірки, зокрема, роздруківки даних роботи тахографа за 28.11.2021 р. та за 29.11.2021 р., а отже наведені доводи позивача та посилання на приписи абз. 11 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" суд визнає необґрунтованими та не приймає до уваги.
При цьому, суд зазначає, що положеннями ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачена необхідність наявності у водія інших документів, передбачених законодавством, зокрема, роздруківки даних роботи тахографа.
За відсутності вказаних документів до осіб, які здійснюють перевезення вантажу застосовується адміністративно-господарський штраф.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 11.02.2020 року у справі N 820/4624/17.
Враховуючи, що транспортний засіб позивача, до якого було застосовано перевірку, був обладнаний тахографом, то у такому випадку водій вказаного транспортного засобу повинен був мати при собі заповнені тахокарти, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.
Крім того, положеннями ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачена необхідність наявності у водія документів, на підставі яких виконують вантажні перевезення, зокрема, товарно-транспортну накладну або інший визначений законодавством документ на вантаж.
Водночас, судом встановлено, що відповідачем під час проведення перевірки було зафіксовано відсутність у водія транспортного засобу марки DAF, модель KRONE, ДНЗ НОМЕР_1 товарно-транспортної накладної на вантаж, яка є обов'язковою для здійснення вантажних перевезень.
Крім того, суд не приймає доводи позивача, що під час проведення перевірки транспортним засобом марки DAF, модель KRONE, ДНЗ НОМЕР_1 не здійснювалось перевезення вантажу, з огляду на наступне.
У акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом DAF, модель KRONE, ДНЗ НОМЕР_1 , від 29.11.2021 р. №317841 містяться пояснення водія, який вказав, що тахограф не працює, доїхав 30 км до місця ремонту тахографів, від підпису відмовився. При цьому, зазначений водій у поясненнях не заперечував відсутність роздруківки даних роботи тахографа та товарно-транспортної накладної. Вказані пояснення водія не містять інформації, що транспортом DAF, модель KRONE, ДНЗ НОМЕР_1 не здійснювалось перевезення вантажу. У зв'язку із вказаним, суд дійшов висновку про безпідставність тверджень позивача, що під час проведення перевірки транспортним засобом марки DAF, модель KRONE, ДНЗ НОМЕР_1 не здійснювалось перевезення вантажу. Водночас, матеріалами справи підтверджено відсутність у водія транспортного засобу марки DAF, модель KRONE, ДНЗ НОМЕР_1 товарно-транспортної накладної на вантаж, яка є обов'язковою для здійснення вантажних перевезень.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що винесена відповідачем постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" є правомірною та обґрунтованою, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Крім того, суд вважає безпідставними доводи позивача, що фізична особа підприємець ОСОБА_1 не є суб'єктом вчинення відповідного правопорушення, а належним суб'єктом такого правопорушення є саме водій вказаного транспортного засобу - ОСОБА_2 , з наступних підстав.
Положеннями ч. 1ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тобто, положеннями Закону України "Про автомобільний транспорт" чітко визначено, що відповідальність за порушення, зокрема, ст. 48 цього Закону несе автомобільний перевізник, а не водій, як помилково вважає позивач.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Боровицький О. А.
Судді Шидловський В.Б. Курко О. П.