Справа № 120/19371/21-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Бошкова Юлія Миколаївна
Суддя-доповідач - Боровицький О. А.
15 листопада 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Курка О. П. Шидловського В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 25 липня 2022 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України.
На підставі довідки про суму податкового боргу встановлено, що за відповідачем станом на 23.12.2021 рахується податковий борг з земельного податку з фізичних осіб у сумі 7811,79 грн. (основний платіж).
Сума податкового боргу підтверджується карткою особового рахунку платника податків, податковими повідомленнями-рішеннями від 27.06.019 №130895-5206-0205, від 28.05.2020 №7147909-5206-0205, від 28.05.2020 №7147907-5206-0205, від 18.04.2021 №2444849-2406-0212, від 18.04.2021 №244848-2406-0212 та податковою вимогою форми "Ф" від 04.09.2020 №182009-52.
Разом з тим, вказана заборгованість відповідачем не сплачена, що і стало підставою для звернення до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Обов'язок сплати податків платником передбачений п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI), відповідно до якого, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).
Податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (п. п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI)
Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).
Податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (п. п. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).
За правилами, визначеними п. 59.1 ст. 59 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно п. 45.1 ст. 45 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
В силу п. 57.3 ст. 57 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Статтею 42 ПК України встановлено порядок листування з платником податків.
Податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті (п. 42.1. ст. 42 ПК України).
За визначенням п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, встановленому пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Пунктом 58.3 статті 58 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Як слідує із матеріалів справи, позивачем направлялись податкові повідомлення-рішення, які вручені відповідачу, а саме: ППР від 27.06.019 №130895-5206-0205 вручено - 27.06.2019, ППР від 28.05.2020 №7147909-5206-0205 вручено - 30.06.2020, ППР від 28.05.2020 №7147907-5206-0205 вручено - 30.06.2020, ППР від 18.04.2021 №2444849-2406-0212 вручено - 30.06.2020, ППР від 18.04.2021 №244848-2406-0212 вручено - 30.06.2020, що підтверджується підписом ОСОБА_1 на корінцях податкових повідомлень-рішень.
Пунктом 59.1. ст.59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
Окрім того, з метою визначення механізму формування, надсилання (вручення) та відкликання податкових вимог податковими органами, відповідно до статей 59 та 60 глави 4 розділу II ПК України з урахуванням статей 42 та 58 ПК України наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 610 затверджено Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків (далі - Порядок № 610).
Пунктом 1 Розділу IV Порядку №610 визначена, що податкова вимога надсилається (вручається) не раніше першого робочого дня після закінчення встановленого Кодексом граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Згідно з приписами п. 6 Розділу IV Порядку №610 податкова вимога вважається належним чином надісланою (врученою) платнику податків, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою, а для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представника) - місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові), або надіслана в електронний кабінет засобами ІТС з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Так, враховуючи те, що відповідачем за даним позовом є фізична особа, яка не є підприємцем, судом запит до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1
13.01.2022 від Адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС України у Вінницькій області надійшла відповідь на запит, в якій вказано, що ОСОБА_1 14.09.2016 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Як слідує із матеріалів справи, 04.09.2020 позивачем сформовано та направлено ОСОБА_1 податкову вимогу за №182009-52 на суму 3906,17 грн. Однак, вищезазначена вимога не отримана відповідачем, про що свідчить долучена ГУ ДПС у Вінницькій області копія корінця податкової вимоги, конверту та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідно до відмітки відділення поштового зв'язку конверт зі вмістом поштового відправлення повертається у зв'язку з тим, що "адресат відсутній за вказаною адресою".
Поряд із цим, як слідує із рекомендованого повідомлення та змісту самої податкової вимоги №182009-52 від 04.09.2020, остання направлялась за адресою - АДРЕСА_2 .
Водночас, з відповіді Адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС у Вінницькій області вбачається, що з 14.09.2016 відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, судом встановлено, що відповідачем направлено податкову вимогу не за місцем реєстрації платника податків.
Поряд із цим, варто звернути увагу на те, що згідно із положеннями п. 95.2 ст. 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
В даному ж випадку, з огляду на приписи статті 42 ПК України, відсутні підстави вважати, що податкову вимогу належним чином вручено ОСОБА_1 , що свідчить про недотримання контролюючим органом вимог Податкового кодексу України та, як наслідок, відсутність підстав для звернення позивача до суду з позовом про стягнення податкового боргу з відповідача.
Як вже відзначалось у постановах Верховного Суду від 31.08.2018 справа №826/14195/16 та від 23.05.2019 справа №807/2011/16, серед іншого, відзначено, що перевірка дотримання податковим органом заходів щодо стягнення податкового боргу у порядку, передбаченому Податковим кодексом України є предметом доказування у справі щодо стягнення податкового боргу.
На переконання суду сам лише факт відображення податкового боргу в ІКП відповідача навіть за наявності відповідних узгоджених податкових повідомлень-рішень не є достатньою правовою підставою для стягнення такого у судовому порядку.
Аналогічні висновки відображені в постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2021 по справі №120/2329/20-а.
При цьому, суд наголошує, що в межах даного рішення судом не заперечується наявність у відповідача заявленого до стягнення податкового боргу, а лише вказується про необхідність дотримання визначеної ПК України процедури його стягнення, адже за відсутності належних доказів вручення відповідачу податкової вимоги, звернення до суду із вимогами щодо стягнення відповідного боргу, на переконання суду, є передчасним.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25 липня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Боровицький О. А.
Судді Курко О. П. Шидловський В.Б.