Справа № 686/21290/22
Провадження № 1-кс/686/9938/22
08 листопада 2022 року м.Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Хмельницького, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, на утриманні неповнолітня дитина, не працюючого, раніше судимого 28 грудня 2020 року Хмельницьким міськрайонним судом за ч.2 ст.185, ч.1 ст.357, ч.3 ст.357, ч.1 ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням, іспитовий строк 3 роки,
у кримінальному провадженні № 12022240000000375,
встановив:
07.11.2022 року старший слідчий відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором відділу Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_7 , про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.310, ч.2 ст.307 КК України, посилаючись на те, що строк перебування підозрюваного під вартою закінчується 09.11.2022 року, однак завершити досудове розслідування до вказаного строку не представляється можливим. При цьому визначені ст.177 КПК України ризики переховування від органів досудового розслідування та суду , незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення, продовжують існувати.
В обґрунтування поданого клопотання слідчий також зазначив, що «досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи раніше засудженим за вчинення умисних злочинів та під час відбування іспитового строку, на шлях виправлення не став та знову вчинив кримінальні правопорушення.
Так ОСОБА_6 , діючи умисно, всупереч вимогам ст.ст.1, 2, 7, 12, 15, 25, 27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», згідно яких діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин на території України дозволяється лише в цілях і в порядку, встановлених цим Законом, а в передбачених ним випадках - у порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України та відповідних центральних органів виконавчої влади, вирішив займатися незаконним вирощуванням особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, та макової соломи.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше березня - травня 2022 року маючи злочинний умисел на незаконне вирощування конопель та снотворного маку, не маючи спеціального на це дозволу, всупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», на території присадибної ділянки, що належить його брату ОСОБА_8 , біля житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , частина якого (1/2) належить ОСОБА_6 , останній здійснив посів невстановленої досудовим слідством кількості, але не менше 367 рослин снотворного маку та 1409 рослин наркомісткої коноплі.
Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне вирощування рослин конопель та рослин маку снотворного, ОСОБА_6 у невстановлений досудовим розслідуванням час, вчинив умисні активні дії щодо вирощування вказаних рослин, здійснюючи при цьому спушування ґрунту, полив, закріплення стовбурів рослин конопель до опір, які встановив на вказаній ділянці (підв'язування), з метою доведення рослин до стадії дозрівання, тим самим здійснив, незаконне вирощування рослин коноплі в кількості 1409 рослин та снотворного маку у кількості 367 рослин.
В період часу з 08 год. 26 хв. по 12 год. 44 хв. 24.06.2022 в ході проведення санкціонованого обшуку на підставі ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками поліції виявлено та вилучено 1409 рослини, які є рослинами роду конопель та 367 рослин маку снотворного, які ОСОБА_6 незаконно посіяв та вирощував за місцем свого постійного проживання.
Крім того, ОСОБА_6 всупереч вимогам ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 із наступними змінами і доповненнями, ст.1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995 із наступними змінами та доповненнями, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах (дата місце, час) але не пізніше 24.06.2022 придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, загальною масою 344,27 г., який переніс за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , де розфасував, помістивши особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс у дев'ять паперових згортків та шість поліетиленових пакетів, які зберігав за місцем свого проживання з метою подальшого збуту.
В подальшому, 24.06.2022 в період часу з 08 год. 26 хв. по 12 год. 44 хв. в ході проведення санкціонованого обшуку за місцем постійного проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено дев'ять паперових згортків та шість поліетиленових пакетів із речовиною рослинного походження, зеленого кольору, у подрібненому стані, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, маса канабісу (в перерахунку на суху речовину) становить 29,04 г та 315,23 г, загальною масою 344,27 г.
Відповідно до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що підлягають спеціальному контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000, канабіс (Таблиця I Список №1) віднесено до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, які ОСОБА_6 зберігав з метою подальшого збуту.
25.06.2022 о 10:10 годин ОСОБА_6 повідомлено про підозру за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 310 КК України.
17.08.2022 о 15 год. 00 хв. ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.310, ч.2 ст.307 КК України.
19.08.2022 ОСОБА_6 продовжено міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 14.10.2022.
13.10.2022, згідно з ухвалою слідчого судді, строк тримання під вартою ОСОБА_6 продовжено до 24.10.2021 включно.
24.10.2022, згідно з ухвалою слідчого судді, строк тримання під вартою ОСОБА_6 продовжено до 29.10.2021 включно.
19.10.2022 у даному кримінальному провадженні відкрито матеріали досудового розслідування іншій стороні, тобто підозрюваному ОСОБА_6 та його захиснику ОСОБА_5 .
Однак, 19.10.2022 підозрюваний ОСОБА_6 , після надання йому матеріалів кримінального провадження для ознайомлення, відмовився знайомитися з ними та зазначив, що знайомитися з матеріалами кримінального провадження на даний час не буде так - як погано себе почуває. В подальшому 20.10.2022, 21.10.2022, 24.10.2022, 25.10.2022, 26.10.2022, 27.10.2022, 28.10.2022, 01.11.2022, 02.11.2022, 03.11.2022 та 07.11.2022 ОСОБА_6 відмовився знайомитися з усіма матеріалами кримінального провадження, посилаючись на погане самопочуття. Вказане свідчить про свідоме затягування ОСОБА_6 ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, адже останній розуміє, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою йому продовжено до 09.11.2022 включно.
04.11.2022 згідно ухвали слідчого судді, строк тримання під вартою ОСОБА_6 продовжено до 09.11.2022 включно.
Враховуючи те, що строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 закінчується 09.11.2022, ризики передбачені ст.177 КПК України, не зменшилися, продовжують мати місце, у кримінальну провадженні наявна необхідність у проведенні процесуальних дій, передбачених ст.290 КПК України, за участю підозрюваного та його захисника, тому виникла необхідність у продовженні строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий у клопотанні просить продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 30 діб.»
Заслухавши пояснення прокурора та слідчого, які клопотання підтримали та наполягали на його задоволенні, підозрюваного та його захисника, які заперечили з приводу задоволення клопотання слідчого, просили застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, дослідивши надані матеріали та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Частиною 1 ст.183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки (п.5 ч.2 ст.183 КПК України).
Відповідно до ч.3 ст.197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Встановлено, що у провадженні Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022240000000375 від 30.08.2022 р., за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.310, ч.2 ст.307 КК України.
24.06.2022 р. ОСОБА_6 був затриманий в порядку ст.208 КПК України, фактичний час затримання: згідно з протоколом затримання - 14 год. 09 хв. 24.06.2022 р.
25.06.2022 р. ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.310 КК України.
17.08.2022 р. ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.310, ч.2 ст.307 КК України.
19.10.2022 р. ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.310, ч.2 ст.307 КК України.
Твердження сторони захисту щодо відсутності доказів обґрунтованості підозри є безпідставними, оскільки на даній стадії досудового розслідування оцінка такої обґрунтованості робиться виходячи з наявності фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, а представлені слідчим докази (протокол затримання ОСОБА_6 від 24.06.2022 р., протокол обшуку від 24.06.2022 р., висновки експертів №СЕ-19/123-21/5733-НЗПРАП від 30.06.2022 р., № СЕ-19/123-22/6095-НЗПРАП від 20.07.2022 р., протоколи допитів свідків: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 від 25.06.2022 р., протокол допиту підозрюваного ОСОБА_6 від 18.10.2022 р. та інші матеріали кримінального провадження), на переконання слідчого судді, є підтвердженням обґрунтованості підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.310, ч.2 ст.307 КК України.
Таким чином, станом на момент розгляду клопотання беззаперечних доказів того, що ОСОБА_6 не причетний до вчинення кримінальних правопорушень, не встановлено.
При цьому слідчий суддя керується поняттям «обґрунтованості підозри», яка сформована практикою Європейського суду з прав людини та яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Зокрема, у своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Долучені до матеріалів клопотання докази об'єктивно доводять можливу причетність підозрюваного до інкримінованого кримінального правопорушення. При цьому факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних стадій кримінального провадження.
Тобто, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.310, ч.2 ст.307 КК України.
Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 25.06.2022 р. відносно ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком по 22.08.2022 року включно.
Ухвалами слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19.08.2022 р., 13.10.2022 р., 24.10.2022 р., 28.10.2022 р., 01.11.2022 р., 04.11.2022 відносно підозрюваного ОСОБА_6 продовжувався строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання його під вартою по 14 жовтня 2022 року, по 24 жовтня 2022 року, по 29.10.2022 р., по 02.11.2022 р., по 06.11.2022 р. та по 09.11.2022 р., відповідно.
На даний час продовжують існувати визначені ст.177 КПК України та наведенні в клопотанні слідчого ризики: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики, слідчим суддею на даний час не встановлено.
Так, з досліджених у судовому засіданні матеріалів встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.310, ч.2 ст.307 КК України, які відносяться до категорії тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, а тому, зважаючи на покарання, яке загрожує особі у випадку визнання її винуватою, співставляючи можливі негативні наслідки у вигляді засудження до покарання у виді позбавлення волі, слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду й надалі існує, оскільки опинившись на волі, підозрюваний може потенційно переховуватись від органів досудового розслідування, суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкриміноване йому кримінальне правопорушення.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні не закінчено, на даний час свідки у цьому провадженні судом не допитані, а тому продовжує існувати ризик незаконно впливу на свідків у кримінальному провадженні, з метою зміни наданих свідчень або відмови від надання показань в подальшому. При оцінці наявності зазначеного ризику слідчим суддею врахована встановлена КПК процедура отримання показань від осіб, які є свідками, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримують шляхом слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засідання (ч.1, 2 ст.23, ст.224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих в поряду, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому прокурору або посилатися на них (ч. 4 ст.95 КПК України). Отже ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження під час збирання доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту отримання показань судом від свідків.
Також, на думку слідчого судді, обставини кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_6 та дані, які характеризують його особу, зокрема те, що він не працевлаштований, був засуджений 28.12.2020 р. Хмельницьким міськрайонним судом за ч.2 ст.185, ч.1 ст.357, ч.3 ст.357, ч.1 ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, звільнений від відбування покарання з випробуванням, іспитовий строк 3 роки, дозволяють дійти до висновку про існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.
Разом з тим, існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, про який не йдеться у поданому клопотанні та про який зазначив слідчий в судовому засіданні, вважаю недоведеним, адже лише та обставина, що підозрюваний не ознайомився із матеріалами досудового розслідування, не свідчить про існування вказаного ризику, крім того, прокурор в судовому засіданні також заперечив наявність цього ризику.
Стороною обвинувачення доведено, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти відповідним ризикам, та не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважили ризики, передбачені ст.177 КПК України. Більш того, стороною захисту не доведено, як змінилися обставини, які були взяті до уваги при обранні запобіжного заходу, які нові обставини виникли після прийняття рішень про застосування запобіжного заходу.
Аналізуючи особу підозрюваного слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 офіційно не працює, розлучений, має постійне місце проживання, на утриманні неповнолітню дитину, хворіє, раніше судимий.
Проте, вказані обставини не спростовують доведених стороною обвинувачення ризиків та не є такими, що давали б можливість слідчому судді застосувати запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі. Окрім того, вказані обставини не були стримуючими для вчинення дій, що стали підставою для підозри ОСОБА_6 у вчиненні злочину.
Стороною обвинувачення доведено, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою не зможе запобігти відповідним ризикам, та не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, оскільки не встановлено тих стримуючих чинників, які б були у повному обсязі здатні мінімізувати ймовірність вчинення підозрюваним дій, спрямованих на ухилення від можливого покарання, впливу на свідків або вчинення іншого кримінального правопорушення. Відсутні й відомості щодо інших обставин, які б переважили ризики, передбачені ст.177 КПК України. Більш того, стороною захисту не доведено, як змінилися обставини, які були взяті до уваги при обранні запобіжного заходу, які нові обставини виникли після прийняття рішень про застосування запобіжного заходу.
Даних, які б перешкоджали триманню ОСОБА_6 під вартою, не встановлено.
Таким чином, зважаючи на те, що заявлені ризики, які були враховані при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зокрема, ризики переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення, продовжують існувати та вони виправдовують тримання підозрюваного під вартою, враховуючи усі визначенні ст.178 КПК України обставини в їх сукупності, приходжу до висновку, що слід продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_6 , адже лише такий найсуворіший запобіжний захід на даний час зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та буде достатнім стримуючим засобом для запобігання ризикам, доведеним слідчим та прокурором. Інший, більш м'який запобіжний захід, в тому числі й домашній арешт, навіть із покладенням додаткового обов'язку у вигляді носіння електронного засобу контролю, на даному етапі досудового розслідування, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та не зможе запобігти вищевказаним ризикам, зокрема, й не зможе запобігти спробам ОСОБА_6 незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема й за допомогою засобів телефонного зв'язку.
Саме застосований запобіжний захід на думку слідчого судді забезпечує належну поведінку підозрюваного. А тому надані стороною захисту пояснення у судовому засіданні про відсутність у ОСОБА_6 намірів ухилятися від органу досудового розслідування та суду, впливати на свідків та вчиняти інші кримінальні правопорушення, слідчий суддя до уваги не бере, оскільки саме для запобігання вказаним ризикам і був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який у зв'язку із цим, слід вважати дієвим заходом.
Слідчий суддя критично сприймає аргументи сторони захисту щодо неможливості тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою, в зв'язку з його станом здоров'я як підставу для відмови у задоволенні клопотання, оскільки доказів неможливості утримання ОСОБА_6 в умовах СІЗО стороною захисту не надано.
Окрім того, Порядок взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту (далі Порядок), затверджений спільним Наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України від 10 лютого 2012 року № 239/5/104 визначає взаємодію закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту.
Згідно п. 2.3. Порядку медичне обстеження осіб, узятих під варту, здійснюється у разі їх звернення зі скаргою на стан здоров'я за ініціативою лікаря медичної частини СІЗО або адміністрації СІЗО.
Під час медичного обстеження особи, узятої під варту, з метою встановлення діагнозу лікар медичної частини СІЗО використовує дані анамнезу, медичної документації, яка долучена до особової справи, результати огляду, дані лабораторних, рентгенологічних і функціональних методів дослідження. За необхідності керівництво СІЗО подає запит до закладу охорони здоров'я, який надавав медичну допомогу особі, узятій під варту, щодо результатів диспансерного, амбулаторного, стаціонарного нагляду або лікування.
У випадках, коли лікарі медичної частини СІЗО не можуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини СІЗО подає запит до керівництва СІЗО щодо направлення хворого на лікування до обраного закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров'я.
Керівництво СІЗО забезпечує допуск відповідного лікаря-фахівця чи направлення хворого на лікування до обраного начальником медичної частини СІЗО закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку.
Відповідно до п.п. 2.6., 2.7 Порядку особа, узята під варту, має право на вільний вибір лікаря. У разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров'я з орієнтовного переліку.
Враховуючи вищевказані положення, особи, які перебувають під вартою, та є хворими, отримують медичну допомогу в амбулаторних умовах в медичних частинах та в спеціально визначених закладах охорони здоров'я, а тому, слідчий суддя не вбачає підстав для окремого реагування у порядку ст.206 КПК України.
Визначаючи строк, на який слід продовжити застосований раніше запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , слідчий суддя виходить з наступного.
Слідчий і прокурор просять продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів.
Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19.08.2022 року було продовжено до чотирьох місяців, тобто до 24.10.2022 р., строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022240000000099, з якого 30.08.2022 року було виділено матеріали відносно ОСОБА_6 в окреме провадження, якому присвоєно №12022240000000375.
Станом на день розгляду клопотання, стороні захисту надано доступ до матеріалів кримінального провадження.
Згідно із ч.5 ст.219 КПК у строк досудового розслідування не включається строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу.
Повідомленням про відкриття сторонами матеріалів кримінального провадження від 19.10.2022 р. підозрюваного та його захисника повідомлено про те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022240000000375 завершене, а зібрані під час досудового розслідування докази є достатніми для складання обвинувального акта, у зв'язку із чим сторонам кримінального провадження відкрито матеріали.
У зв'язку з викладеним, саме з 19.10.2022 р. розпочався строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, який, з урахуванням встановлених обставин, триває, і не включається у строк досудового розслідування.
Отже, залишок строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні становить 5 днів.
Строк тримання під вартою ОСОБА_6 слід продовжити в межах строку досудового розслідування та в межах строку, визначеного ст.197 КПК України, а саме по 13.11.2022 року включно.
Підстав для зменшення розміру застави, як альтернативи обраному запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 194, 196, 197, 199 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання слідчого задовольнити.
Продовжити підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.310, ч.2 ст.307 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою по 13 листопада 2022 року включно.
У разі внесення застави, визначеної ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25.06.2022 року в розмірі 124050 грн., покласти на підозрюваного ОСОБА_6 зобов'язання прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою, та продовжити по 13.11.2022 року включно термін дії покладених на ОСОБА_6 цією ж ухвалою обов'язків:
- не відлучатись з населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- утриматись від спілкування зі свідками та іншим підозрюваним у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання відповідному органу державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за межі України, у випадку наявності.
Ухвала діє по 13 листопада 2022 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя