Справа № 686/21073/22
Провадження № 2/686/5812/22
(заочне)
08.11.2022
Хмельницький міськрайонний суд
в складі: головуючої судді - Салоїд Н.М.,
при секретареві - Лоб І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницький в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики ,-
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до суду, який обґрунтовує тим, що 08 листопада 2021 року відповідач ОСОБА_2 позичив у нього кошти в сумі 7 000 євро, які зобов'язався повернути не пізніше 08 листопада 2021 року.
08.11.2021 р. між ними було укладено договір позики, згідно умов якого від позичив ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 7000 євро. З розстрочкою платежів, поділеною на 12 платежів з 08.12.2021 р. по 08.11.2022 року, а саме: 11 платежів відповідач мав повернути по 600 євро кожного 8 числа місяця та останній платіж мав повернути до 08.11.2022 р. в сумі 400 Євро.
Згідно п. 2 договору позики визначено, що на момент укладення договору позикодавець передав ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 7000 євро в повному обсязі.
За взаємною письмовою згодою сторін щомісячний платіж може бути відтермінований на строк не більш ніж на один місяць.
Однак, до визначеної дати сторонами у договорі позики відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, і позичених коштів у визначений договором строк не повернув.
Розмір боргу відповідача станом на 08 листопада 2022 року згідно договору позики від 08 листопада 2021 року станом на граничний день його повернення становить 7000 євро та підлягає поверненню на користь позикодавця ОСОБА_1 у тому розмірі та у тій же валюті, що була надана в позику, саме 7000 Євро. Просить позов задовольнити в повному обсязі.
В судове засідання представник позивач не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Просить стягнути суму боргу, судові витрати та витрати на правничу допомогу.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлений про час і місце розгляду справи у визначеному законом порядку. Відзиву на позов не подав.
Судом ухвалено про розгляд справи у заочному провадженні, проти якого позивач не заперечує.
Ухвалою суду від 07.10.2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено її до розгляду на 28.10.2022 року.
28.10.2022 року та 08.11.2022 року відповідач в судові засідання не з'явився, повідомлений про час і місце розгляду справи у передбаченому законом порядку.
08.11.2022 року ухвалено рішення по справі.
Заслухавши доводи представника позивача, викладені у позовній заяві, перевіривши матеріали справи доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом достовірно установлено, що 08 листопада 2021 року відповідач ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 кошти у розмірі 7 тис. євро, котрі зобов'язався повернути до 08 листопада 2021 року. Вказані обставини підтверджуються договором позики від 08.11.2021року, підписаного сторонами.
Проте, умов договору позики щодо повернення боргу в сумі 7 000 євро відповідач ОСОБА_2 не виконував та у визначений договором позики строк позичених коштів не повернув.
Відповідно за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Отже, письмова форма договору позики унаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
За своєю суттю розписка про отримання у борг грошових коштів, як і письмовий договір позики є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.
Отже, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки
Крім того, частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики на позичальникові лежить зобов'язання повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.
Позичальник просить стягнути борг в розмірі позичених коштів в сумі 7 000 Євро, позов підлягає задоволенню.
Крім того, частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики на позичальникові лежить зобов'язання повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.
Статтею 545 ЦК України визначено, що прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) зроблено висновок, що у разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов'язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику. Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов'язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.
Таким чином, оскільки позика, відповідачем добровільно не повернута з відповідача на користь позивача підлягає стягненню борг за договором позики на загальну суму 7000 Євро.
Відповідно до вимог частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених вимог, тому в разі задоволення позову судовий збір покладається на відповідача. Тому слід стягнути з відповідача на користь позивача в сумі 2995,9 грн.
Крім того, підлягають до стягнення і витрати, понесені позивачем на правову допомогу. Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, ознайомлення з матеріалами справи, тощо, на підтвердження понесених відповідачем витрат на правничу допомогу суду надано акт наданих послуг із зазначенням переліку наданих послуг, договір про надання юридичних послуг та ордер на представництво інтересів позивача.
Такі докази надання такої допомоги надані, зокрема акт надання послуг з правової допомоги від 21.09.2022 року, звіт про витрачений адвокатом час, ордер адвоката, що є підставами для ухвалення додаткового рішення (постанови) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмір 28 000 грн. Такі витрати підтверджені звітом про надану правову допомогу та підлягають стягненню з відповідача.
Тому, слід стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 28 000 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 625, 1046, 1047, 1049 Цивільного кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг в розмірі 7 000.00 Євро. (Сім тисяч Євро), судовий збір в сумі 2 995,9 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 28 000 грн.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 30 днів з часу його проголошення до Хмельницького міськрайонного суду.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Хмельницького апеляційному суду через Хмельницький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 08.11.2022 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації АДРЕСА_2 .РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя :