Справа № 683/3166/21
1-кп/683/97/2022
14 листопада 2022 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд
Хмельницької області
в складі: головуючої - судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Старокостянтинові кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Пашківці Старокостянтинівського району Хмельницької області, українки, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, неодружена, на утриманні має малолітню дитину, не працює, зареєстрована та проживає по АДРЕСА_1 , раніше не судимої
в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КК України, -
встановив:
ОСОБА_4 у період часу з 10.09.2021 року по 24.09.2021 року протягом робочої зміни та робочого часу, перебуваючи на посаді касира торговельного залу ТОВ «Фора», що знаходиться за адресою: вул. Миру, 19/2, м. Старокостянтинів Хмельницької області, реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, умисно, систематично привласнювала ввірене їй майно, а саме грошові кошти, сплачені покупцями магазину за придбаний товар, що належить ТОВ «Фора», шляхом анулювання касових операцій за проданий товар та зменшенням кількості фактично придбаного товару на терміналі товариства.
Внаслідок вказаних дій ОСОБА_4 , із каси торгівельного залу ТОВ «Фора», що за адресою м. Старокостянтинів вул. Миру, 19/2, привласнила кошти на загальну суму 1024 грн 82 коп., які в подальшому витратила на власні потреби, чим спричинила ТОВ «Фора» майнової шкоди на вказану суму.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину визнав повністю, щиро розкаялася та пояснила, що дійсно за вищевказаних обставин привласнювала кошти ТОВ «Фора», оскільки вважала, що так можна робити.
Обмежившись в судовому засіданні за згодою учасників судового провадження в порядку ст.349 КПК України показаннями обвинуваченої, яка повністю визнала себе винною у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо вищевказаних фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і вважає доведеним пред'явлене ОСОБА_4 обвинувачення. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності її позиції немає. Обвинуваченій роз'яснено, що у такому випадку вона буде позбавлена права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч.1 ст.191 КК України як привласнення чужого майна, що перебувало у її віданні.
При обранні обвинуваченій виду та міри покарання судом враховуються визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання, в тому числі: ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 , є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та повне добровільне відшкодування завданої шкоди.
Обставин, які обтяжують її покарання, не встановлено.
Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, суспільну небезпеку скоєного злочину, з урахуванням особи винної та позиції представника потерпілого, який претензій немає, суд приходить до висновку призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі.
Разом з тим, приймаючи до уваги особу винної, яка повністю визнав свою вину, щиро розкаялася, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, на утриманні має неповнолітню дитину, відсутність негативних наслідків від вчиненого нею злочину, повне відшкодування завданої шкоди, а також інші в сукупності обставини і їх поєднання, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь небезпечності обвинуваченого для суспільства, суд приходить до висновку у відповідності до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням та покладенням на неї передбачених ст. 76 КК України обов'язків.
На думку суду таке покарання та звільнення від його відбування з випробуванням буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення нею нових злочинів.
Питання про долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ч.3 ст.349, ст.370, 374 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_4 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КК України, призначивши покарання у виді 1 року позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням і встановити їй іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
У відповідності до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речовий доказ - DVD-R диск зберігати в матеріалах кримінального провадження.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя