Провадження № 3/679/613/2022
Справа № 679/1074/22
14 листопада 2022 року м. Нетішин
Суддя Нетішинського міського суду Хмельницької області Томілін Олексій Миколайович, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Відділу поліцейської діяльності № 1 Шепетівського районного управління поліції Головного управління національної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Першотравенськ Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданий 22.06.2021, органом 6812, офіційно не працевлаштована, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 1732 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №385037 від 15.10.2022, ОСОБА_1 15.10.2022 о 16:00 за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , вчинила стосовно свого чоловіка ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме висловлювалася на його адресу словами нецензурної лайки, погрожуючи фізичною розправою, чим могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілого, та вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.1732 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Вину у інкримінованому правопорушенні не визнала. Також пояснила, що вона свого чоловіка не ображала, а навпаки, це саме ОСОБА_2 не пускав її в квартиру, та почав її бити. Внаслідок чого ОСОБА_1 викликала поліцію, та написала заяву. При цьому ОСОБА_2 також подав заяву до поліції.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, в тому числі, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
За змістом ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, не встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа), відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
До протоколу додані рапорт та протокол про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, відповідно до яких ОСОБА_1 звернулася до поліції з заявою про те, що 15.10.2022 близько 16:00 її чоловік ОСОБА_2 вчинив стосовно неї домашнє насильство фізичного та психологічного характеру. Вказана заява зареєстрована, як домашнє насильство, ознаки вчинення кримінального правопорушення не виявлені (а.с. 3, 4, 5).
З письмових пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 7, 8), які додані до протоколу, вбачається, що між подружжям постійно виникають конфлікти, при цьому, кожен з них звинувачує один одного у вчиненні 15.10.2022 домашнього насильства стосовно один одного, проте матеріали справи на містять заяви ОСОБА_2 , поданої до поліції про те, що його дружина вчиняє стосовно нього домашнє насильство, при цьому в матеріалах справи наявна така заява, подана ОСОБА_1 .
Згідно з ч. 1 ст. 1732 КУпАП, передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Пунктом 3 частини 1 статті 1 «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, в даному випадку на органи поліції.
Крім того, згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка, згідно зі ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується при розгляді справ як джерело права, зокрема справу «Пол і Одрі Едвардс проти Об'єднаного Королівства» (№46477/99), суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
Суд зауважує, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
У рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
У відповідності до положень ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, у яких відсутні докази на підтвердження факту, який би свідчив про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1732 КУпАП, вивчивши письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , з яких вбачається наявність конфлікту між подружжям, враховуючи відсутність свідків, інших доказів інкримінованої події, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1732 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, вважаю за необхідне провадження в справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1732 КУпАП.
Керуючись ст.1732, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 284 КУпАП, суд -
Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 1732 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Хмельницького апеляційного суду через Нетішинський міський суд Хмельницької області.
Суддя О.М.Томілін